Постанова
Іменем України
01 червня 2023 року
м. Київ
справа № 520/21041/18
провадження № 61-7727св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічними позовами) - ОСОБА_1,
відповідачі за первісним позовом (позивачі за зустрічними позовами): ОСОБА_2, ОСОБА_1,
позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним та зустрічним позовом ОСОБА_1 ) - ОСОБА_2,
відповідачі за зустрічним позовом (позивачі за первісним позовом та зустрічним позовом): ОСОБА_1, ОСОБА_1,
позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом та зустрічним позовом ОСОБА_2 ) - ОСОБА_1,
відповідачі за зустрічним позовом (позивачі за первісним та зустрічним позовами): ОСОБА_1, ОСОБА_2,
треті особи: Київська районна адміністрація Одеської області, Одеська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2020 року у складі судді Калашнікова О. І. та постанову Одеського апеляційного суду від 20 січня 2022 року у складі колегії суддів: Князюка О. В., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи: Київська районна адміністрація Одеської області, Одеська міська рада, про припинення права спільної часткової власності, виділ частини домоволодіння у самостійний об`єкт нерухомості, виділ земельної ділянки, зобов`язання співвласника вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 14 липня 1981 року належить на праві власності 3/20 частини житлового будинку на АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 належить право власності на 1/8 частини будинку, ОСОБА_1 - на 1/5 частини будинку. Відповідно до відповіді Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації" від 20 жовтня 2017 року станом на 31 грудня 2012 року за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на 21/40 частини житлового будинку на АДРЕСА_1 . Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07 березня 2017 року у справі № 520/1637/15 визнано за ним та ОСОБА_2 по 21/80 частини домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті їх матері ОСОБА_5 . Фактично кожний із співвласників спірного житлового будинку має окремі домоволодіння, які мають свої окремі входи, системи каналізації та газопостачання.
ОСОБА_1 просив суд:
- виділити йому в натурі 3/20 та 21/80 частини житлового будинку на АДРЕСА_1 ;
- припинити право спільної часткової власності на 3/20 та 21/80 частини житлового будинку на АДРЕСА_1 ;
- виділити в натурі у володіння та користування земельну ділянку в розмірі 0,0711 га, що відповідає 3/20 та 21/80 частини житлового будинку на АДРЕСА_1, для їх обслуговування, згідно з висновком земельно-технічної експертизи від 25 серпня 2020 року № 064/2020;
- зобов`язати Київську районну адміністрацію ОМР присвоїти адресу: АДРЕСА_1, належній та виділеній в натурі 33/80 частини вказаного житлового будинку;
- зобов`язати ОСОБА_2 провести реконструкцію самочинних будівель шляхом знесення приміщень, позначених на технічному паспорті від 17 травня 2018 року - мансарди літ. "А" (приміщення 4-1, 4-2), прибудови літ. "а", збільшено на 5,0 кв. м, гаража літ. "М", та зобов`язати ОСОБА_2 скласти проект будівництва відповідно до рішення Виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів м. Одеси від 05 серпня 1988 року № 593 "Про визначення правового становища будівель і дозвіл будівництва в індивідуальному житловому фонді" та виписки з протоколу засідання міжвідомчої комісії Київської районної ради народних депутатів від 26 січня 1982 року, якою передбачається будівництво сараю 2,5х3,5 кв. м, а також тамбуру, розміром 1,5 х 2,5 кв. м, туалету на присадибній ділянці;
- стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 11 985,85 грн.
03 липня 2019 року ОСОБА_1 подала до суду зустрічний позов до ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи: Київська районна адміністрація ОМР, Одеська міська рада, про виділ частки домоволодіння в самостійний об`єкт нерухомості, виділ земельної ділянки, встановлення земельного сервітуту.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що їй на праві власності належить 1/5 частини житлового будинку на АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками зазначеного будинку є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Розмір часток земельної ділянки, на яких розташований спірний будинок, визначений схемою розподілу земельної ділянки, згідно з якою їй встановлені межі земельної ділянки, площею 0,0381 га, позначені літерами Г-Ж-М-Л-Н-А-Б-Д-Г, та межі земельної ділянки, 0,0090 га, позначені літерами Р-К-З-Я-Є-И-О-П-Р, а також межі земельного сервітуту в розмірі 0,0031 га, позначені літерами Ж-З-К-Л-М-Ж. Запропонований варіант користування земельною ділянкою не порушує її інтересів.
