Постанова
Іменем України
31 травня 2023 року
м. Київ
справа № 753/7089/18
провадження № 61-2634св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2 ,
відповідачі: ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю "Альфамарис Плюс", приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова Ольга Іванівна, Київська міська рада,
треті особи: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Княже-14", Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_3, від імені якої діє адвокат Баховський Михайло Михайлович, а також ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва у складі судді Трусової Т. О. від 15 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М.,
Рейнарт І. М., Семенюк Т. А. від 31 січня 2023 року.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У квітні 2018 року ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ТОВ "Альфамарис Плюс", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу
Разумової О. І., Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Княже-14", Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, про усунення перешкод у користуванні спільною сумісною власністю шляхом визнання договору купівлі-продажу нікчемним, визнання незаконним рішення, визнання недійсним і скасування рішення державного реєстратора та запису про реєстрацію права власності, зобов`язання вчинити дії.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що є співвласником квартири АДРЕСА_1 .
3. 04 грудня 2016 року у цьому будинку було створене ОСББ "Княже 14". Під час створення об`єднання їй стало відомо, що приміщення загального користування у їхньому будинку, яке запроектовано, побудовано та прийнято в експлуатацію як колясочна, тобто призначене для спільного користування співвласників, зареєстроване на праві власності за фізичною
особою-підприємцем ОСОБА_3 та використовується нею як перукарня. Підставою для реєстрації права власності на це приміщення було рішення Дарницької районної в м. Києві ради від 01 червня 2007 року та укладений
18 липня 2007 року між Фондом приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва та ОСОБА_3 договір купівлі-продажу нежилого приміщення. Крім того, за ОСОБА_3 також зареєстроване право власності на допоміжне приміщення будинку (підвал) - групу приміщень НОМЕР_1, площею 187,2 кв. м.
4. Позивачка вважає, що Дарницька районна в м. Києві рада не мала права розпоряджатись спільним майном співвласників багатоквартирного будинку. Приміщення колясочної та підвалу призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир будинку, у підвалі до того ж розташовані загальнобудинкові мережі, а тому їх передача у приватну власність без згоди усіх співвласників суперечить закону та порушує її права.
5. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: усунути перешкоди у користуванні спільною сумісною власністю шляхом визнання нікчемним договору купівлі-продажу нежилого приміщення (колишньої колясочної) площею 26,7 кв. м, розташованого у буд.
АДРЕСА_2, укладеного 18 липня 2007 року між Фондом приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва та ОСОБА_3 ; визнати незаконним з моменту прийняття пункт 33 додатку до рішення Дарницької районної в м. Києві ради від 14 червня 2007 року № 15 - Перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва, дозволених до приватизації у 2007 році; визнати недійсним та скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумової О. І. від 16 лютого 2018 року, індексний номер: 39784277, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на допоміжне приміщення будинку (підвал) - групу приміщень НОМЕР_1, площею 187,2 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1490833680000, та запис про проведену державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на вказане допоміжне приміщення; зобов`язати ОСОБА_3, як фізичну особу-підприємця звільнити приміщення № 1, № 2 (групи приміщень 90) площею 26,7 кв. м; зобов`язати ОСОБА_3, як фізичну особу, та ТОВ "Альфамарис Плюс" звільнити допоміжне підвальне приміщення - групу приміщень НОМЕР_1, площею 187,2 кв. м.
6. Ухвалою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року
ОСОБА_2 залучено до участі в справі як правонаступника позивача
ОСОБА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стислий виклад позиції інших учасників спору
7. ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що у позивача відсутнє формалізоване майнове право відносно спірного майна, а тому його права та інтереси не порушені. Зазначала, що вимоги заявлені щодо неіснуючих приміщень та до неналежного відповідача - державного реєстратора. Вважала, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог та обрано неналежний спосіб захисту. Додатково просила суд застосувати наслідки спливу позовної давності щодо вимог про визнання правочину нікчемним, посилаючись на те, що вона відкрито володіє своїм майном протягом 11 років, а тому задоволення позову порушить її право на мирне володіння майном.
8. ТОВ "Альфамарис Плюс" заперечувало проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 посилаючись на те, що комерційну діяльність у спірних приміщеннях вони не здійснюють, доказів протилежного позивачем не надано, як і не обґрунтовано та не доведено належними доказами порушення його прав. Вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту та пропущено строк позовної давності.
9. Київська міська рада заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначала, що оскаржуване рішення Дарницької районної у м. Києві ради є таким, що прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.
10. Треті особи ОСББ "Княже 14", ОСОБА_5, ОСОБА_4,
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали позовні вимоги ОСОБА_1 з наведених у позовній заяві підстав.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
11. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 15 листопада
2021 року, з урахуванням ухвали Дарницького районного суду м. Києва
від 08 серпня 2022 року про виправлення описки, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
12. Визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію права власності на допоміжне приміщення НОМЕР_1, площею 187,2 кв. м - частину основної (підвал), вхід у підвал, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1490833680000), за ОСОБА_3, прийняте державним реєстратором - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Разумовою О. І., індексний номер 39784277, від 21 лютого 2018 року 10:31:23, та припинено право власності ОСОБА_3 на вищевказане допоміжне приміщення.
