ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/10860/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Случа О.В.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Офісу Генерального прокурора - Підяша О.С.,
Київської міської ради - Поліщук М.В.,
Публічного акціонерного товариства "АТП 13058" - Авдєєнка В.А.,
Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапова Михайла Юрійовича - не з`явився,
ОСОБА_1 - особисто,
ОСОБА_2 - особисто,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "АТП 13058", ОСОБА_1, ОСОБА_2
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 (у складі колегії суддів: Коробенко Г.П. (головуючий), Козир Т.П., Чорногуз М.Г.)
у справі № 910/10860/21
за позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Публічного акціонерного товариства "АТП 13058",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапова Михайла Юрійовича,
про скасування державної реєстрації, розірвання договору оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2021 року Перший заступник керівника Київської міської прокуратури (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Публічного акціонерного товариства "АТП 13058" (далі - ПАТ "АТП 13058"), у якому просив:
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.02.2016, індексний номер 28320142, від 01.03.2016, індексний номер 28522642, та здійснену на їх підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди за ПАТ "АТП 13058" (код ЄДРПОУ 05475147) земельної ділянки площею 7,7001 га (кадастровий номер 8000000000:79:286:0004) по вул. Кайсарова 7/9 у Голосіївському районі м. Києва ;
- розірвати договір оренди земельної ділянки площею 7,7001 га, яка розташована по вул. Кайсарова, 7/9 у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:79:286:0004), укладений між Київською міською радою та ПАТ "АТП 13058", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстрований в реєстрі за № 849 від 01.09.2003.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення вимог чинного законодавства та договору оренди використовує зазначену земельну ділянку не за цільовим призначенням.
Наявність підстав для представництва інтересів держави та подання позову у цій справі в інтересах Київської міської ради, прокурор обґрунтував неналежним виконанням своїх повноважень органом місцевого самоврядування та невжиттям ним заходів на захист інтересів територіальної громади щодо ефективного використання землі територіальної громади.
ПАТ "АТП 13058", заперечуючи проти позову, заявило про застосування позовної давності.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 (з урахуванням ухвали цього ж суду від 09.03.2023 про виправлення описки) рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у березні 2023 року ПАТ "АТП 13058" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.03.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 910/10860/21 за касаційною скаргою ПАТ "АТП 13058" з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.04.2023.
Прокурор у відзиві на касаційну скаргу та поясненнях зазначає про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просить залишити оскаржене судове рішення без змін, а касаційну скаргу ПАТ "АТП 13058" без задоволення.
31.03.2023 ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі), користуючись правом, наданим пунктом 1 частини 1, частиною 4 статті 287 ГПК, подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023, посилаючись на те, що цим судовим рішенням вирішено питання про його права та інтереси як інвестора в об`єкт будівництва - житловий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:79:286:0004, та наявність випадку, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК, і відповідно до пункту 8 частини 1, частини 4 статті 310 ГПК просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Водночас ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.04.2023 поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 у справі № 910/10860/21; відкрито касаційне провадження у справі № 910/10860/21 за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстави, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24.05.2023.
03.04.2023 ОСОБА_2 (особа, яка не брала участі у справі), користуючись правом, наданим пунктом 1 частини 1, частиною 4 статті 287 ГПК, подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023, посилаючись на те, що цим судовим рішенням вирішено питання про його права та інтереси як інвестора в об`єкт будівництва - житловий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:79:286:0004, та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2022 залишити в силі. Водночас ОСОБА_2 заявив клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.04.2023 поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 у справі № 910/10860/21; відкрито касаційне провадження у справі № 910/10860/21 за касаційною скаргою ОСОБА_2 з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24.05.2023.
Прокурор подав клопотання про закриття касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.04.2023 відкладено розгляд касаційної скарги ПАТ "АТП 13058" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 у справі № 910/10860/21 на 24.05.2023.
Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потапов М.Ю. в судове засідання свого представника не направив.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.
Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей про направлення учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, відсутність заяв приватного нотаріуса Потапова М.Ю. щодо розгляду справи, у тому числі, клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представника третьої особи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, ОСОБА_1, ОСОБА_2, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що відповідно до пункту 4 рішення Київської міської ради від 19.12.2002 № 172/332 "Про оформлення права користування земельними ділянками" вирішено оформити Відкритому акціонерному товариству "АТП 13058" (далі - ВАТ "АТП 13058"; нині - ПАТ "АТП 13058") право довгострокової оренди на 25 років земельної ділянки площею 7,70 га для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель і виробничих споруд майнового комплексу на вул. Кайсарова, 7/9 у Голосіївському районі міста Києва за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 24.05.1960 № 842 "Про відвод земельної ділянки Головкиївавтотранспорту Міністерства автомобільного транспорту і шосейних шляхів УРСР під будівництво гаражу", у зв`язку з переходом права власності на майновий комплекс (свідоцтво про право власності від 24.09.1999 серія МК № 010002582).
На підставі цього рішення між Київською міською радою (орендодавець) та ВАТ "АТП 13058" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 01.09.2003 № 849 (зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 17.12.2003 за № 79-6-00170), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 7,7001 га, розташовану на вул. Кайсарова, 7/9 у Голосіївському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель і виробничих споруд майнового комплексу у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід`ємною частиною цього договору (пункт 1); орендар зобов`язався використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення (пункт 7.2); орендар має право за згодою орендодавця у порядку, передбаченому законодавством України, зводити будівлі і споруди без зміни цільового призначення земельної ділянки (пункт 7.1).
У пункті 14 договору передбачено, що дія цього договору припиняється, зокрема у випадках дострокового розірвання цього договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку неналежного виконання стороною умов цього договору.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:79:286:0004, місце розташування: м. Київ, р-н Голосіївський, вул. Кайсарова, 7/9, цільове призначення зазначеної земельної ділянки визначено, як: 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства; вид використання: для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель, виробничих споруд майнового комплексу.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потаповим М.Ю. здійснено реєстрацію речового права від 18.02.2016 № 13322798 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 28320142 від 18.02.2016); вид іншого речового права: право оренди земельної ділянки; об`єкт нерухомого майна: земельна ділянка; кадастровий номер: 8000000000:79:286:0004; площа (га): 7,701.
У подальшому приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потаповим М.Ю. 01.03.2016 прийнято рішення, індексний номер: 28522642 про реєстрацію виправлення іншого речового права, а саме: змінено цільове призначення земельної ділянки з "для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель і виробничих споруд майнового комплексу" на "для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу". Підставою для прийняття рішення про виправлення іншого речового права зазначено постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2014 № 805/7745/14.
Відповідно до листа Донецького окружного адміністративного суду від 25.06.2019 №07-10/578/19, за інформацією, яка міститься в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", Донецьким окружним адміністративним судом не розглядався адміністративний позов ОСОБА_3 до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління державного земельного агентства у місті Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ПАТ "АТП 13058" до Київської міської ради, Головного управління державного земельного агентства у місті Києві про визнання бездіяльності протиправною, укладення та реєстрацію змін до договору оренди земельної ділянки. 03.07.2014 Донецьким окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі № 805/7745/14 у спорі між іншими учасниками справи та з іншим предметом позову, який на теперішній час не розглянутий по суті.
Рішень Київської міської ради стосовно зміни цільового призначення, а відтак і виду використання земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:286:0004, зокрема, з "для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель і виробничих споруд майнового комплексу" (підрозділ 12.04 Класифікації видів цільового призначення земель) на "для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу" (підрозділ 02.03 Класифікації видів цільового призначення земель) матеріали даної справи не містять.
З огляду на копії матеріалів кримінального провадження № 12015100010001823 від 24.02.2015, надані Голосіївським УП ГУНП у м. Києві, 25.01.2017 посадовою особою Департаменту земельних ресурсів на підставі листа Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві від 04.11.2016 № 53/16-16131 проведено обстеження земельної ділянки на вул. Кайсарова, 7/9 у Голосіївському районі міста Києва, кадастровий номер (код ділянки) 8000000000:79:286:0004, про що складено Акт обстеження земельної ділянки від 25.01.2017 № 17-0075-01 .