ОСОБА_1 просила суд:
- виділити їй в натурі 1/5 частини житлового будинку на АДРЕСА_1 ;
- виділити в натурі земельну ділянку, розміром 0,0344 га, яка складається з двох ділянок, площами 0,0109 га та 0,0235 га;
- встановити земельний сервітут площею 0,0038 га на частині земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 для забезпечення проходу на частину земельної ділянки розміром 0,0235 га.
- зобов`язати Київську районну адміністрацію ОМР присвоїти адресу: АДРЕСА_1 .
08 липня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_1, треті особи: Київська районна адміністрація ОМР, Одеська міська рада, про припинення права спільної часткової власності, виділ частини домоволодіння в самостійний об`єкт нерухомості, визнання права власності, виділ земельної ділянки, встановлення земельного сервітуту.
Свої вимоги ОСОБА_2 мотивував тим, що згідно з рішенням народного суду Київського району м. Одеси від 14 квітня 1975 року за ним визнано право власності на 5/40 частин домоволодіння, яке знаходиться на АДРЕСА_1 .
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07 березня 2017 року у справі № 520/1637/15 визнано за ним та ОСОБА_1 право власності по 21/80 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті їх матері ОСОБА_5 . Між співвласниками спірного будинку залишається невирішеним спір щодо визначення порядку користування земельною ділянкою. Згідно з порядком користування, який склався між сторонами, ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею 83,0 кв. м.
ОСОБА_2 просив суд:
- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на домоволодіння на АДРЕСА_1 ;
- виділити йому у самостійний об`єкт нерухомості 5/40 частини домоволодіння на АДРЕСА_1 ;
- визнати за ним право приватної власності на самостійний об`єкт нерухомості - домоволодіння, яке розташоване на АДРЕСА_1, до складу якого входить (без врахування самочинно збудованих та переобладнаних) - частина житлового будинку літ. "А" в складі приміщень: № 3-1 - житлова, площею 12,1 кв. м; № 3-2 - житлова, площею 13,0 кв. м; № 3-3 - кухня, площею 5,9 кв. м, загальною площею - 31,0 кв. м, у тому числі житлова - 25,1 кв. м, вбиральня літ. "З";
- виділити йому 21/80 частини домоволодіння на АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати його виконати ремонтно-будівельні роботи: між приміщеннями 1-6 та 1-10 закласти дверний отвір та в приміщенні 1-10 огородити частину приміщення для обладнання санвузлу;
- зобов`язати ОСОБА_1 в приміщенні "1б-1 - житлова", організувати дверний отвір до приміщення "1-2 - житлова".
- визнати за ним право приватної власності на самостійний об`єкт нерухомості домоволодіння на АДРЕСА_1, до складу якого входить: 1-3 - кухня, площею 11,8 кв. м, 1-10 - коридор, площею 6,8 кв. м (с горищним приміщенням над ними), загальною площею 18,6 кв. м.
- стягнути з ОСОБА_1 на його користь компенсацію в розмірі 4 644,00 грн;
- виділити ОСОБА_1 згідно з висновком судового експерта Скибінської Т. М. від 18 вересня 2020 року № 075/20 в користування земельну ділянку, загальною площею 0,0771 га;
- виділити ОСОБА_2 згідно з висновком судового експерта Скибінської Т. М. від 18 вересня 2020 року № 075/20 в користування дві земельні ділянки, площами 0,0602 га та 0,0066 га, які розташовані на АДРЕСА_1, загальною площею 0,0668;
- виділити в користування ОСОБА_1 дві земельні ділянки, площами 0,0109 га та 0,0235 га, загальною площею 0,0344 га;
- встановити земельний сервітут, площею 0,0076 га, на частині земельної ділянки, яку пропонується виділити ОСОБА_1, для забезпечення проходу на частину земельної ділянки, яка пропонується до виділу ОСОБА_1 ; - встановити земельний сервітут, площею 0,0016 га, на частині земельної ділянки, яку пропонується виділити ОСОБА_1, для забезпечення обслуговування інженерних мереж для ОСОБА_2 ;
- стягнути з ОСОБА_1 на його користь судові витрати в сумі 2 233,34 грн;
- стягнути з ОСОБА_1 на його користь судові витрати в розмірі 1 233,34 грн.
