Постанова
Іменем України
31 травня 2023 року
м. Київ
справа № 346/3139/17
провадження № 61-12803св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2021 року в складі судді Беркещук Б. Б. та на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року в складі колегії суддів Томин О. О., Пнівчук О. В., Девляшевського В. А.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
В обґрунтування позову зазначала, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі у період з 02 вересня 2006 року до 20 грудня 2016 року. Від шлюбу у них народилась дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказувала, що за час перебування у шлюбі сторони спільно набули наступне майно:
житловий будинок на АДРЕСА_1, який у 2008 році після їх одруження відповідачу подарував батько ОСОБА_2 . Вказує, що сторони за спільні кошти зробили ремонт, а саме: замінили усі вікна, здійснили монтаж каналізації, провели водопостачання та водовідведення у будинку, встановили систему опалення (котел, батареї - 13 штук, металопластикові труби, крани тощо); облаштували ванну кімнату (ванна - 1 штука, дві душові кабіни, два унітази, біде, умивальник, два рукомийники, крани, плитка); монтаж дерев`яної підлоги включно з циклюванням та лакуванням; шпаклювання стін та підвіс гіпсокартонних систем, наклеювання шпалер, фарбування; встановлення системи огорожі (фундамент, огорожа, ворота); ремонт в прибудові (наклеювання шпалер, реставрація (циклювання і фарбування) вікон, монтаж підлоги - виставлення лігерів та встановлення ОСБ плит; ремонт в прибудові - обладнання гаража (придбання гаражних воріт); облаштування подвір`я та саду. На проведення вказаних будівельних і ремонтних робіт сторони витратили 400 000 грн;
з метою налагодження сімейного бізнесу сторони спільно придбали обладнання для виробництва корпусних меблів, а саме: станок кромкувальний К201 PLUS (вартістю 50 000 грн); піскоструйна камера (вартістю 52 000 грн); гідрофільтр "Циклон" (вартістю 6 500 грн); верстат фрезерно-гравірувальний деревообробний "ATS-2513/ST" (вартістю 140 000 грн); станок форматно-розкрійний Z3200 (вартістю 76 914 грн); станок кромкувальний прямолінійний (вартістю 70 000 грн), загальною вартістю - 395 414 грн;
автомобіль марки Мерседес Спринтер, білого кольору, д.з.н. НОМЕР_1, який зареєстрований на ОСОБА_2, вартістю 9 000 дол. США, що станом на 20 червня 2017 року відповідно до курсу НБУ складає 234 180 грн;
Вказує, що 17 травня 2011 року між ОСОБА_2 та ВАТ "Коломийський ДОЗ" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого відповідач за згодою дружини придбав нежитлове приміщення площею 492,3 м2 за адресою АДРЕСА_2, що становить 93/10000 частин нежитлових будівель. Надалі на підставі договору від 17 травня 2001 року про поділ майна, що є у спільній частковій власності, припинено спільну часткову власність і присвоєно нежитловому приміщенню площею 492,3 м2 адресу: АДРЕСА_2 .
У жовтні 2014 року сторони провели реконструкцію вказаного нежитлового приміщення, у зв`язку з чим його площа збільшилась до 1017,9 м2 (Декларація про готовність об`єкта до здачі від 19 грудня 2014 року № ІФ143143530230). Надалі сторони прибудували ще 300 м2 до вказаних нежитлових приміщень вартістю 200 000 грн, проте, необхідні правовстановлюючі документи на це майно не оформили. Зазначає, що нерухоме майно на АДРЕСА_2 сторони використовують у своїй господарській діяльності та воно є спільною сумісною власністю подружжя.
Стверджує, що у відповідача перебувають усі необхідні документи для здійснення державної реєстрації нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2, проте, він його не реєструє з метою уникнення його поділу між подружжям.
ОСОБА_1 зазначає, що у справі № 346/5448/16-ц за позовом ОСОБА_4 (матері відповідача) до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 1017,9 м2 рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 07 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що не було залучено до участі у справі ОСОБА_1 як співвласника вказаного нежитлового приміщення.
Сторони придбали зазначене майно за спільні кошти під час перебування у шлюбі, воно є спільною сумісною власністю подружжя і підлягає поділу, проте, згоди щодо його поділу не досягнуто.