Як свідчить зміст Акта обстеження земельної ділянки від 25.01.2017 № 17-0075-01, під час обстеження було встановлено, що частина площею приблизно 1,43 га земельної ділянки огороджена парканом, у тому числі встановленим на підставі контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення від 05.07.2016 № 16010128-Гл, та використовується ПАТ "АТП 13058" для будівництва житлового комплексу (дозвіл на виконання будівельних робіт від 03.11.2016 № ІУ 115163081602, виданий Департаментом дозвільних процедур Державної архітектурно-будівельної інспекції України). Київська міська рада рішень щодо передачі вказаної земельної ділянки для будівництва житлового комплексу за поданням Департаменту земельних ресурсів не приймала.
Обставини нецільового використання спірної земельної ділянки підтверджуються, також Актом обстеження земельної ділянки від 23.07.2020 № 20-0455-01, копія якого долучена до позовної заяви.
Обґрунтовуючи позов, поданий в інтересах держави в особі Київської міської ради до ПАТ "АТП 13058" про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.02.2016, індексний номер 28320142, від 01.03.2016, індексний номер 28522642, та здійснену на їх підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права оренди за ПАТ "АТП 13058" земельної ділянки площею 7,7001 га (кадастровий номер 8000000000:79:286:0004) по вул. Кайсарова 7/9 у Голосіївському районі м. Києва та розірвання зазначеного договору оренди земельної ділянки, прокурор послався на обставини використання відповідачем спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням, що суперечить вимогам чинного законодавства, умовам договору оренди землі та є підставою для його розірвання. Наявність підстав для представництва інтересів держави та подання позову у цій справі в інтересах Київської міської ради прокурор обґрунтував неналежним виконанням своїх повноважень органом місцевого самоврядування та невжиттям ним заходів на захист інтересів територіальної громади щодо ефективного використання землі територіальної громади.
ПАТ "АТП 13058" подало до суду клопотання про застосування позовної давності, у якій зазначено, що про обставини, які стали підставою для подання зазначеного позову, прокурору було відомо ще у 2017 році, про що свідчать наявні у матеріалах кримінального провадження № 12015100010001823 від 24.02.2015 документи.
Суд першої інстанції при вирішення спору встановив обставини порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 01.09.2003 № 849 та приписів чинного законодавства щодо нецільового використання земельної ділянки та дійшов висновку про наявність правових підстав для розірвання договору, однак відмовив у задоволенні цих позовних вимог з огляду на пропуск позовної давності. Також суд відмовив у задоволені позовних вимог про скасування рішень про державну реєстрацію прав, оскільки прокурором обрано неналежний спосіб захисту порушених прав держави в особі Київської міської ради.
Апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, мотивувавши таке рішення тим, що прокурором належним чином доведено наявність підстав для розірвання договору оренди та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується зміна цільового призначення земельної ділянки за відсутності правових підстав для внесення до державного реєстру запису про таку зміну, використання відповідачем земельної ділянки з порушенням чинного законодавства та умов договору оренди, при цьому прокурором обґрунтовано належність способу захисту прав позивача та відсутність підстав для застосування наслідків пропуску позовної давності.