Рішенням Київського районного суду від 24 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 20 січня 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Виділено з домоволодіння на АДРЕСА_1 у самостійні об`єкти нерухомості: 33/80 частини, що належать на праві власності ОСОБА_1 ; 31/80 частини, що належать на праві власності ОСОБА_2 ; 16/80 частини, що належать на праві власності ОСОБА_1 . Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на домоволодіння на АДРЕСА_1 ; Визнано за ОСОБА_1 право власності на самостійний об`єкт нерухомості - житловий будинок літ. "А" з господарськими спорудами на АДРЕСА_1, загальною площею 52,8 кв. м, в тому числі житловою площею 19,0 кв. м, у складі приміщень: 1-1 - житлова кімната, площею 12,1 кв. м; 1б-2 - житлова кімната, площею 6,9 кв. м; 1б-3 - коридор, площею 9,3 кв. м; 1-4 - кухня, площею 8,2 кв. м; 1б-5 - санвузол, площею 4,9 кв. м; 1б-6 - тамбур, площею 0,5 кв. м, 1-2 - житлова, площею 10,9 кв. м, 1-5 санвузол, 1-6 коридор, з надвірних споруд літ. "Б" - сарай з погрібом. Визнано за ОСОБА_2 право власності на самостійний об`єкт нерухомості - житловий будинок літ. "А" з господарськими спорудами на АДРЕСА_1, загальною площею 32,8 кв. м, у тому числі житловою - 25,1 кв. м, у складі приміщень: 3-1 - житлова, площею 12,1 кв. м; 3-2 -- житлова, площею 13,0 кв. м; 3-3 - кухня, площею 5,9 кв.м., 1-10 - коридор, площею 6,8 кв. м; 1-3 - кухня, площею 11,8 кв. м; з надвірних споруд літ. "З" - вбиральня. Визнано за ОСОБА_1 право власності на самостійний об`єкт нерухомості - житловий будинок літ. "А" на АДРЕСА_1, загальною площею 66,5 кв. м, у тому числі житловою - 26,7 кв. м, у складі приміщень: 1а-7 - житлова, площею 13,6 кв. м; 2-1 - житлова, площею 13,1 кв. м, 1а-5 - коридор, площею 7,5 кв. м; 1а-6 - кухня, площею 14,9 кв. м; 1а-8 - санвузол, площею 3,2 кв. м; 1а-9 - коридор, площею 9,2 кв. м; 2-2 - сходи, площею 5,0 кв. м. Визначено порядок користування земельною ділянкою, площею 0,1723 га, на АДРЕСА_1 між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 : - в користування ОСОБА_1 виділено земельну ділянку загальною площею 0,0771 га, (з урахуванням площі під забудовою частини приміщень у будинку та під господарськими спорудами), визначену у висновку експерта № 064/2020 точками "8-9-10-11-12-37-38-39-40-41-46-47-48-49-50-31-32-33-34-35-36-17-8"; - в користування ОСОБА_2 виділено земельну ділянку загальною площею 0,0668 га (з урахуванням площі під забудовою частини приміщень у будинку та під господарськими спорудами), яка складається з двох частин і у висновку експерта № 064/2020 визначена точками: 1-частина ділянки "1-2-3-4-5-6-7-8-9-10-11-12-13-14-15-16-1" і має площу 0,0602 га, 2-га частина ділянки "17-18-19-20-21-22-23-24-28-29-30-31-32-33-34-35-36-17" і має площу 0,0066 га; - в користування ОСОБА_1 виділено ділянку загальною площею 0,0344 га (з урахуванням площі під забудовою частини приміщень у будинку), яка складається з двох частин і у висновку експерта № 064/2020 визначена точками: 1 частина ділянки "4-5-6-7-8-17-18-19-20-21-22-23-24-25-26-27-4" і має площу 0,0109 га, 2-га частина ділянки " 38-39-40-41-42-43-44-45-38" і має площу 0,0235 га. З метою організації проходу ОСОБА_1 до її земельної ділянки площею 0,0235 га встановлено земельний сервітут, яким надати ОСОБА_1 право безплатного безстрокового проходу через частину земельної ділянки, що надана у користування ОСОБА_1 . Встановлено межі земельного сервітуту на частину ділянки ОСОБА_1, що визначений точками у експертному висновку № 064/2020 "31-32-33-34-35-54-39-40-53-52-51-50-31" і має площу 0,0038 га. В іншій частині позов ОСОБА_1, зустрічний позов ОСОБА_2 і зустрічний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Судові рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що проведеними у справі судовими будівельно-технічними та земельно-технічними експертизами встановлено технічну можливість відповідно до вимог нормативно-технічних актів виділити в окремий об`єкт нерухомості частки сторін у домоволодінні на АДРЕСА_1 . Варіант порядку користування земельною ділянкою, запропонований у висновку експерта від 25 серпня 2020 року № 064/2020, відповідає вимогам статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) за розмірами земельних ділянок, які пропорційні часткам співвласників за правовстановлюючими документами, а також законним інтересам усіх співвласників, з урахуванням прав кожного співвласника житлового будинку щодо збереження права землекористування відповідно частки в житловому будинку із урахуванням порядку землекористування, який фактично існує тривалий час. Сервітут, запропонований у висновку від 25 серпня 2020 року № 064/2020, є найменш обтяжливим для користувача ділянки, щодо якої він встановлюється.