За таких обставин ОСОБА_1 просила:
визнати за нею право власності на:
- частину нежитлового приміщення на АДРЕСА_2 загальною площею 1017,9 м2;
- частину незавершеного будівництвом нежитлового приміщення на АДРЕСА_2 загальною площею 300 м2;
стягнути з ОСОБА_2 на її користь:
- 200 000 грн як половину вартості проведеного ремонту житлового будинку на АДРЕСА_1 ;
- 197 707 грн як половину вартості обладнання;
- 117 090 грн як половину вартості автомобіля марки "Мерседес Спрінтер", білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .
У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 із зустрічним позовом про поділ майна подружжя, в обґрунтування якого зазначив, що за час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 ним за рахунок коштів, отриманих від матері ОСОБА_4, на підставі договору купівлі-продажу від 17 травня 2011 року, укладеного між ВАТ "Коломийський ДОЗ" та ОСОБА_2, придбано 93/10000 частин нежитлових будівель площею 492,3 м2 на АДРЕСА_2 .
30 липня 2013 року між ТзДВ "Коломийський ДОЗ" та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу 23/1000 часток нежитлових будівель площею 112,2 м2 на АДРЕСА_4 . Інша частина нежитлових приміщень за вказаною адресою перебувала у власності третіх осіб. 17 травня 2011 року приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П. П. посвідчено договір про поділ майна, що є у спільній частковій власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, за умовами якого припинено спільну часткову власність сторін на приміщення нежитлових будівель за адресою АДРЕСА_2 .
Рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради від 22 листопада 2011 року № 363 вирішено надати частині нежитлового приміщення на АДРЕСА_2 адресу: АДРЕСА_2 . Витягом про державну реєстрацію прав, виданим ОКП "Коломийське МБТІ" від 01 грудня 2011 року, підтверджено, що за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на нежитлову будівлю (прохідна), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Приміщення нежитлової будівлі (прохідна) знаходилося на земельній ділянці, що належала Коломийській міській раді і за умовами договору оренди землі від 05 грудня 2011 року, надана в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд (землі промисловості).
Після проведеної реконструкції до інспекції ДАБК в Івано-Франківській області подано декларацію про готовність об`єкта експлуатації, а саме виробничо-виставкового комплексу за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 1017,9 м2.
Стверджував, що його батьки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є суб`єктами підприємницької діяльності, які з 1997 року займалися виробництвом меблів, роздрібною торгівлею меблями, освітлювальними приладами та іншими товарами для дому.
На придбання нерухомого майна на АДРЕСА_2 кошти ОСОБА_2 отримав від матері ОСОБА_4, що підтверджується договором про придбання та реконструкцію нежитлових приміщень за адресою АДРЕСА_2 при спільній діяльності від 17 травня 2011 року, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Умовами зазначеного договору встановлено, що після завершення реконструкції частки сторін розподіляються між ними таким чином: частка ОСОБА_2 становить 25%, що складає частини об`єкта; частка ОСОБА_4 становить 75%, що складає частини об`єкта.
Таким чином нежитлове приміщення на АДРЕСА_2 набуте за кошти третіх осіб, а не за спільні кошти подружжя та не підлягає поділу.
За рахунок спільних коштів подружжя ними придбано нежитлове приміщення на АДРЕСА_6 для використання у підприємницькій діяльності, договір купівлі-продажу оформлений на ім`я ОСОБА_1 . Вказує, що дружина внесла вказане приміщення до статутного фонду ТзОВ "Іворі Дизайн", розмір внеску - 70 000 грн.
За наведених обставин ОСОБА_2 просив у порядку поділу майна подружжя визнати за ним право особистої приватної власності на нежитлове приміщення - виробничо-виставковий комплекс площею 1017,9 м2 у АДРЕСА_2 та стягнути з ОСОБА_1 на його користь 1/2 частину вартості внесеного майна нежитлової будівлі на АДРЕСА_6 .
