Постанова
Іменем України
31 травня 2023 року
м. Київ
справа № 464/160/22
провадження № 61-11941св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Львівське комунальне підприємство "Львівавтодор",
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Львівського комунального підприємства "Львівавтодор" на постанову Львівського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року в складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Львівського комунального підприємства "Львівавтодор" (далі - ЛКП "Львівавтодор") та просила визнати протиправним і скасувати наказ про її звільнення від 29 листопада 2021 року,поновити її на посаді заступника директора з економічних питань ЛКП "Львівавтодор" з 30 листопада 2021 року та стягнути з відповідача винагороду за підсумками роботи за 2021 рік.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з 01 липня 2020 року вона працювала на посаді заступника директора з економічних питань ЛКП "Львівавтодор".
27 вересня 2021 року її було ознайомлено з наказом відповідача від 14 вересня 2021 року № 1113-к про скорочення її посади, а наказом від 29 листопада 2021 року № 1530-к звільнено з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Вважала звільнення незаконним, оскільки відповідач не вручив їй персонального попередження про звільнення та не запропонував всі вакантні посади, які з`являлись в період вивільнення на підприємстві.
Крім того відповідач не виплатив їй винагороди за підсумками роботи за рік, яка передбачена Положенням про порядок і умови виплати працівникам ЛКП "Львівавтодор" винагороди за підсумками роботи за рік.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 16 червня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, проведено з дотриманням вимог закону.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року рішення Сихівського районного суду міста Львова від 16 червня 2022 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ "Про звільнення ОСОБА_1" від 29 листопада 2021 року № 1530-к.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора з економічних питань ЛКП "Львівавтодор" з 30 листопада 2021 року.
Стягнено з ЛКП "Львівавтодор" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 листопада 2021 року по 12 жовтня 2022 року в сумі 287 064,00 грн. Сума виплат зазначена без урахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів.
У решті вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідач не виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування ОСОБА_1, оскільки не запропонував їй всі вакантні посади, які з`являлися на підприємстві протягом періоду вивільнення, у зв`язку з чим наявні підстави для поновлення її на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У листопаді 2022 року ЛКП "Львівавтодор"звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 13 жовтня 2022 року в частині задоволених позовних вимог й залишити в силі рішення Сихівського районного суду міста Львова від 16 червня 2022 року.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 461/3024/18, від 08 квітня 2020 року в справі № 756/10727/16, від 27 квітня 2020 року в справі № 161/19928/17, від 12 липня 2020 року в справі № 753/3889/17, від 23 грудня 2020 року в справі № 285/4227/18, від 09 грудня 2021 року в справі № 646/2661/20, від 28 квітня 2022 року в справі № 460/1908/19.
Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що ні на день попередження позивача про вивільнення (27 вересня 2021 року), ні на день її звільнення (29 листопада 2021 року) посади начальника відділу інвестиційних проектів та начальника відділу публічних закупівель не були вакантними. Вказані посади стали вакантними в період перебування позивача на лікарняному, тому не могли бути їй запропоновані. Водночас у день звільнення позивачу були запропоновані всі вакантні посади на підприємстві, від яких вона відмовилась.
Постанова суду апеляційної інстанції в частині відмовлених позовних вимог про стягнення винагороди запідсумками роботи в касаційному порядку не оскаржується, тому в цій частині судом касаційної інстанції не переглядається.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
06 лютого 2023 року справа № 464/160/22 надійшла до Верховного Суду.
Представник позивача ОСОБА_2 надіслала відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що з 01 липня 2020 року ОСОБА_1 працювала на посаді заступника директора з економічних питань ЛКП "Львівавтодор".
Наказом ЛКП "Львівавтодор" № 1113-к від 14 вересня 2021 року, у зв`язку із виробничою необхідністю та з метою економії бюджетних коштів, вирішено з 01 жовтня 2021 року розпочати процедуру скорочення посад: заступника директора з економічних питань (1 штатна одиниця) та заступника директора з питань безпеки (1 штатна одиниця).
27 вересня 2021 року ОСОБА_1 ознайомилась з цим наказом.
29 листопада 2021 року позивачу запропоновано вакантні посади на підприємстві станом на 17 жовтня 2021 року, від яких вона відмовилась.
Наказом ЛКП "Львівавтодор" № 1530-к від 29 листопада 2021 року звільнено ОСОБА_1 з посади заступника директора з економічних питань 29 листопада 2021 року на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.