Постанова
Іменем України
31 травня 2023 року
м. Київ
справа № 359/1185/20
провадження № 61-2965 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шипович В. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ;
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ;
третя особа - виконавчий комітет Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 18 січня 2023 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Вербової І. М., Нежури В. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - виконавчий комітет Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька в її вихованні.
Позовна заява обґрунтована тим, що 20 липня 2012 року він уклав шлюб з ОСОБА_2, у якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 . Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2019 року шлюб між ним та ОСОБА_2 розірвано.
Після розірвання шлюбу дитина залишилась проживати з відповідачкою, яка чинить йому перешкоди у спілкуватись з сином. Згоди щодо способу його участі у вихованні дитини вони не дійшли.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та визначити такий спосіб участі батька у вихованні дитини: побачення кожної першої та третьої суботи та неділі місяця з 09 год. 00 хв. суботи до 20 год. 00 хв. неділі за місцем його проживання без присутності ОСОБА_2 ; побачення кожної другої та четвертої п`ятниці та суботи місяця з 16 год. 00 хв. п`ятниці до 20 год. 00 хв. суботи за місцем його проживання без присутності ОСОБА_2 ; побачення у будні дні тривалістю не менше 4 годин за попередньою домовленістю з ОСОБА_2, з урахуванням навчально-виховного процесу, медичних протипоказань та режиму дня дитини (часу, передбаченого дня її сну), без присутності ОСОБА_2 ; проживання з дитиною під час його відпустки або у вільний від роботи час протягом шкільних канікул сина без присутності ОСОБА_2 щорічно протягом 60 днів з розподілом цих днів протягом року; побачення на Різдво, Пасху, Трійцю та день його народження з 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. за місцем його проживання або іншим визначеним ним місцем без присутності ОСОБА_2 ; проживання з дитиною протягом 5 днів, узгоджених з відповідачем, під час шкільних зимових канікул, з урахуванням режиму дня та стану здоров`я дитини, за місцем його проживання без присутності ОСОБА_2 ; побачення в день народження дитини з 09 год. 00 хв. ІНФОРМАЦІЯ_1 до 20 год. 00 хв. 11 серпня кожний парний рік за місцем його проживання без присутності ОСОБА_2 ; побачення під час хвороби дитини з 09 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. за місцем знаходження дитини, з дотриманням режиму дня; вільне спілкування з дитиною в дошкільних, шкільних та інших навчальних закладах у час, вільний від навчального процесу; безперешкодне спілкування з дитиною без обмеження у часі за допомогою телефонного та інших засобів зв`язку, з урахуванням режиму дня і стану здоров`я дитини; виїзд з дитиною за кордон (з метою відпочинку та оздоровлення) у період часу, узгоджений з ОСОБА_2, без відриву дитини від навчального та виховного процесу без присутності ОСОБА_2 .
У червні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа - виконавчий комітет Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області, про позбавлення батьківських прав.
Зустрічна позовна заява обґрунтована тим, що з 20 липня 2012 року вона перебувала з ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2019 року розірвано (справа № 359/334/19). У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4, який проживає разом з нею.
ОСОБА_1 не приймає участі у вихованні сина, не сплачує аліменти на утримання дитини, призначені рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2020 року, що свідчить про те, що він систематично ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просила суд позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бориспільський міськрайонний суд Київської області від 21 липня 2022 року у складі судді Борця Є. О. первісний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_4 .
Визначено такий спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні його сина ОСОБА_4 : побачення кожної першої та третьої суботи місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. в громадських місцях в присутності матері ОСОБА_2 ; побачення кожної другої та четвертої неділі місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. в громадських місцях в присутності матері ОСОБА_2 .
У задоволенні первісного позову в частині вимоги про визначення іншого способу участі батька у вихованні дитини відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що між сторонами склались вкрай конфліктні відносини, внаслідок яких ОСОБА_1 позбавлений можливості спілкуватись з сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та брати участь в його вихованні, а тому для відновлення порушеного права позивача належить зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_4 .
