1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2023 року

м. Київ

справа № 120/2061/22-а

адміністративне провадження № К/990/36164/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Єресько Л.О., Жука А.В.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №120/2061/22-а

за позовом ОСОБА_1

до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області,

про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2022 року (головуючий суддя: Сушко О.О., судді: Залімський І.Г., Мацький Є.М.).

УСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2022 року ОСОБА_1 пред`явив позов до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), у якому просив суд:

1.1. визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бертман Руслани Павлівни щодо винесення постанови від 9 лютого 2022 про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1;

1.2. визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бертман Руслани Павлівни про закінчення виконавчого провадження від 9 лютого 2022 року ВП НОМЕР_1.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначав, що попередньо у нього був спір із пенсійним фондом з приводу перерахунку й виплати пенсії, який суд вирішив на його користь. Надалі державний виконавець виконував рішення суду і згодом закінчив виконавче провадження. Проте з цим рішенням він не погодився та оскаржив до суду постанову про закінчення виконавчого провадження. Після її скасування, виконавець 15 грудня 2021 року відновив виконавче провадження, однак 9 лютого 2022 року вдруге закінчив його. Підставою для прийняття такого рішення слугував факт непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у місячний строк.

2.1. ОСОБА_1 стверджував, що закінчення виконавчого провадження фактично узаконює невиконання судового рішення. Зауважував, що оскільки виконавчий документ був повернутий до суду, то за законом саме цей орган повинен був у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання. Одночасно з цим, зазначав, що державний виконавець не з`ясував причини непред`явлення судом виконавчого документа до виконання та не вчинив жодних дій з цього приводу.

2.2. На цій основі ОСОБА_1 стверджував, що державний виконавець не виконав своїх обов`язків і формально підійшов до вирішення питання про закінчення виконавчого провадження, внаслідок чого його дії є протиправними, а відповідна постанова не може залишатися в силі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 8 серпня 2022 року (головуюча суддя: Крапівницька Н.Л.) позов задоволено повністю:

3.1. визнано протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бертман Руслани Павлівни щодо винесення постанови від 9 лютого 2022 про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1;

3.2. визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бертман Руслани Павлівни про закінчення виконавчого провадження від 9 лютого 2022 року ВП НОМЕР_1;

3.3. стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) судовий збір у розмірі: 992,40 грн.

4. Місцевий суд виходив з того, що державний виконавець вправі винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 13 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" лише за наявності належних доказів надходження до стягувача постанови про відновлення виконавчого провадження та лише після закінчення місячного строку з дати надходження до стягувача такої постанови.

4.1. У цьому контексті суд указав на відсутність доказів вручення позивачу постанови про відновлення виконавчого провадження.

4.2. На тлі цього суд дійшов висновку, що відповідач належним чином не повідомив позивача про відновлення виконавчого провадження, що унеможливило повторне подання виконавчого листа для виконання.

4.3. Також суд виснував, що оскільки позивач не отримав постанову про відновлення виконавчого провадження, то передбачений частиною другою статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання не закінчується і триває у часі.

4.4. На цій основі суд констатував неправомірність і передчасність постанови державного виконавця від 9 лютого 2022 року про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

5. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2022 року задоволено скаргу відповідача, скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

6. Апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права (пункти 11, 13 частини першої, частину третю статті 39, статтю 41 Закону України "Про виконавче провадження"), вважаючи, що повторно виконавчий лист мав подати стягувач, якому такий лист не повертався.

6.1. У цьому контексті апеляційний суд зазначив, що оскільки виконавчий лист був повернений до суду як того вимагає стаття 39 Закону України "Про виконавче провадження", то й обов`язок його повторно подати або забезпечити таке подання після скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження належить суду, а не стягувачу, який має право лише повторного звернення такого листа для примусового виконання у межах строків пред`явлення для виконання.

6.2. На цій основі апеляційний суд констатував, що постанова державного виконавця від 9 лютого 2022 року про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 була винесена відповідно до вимог законодавства і підстави для її скасування відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів

7. Скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

8. Підстави касаційного оскарження обґрунтував посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України").

9. Позиція скаржника полягає в тому, що суди неправильно застосували норми матеріального права, порушили норми процесуального права і не враховували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 4 березня 2020 року у справі №653/2554/17, від 22 серпня 2019 року у справі №1140/3479/18.

9.1. Ці доводи скаржник пояснює тим, що суди не проаналізували його аргументи і не навели належної мотивації своїх висновків. Натомість судове рішення залишається не виконаним і не буде виконане у майбутньому. Стверджує, що постанова про закінчення виконавчого провадження суперечить засадами виконавчого провадження.

10. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувану постанову.

10.1. Відповідач вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції щодо правомірності постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 13 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

11. Третя особа у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення.

11.1. Третя особа також відстоює позицію про те, що виконавче провадження було закінчене правомірно і суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. 11 лютого 2021 року Вінницький окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі №120/124/21-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії.

12.1. Цим рішенням суд позов задовольнив, а саме:

визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням оновленої довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17 листопада 2020 року №ХЛ64346;

зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії починаючи з 1 квітня 2019 року на підставі довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17 листопада 2020 року №ХЛ64346, з урахуванням зазначених у довідці основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії, а також здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

13. 29 березня 2021 року Вінницький окружний адміністративний суд видав виконавчий лист у справі №120/124/21-а про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити позивачу перерахунок пенсії починаючи з 1 квітня 2019 року на підставі довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17 листопада 2020 року №ХЛ64346, з урахуванням зазначених у довідці основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії, а також здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

14. 8 квітня 2021 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бертман Руслана Павлівна винесла постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1.

15. 29 червня 2021 року державний виконавець винесла постанову про закінчення цього виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

15.1. Копії цієї постанови державний виконавець направила сторонам виконавчого провадження і Вінницькому окружному адміністративному суду разом із виконавчим листом.

16. 7 жовтня 2021 року Вінницький окружний адміністративний суд ухвалив рішення у справі №120/7312/21-а за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про визнання дій протиправними, скасування постанови та зобов`язання вчинити дії.

16.1. Цим рішенням суд позов задовольнив частково:

визнав протиправною і скасував постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бертман Руслани Павлівни від 29 червня 2021 року про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1;

у решті позовних вимог відмовив.

17. 15 грудня 2021 року, на виконання указаного рішення суду, державний виконавець винесла постанову про відновлення виконавчого провадження.

17.1. Копію цієї постанови державний виконавець надіслала сторонам виконавчого провадження і Вінницькому окружному адміністративному суду із зобов`язанням у місячний строк з дня надходження постанови пред`явити виконавчий лист до виконання.

18. 20 грудня 2021 року Вінницький окружний адміністративний суд отримав копію указаної постанови.

19. Станом на 9 лютого 2022 року до відповідача від Вінницького окружного адміністративного суду не надходив виконавчий лист у справі №120/124/21-а.

20. 9 лютого 2022 року державний виконавець винесла постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 13 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".

21. Вважаючи протиправними такі дії й постанову державного виконавця, ОСОБА_1 звернувся до суду.

IІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

22. Згідно зі статтею 3 Конституції України Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

23. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

25. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII (далі також - "Закон №1404-VIII", у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

26. Згідно з приписами статті 2 Закону №1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

27. Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

28. Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

29. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

30. Відповідно до пунктів 1, 3, 10, 14, 22 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.


................
Перейти до повного тексту