ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2023 року
м. Київ
справа № 759/1962/21
провадження № 51-3830 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
в режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника цивільного відповідача ТОВ "ТІКАНА" - ОСОБА_8 на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100000001001, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 25 червня 2021 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком шість років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Запобіжний захід ОСОБА_7 у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили ухвалено залишити без змін.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_7 ухвалено рахувати з моменту затримання, тобто з 13 листопада 2020 року.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави витрати на проведення судової автотехнічної експертизи технічного стану транспортного засобу (автомобіля марки "Hyundai Sonata", р.н. НОМЕР_1 ) у розмірі 2615,20 грн; судової фототехнічної експертизи у розмірі 2615,20 грн; судово-медичної (токсикологічної) експертизи у розмірі 10030,20 грн; судово-медичної експертизи по тілесних ушкодженнях ОСОБА_9 у розмірі 1796,90 грн; судово-медичної експертизи по тілесних ушкодженнях ОСОБА_10 у розмірі 1974,70 грн; судової автотехнічної експертизи у розмірі 1307,60 грн, які в загальному розмірі становлять 20 339,80 грн (двадцять тисяч триста тридцять дев`ять грн 80 коп).
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 до ТОВ "ТД "Мірас-Трейд", ТОВ "ТІКАНА" про відшкодування моральної шкоди ухвалено відмовити.
Цивільний позов ОСОБА_11 ухвалено задовольнити частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 100 000 (сто тисяч) грн відшкодування завданої моральної шкоди.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_11 до ТОВ "ТД "Мірас - Трейд", ТОВ "Тікана" про відшкодування моральної шкоди ухвалено відмовити.
Цивільний позов ОСОБА_12 ухвалено задовольнити частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_12 100 000 (сто тисяч) грн відшкодування завданої моральної шкоди.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_12 до ТОВ "ТД "Мірас - Трейд", ТОВ "ТІКАНА" про відшкодування моральної шкоди ухвалено відмовити.
Цивільний позов ОСОБА_13 ухвалено задовольнити частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_13 100 000 (сто тисяч) грн відшкодування завданої моральної шкоди .
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_13 до ТОВ "ТД "Мірас - Трейд", ТОВ "Тікана" про відшкодування моральної шкоди ухвалено відмовити.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 до ТОВ "ТД "Мірас - Трейд", ТОВ "Тікана" про відшкодування моральної шкоди ухвалено відмовити.
Цивільний позов ТОВ " ТД "Мірас -Трейд" ухвалено залишити без розгляду.
Знято арешт з автомобіля марки "HYUNDAI SONATA", реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мірас - Трейд", накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2020 року, та повернуто власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мірас - Трейд".
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 жовтня 2022 року вирок Святошинського районного суду міста Києва від 25 червня 2021 року щодо ОСОБА_7 змінений у частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 .
