ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2023 року
м. Київ
справа № 806/1914/17
адміністративне провадження № К/990/3362/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу №806/914/17
за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, Ліквідаційної комісії Житомирського міськвідділу УМВС України в Житомирській області, Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року (суддя Гурін Д.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року (суддя-доповідач - Гонтарук В.М., судді: Сторчак В.Ю., Біла Л.М.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (далі - ГУНП в Житомирській області), Ліквідаційної комісії Житомирського міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (далі - Ліквідаційна комісія Житомирського міського відділу УМВС України в Житомирській області), Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (далі - Ліквідаційна комісія УМВС України в Житомирській області), у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та ухвал суду про залишення частини позовних вимог без розгляду, просив:
- визнати незаконним і скасувати наказ голови Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області від 22 червня 2017 року № 13 о/с про звільнення з 22 червня 2017 року капітана міліції ОСОБА_1 з посади старшого слідчого відділення розслідування ДТП СВ Житомирського міського відділу УМВС України в Житомирській області у запас Збройних Сил за підпунктом "г" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114;
- поновити його на публічній службі в органах внутрішніх справ України;
- зобов`язати ГУНП в Житомирській області розглянути рапорт позивача від 16 червня 2017 року та прийняти його на службу в органи Національної поліції в Житомирській області за аналогічною посадою, що заміщується відповідно до пункту 9 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) (ураховуючи невиконання рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року у справі №806/2073/15 щодо поновлення ОСОБА_1 на публічній службі);
- стягнути на його користь з Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 червня 2017 року по день ухвалення судового рішення;
- зобов`язати ГУНП в Житомирській області надати йому щорічну оплачувану відпустку за 2014, 2015, 2016, 2017 роки з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення (враховуючи невиконання відповідачами рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року у справі №806/2073/15 щодо надання відпустки відповідно до статті 115 Кодексу законів про працю України, статті 10, частини першої статті 21 Закону України "Про відпустки" та параграфу 2 статті 7 Конвенції про оплачувані відпустки № 132).
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ голови Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області від 22 червня 2017 року № 13 о/с про звільнення з 22 червня 2017 року капітана міліції ОСОБА_1 з посади старшого слідчого відділення розслідування ДТП СВ Житомирського міського відділу УМВС України в Житомирській області. Поновлено ОСОБА_1 на попередню посаду старшого слідчого відділення розслідування ДТП СВ Житомирського міського відділу УМВС України в Житомирській області. Стягнуто з Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 червня 2017 року по день ухвалення судового рішення - 23 серпня 2018 року в розмірі 25 026,80 грн. Рішення суду в частині поновлення на посаді звернуто до негайного виконання. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року касаційну скаргу Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області залишено без задоволення. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року у справі № 806/1914/17 у частині розміру стягнутого середнього заробітку за час вимушеного прогулу і направлено справу в цій частині на новий розгляд до Житомирського окружного адміністративного суду. В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2019 року в справі № 806/1914/17 залишено без змін.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року, позов ОСОБА_1 у частині позовних вимог до Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 23 червня 2017 року по день ухвалення судового рішення задоволено частково. Зобов`язано Ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 за період вимушеного прогулу з 23 червня 2017 року по 23 серпня 2018 року у відповідності до вимог Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року № 260 та з урахуванням сум сплачених коштів.
Постановою Верховного Суду від 28 квітня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 червня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 806/1914/17, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції - Житомирського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року адміністративну справу № 806/1914/17 прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
22 червня 2022 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції клопотання про заміну Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області правонаступником - Міністерством внутрішніх справ України (по тексту - МВС України).
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року, замінено Ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області та Ліквідаційну комісію Житомирського міськвідділу УМВС України в Житомирській області на їх правонаступника - МВС України.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
30 січня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга МВС України на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 30 червня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2022 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові акти та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони у повному обсязі.
Автор касаційної скарги зазначає, що судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень не застосовано норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, а саме: статті 104, 111 Цивільного кодексу України, статті 13, 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", пункти 15, 16 Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року №563, Положення про МВС України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №878, постанову Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ", Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074.
Окрім того, при винесенні оскаржуваних судових рішень судами допущено порушення норм процесуального права - статей 242, 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо незастосування до спірних правовідносин висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № П/811/3414/15, від 27 лютого 2020 року у справі № 826/27239/15, від 25 червня 2020 року у справі № 420/6852/18, від 06 серпня 2020 року у справі № 821/3865/15-а, від 22 жовтня 2020 року у справі № 520/5147/19, від 05 листопада 2020 року у справі № 752/2391/17, від 04 серпня 2022 року у справі № 824/3161/14-а, а також у постановах Верховного Суду України від 04 березня 2014 року у справі №21-8а14, від 27 травня 2014 року у справі № 21-108а1.
Також скаржник звертає увагу суду касаційної інстанції на те, що в оскаржуваних рішеннях суди попередніх інстанцій посилаються на постанову Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 804/8952/15, де відповідачем було Управління МВС України на залізничному транспорті, однак судами в оскаржуваних судових рішеннях не застосовано вищенаведену усталену судову практику Верховного Суду щодо питань правонаступництва, де відповідачем виступало відповідне Управління МВС України, як і у справі за позовом ОСОБА_1 .
Одночасно з касаційною скаргою МВС України подано клопотання про передачу справи №806/1914/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвалою від 16 лютого 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
06 березня 2023 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив ГУНП в Житомирській області на касаційну скаргу МВС України. Викладена у відзиві позиція полягає у тому, що згідно відомостей, які зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо УМВС України в Житомирській області, його засновником було МВС України, а основним видом діяльності - діяльність з охорони громадського порядку та безпеки. Рішення про створення та припинення вказаної юридичної особи публічного права приймались МВС України. Отже, завдання і функції, які виконувало УМВС України в Житомирській області, перейшли до МВС України, а відтак, саме останнє є процесуальним правонаступником УМВС України в Житомирській області. На підтвердження своєї позиції ГУНП в Житомирській області посилається на постанови Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18 та від 18 березня 2021 року у справі № 804/8952/15, а також постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 9901/348/19.
18 квітня та 30 травня 2023 року до Суду надійшли клопотання МВС України про долучення до матеріалів касаційної скарги копій постанов Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 815/3599/15 та від 17 травня 2023 року у справі № 240/11052/20 відповідно.
Ухвалою від 31 травня 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.