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 20 січня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині часткового задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення зустрічного позову.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норми матеріального права, зокрема без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16, у постановах Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 551/176/16-ц, від 06 червня 2018 року у справі № 539/1427/16-ц, від 17 вересня 2018 року у справі № 127/1417/16-ц, від 12 січня 2022 року у справі № 663/917/17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України). Також заявник зазначає, що суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
У своїй касаційній скарзі заявник зазначає, що суди попередніх інстанцій зобов`язані були виділити ОСОБА_2 в окремі об`єкти 21/80 частини та 5/40 частини спірного домоволодіння, оскільки вказані об`єкти мають окремі входи, самостійні комунікації, не перетинаються між собою, вхід до них розташований з різних сторін земельної ділянки. Суди попередніх інстанцій не обґрунтували, чому вони не приймають до уваги доводи, викладені у висновку експерта від 18 вересня 2020 року № 075/2020, щодо необхідності встановлення земельного сервітуту з метою забезпечення обслуговування інженерних мереж ОСОБА_2, які проходять через земельну ділянку, яка запропонована до виділу ОСОБА_1 .
У жовтні 2022 року ОСОБА_1, ОСОБА_1 подали відзиви на касаційну скаргу, у яких зазначають, що право користування померлої особи на земельну ділянку зі смертю припиняється та не може бути включене до складу спадщини, тому виділити ОСОБА_2 в окреме користування 5/40 частини будинку, до складу яких входять самочинні будівлі, чинним законодавством не передбачено, як і не передбачено визнання права власності на самочинні будівлі в судовому порядку, оскільки існує інший порядок вирішення цього питання. Із урахуванням наведеного, ОСОБА_1, ОСОБА_1 просять відмовити у задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
У жовтні 2022 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшла відповідь відзив на касаційну скаргу, з приводу якого Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Оскільки подана ОСОБА_2 відповідь на відзив на касаційну скаргу не підписана, то вона підлягає залишенню без розгляду та поверненню заявнику.
У листопаді 2022 року від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення проти відповіді на відзив на касаційну скаргу, в якій він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 серпня 2022 року касаційна скарга ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 20 січня 2022 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2022 року поновлено ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 20 січня 2022 року. Касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 24 листопада 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 20 січня 2022 року залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Верховного Суду від 13 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи № 520/21041/18 із Київського районного суду м. Одеси та встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У жовтні 2022 року матеріали справи № 520/21041/18 надійшли до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанційвстановили, що домоволодіння на АДРЕСА_1, що складалось з житлового будинку літ. "А", загальною площею 91,7 кв. м, в тому числі житловою площею 55,1 кв. м, та господарських будівель, що розташовані на земельній ділянці, площею 1 679 кв. м, належало на праві власності ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 19 березня 1955 року, акта районної приймальної комісії виконкому Приморської районної ради народних депутатів від 01 грудня 1962 року та рішення виконкому Київської районної ради народних депутатів від 15 березня 1968 року № 174 "Про затвердження актів приймання в експлуатацію індивідуальних жилих будинків".
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_5 .
Рішенням народного суду Київського району м. Одеси від 14 квітня 1975 року за ОСОБА_2 визнано право власності на 1/8 ідеальну частину домоволодіння на АДРЕСА_1 та виділено для проживання його сім`ї реальну частку у вигляді житлової кімнати, площею 12,1 кв. м.
Рішенням виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів від 17 листопада 1978 року № 1014 ОСОБА_2 узаконено добудовану до кімнати - кухню в будинку АДРЕСА_1 .
