Постанова
Іменем України
31 травня 2023 року
м. Київ
справа № 370/1497/21
провадження № 61-1901св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Ла Ферма",
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Деремезна-Агро",
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ла Ферма" на постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року в складі колегії суддів Заришняк Г. М., Кулікової С. В., Рубан С. М.
Історія справи
Короткий зміст позовної заяви та судових рішень суду першої інстанції
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ТОВ "Ла Ферма" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
У підготовчому судовому засіданні ТОВ "Ла Ферма" в особі адвоката Шипова К. Ю. заявило клопотання про забезпечення судових витрат з посиланням на те, що пред`явлений ОСОБА_1 позов є безпідставним. ТОВ "Ла Ферма" надало суду орієнтовний попередній розрахунок судових витрат на загальну суму 70 000 грн, з яких: 53 000 грн - витрати на правничу допомогу та 17 000 грн - витрати на підготовку висновку експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи №3177 від 07 грудня 2021 року, який спростовує доводи позову.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 10 січня 2022 року в складі судді Мазка Н. Б. задоволено клопотання ТОВ "Ла Ферма" про забезпечення судових витрат:
встановлено поточний розмір судових витрат відповідача у справі на суму 70 000 грн;
забезпечено можливе відшкодування майбутніх витрат відповідача ТОВ "Ла Ферма" на професійну правничу допомогу, які має понести відповідач у зв`язку із розглядом справи, зобов`язавши позивача ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Макарівського районного суду Київської області в строк до 14 лютого 2022 року грошову суму в розмірі 70 000 грн;
зобов`язано ОСОБА_1 до 14 лютого 2022 року надати суду докази, що підтверджують забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача ТОВ "Ла Ферма" в розмірі та спосіб, встановлений судом;
попереджено позивача, що у разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду;
роз`яснено, що у випадку задоволення позову суд ухвалює рішення про повернення внесеної суми позивачу, а у випадку відмови у позові, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду - про відшкодування за її рахунок витрат відповідача повністю або частково. Невикористана частина внесеної позивачем суми повертається позивачу не пізніше п`яти днів з дня вирішення питань, зазначених у цій частині, про що суд постановляє ухвалу.
При постановленні вказаної ухвали місцевий суд уважав, що наявність обов`язкових підстав для забезпечення судових витрат є доведеною, а попередньо визначена відповідачем сума судових витрат - обґрунтованою.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 14 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Ла Ферма" фактично понесені судові витрати у розмірі 70 000 грн, з яких: 53 000 грн - витрати на професійну правничу допомогу, а 17 000 грн - витрати на проведення почеркознавчої експертизи.
Ухвала мотивована тим, що в разі невнесення у визначений судом строк коштів для забезпечення витрат на професійну правничу допомогу суд за клопотанням відповідача має право залишити позов без розгляду. За відсутності відомостей про внесення коштів на депозитний рахунок суду позивачем на виконання ухвали суду від 10 січня 2022 року суд уважає, що клопотання про залишення позову без розгляду підлягає задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 14 лютого 2022 року скасовано, а справу направлено до того ж суду для продовження розгляду.
Постанова мотивована тим, що для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно було довести, а суду встановити і зазначити про це в ухвалі, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини і чим це підтверджується. Проте, клопотання відповідача про залишення позову без розгляду не містить доводів щодо необґрунтованих дій позивача.
Колегія суддів зазначила, що відповідач на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надав копії платіжних доручень про сплату таких витрат та ордер на надання правничої правої допомоги адвокатом. Разом із тим, стороною відповідача не було надано договору про надання правової (правничої) допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Крім того, стягнуті судом витрати не є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), оскільки написання відзиву було оцінено адвокатом Шиповим К. Ю. в розмірі 53 000 грн.
Апеляційний суд зазначив, що, при постановленні ухвали від 10 січня 2023 року, суд першої інстанції на вказане увагу не звернув та дійшов передчасного висновку про забезпечення судових витрат. При цьому колегія суддів констатувала, що хоч ухвала суду від 10 січня 2023 року в апеляційному порядку не оскаржувалась, проте, не може вважатися законною та обґрунтованою.
Щодо ухвали Макарівського районного суду Київської області від 14 лютого 2022 року апеляційний суд зазначив, що місцевим судом не було зазначено мотиви, з яких суд дійшов висновків про доцільність залишення позовної заяви без розгляду.
Аргументи учасників справи
У лютому 2023 року ТОВ "Ла Ферма" подало до Верховного Суду підписану представником касаційну скаргу на постанову апеляційного суду та просило її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд вийшов за межі доводів та вимог апеляційної скарги, оскільки позивачка оскаржила в апеляційному порядку ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 14 лютого 2022 року лише в частині розподілу судових витрат. Ухвалу суду першої інстанції в частині залишення позову без розгляду ОСОБА_1 у апеляційному порядку не оскаржувала. Вказує, що позивачка в установлений процесуальним законом спосіб не заперечувала щодо розміру витрат на правничу допомогу, понесених відповідачем. При цьому розмір таких витрат визначено в ухвалі суду від 10 січня 2022 року, яку ОСОБА_1 не оскаржувала. Зазначає також, що апеляційний суд безпідставно поновив позивачці строк на апеляційне оскарження ухвали Макарівського районного суду Київської області від 14 лютого 2022 року, прийнявши до уваги документи, викладені іноземною мовою.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження в справі та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції. У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Ла Ферма" про зупинення дії постанови Київського апеляційного суду від 24 січня 2023 року відмовлено.
У травні 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).