Постанова
Іменем України
31 травня 2023 року
м. Київ
справа № 757/30594/21-ц
провадження № 61-4466 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянув упорядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Онищенко О. І., Висоцької Н. В., Мамонової О. Є., та акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 березня 2023 року у складі колегії суддів: Онищенко О. І., Мамонової О. Є., Шитченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк", банк) звернулося до суду з позовом
до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 04 червня 2007 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк",
яке було перейменоване у публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк",
та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № K4VIGE0000005, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі
1 980 000,00 доларів США на строк з 04 червня 2007 року по 03 червня
2008 року, зі сплатою за користування кредитом відсотки у розмірі 1%
на місяць (12% річних) на суму залишку заборгованості, винагороди
за надання фінансового інструменту у розмірі 0,2% щомісяця від суми виданого кредиту.
03 червня 2008 року, 16 лютого 2009 року та 20 травня 2013 року між банком і ОСОБА_1 були укладені додаткові угоди до кредитного договору № 1, № 2 та № 3, відповідно, якими було змінено розмір відсоткової ставки
за користування кредитом, термін повернення кредиту, валюту зобов`язання, а також був передбачений графік погашення заборгованості.
На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, між публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_2,
20 травня 2013 року було укладено договір поруки № K4VIGE0000005/1,
за умовами якого ОСОБА_2 поручився перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором від 04 червня
2007 року № K4VIGE0000005, зокрема, з повернення кредиту у сумі 27 916 600,00 грн у термін до 31 травня 2018 року, сплати відсотків
за користування кредитом, платежів за тілом кредиту у розмірі та строки, встановлені додатком до додаткової угоди № 3.
За змістом пункту 18.2 договору поруки від 20 травня 2013 року
№ K4VIGE0000005/1 поручитель поручається перед кредитором
за виконання боржником зобов`язань за кредитним договором у розмірі,
що не перевищує 13 500 000,00 грн.
У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань
за кредитним договором станом на 31 травня 2018 року утворилася заборгованість у розмірі 5 678 788,61 грн.
Крім того, на думку позивача, у відповідачів виник солідарний обов`язок
із повернення заборгованості за кредитним договором, а також сплати
на підставі частини другої статті 625 ЦК України за період із 01 червня
2018 року по 19 травня 2021 року 3% річних у розмірі 505 489,98 грн,
а за період із 01 червня 2018 року по 30 квітня 2021 року суму інфляційних втрат у розмірі 1 158 674,85 грн.
З урахуванням наведеного, АТ КБ "ПриватБанк" просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 04 червня 2007 року
№ K4VIGE0000005 у розмірі 5 678 788,61 грн, 3% річних у розмірі
505 489,98 грн та суму інфляційних втрат у сумі 1 158 674,85 грн, а всього - 7 342 953,44 грн.
Короткий зміст вимог заяви про забезпечення позову
У січні 2023 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з заявою
про забезпечення позову, в якій просило накласти арешт на належне відповідачам нерухоме майно.
В обґрунтування заяви зазначало, що у визначений кредитним договором від 04 червня 2007 року № K4VIGE0000005 термін боржниками зобов`язання не виконано, що підтверджується випискою по рахунку та розрахунком заборгованості, копії яких містяться в матеріалах справи.
Між тим, кредитору стало відомо, що у власності відповідачів є нерухоме майно, за рахунок якого можливе погашення заборгованості перед банком, проте існує велика вірогідність, що таке майно боржники без будь-яких перешкод зможуть відчужити у будь-який час, без подальшого погашення боргу за кредитним договором, оскільки деяке майно було придбано відповідачами у період 2016-2019 років, коли вони мали кредитні зобов`язання. Указане нерухоме майно не є заставним майном
і не перебуває в іпотеці.
З пред`явленням позову банка до відповідачів існує ймовірність відчуження останніми такого майна з метою ухилення від виконання зобов`язань.
За таких обставин, позивач убачав загрозу подальшого відчуження такого майна боржниками та обґрунтовано припускав, що майно, яке належало відповідачам на момент пред`явлення до них позову, може зникнути, зменшитись за кількістю на момент ухвалення судового рішення, у той час коли є невиконані кредитні зобов`язання на значну суму коштів.
Банк уважав, що позовна заява може бути забезпечена шляхом накладення арешту на майно відповідачів у межах суми позову 7 342 953,44 грн.
З урахуванням наведеного, АТ КБ "Приватбанк" просило суд до набрання рішенням суду у даній справі законної сили накласти арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1, а саме на:
- земельну ділянку, площею 0,5283 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7323583500:01:002:0224, що розташована у Путилівському районі Чернівецької області;
- земельну ділянку, площею 0,6864 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7323583500:01:002:0031, що розташована у Путилівському районі Чернівецької області;
- житловий будинок
АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку, площею 0,2 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7323583500:01:002:0051, що розташована у Путилівському районі Чернівецької області;
- земельну ділянку, площею 0,2701 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7323583500:01:002:0050, що розташована у Путилівському районі Чернівецької області;
- земельну ділянку, площею 0,25 га, для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, кадастровий номер 7323583500:01:002:0049, що розташована у Путилівському районі Чернівецької області;
- земельну ділянку, площею 0,0587 га, для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, кадастровий номер 7320581000:01:001:0291, що розташована у Вижницькому районі Чернівецької області;
- земельну ділянку, площею 14,1894 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств для житлової забудови і промисловості, кадастровий номер 3222786500:04:009:0021, що розташована
у Макарівському районі Київської області.