Цивільний позов ОСОБА_10 до ТОВ "Тікана" про відшкодування моральної шкоди ухвалено задовольнити. Стягнуто з ТОВ "Тікана" на користь ОСОБА_10 50 000 грн (п`ятдесят тисяч), в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_11 до ТОВ "ТІКАНА" про відшкодування моральної шкоди ухвалено задовольнити. Стягнуто з ТОВ "ТІКАНА" на користь ОСОБА_11 250 000 грн (двісті п`ятдесят тисяч), в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_12 до ТОВ "ТІКАНА" про відшкодування моральної шкоди ухвалено задовольнити. Стягнуто з ТОВ ""ТІКАНА" на користь ОСОБА_12 250 000 грн (двісті п`ятдесят тисяч), в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_13 до ТОВ ""ТІКАНА" про відшкодування моральної шкоди ухвалено задовольнити. Стягнуто з ТОВ ""ТІКАНА" на користь ОСОБА_13 200 000 грн (двісті тисяч), в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_9 до ТОВ ""ТІКАНА" про відшкодування моральної шкоди ухвалено задовольнити. Стягнуто з ТОВ ""ТІКАНА" на користь ОСОБА_9 150 000 грн (сто п`ятдесят тисяч), в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В решті вирок суду - залишений без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він 3 листопада 2020 року, приблизно о 07 годині 57 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки "Hyundai Sonata", номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вул. Кільцева дорога в м. Києві, зі сторони проспекту Лесі Курбаса в напрямку вул. Жмеринської, в порушення вимог пунктів 1.3, 1.5, підпункту "б" п. 2.3, п.п. 10.1, 12.1 та 12.4 Правил дорожнього руху України, значно перевищуючи максимально дозволену на даній ділянці дороги швидкість руху, розпочав перестроювання праворуч, в процесі виконання якого, не зміг ураховувати дорожню обстановку та біля зупинки громадського транспорту "ДП Електронмаш" здійснив зіткнення з автомобілем марки "Hyundai Elantra", номерний знак НОМЕР_2, який зупинився в першій (крайній правій смузі) попутного напрямку руху, після чого, втративши можливість керувати транспортним засобом, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_9, яка ступила на проїзну частину та намагалася сісти на праве заднє сидіння автомобіля "Hyundai Elantra", номерний знак НОМЕР_2, далі виїхав за межі проїзної частини вправо, де на тротуарі (на зупинці громадського транспорту "ДП Електронмаш"), яка знаходиться напроти будинку № 60/1 по вул. Зодчих в м. Києві, здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_10 .
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_14 отримала тілесні ушкодження від яких померла на місці пригоди, ОСОБА_15 отримала тілесні ушкодження, від яких померла в кареті автомобіля швидкої, пішоходи ОСОБА_10 та ОСОБА_9 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник цивільного відповідача ТОВ "ТІКАНА" - ОСОБА_8, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити ухвалу апеляційного суду в частині вимог до ТОВ "ТІКАНА" в якій:
- повністю відмовити в задоволенні цивільного позиву ОСОБА_12 про відшкодування моральної шкоди з ТОВ "ТІКАНА" в розмірі 250 000 грн;
- повністю відмовити в задоволенні цивільного позиву ОСОБА_11 про відшкодування моральної шкоди з ТОВ "ТІКАНА" в розмірі 250 000 грн;
- повністю відмовити в задоволенні цивільного позиву ОСОБА_10 про відшкодування моральної шкоди з ТОВ "ТІКАНА" в розмірі 50 000 грн;
- повністю відмовити в задоволенні цивільного позиву ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди з ТОВ "ТІКАНА" в розмірі 150 000 грн;
- повністю відмовити в задоволенні цивільного позиву ОСОБА_13 про відшкодування моральної шкоди з ТОВ "ТІКАНА" в розмірі 200 000 грн.
Представник цивільного відповідача зазначає, що засуджений ОСОБА_7 не перебував з ТОВ "ТІКАНА" у трудових відносинах, а відносини, що виникають з цивільно-правового договору про надання послуг обумовлюються свободою договору, відтак завдану шкоду має відшкодовувати безпосередньо водій транспортного засобу.
На думку представника цивільного відповідача, апеляційним судом не було враховано положення статей 1167 та 1187 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ч. 1 ст. 3 та ч. 22. 1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), усталену практику Верховного Суду, зокрема, постанову від 11 лютого 2020 року в справі № 489/2170/17, пункту 1.2. та підпунктів 2.1.2., 2.1.2 п. 2.1. та пункту 4.5. цивільно-правового договору № 3 від 25 травня 2020 року.
Зазначає, що апеляційний суд не врахував всіх обставин, доказів, якими керується представник цивільних позивачів щодо стягнення з ТОВ "ТІКАНА" грошових коштів в рахунок відшкодування моральної шкоди.