У поданій касаційній скарзі ПАТ "АТП 13058" послалося на те, зокрема, що при вирішенні спору судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній з 16.01.2020) щодо ефективності та належності обраного позивачем способу захисту, та не врахування висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права при вирішенні спорів у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 806/5244/15. В обґрунтування підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК, відповідач послався на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 15, 16 ЦК та частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній з 16.01.2020) у їх сукупності у подібних правовідносинах, в яких на спірній земельній ділянці вже існує введений в експлуатацію житловий будинок, побудований за рахунок коштів пайової участі інвесторів у будівництві, стосовно ефективності/неефективності такого способу захисту порушеного права, як скасування рішення про державну реєстрацію змін до відомостей про земельну ділянку. Крім того, скаржник послався на те, що судом апеляційної інстанції не досліджено належним чином наявні в матеріалах справи докази, що свідчать про існування на спірній земельній ділянці житлового будинку частково введеного в експлуатацію, побудованого за кошти інвесторів. Судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення частини 1 статті 173 ГПК у разі заявлення основної та похідної від неї вимоги, а також не досліджено доказів, що свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частини 1 статті 261, частини 4 статті 267, статті 268 ЦК та дійшов помилкового висновку про те, що на позовну вимогу про розірвання договору оренди вимоги про позовну давність не поширюються, оскільки підставою для такого розірвання є триваюче правопорушення, допущене відповідачем, при цьому відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування цих норм матеріального права у подібних правовідносинах. Також скаржник послався на неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23.02.2021 у справі № 910/5349/18, від 10.11.2022 у справі № 916/1249/21, від 18.07.2018 у справі № 908/1846/17, щодо визначення початку перебігу строку позовної давності. Судом не досліджено обставин наявності постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2014 у справі № 805/7745/14, на підставі якої внесено запис про зміну цільового використання спірної земельної ділянки. Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано та порушено положення статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 53, пункту 2 частини 1 статті 226, статей 86, 73, 76, 77, 236 ГПК та зроблено помилковий висновок про підтвердження прокурором підстав для представництва в суді інтересів держави в особі Київської міської ради; при цьому судом апеляційної інстанції не було враховано висновків щодо застосування цих норм права при вирішенні спорів у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 05.10.2022 у справі № 923/199/21, від 20.10.2020 у справі №915/1022/18, від 17.05.2021 у справі № 906/1020/19,від 29.09.2021 у справі № 916/3620/19, від 05.10.2021 у справі № 925/1214/19, від 19.05.2022 у справі № 904/5558/20. Справу розглянуто без участі забудовника земельної ділянки ТОВ "Строй Сіті Кепітал", що є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції на підставі пункту 8 частини 1 статті 310 ГПК.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 (особа, яка не брала участі у справі) послався на те, зокрема, що оскарженим судовим рішенням вирішено питання про його права та інтереси як інвестора в об`єкт будівництва - житловий комплекс, розташований за адресою: вул. Кайсарова, 7/9 у Голосіївському районі м. Києва, що відповідно до пункту 8 частини 1 статті 310 ГПК є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 (особа, яка не брала участі у справі), послався, зокрема на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору; зазначив, що оскаржуване судове рішення впливає на його права як власника майнових прав на об`єкт інвестування, а саме: об`єкт будівництва - житловий комплекс, розташований за адресою: вул. Кайсарова, 7/9 у Голосіївському районі м. Києва, тому просив скасувати постанову суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах, передбачених статтею 300 ГПК, виходить із такого.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, а у статті 13 Конституції України серед іншого визначено, що земля та водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого відповідні права здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у визначених межах.
Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина 4 статті 373 ЦК).
Цільове призначення земель України покладено законодавцем в основу розмежування правових режимів окремих категорій земель (розділ ІІ "Землі України" ЗК), при цьому такі режими характеризуються високим рівнем імперативності відносно свободи розсуду власника щодо використання ним своєї земельної ділянки (такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13).
За змістом статті 93 ЗК і статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі регулюються ЗК, ЦК, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" (тут і далі у редакції, чинній на час укладення договору оренди землі) оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно зі статтею 12 зазначеного Закону договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов`язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.
За змістом статті 22 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди (пункт 1 частини 1).
У статті 23 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендар, між іншим, зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди зобов`язання, додержувати вимог, встановлених статтею 22 цього Закону, та виконувати обов`язки відповідно до умов договору оренди і Земельного кодексу України.
Отже, орендар зобов`язаний, зокрема, виконувати встановлені щодо об`єкта оренди зобов`язання, використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням згідно з договором оренди та земельним законодавством.
Аналогічні за змістом положення щодо відповідних обов`язків орендаря земельної ділянки, у тому числі щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди та вимог законодавства містяться і у чинній редакції Закону України "Про оренду землі".
Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов`язків, передбачених статтями 22, 23 Закону України "Про оренду землі" та договором, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (стаття 28 Закону України "Про оренду землі" у відповідній редакції).