Накласти арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2,
а саме на:
- житловий будинок
АДРЕСА_2 стара назва вулиці Л. Українки
та вулиці Шкільна);
- квартиру
АДРЕСА_3 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 січня
2023 року у складі судді Овсієнка Ю. К. заяву АТ КБ "ПриватБанк"
про забезпечення позову задоволено.
Накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1, а саме:
- земельну ділянку, площею 0,5283 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7323583500:01:002:0224, що розташована у Путилівському районі Чернівецької області;
- земельну ділянку, площею 0,6864 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7323583500:01:002:0031, що розташована у Путилівському районі Чернівецької області;
- житловий будинок АДРЕСА_1 ;
- земельну ділянку, площею 0,2 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7323583500:01:002:0051, що розташована у Путилівському районі Чернівецької області;
- земельну ділянку, площею 0,2701 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7323583500:01:002:0050, що розташована у Путилівському районі Чернівецької області;
- земельну ділянку, площею 0,25 га, для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, кадастровий номер 7323583500:01:002:0049, що розташована у Путилівському районі Чернівецької області;
- земельну ділянку, площею 0,0587 га, для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, кадастровий номер 7320581000:01:001:0291, що розташована у Вижницькому районі Чернівецької області;
- земельну ділянку, площею 14,1894 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств для житлової забудови і промисловості, кадастровий номер 3222786500:04:009:0021, що розташована
у Макарівському районі Київської області, до набрання рішенням суду
у даній справі законної сили.
Накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2,
а саме:
- житловий будинок
АДРЕСА_2 стара назва вулиці Л. Українки
та вулиці Шкільна);
- квартиру
АДРЕСА_3, до набрання рішенням суду у даній справі законної сили.
Копію ухвали надіслано до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) у частині накладення арешту на майно, належне ОСОБА_1, та Косівського відділу державної виконавчої служби у Косівському районі Івано-Франківської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ)
у частині накладення арешту на майно, належне ОСОБА_2, - для виконання, та до відома сторонам.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що з урахуванням вимог статей 149, 150 ЦПК України, а також того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду, суд дійшов висновку про необхідність задоволення поданої банком заяви
та накладення арешту на зазначене у ній майно відповідачів.
Короткий зміст постанови апеляційного суду від 22 лютого 2023 року
Не погодившись із ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 січня 2023 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Фрідман О. О., подав апеляційну скаргу.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 січня 2023 року
в частині накладення арешту на нерухоме майно, що належить
ОСОБА_1, а саме: земельну ділянку, площею 0,5283 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7323583500:01:002:0224, що розташована у Путилівському районі Чернівецької області; земельну ділянку, площею 0,6864 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7323583500:01:002:0031, що розташована у Путилівському районі Чернівецької області; житловий будинок
АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,2 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7323583500:01:002:0051, що розташована
у Путилівському районі Чернівецької області; земельну ділянку, площею 0,2701 га, для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7323583500:01:002:0050, що розташована у Путилівському районі Чернівецької області; земельну ділянку, площею 0,25 га, для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, кадастровий номер 7323583500:01:002:0049, що розташована у Путилівському районі Чернівецької області; земельну ділянку, площею 0,0587 га, для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, кадастровий номер 7320581000:01:001:0291, що розташована у Вижницькому районі Чернівецької області; земельну ділянку, площею 14,1894 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств для житлової забудови
і промисловості, кадастровий номер 3222786500:04:009:0021,
що розташована у Макарівському районі Київської області, скасовано
та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви банку
в частині накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 .
В іншій частині ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова
від 10 січня 2023 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що між ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк" вже тривалий час існують цивільно-правові відносини, у тому числі судові спори щодо невиконання кредитних зобов`язань. Апеляційний суд зазначив, що не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали районного суду доводи апеляційної скарги про те,
що наявність іпотеки та зустрічні зобов`язання АТ КБ "Приватбанк" повністю спростовують висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки у даній справі предметом розгляду є стягнення заборгованості за кредитним договором
у розмірі 7 342 953,44 грн, а наявність іпотеки щодо забезпечення цього кредитного договору та зустрічних зобов`язань АТ КБ "Приватбанк"
за договором депозиту не мають прямого відношення до цієї справи,
так як обрання способу захисту порушеного права є диспозитивним правом позивача.