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 травня 2018 року зустрічний позов ОСОБА_2 про поділ майна подружжя об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено частково; визнано нежитлове приміщення виробничо-виставкового комплексу площею 1017,9 м2 на АДРЕСА_2 (ринковою вартістю 7 046 668 грн) спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- визнано за ОСОБА_1 право власності на частину вказаного нежитлового приміщення, виділивши їй в натурі такі приміщення:
літ. 1-й поверх:
літ. 1 вестибюль площею 32 м2;
літ. 2а виставковий зал площею 28,05 м2;
літ. 19 склад площею 55,20 м2;
літ. 2-й поверх: всі приміщення 2-го поверху загальною площею 508,95 м2;
- визнано за ОСОБА_2 право власності на частину нежитлового приміщення, виділивши в натурі:
1-й поверх: 2б виставковий зал площею 24,75 м2;
літ. 3 санвузол площею 1,90 м2;
літ. 4 комора площею 1,90 м2;
літ. 5 коридор площею 3,10 м2;
літ. 6 - приміщення площею 13,40 м2;
літ. 7 - виставковий зал площею 28,50 м2;
літ. 8 - кабінет площею 12,80 м2;
літ. 9 - комора площею 3,70 м2;
літ. 10 - комора площею 1,90 м2;
літ. 11 - майстерня площею 74,10 м2;
12 - майстерня площею 236,70 м2;
літ. 13 - майстерня площею 25,20 м;
літ. 14 - приміщення площею 14,40 м2;
літ. 15 - комора площею 9,40 м2;
літ. 16 дільниця пакування площею 36,70 м2;
літ. 17 туалет площею 2,20 м;
літ. 18 паливна площею 8,30 м2;
- зобов`язано сторін провести наступні переобладнання та перепланування:
між приміщеннями під літ. 16 та літ. 19 на 1-му поверсі закласти прорізи;
між приміщеннями під літ 7 та 2а на 1-му поверсі закласти прорізи;
в місці "межа розподілу" влаштувати нову перегородку або стіну;
з приміщення під літ. 2б влаштувати дверний проріз на місці існуючого віконного. Висновок експерта №3683-3684 судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи в справі № 346/3139/17 є невід`ємною частиною цього рішення;
- стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 000 грн судового збору та 12 870 грн за проведення судової будівельно-технічної експертизи;
- в іншій частині позову відмовлено;
- позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна залишено без розгляду.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на 1/2 частину незавершеного будівництвом нежитлового приміщення на АДРЕСА_2 загальною площею 300 м2, стягнення з ОСОБА_2 на її користь: половини вартості проведеного ремонту житлового будинку на АДРЕСА_1 в розмірі 200 000 грн, половини вартості обладнання в розмірі 197 707 грн, половини вартості автомобіля марки "Мерседес Спрінтер" білого кольору д.н.з. НОМЕР_1 в розмірі 117 090 грн - не підлягають задоволенню з підстав їх недоведеності належними й допустимими доказами.
З огляду на презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, суд визнав нежитлове приміщення виробничо-виставкового комплексу площею 1017,9 м2 за адресою: АДРЕСА_2 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у зв`язку з чим визнав за кожним із них право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення, виділивши кожному в натурі по 1/2 його частини згідно першого варіанта висновку експертизи.
Залишаючи зустрічний позов ОСОБА_2 без розгляду, суд першої інстанції зазначив, що належним чином повідомлений про розгляд справи позивач повторно не з`явився в судове засідання.
Не погодившись з рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 жовтня 2021 року, в апеляційному порядку його оскаржив ОСОБА_2 в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ виробничо-виставкового комплексу на АДРЕСА_2 загальною площею 1017,9 м2 та в частині зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково; рішення Коломийського міськрайонного суду від 20 жовтня 2021 року в частині первісного позову ОСОБА_1 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, а саме виробничо-виставкового комплексу на АДРЕСА_2 відмовлено; рішення Коломийського міськрайонного суду від 20 жовтня 2021 року в частині зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна скасовано, справу в цій частині направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 193519324 та № 193519031 від 17 грудня 2019 року зареєстровано право спільної часткової власності на об`єкт нерухомого майна: виробничо-виставковий комплекс на АДРЕСА_2 загальною площею 1017,9 м2 за ОСОБА_2 (розмір частки - 1/4) та за ОСОБА_4 (розмір частки - 3/4).
Встановивши, що суд першої інстанції розглянув спір, який стосується прав та обов`язків ОСОБА_4, і не вирішив питання про її залучення до участі у справі, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості вчинення такої процесуальної дії, апеляційний суд зробив висновок про наявність обов`язкових підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції та відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині позовних вимог про поділ виробничо-виставкового комплексу на АДРЕСА_2 .
Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції не повідомив ОСОБА_2 про дату, час і місце кожного судового засідання. Зокрема, заявника не повідомлено належним чином про судові засідання, призначені на 17 червня 2021 року, 30 серпня 2021 року, 20 жовтня 2021 року. Крім того, 17 червня 2021 року та 30 серпня 2021 року розгляд справи не відбувся у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному, а не у зв`язку з неявкою позивача за зустрічним позовом, що підтверджується довідками, складеними секретарем судового засідання. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про відсутність у суду першої інстанції підстав для залишення зустрічного позову без розгляду відповідно до пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.