Постанова
Іменем України
31 травня 2023 року
м. Київ
справа № 276/683/17
провадження № 61-5684 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - Іршанська селищна рада Житомирської області;
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 07 червня 2022 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Талько О. Б., Шевчук А. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Іршанської селищної ради Житомирської області, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовна заява мотивована тим, що після смерті її чоловіка - ОСОБА_4, відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 .
Зазначала, що звернувшись до державного нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, вона отримала відмову, оскільки вона не прийняла спадщину після померлого в порядку та в строк, встановлені чинним законодавством.
Вважала, що пропустила вказаний строк з поважної причини, оскільки хворіла та за станом здоров`я не мала можливості вчасно звернутись до нотаріальної контори для оформлення спадкових прав.
Ураховуючи викладене, позивач просила суд визначити їй додатковий строк тривалістю в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 30 липня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визначено додатковий строк терміном два місяці для подання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спадкоємцями майна померлого ОСОБА_4 є позивач, ОСОБА_1,. та померла співвідповідач - ОСОБА_3, після смерті якої спадкова справа не заводилась. Позивач за станом здоров`я не мала можливості вчасно звернутися до нотаріальної контори для подачі заяви про прийняття спадщини, відповідач, Іршанська селищна рада, позов визнає, а тому суд вважав, що строк для прийняття спадщини позивачем пропущений з поважних причин.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 07 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 30 липня 2021 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Іршанської селищної ради Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, спадщину прийняла його мати - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, спірна квартира 04 березня 2014 року була подарована нею ОСОБА_2 . Відтак, ухвалене у цій справі судове рішення суду першої інстанції порушує права та обов`язки ОСОБА_2 .
Оскільки відповідачем ОСОБА_1 визначила Іршанську міську раду, а позовних вимог до ОСОБА_2, як власника спірної квартири не пред`явила, клопотань про залучення ОСОБА_2 до участі у справі, як співвідповідача не заявляла, то за таких обставин відсутні підстави для задоволення позову до Іршанської міської ради у зв`язку з пред`явлення позову до неналежного відповідача.
Унаслідок смерті ОСОБА_3 припинилася її цивільна правоздатність, а позивачка звернулася до суду з позовом після її смерті, тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила постанову суду апеляційної інстанції скасувати посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанова Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 759/3515/19, що передбачають вимоги пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 липня 2022 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 276/683/17 із Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області.
У липні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку відсутності таких - територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (відповідні сільські, селищні, міські ради). В матеріалах справи відсутні докази наявності реалізованих спадкових прав ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_5 спадкоємців не встановлено. Тому ОСОБА_6 не є належним відповідачем у цій справі.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У серпні 2022 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1, виданого виконавчим комітетом Іршанської селищної ради Житомирської області убачається, що 12 жовтня 2002 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_4 (а.с. 6).
Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого повторно 13 липня 2017 року Черняхівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Житомирській області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).
Відповідно до матеріалів спадкової справи № 175/06, ОСОБА_4 був власником квартири АДРЕСА_1 . Спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 прийняла його мати - ОСОБА_3, яка відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 25 жовтня 2006 року є спадкоємцем цілої частки майна ОСОБА_4, а саме квартири АДРЕСА_1 (а.с. 44-67).
Згідно з копією свідоцтва про смерть від 25 серпня 2016 року серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 163).
Постановою Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області від 06 грудня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки вона не прийняла спадщину після померлого в порядку та в строк, встановлені чинним законодавством (а.с. 35).
З копії договору дарування вбачається, що 04 березня 2014 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 157-158).
Зі змісту договору дарування квартири убачається, що спірна квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Володарсько-Волинської нотаріальної контори Житомирської області Скрит Л. Г. 25 жовтня 2006 року за реєстровим №534.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04 березня 2014 року убачається, що ОСОБА_2 зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Номер запису про право власності: 4861225 (а.с. 159).
З копії ухвали про відкриття провадження у справі від 03 лютого 2022 року у справі № 276/2181/21 убачається, що суддею Володарського-Волинського районного суду Житомирської області відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та договору дарування, визнання права власності на 1/2 частку квартири в порядку перерозподілу спадщини та витребування майна (а.с. 134).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.