28 березня 1979 року народний суд Київський району м. Одеси ухвалив рішення за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визначення порядку користування земельною ділянкою на АДРЕСА_1 та виділив у користування ОСОБА_2 210 кв. м, а у користуванні ОСОБА_5 залишив 1469 кв. м.
10 квітня 1981 року ОСОБА_5 продала 1/5 частини житлового будинку на АДРЕСА_1, уклавши договір купівлі-продажу з ОСОБА_1 .
14 липня 1981 року ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_1 3/20 частини жилого будинку на АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла.
Згідно з довідкою-характеристикою, виданою Комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради" домоволодіння на АДРЕСА_1 на момент смерті ОСОБА_5 належало на праві спільної часткової власності: ОСОБА_11 - 21/40 частини; ОСОБА_1 - 1/5 частини (відповідає 8/40 частини); ОСОБА_1 - 3/20 частини (відповідає 6/40 частини); ОСОБА_2 - 1/8 частини (відповідає 5/40 частини).
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07 березня 2017 року у справі № 520/1637/15ц визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5 право власності на 21/80 частини за кожним домоволодіння на АДРЕСА_1 .
Також судами встановлено і визнано сторонами, що у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_1 у спірному будинку знаходяться такі приміщення: 1-1 - житлова кімната, площею 12,1 кв. м; 1б-2 - житлова кімната, площею 6,9 кв. м; 1б-3 - коридор, площею 9,3 кв. м; 1-4 - кухня, площею 8,2 кв. м; 1б-5 - санвузол, площею 4,9 кв. м; 1б-6 - тамбур, площею 0,5 кв. м, загальною площею 41,9 кв. м, в тому числі житловою площею 19,0 кв. м, та надвірні будівлі у вигляді сараю з погрібом літ "Б", що складає 6/40 частини домоволодіння.
У фактичному володінні та користуванні ОСОБА_2 у спірному будинку знаходяться такі приміщення (без врахування самочинно збудованих та переобладнаних): 3-1 - житлова кімната, площею 12,1 кв. м; 3-2 - житлова кімната, площею 13,0 кв. м; 3-3 - кухня, площею 5,9 кв. м, загальною площею - 31,0 кв. м, у тому числі житловою площею - 25,1 кв. м, та надвірні будівлі у вигляді вбиральні літ. "З", що складає 5/40 частин домоволодіння.
У фактичному володінні та користуванні ОСОБА_1 у будинку літ. "А" знаходяться такі приміщення: 1а-7 - житлова кімната, площею 13,6 кв. м; 2-1 - житлова кімната, площею 13,1 кв. м; 1а-5 - коридор, площею 7,5 кв. м; 1а-6 - кухня, площею 14,9 кв. м; 1а-8 - санвузол, площею 3,2 кв. м; 1а-9 - коридор, площею 9,2 кв. м; 2-2 - сходи, площею 5,0 кв. м, загальною площею - 66,5 кв. м, у тому числі житловою площею - 26,7 кв. м, що складає 8/40 частини домоволодіння.
Згідно з висновком комісійної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 18 грудня 2019 року № 081/75/2019 існує технічна можливість відповідно до вимог нормативно-технічних актів виділити в окремий об`єкт нерухомості частки сторін у справі у домоволодінні АДРЕСА_1 .
У висновку судового експерта Сікорської О. А. від 25 травня 2020 року № 123/20 зазначено, що існує технічна можливість відповідно до вимог нормативно-технічних актів виділити в окремий об`єкт нерухомості 6/40 частини домоволодіння АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 ; існує технічна можливість відповідно до вимог нормативно-технічних актів виділити в окремий об`єкт нерухомості 5/40 частини домоволодіння АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 ; існує технічна можливість відповідно до вимог нормативно-технічних актів виділити в окремий об`єкт нерухомості 8/40 частини домоволодіння АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 .
Експертом запропоновано єдиний технічно можливий варіант поділу 21/40 частини домоволодіння між спадкоємцями: співвласнику ОСОБА_1 пропонується виділити у будинку літ. "А" приміщення 1-2, житловою площею 10,9 кв. м, 1-5 санвузол, площею 3,0 кв. м, 1-6 коридор, площею 3,6 кв. м, надвірні будівлі - сарай літ. "В", шахта IV, цистерна VIII, загальною вартістю 77 425,00 грн.