Разом із цим, суд першої інстанції, накладаючи арешт на сім земельних ділянок, два житлові будинки та одну квартиру, мав з`ясувати вартість вказаного майна з метою дотримання принципу співмірності між розміром позовних вимог та вжитих заходів забезпечення позову, а також з`ясувати, чи дійсно невжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб впливатиме на ефективність захисту та унеможливить виконання можливого рішення суду про задоволення позову про стягнення заборгованості. Тому висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову не відповідає вимогам частини другої статті 149 (істотне ускладнення чи унеможливлення виконання можливого судового рішення) та частини третьої статті 150 ЦПК України (співмірність
із заявленими позовними вимогами). Саме по собі твердження позивача про невиконання відповідачами зобов`язань за кредитним договором
від 04 червня 2007 року № К4VIGE0000005 без належного підтвердження можливого ускладнення виконання чи невиконання рішення суду не можуть бути підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову.
Апеляційним судом не встановлено, а позивачем не доведено існування обставин, які можуть призвести до ускладнення або неможливості
у майбутньому виконати рішення суду про стягнення на користь банку заборгованості за кредитним договором, а також обставин, які свідчать про реальну можливість або підготовчі дії з відчуження ОСОБА_1 належного йому на праві власності майна.
При цьому, апеляційний суд залишив без змін оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 10 січня 2023 року у частині накладення арешту
на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2, оскільки у вказаній частині ухвала суду не зачіпає права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1, який звернувся з апеляційною скаргою, а ОСОБА_2
не оскаржив ухвалу суду.
Короткий зміст постанови апеляційного суду від 15 березня 2023 року
Не погодившись із ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 січня 2023 року, представник ОСОБА_2 - адвокат Іщенко І. П., подала апеляційну скаргу, в якій також просила поновити строк
на апеляційне оскарження ухвали суду, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення не отримувала, про його існування дізналася 08 лютого
2023 року.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року задоволено клопотання ОСОБА_2, поновлено заявнику строк
на апеляційне оскарження ухвали Новозаводського районного суду
м. Чернігова від 10 січня 2023 року, відкрито апеляційне провадження у цій справі.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 15 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 січня 2023 року в частині накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2, а саме: житловий будинок
АДРЕСА_2 стара назва вулиці Л. Українки та вулиці Шкільна); квартиру АДРЕСА_3, скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви банку в частині накладення арешту на нерухоме майно, що належить ОСОБА_2 .
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що судом
не встановлено, а позивачем не доведено існування обставин, які можуть призвести до ускладнення або неможливості у майбутньому виконати рішення суду про стягнення на користь банку заборгованості за кредитним договором, а також обставин, які свідчать про реальну можливість або підготовчі дії з відчуження ОСОБА_2 належного йому на праві власності майна. Суд першої інстанції, накладаючи арешт на таку кількість нерухомого майна, мав з`ясувати вартість вказаного майна з метою дотримання принципу співмірності між розміром позовних вимог та вжитих заходів забезпечення позову, а також з`ясувати, чи дійсно невжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб впливатиме на ефективність захисту
та унеможливить виконання можливого рішення суду про задоволення позову про стягнення заборгованості.
За таких обставин, апеляційний суд уважав, що висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову не відповідає вимогам частини другої статті 149 (істотне ускладнення
чи унеможливлення виконання можливого судового рішення)
та частини третьої статті 150 ЦПК України (співмірність із заявленими позовними вимогами). Саме по собі твердження позивача про невиконання відповідачами зобов`язань за кредитним договором від 04 червня 2007 року № К4VIGE0000005 без належного підтвердження можливого ускладнення виконання чи невиконання рішення суду не можуть бути підставою
для вжиття судом заходів забезпечення позову.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх надходження до суду касаційної інстанції
У березні 2023 року, із застосуванням засобів поштового зв`язку,
АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року,
у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано виділені матеріали цивільної справи № 757/30594/21 з Новозаводського районного суду м. Чернігова. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих
до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу
та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У квітні 2023 року, із застосуванням засобів поштового зв`язку,
АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Чернігівського апеляційного суду від 15 березня 2023 року,
у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву
на касаційну скаргу.
У квітні 2023 року справа (виділені матеріали) надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2023 року призначено справу
до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними
у ній матеріалами.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
Касаційні скарги АТ КБ "ПриватБанк" на постанови Чернігівського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року та від 15 березня 2023 року,
за своїм змістом є ідентичними доводам і вимогам, наведеним
у них, мотивовані тим, що апеляційний суд, застосовуючи статті 149,
150 ЦПК України, не врахував висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 12 лютого 2020 року у справі
№ 381/4019/18, провадження № 14-729цс19, від 15 вересня 2020 року
у справі № 753/22860/17, провадження № 14-88цс20, а також Верховним Судом у постановах: від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18,
від 19 травня 2022 року у справі № 619/2293/21, провадження
№ 61-15440св21, а тому дійшов помилкового висновку про те, що позивач
не довів існування обставин, які можуть призвести до ускладнення
або неможливості у майбутньому виконати рішення суду про стягнення
на його користь заборгованості. При цьому зі змісту частини другої
статті 149 ЦПК України не вбачається, що умовою забезпечення позову
є наявність підготовчих дій з відчуження відповідачем належного йому майна.
Заходи забезпечення позову унеможливлять реєстрацію права власності