На думку представника цивільного відповідача, заявлені вимоги до ТОВ "ТІКАНА" не підлягають задоволенню, оскільки цивільно-правова відповідальність транспортного засобу була застрахована і всі позовні вимоги, в першу чергу, повинні бути заявлені до засудженого ОСОБА_7 та ПРАТ "СК "УНІВЕРСАЛЬНА".
Від представника цивільних позивачів ОСОБА_16 надійшли заперечення на касаційну скаргу представника цивільного відповідача, в яких він просить касаційну скаргу представника цивільного відповідача ТОВ "ТІКАНА" - ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Представник цивільних позивачів зазначає, що на момент вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК ОСОБА_7, між останнім та ТОВ "ТІКАНА" існували трудові відносини, відтак ТОВ "ТІКАНА" має нести матеріальну відповідальність в порядку ч. 1 ст. 1172 ЦК.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 касаційну скаргу представника цивільного відповідача ТОВ "ТІКАНА" - ОСОБА_8 просила залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Захисник ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_7 касаційну скаргу представника цивільного відповідача ТОВ "ТІКАНА" - ОСОБА_8 просили залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 та кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 286 КК у касаційній скарзі не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
Доводи касаційної скарги представника цивільних відповідачів про неправильне вирішення судом апеляційної інстанції цивільних позовів в цьому кримінальному провадженні є не обґрунтованими з огляду на таке.
Згідно з положеннями ст. 127 КПК підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Під час вирішення цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.
Суд апеляційної інстанції під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_7, зокрема, за апеляційними скаргами представника потерпілих - адвоката ОСОБА_16, у частині вирішення цивільного позову зазначених вимог закону дотримався.
Так, апеляційним судом встановлено, що внаслідок вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК, потерпілим ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 було заподіяно моральну шкоду, з метою відшкодування якої потерпілі звернулися з цивільними позовами.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок суду щодо ОСОБА_7, встановив, що на момент дорожньо-транспортної пригоди 3 листопада 2020 року згідно договору оренди транспортного засобу № 21/08 від 21 серпня 2020 року, укладеного між ТОВ "ТД "Мірас - Трейд" та ТОВ "ТІКАНА", автомобіль "Hyundai Sonata", номерний знак НОМЕР_1, передано в оренду ТОВ "Тікана" на строк до 31 грудня 2020 року для здійснення господарської діяльності.
Згідно цивільно-правового договору №3 від 25 травня 2020 року, укладеного між ТОВ "Тікана" та засудженим ОСОБА_7, останній зобов`язувався надавати послуги по перевезенню пасажирів на транспортному засобі замовника. Як випливає з умов вказаного договору, укладеного між ТОВ "ТІКАНА" та ОСОБА_7, останній здійснював роботи з перевезення пасажирів на замовлення TOB "ТІКАНА".
Крім того, апеляційний суд обґрунтовано взяв до уваги показання засудженого ОСОБА_7, які він надав під час апеляційного розгляду про те, що у ТОВ "ТІКАНА" він працює більше півроку на наступних умовах: йому надавався автомобіль, на якому він здійснював перевезення пасажирів, та замовлення на послуги таксі; його робота оплачувалась щотижня шляхом сплати 40% від заробленої суми, про що складались відповідні документи; під час роботи він підпорядковувався розпорядку, встановленому керівництвом ТОВ "ТІКАНА"; наказ про прийняття його на роботу товариством не видавався, але його трудова книжка знаходилася у ТОВ "Тікана". Вказані показання засудженого ОСОБА_7 у наведеній частині не спростовані представником ТОВ "ТІКАНА".
Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що правовідносини, які склалися за наслідком укладення - правового договору №3 від 25 травня 2020 року між ТОВ "ТІКАНА" та засудженим ОСОБА_7, є трудовими відносинами, з чим погоджується і колегія суддів Верховного Суду з огляду на таке.
Правовідносини фізичної особи і суб`єкта господарювання можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 ЦК.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно положень ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.