Аналогічні за змістом положення, наведено у статті 32 Закону України "Про оренду землі" (чинних на час звернення прокурора з відповідним позовом), відповідно до частини 1 якої на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону (права та обов`язки орендодавця та орендаря) та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
За змістом статті 31 Закону України "Про оренду землі" (у чинній редакції) договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Відповідно до статті 141 ЗК підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (пункт ґ).
Згідно зі статтею 651 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1). Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина 2).
Так, за частиною 2 статті 651 ЦК договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Тож іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку, крім істотного його порушення, відповідно до частини 2 статті 651 ЦК є випадки, встановлені законом або договором, і саме настання таких випадків зумовлює право сторони договору ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.
Право сторони договору звернутися до суду з вимогою про розірвання договору за наявності відповідних умов, передбачених договором чи законом, не є тотожнім праву на таке розірвання, а свідчить про наявність спору про розірвання договору, який підлягає вирішенню судом з урахуванням усіх істотних обставин (пункт 6.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 920/418/19).
У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій установлено, що за умовами договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою (орендодавець) та ВАТ "АТП 13058", орендована відповідачем земельна ділянка передана для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель і виробничих споруд майнового комплексу у межах, які перенесені в натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід`ємною частиною договору (пункт 1); при цьому орендар зобов`язався використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення (пункт 7.2); водночас орендар має право за згодою орендодавця у порядку, передбаченому законодавством України, зводити будівлі і споруди без зміни цільового призначення земельної ділянки (пункт 7.1).
Відповідно до витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:79:286:0004, місце розташування: м. Київ, р-н Голосіївський, вул. Кайсарова, 7/9, цільове призначення зазначеної земельної ділянки визначено, як: 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства; вид використання: для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель, виробничих споруд майнового комплексу.
Будь-яких обставин щодо прийняття Київською міською радою рішень стосовно зміни цільового призначення та виду використання земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:79:286:0004 судами попередніх інстанцій установлено не було, а відповідачем таких обставин належними і допустимими доказами не доведено.
Водночас судами встановлено обставини використання відповідачем земельної ділянки на вул. Кайсарова, 7/9 у Голосіївському районі міста Києва, кадастровий номер (код ділянки) 8000000000:79:286:0004, для будівництва житлового комплексу і таке використання спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням з порушенням умов договору оренди та вимог законодавства підтверджується актами обстеження земельної ділянки від 25.01.2017 № 17-0075-01, від 23.07.2020 № 20-0455-01, копії яких наявні в матеріалах справи.
Суди обох інстанцій, надаючи правову оцінку поданим сторонами доказам, дійшли висновку про підтвердження матеріалами справи факту нецільового використання відповідачем спірної земельної ділянки в порушення умов договору оренди землі та вимог земельного законодавства, що фактично не заперечується ПАТ "АТП 13058".
Порушення ПАТ "АТП 13058" умов використання земельної ділянки, визначених договором оренди земельної ділянки, а також норм законодавства, зазначених вище, є підставою для задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди, про що обґрунтовано дійшли висновку суди першої та апеляційної інстанцій.
Водночас, дійшовши зазначених висновків, суди по-різному вирішили питання щодо позовної давності. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна давність була пропущена та з огляду на це відмовив у задоволенні позовних вимог. Натомість суд апеляційної інстанції з таким висновком суду першої інстанції не погодився, зазначивши, що за встановлених обставин на час звернення прокурора до суду з позовом у цій справі, відбувалося порушення відповідачем умов договору оренди землі від 01.09.2003 шляхом нецільового використання спірної земельної ділянки для будівництва житлового комплексу; це порушення законодавства та умов договору оренди землі за своєю суттю не є одноразовим, має триваючий характер та не припинено на момент звернення прокурора з позовом до суду. Отже, позов про дострокове розірвання договору оренди землі власником земельної ділянки може бути заявлено впродовж усього часу порушення його прав.
Відповідно до абзацу першого частини 5 статті 261 ЦК за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За частиною 1 статті 509 ЦК, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Як зазначалося вище, відповідно до положень Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.