ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2023 року
м. Київ
справа № 676/5567/21
провадження № 51-1393 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6, котрий діє в інтересах засудженого ОСОБА_7, на вирок Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 1 вересня 2022 року та вирок Хмельницького апеляційного суду від 27 січня 2023 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021242000000437, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився у м. Кам`янець-Подільському Хмельницької області, зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1, раніше судимого - 11 жовтня 2021 року Кам`янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 1 вересня 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК, шляхом приєднання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2021 року, ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 3 місяці.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК у строк покарання ОСОБА_7 зараховано строк його попереднього ув`язнення з 23 червня 2021 року по 31 серпня 2022 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Прийнято рішення щодо речових доказів, процесуальних витрат та цивільних позовів.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 19 червня 2021 року приблизно о 5:20, знаходячись поруч з торгівельним павільйоном, що на вул. Героїв Небесної сотні, 34а у м. Кам`янець-Подільському Хмельницької області, помітив припаркований автомобіль, марки "OpelVivaro", державний номерний знак НОМЕР_1, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, проник до вказаного автомобіля через передні водійські двері, звідки викрав барсетку з грошовими коштами та документами. Дії ОСОБА_7 були помічені ОСОБА_8, котрий почав вимагати від ОСОБА_7 припинити протиправні дії, проте останній, заволодівши чужим майном, втік, заподіявши майнову шкоду потерпілим ОСОБА_9 на загальну суму 170 000 грн., та ОСОБА_10 - на загальну суму 80 292 грн.
Хмельницький апеляційний суд 27 січня 2023 року скасував вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 в частині кваліфікації дій останнього, призначеного покарання і долі речових доказів, ухваливши у цій частині новий вирок.
За вироком апеляційного суду ОСОБА_7 визнано винуватим у скоєнні відкритого викрадення чужого майна, вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у сховище, що завдало значної шкоди потерпілим, та призначено ОСОБА_7 покарання за ч. 3 ст. 186 КК у виді позбавлення волі на строк 6 років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК, шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком та вироком Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2021 року, ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 3 місяці.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального й процесуального права та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість, просить судові рішення щодо ОСОБА_7 змінити, зменшивши останньому розмір покарання. Вважає, що судами безпідставно не було враховано характеризуючі особу дані, обставини, що пом`якшують покарання, а тому призначено ОСОБА_7 покарання, яке не відповідає вимогам закону.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав доводи своєї касаційної скарги та просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_6 та просив залишити судові рішення стосовно ОСОБА_7 без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412 - 414 КПК.
За приписами ст. 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
Ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення у значенні ст. 414 КПК означає з`ясування судом, насамперед, питання про те, до кримінальних правопорушень якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у ст. 12 КК дається лише видова характеристика ступеня тяжкості кримінального правопорушення, що знаходить своє відображення у санкції статті, встановленій за кримінальне правопорушення цього виду, суд при призначенні покарання на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак тощо.