Визначаючи спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною, суд першої інстанції виходив із висновку органу опіки та піклування Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області від 16 червня 2022 року № 94, а також психоемоційного стану дитини, особливостей сприйняття ним сімейної ситуації, відносин з батьком, які актуалізують негативні асоціації та ймовірно вимагають від дитини знаходити способи захисту, в першу чергу значущих для себе осіб - матері, а тому встановив графік зустрічей батька з сином за присутності матері ОСОБА_2 . При цьому, суд вважав, що потреба у додатковій присутності інших осіб (психолога або соціального працівника) відсутня.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 18 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 липня 2022 року в частині вирішення позовних вимог про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини змінено, викладено абзац третій резолютивної частини рішення в такій редакції: "Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні із сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та його вихованні можливістю зустрічей: кожної першої та третьої суботи місяця з 12 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв. в громадських місцях в присутності психолога, забезпечення участі якого покласти на батька дитини; кожної другої та четвертої неділі місяця з 12 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв. в громадських місцях в присутності психолога, забезпечення участі якого покласти на батька дитини".
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції суд першої інстанції щодо необхідності визначення способу участі батька у вихованні сина шляхом встановлення графіка його систематичних побачень із сином, оскільки між сторонами склалися стосунки, які позбавляють ОСОБА_1 можливості регулярно спілкуватися з дитиною. Разом з тим, апеляційний суд зазначив, що визначаючи порядок зустрічей батька із сином у присутності матері з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., тобто 8 годин поспіль, суд першої інстанції не взяв до уваги інтереси матері в контексті існуючих між нею та колишнім чоловіком відносин, та не урахував, що такий проміжок часу покладе як на матір, так і на дитину додатковий психоемоційний тягар. Крім того, суд не звернув уваги на рекомендації судово-психіатричного експерта, який у висновку зазначив, що конфліктні відносини між батьками, агресивна поведінка батьків у присутності дитини, в тому числі взаємні образи та претензії, негативно впливають на почуття дитини, формуючи такі негативні переживання як страх, безпорадність, неможливість зміни ситуації, потребу в захисті, дистанціювання від конфліктів. Присутність матері на зустрічах батька з сином, тим паче, у такий довгий проміжок часу, імовірніше призведе до виникнення або продовження між сторонами сварок, суперечок, образ, претензій тощо, що може призвести до формування у дитини психосоматичних розладів, агресії та аутоагресії. З урахуванням вказаних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що з метою запобігання втраті емоційного контакту батька з малолітньою дитиною, погіршенню психоемоційного зв`язку між ними, зустрічі між батьком та дитиною мають відбуватись в громадських місцях в присутності психолога та без присутності матері.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Коновал О. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 18 січня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким визначити спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні його сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, виключно в присутності матері дитини ОСОБА_2 та психолога - кожної першої та третьої суботи місяця та кожної другої та четвертої неділі місяця з 12 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв. в громадських місцях, забезпечення участі психолога покласти на батька дитини.
Підставами касаційного оскарження указаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 квітня 2023 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 359/1185/20 із Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
У травні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір, взяв до уваги висновок органу опіки та піклування Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області від 16 червня 2022 року № 94, який на думку заявника, є таким, що містить неправдиві факти, зокрема, про оцінку житлово-побутових умов дитини у квартирі, у якій вона не проживає з 2020 року. При цьому зазначає, що в частині визначення зустрічей батька з сином лише в присутності матері ОСОБА_2 та спеціаліста-психолога в громадських містах висновок органу опіки та піклування є правомірним.
Крім того, апеляційний суд залишив поза увагою висновок судово-психіатричної експерта № 311 від 12 травня 2021 року, у якому вказано, що дитина виявляє позитивне емоційне ставлення до матері, сприймає її як об`єкт надійної стійкої прив`язаності. До батька дитина має амбівалентні почуття: з одного боку сприймає його як рідного, з іншого - у теперішній час актуальним є емоційне відторгнення батька; зустрічі з батьком повинні відбуватись поступово та систематично, в безпечних умовах та нейтральній території, в присутності осіб, яким дитина довіряє, почувається безпечно із залученням психолога (соціального працівника) для допомоги налагоджування контакту з дитиною.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_2 ніколи не чинила ОСОБА_1 перешкод у спілкуванні з дитиною, та вважає, що єдиним способом налагодження ситуації, яка склалася, є визначення зустрічей батька з дитиною в присутності матері дитини та психолога.
