Постанова
Іменем України
31 травня 2023 року
м. Київ
справа № 341/497/22
провадження № 61-359св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 08 вересня 2022 року під головуванням судді Гаполяка Т. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Баркова В. М., Бойчука І. В., Томин О. О., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив визнати недостовірною та такою, що принижує його ділову репутацію інформацію, поширену у листі за підписом Галицького міського голови Кантора О. від 10 березня 2022 року № Л-022-04/401, адресованому заступнику голови обласної державної адміністрації Б. Футерку наступного змісту: "06 березня 2022 року о 22.00 год. мешканці АДРЕСА_1 звернулись із повідомленням про те, що в ніч з 05 на 06 березня 2022 року на подвір`я їхнього сусіда ОСОБА_1 заїхало три автомобілі під час комендантської години, де протягом ночі проводились роботи по розвантаженню та завантаженню не встановленого вантажу при вимкненні освітлювальних приладів. Під ранок, вказані автомобілі поїхали у невідомому напрямку, при цьому на подвір`ї ОСОБА_1 було залишено кемпінговий фургон, на якому були відсутні номерні знаки"; зобов`язати ОСОБА_2 протягом десяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом опублікування на веб-сайті https://galycka-gromada.gov.ua тексту резолютивної частини рішення суду в частині визнання недостовірною інформації, поширеної у листі за підписом Галицького міського голови Кантора О. від 10 березня 2022 року № Л-022-04/401 адресовану заступнику голови обласної державної адміністрації Б. Футерку.
В обґрунтування позову зазначив, що він є засновником та керівником Громадської організації "Мій дружок". У процесі діяльності він, як керівник Громадської організації взаємодіє з іноземними організаціями та волонтерами. Зокрема, в період воєнного стану мала місце взаємодія з іноземними організаціями з Німеччини з питання вивезення та прилаштування безпритульних собак. 06 березня 2022 року о 22.40 год. до нього додому прибуло троє осіб, які повідомили, що є членами територіальної оборони м. Галича. Особи мали намір перевірити наявний на подвір`ї трейлер. О 22.50 год. він зателефонував у поліцію для перевірки законності дій зазначених осіб. Поліцейськими проведено огляд наявного трейлера, однак жодних заборонених предметів не виявлено.
При з`ясуванні причин виникнення зазначеної ситуації ним отримано копію листа за підписом Галицького міського голови Кантора О. від 10 березня 2022 року № Л-022-04/401, адресованому заступнику голови обласної державної адміністрації Б. Футерку наступного змісту: "06 березня 2022 року о 22.00 год. мешканці АДРЕСА_1 звернулись із повідомленням про те, що в ніч з 05 на 06 березня 2022 року на подвір`я їхнього сусіда ОСОБА_1 заїхало три автомобілі під час комендантської години, де протягом ночі проводились роботи по розвантаженню та завантаженню не встановленого вантажу при вимкненні освітлювальних приладів. Під ранок, вказані автомобілі поїхали у невідомому напрямку, при цьому на подвір`ї ОСОБА_1 було залишено кемпінговий фургон, на якому були відсутні номерні знаки".
Зазначена в листі інформація не відповідає дійсності. Насправді, 05 березня 2022 року за адресою його проживання приїжджали волонтери з Німеччини щоб забрати чотирьох безпритульних собак та трьох літніх людей. О 21.50 год., до початку комендантської години, волонтери покинули його подвір`я. Під час комендантської години на його подвір`ї при вимкненому освітленні жодних робіт по розвантаженню та завантаженню автомобілів не здійснювалось, сторонніх осіб не було.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Галицький районний суд Івано-Франківської області рішенням від 08 вересня 2022 року у задоволенні позову відмовив.
Івано-Франківський апеляційний суд постановою від 08 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення.
Рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 08 вересня 2022 року залишив без змін.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що зі змісту листа Галицького міського голови Кантора О. від 10 березня 2022 року № Л-022-04/401, адресованому заступнику голови обласної державної адміністрації Б. Футерку вбачається, що такий містить інформацію про звернення (повідомлення) мешканців АДРЕСА_1, зміст такого повідомлення та результати перевірки зазначеного повідомлення. Відтак, вказана інформація, не є поширенням недостовірної інформації щодо позивача у розумінні статті 277 ЦК України, а є реалізацією повноважень відповідача, передбачених законом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
В січні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 08 вересня 2022 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати, а у справі ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Заявник вказує, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18, від 07 грудня 2021 року у справі № 905/902/20, Верховного Суду від 10 червня 2019 року у справі № 680/195/17. Крім того, судами порушено норми частини третьої статті 263 та частини четвертої статті 265 ЦПК України.
Разом з тим, судами застосовано норми статті 40 Конституції України, які не підлягають застосуванню.
Висновки судів попередніх інстанцій про отримання відповідачем 06 березня 2022 року о 22.00 год. звернення від мешканців АДРЕСА_1, ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені жодним належним доказом у справі.
Відзив на касаційну скаргу
У лютому 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу, в яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення залишити без змін.
Зазначає, що з метою дотримання та реалізації конституційного права мешканців громади, які звернулись до відповідача, останнім як посадовою особою органу місцевого самоврядування перевірено наведену інформацію.
ОСОБА_2 надано інформацію (повідомлення) заступнику голови обласної державної адміністрації Б. Футерку листом від 10 березня 2022 року № Л-022-04/401 по питаннях, які були наведені у скарзі. Таким чином, зазначену інформацію не слід оцінювати як поширення недостовірної інформації.
У лютому 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заперечення на відзив на касаційну скаргу, в якому просить задовольнити його касаційну скаргу.
Вказує, що не відповідає дійсності інформація, зазначена в листі від 10 березня 2022 року № Л-022-04/401 про проведення протягом ночі на подвір`ї позивача робіт по розвантаженню та завантаженню невстановленого вантажу при вимкненні освітлювальних приладів та від`їзд під ранок автомобілів у невідомому напрямку.
Оскільки відповідачем не було доведено факт звернення до нього мешканців АДРЕСА_1, тому відображена в листі від 10 березня 2022 року № Л-022-04/401 інформація не стосується змісту звернення громадян та результатів його перевірки відповідачем, а тому має бути визнана недостовірною та спростована.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 25 січня 2023 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Галицького районного суду Івано-Франківської області.
Справа № 341/497/22 надійшла до Верховного Суду 13 лютого 2023 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
07 березня 2022 року ОСОБА_1 звернувся на гарячу лінію Президента України зі скаргою щодо обставин події, яка мала місце 06 березня 2022 року за адресою його проживання. Звернення для розгляду скероване за належністю Івано-Франківській обласній державній адміністрації.
Листом Галицького міського голови Кантора О. від 10 березня 2022 року № Л-022-04/401, адресованому заступнику голови обласної державної адміністрації Б. Футерку, повідомлено, що: "06 березня 2022 року о 22.00 год. мешканці АДРЕСА_1, звернулись із повідомленням про те, що в ніч з 05 на 06 березня 2022 року на подвір`я їхнього сусіда ОСОБА_1 заїхало три автомобілі під час комендантської години, де протягом ночі проводились роботи по розвантаженню та завантаженню не встановленого вантажу при вимкненні освітлювальних приладів. Під ранок, вказані автомобілі поїхали у невідомому напрямку, при цьому на подвір`ї ОСОБА_1 було залишено кемпінговий фургон, на якому були відсутні номерні знаки.
До перевірки залучено працівників поліції, проведено огляд кемпінгового вагончика, заборонених предметів не виявлено. Встановлено, що ОСОБА_1 займається волонтерською діяльністю. Зі слів такого в ніч з 05 на 06 березня до нього завітали 3 іноземці, які також є волонтерами, залишили кемпінговий вагончик".
Обґрунтовуючи свій позов, ОСОБА_1 посилався на те, що викладена у листі інформація стосовно факту і обставин порушення ним комендантської години не відповідає дійсності.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статтях 3, 28 Конституції України визначено, що честь і гідність людини є найвищою соціальною цінністю та передбачено, що кожен має право на повагу до його гідності.
Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір (частини перша та друга статті 34 Конституції України).
Згідно з частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.