Також зазначала, що суд першої інстанції у порушення норм процесуального права розглянув справу за відсутності ОСОБА_2 та її представника.
Відзив на касаційну с4каргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20 липня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб.
У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_4 .
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду київської області від 23 квітня 2019 року у справі № 359/334/19 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 05 березня 2020 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 2 000 грн, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05 серпня 2019 року до досягнення дитиною повноліття.
29 квітня 2021 року відкрито кримінальне провадження за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України.
В рамках даного кримінального провадження були проведені судово-психіатричні експертизи.
Згідно висновку судово-психіатричної експерта № 311 від 12 травня 2021 року, ОСОБА_2 виявляє сприятливі характерологічні особливості та відповідальне батьківське ставлення до дитини, педагогічно-адекватні настанови виховної поведінки, які обумовлюють відчуття благополуччя дитини та у перспективі - адекватний розвиток дитини та гармонійне становлення особистості. Наявна актуальна сімейна ситуація (конфліктні відносини між батьками, агресивна поведінка батьків у присутності дитини, в тому числі взаємні образи та претензії тощо) негативно впливає на почуття дитини, формуючи такі негативні переживання як страх, безпорадність, неможливість зміни ситуації, актуалізує потребу в захисті, дистанціювання від конфліктів. Тривале спостереження таких сімейних відносин та поведінки з боку батьків може призвести до формування у дитини психосоматичних розладів, агресії та ауто агресії. ОСОБА_4 виявляє позитивне емоційне ставлення до матері, сприймає її як об`єкт надійної стійкої прив`язаності. До батька дитина має амбівалентні почуття: з одного боку сприймає його як рідного, з іншого - у теперішній час актуальним є емоційне відторгнення батька. Зміна актуальних умов проживання дитини та його найближчого соціального оточення негативно вплине на психоемоційний стан та відчуття благополуччя дитини. На теперішній час рекомендовано: не змінювати умови проживання дитини (а саме проживання з матір`ю) та його найближче соціальне оточення; зустрічі з батьком повинні відбуватись поступово та систематично, в безпечних умовах на нейтральній території, в присутності осіб, яким дитина довіряє, почувається безпечно із залученням психолога (соціального працівника) для допомоги налагоджування контакту з дитиною.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 310 від 12 травня 2021 року, ОСОБА_2 під час скоєння інкримінованих відносно неї дій могла розуміти їх характер значення, а також чинити опір. Внаслідок вчиненого насильства з боку ОСОБА_1 у ОСОБА_2 виникли зміни в психоемоційному стані у вигляді лабільності емоційних переживань, накопичення емоційних переживань, образливості, приниженої гідності та розгубленості почуттів, які перешкоджають її активній самореалізації як особистості. Негативний емоційний стан є психологічною домінантою у свідомості ОСОБА_2 . Ситуація, що досліджується у даному кримінальному провадженні, є психотравмувальною для ОСОБА_2 внаслідок чого їй завдані психологічні (моральні) страждання. Негативні зміни у емоційному стані ОСОБА_2 можуть зникнути після нормалізації ситуації, яка досліджується в кримінальному провадженні.
Згідно висновку служби у справах дітей Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області від 16 червня 2022 року, рекомендовано визначити порядок спілкування та участі ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 наступним чином: кожну першу та третю суботу місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв.; кожну другу та четверту неділю місяця з 10 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., за умови, що такі зустрічі будуть відбуватись в громадських місцях та в присутності матері дитини ОСОБА_2 також у висновку рекомендовано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залучати до таких зустрічей соціального фахівця або психолога.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України "Про охорону дитинства").
Жінка та чоловік мають рівні права й обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (частини шоста-восьма статті 7 СК України).