13. Скасовано державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме: реєстрацію права власності ОСОБА_3 на допоміжне приміщення НОМЕР_1, площею 187,2 кв. м - частину основної (підвал), вхід у підвал, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1490833680000), з виключенням запису про право власності номер 24936574.
14. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
15. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 19 206,70 грн.
16. Скасовано арешт об`єкта нерухомого майна, накладений ухвалою Київського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року.
17. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги про визнання незаконним рішення Дарницької районної в м. Києві ради в частині включення нежилих приміщень № І, № 1, № 2 (групи приміщень НОМЕР_2) до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва, дозволених до приватизації, визнання нікчемним договору купівлі-продажу, на підставі якого право власності на вказані нежилі приміщення перейшло до ОСОБА_3, та зобов`язання останньої їх звільнити є необґрунтованими, оскільки у 2007 році нежилі приміщення № І, № 1, № 2 (групи приміщень НОМЕР_2), загальною площею 26,70 кв. м, які розташовані в
АДРЕСА_2, відповідно до встановленого на той час порядку, були передані у комунальну власність. Правомірність зазначеної передачі в судовому порядку не спростована, а тому у ОСОБА_1, як співвласника квартири, розташованої у буд. АДРЕСА_2, відсутнє суб`єктивне право на нежилі приміщення № І, № 1, № 2 (групи приміщень НОМЕР_2).
18. Водночас, вимоги про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на допоміжне приміщення (група приміщень НОМЕР_1) суд вважав обґрунтованими, з огляду на те, що зазначена реєстрація була проведена з порушенням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень". Державному реєстратору не було надано передбачених зазначеним законом та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
№ 1127 від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127), документів для реєстрації за ОСОБА_3 права власності на спірні допоміжні приміщення (групу приміщень НОМЕР_1). Законних підстав для реєстрації за нею права власності на вказані приміщення не було.
19. Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Разумова О. І. не є належним відповідачем у справі. Вимоги, заявлені до ТОВ "Альфамарис Плюс", про звільнення допоміжного приміщення не підлягають задоволенню, ураховуючи, що допоміжне приміщення (група приміщень НОМЕР_1) вибуло з володіння власників квартир багатоквартирного будинку АДРЕСА_2, що виключає застосування до спірних правовідносин положень статті 391 Цивільного кодексу України. При цьому вирішення питання про витребування спірного майна із чужого незаконного володіння можливе лише на підставі вимог усіх співвласники такого майна.
20. Постановою Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, правонаступника ОСОБА_1, задоволено частково.
21. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 листопада
2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні спільною сумісною власністю, шляхом визнання договору купівлі-продажу нікчемним змінено, шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 листопада 2021 року в частині розподілу судових витрат змінено. Зменшено суму судових витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих з ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2, на користь ОСОБА_3, з 20 025,00 грн до 12 825,00 грн, а загальний розмір стягнутих судом судових витрат з 19 206,70 грн до
12 006,70 грн.
22. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 листопада 2021 року в частині задоволених позовних вимог залишено без змін.
23. Змінюючи рішення суду першої інстанції в частині мотивів відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання нікчемним договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 18 липня 2007 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову у вказаній частині, проте не навів мотивів відхилення доводів позивачки щодо нікчемності договору купівлі-продажу. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутні правові підстави, передбачені статтею 228 ЦК України, для висновку про нікчемність договору купівлі-продажу нежилого приміщення, як такого, що порушує публічний порядок.
24. Зменшуючи суму витрат на професійну правничу допомогу, стягнутих судом першої інстанції з позивача на користь ОСОБА_3, суд апеляційної інстанції зазначив про недоведеність відповідачкою понесення таких витрат у заявленому розмірі. Водночас, судом взято до уваги фіксовану ставку гонорару, визначену у договорі про надання професійної допомоги адвокатом
від 18 липня 2018 року, факт участі адвоката Славяніна М. О. у судовому засіданні, а також відсутність заяви позивача про не співмірність таких витрат, що є підставою для відшкодування відповідачці визначеного у договорі розміру витрат на правову допомогу в порядку їх розподілу.
25. В частині вирішення інших позовних вимог суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції.
Узагальнені доводи касаційних скарг
26. 24 лютого 2023 року ОСОБА_3, від імені якої діє адвокат
Баховський М. М., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва
від 15 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду
від 31 січня 2023 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні цих вимог повністю.
27. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_3, від імені якої діє адвокат Баховський М. М., зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права
без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 04 липня 2018 рокуу справі № 653/1096/16-ц, від 14 листопада 2018 року
у справі № 183/1617/16, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц,
від 01 квітня 2020 рокуу справі № 520/13067/17 та у постановах Верховного Суду від30 липня 2020 рокуу справі № 752/13695/18, від 20 серпня 2020 року
у справі № 916/2464/19 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України),а також посилається на те, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки. Крім того, указує, що апеляційним судом порушено норми процесуального права під час залучення правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та під час допуску до участі у цій справі представника ОСОБА_2 за довіреністю -
Кіщук Т. В. без підтвердження повноважень адвоката (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
28. На обґрунтування вимог касаційної скарги ОСОБА_3, від імені якої діє адвокат Баховський М. М., зазначає, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що спірні приміщення (група приміщень НОМЕР_1) є допоміжними приміщеннями до належного їй нежитлового приміщення. Позивачем не доведено наявності у багатоквартирному будинку на АДРЕСА_2 допоміжних приміщень з характеристиками спірних приміщень.
29. Позивач не надав правовстановлюючих документів, які б підтверджували, що він є власником місць загального користування багатоквартирного будинку і таке право власності зареєстровано. Таких прав немає і ОСББ, а тому сама наявність реєстрації права власності не порушує прав інших осіб. Посилається на положення норм міжнародного права щодо недопущення позбавлення права власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
30. Додатково зазначає про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині допуску до участі у справі представника ОСОБА_2 - Кіщук Т. В., без підтвердження наявності у неї статусу адвоката, а також в частині безпідставного, на думку заявниці, залучення до участі у справі правонаступника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Посилається на те, що у спірних правовідносинах неможливе правонаступництво, оскільки позов пов`язаний з особистими правами самого позивача - усунення перешкод, які чинились саме позивачу, а не його правонаступнику. Крім того, посилається на те, що ОСОБА_2 не надано свідоцтво про право на спадщину.
31. 14 березня 2023 року ОСОБА_3, від імені якої діє адвокат
Баховський М. М., через підсистему Електронний суд подала до Верховного Суду клопотання про закриття провадження у справі, посилаючись на те, що спір між ОСББ та членом ОСББ власником нерухомого майна відноситься до компетенції судів господарської юрисдикції. Оскільки спірні правовідносини стосуються експлуатації багатоквартирного будинку, користування квартирами та нежитловими приміщеннями, управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку та з урахуванням суб`єктного складу сторін, вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
32. 23 березня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року в частині відмови у задоволенні вимог про визнання нікчемним договору купівлі-продажу, визнання незаконним рішення, стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
33. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_2 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 04 лютого 2003 року у справі № 17-6-3/02-1980, від 01 червня 2004 року у справі №11/68-03, у постановах Великої Палати Верховного Суду
від 04 квітня 2018 року у справі № 361/2965/15-а, від 09 листопада 2021 року
у справі № 542/1403/17 та у постановах Верховного Суду від 18 липня
2018 рокуу справі № 916/2069/17, від 22 листопада 2018 року у справі
№ 904/1040/18, від 15 травня 2019 року у справі № 906/1169/17, від 30 червня 2022 року у справі № 922/1406/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також посилається на те, що суди неналежним чином дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
34. На обґрунтування доводів касаційної скарги ОСОБА_2 зазначає, що судами попередніх інстанцій не ураховано, що для здійснення приватизації спірних приміщень обов`язковим є прийняття державним органом приватизації (ФДМ України) рішення про затвердження переліків об`єктів групи "А", які підлягають приватизації певним способом (аукціон, конкурс, викуп). Посилається на те, що положеннями Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" не визначено випадків наявності у орендаря права викупу такого майна, як приміщення у багатоквартирних будинках. Зазначене, на думку заявника, свідчить про нікчемність договору купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення. Вважає застосовані судом апеляційної інстанції правові висновки Верховного Суду нерелевантними до спірних правовідносин.
35. Спірне нежитлове приміщення (колясочна) є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку, а тому Дарницька районна у м. Києві рада, не будучи власником будинку, без згоди співвласників будинку не мала права надавати дозвіл на приватизацію та продаж такого приміщення.
36. Вважає, що оспорюваний договір купівлі-продажу є таким, що порушує публічний порядок, оскільки спрямований на порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
37. Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 753/7089/18 за касаційною скаргою ОСОБА_3, від імені якої діє адвокат Баховський М. М., на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 листопада 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
38. Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2023 року поновлено
ОСОБА_2 строк на касаційне оскарженнярішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 листопада 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 31 січня 2023 року, відкрито касаційне провадження за його касаційною скаргою.
39. 15 березня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
40. Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2023 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст відзиву на касаційну скарги
41. 17 квітня 2023 року ОСББ "Княже-14" через засоби поштового зв`язку подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, у якому, посилаючись на обґрунтованість доводів зазначеної касаційної скарги, просило її задовольнити.
42. Висловлює думку про необґрунтованість та незаконність рішень судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову про захист права співвласника будинку на допоміжне приміщення будинку - колясочну, не встановлення обставин набуття відповідачкою права власності на зазначене приміщення та протиправності пункту 33 додатку до рішення Дарницької районної у м. Києві ради від 01 червня 2007 року № 15.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
43. Відповідно до розпорядженням відділу приватизації житла Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 11 грудня 2006 року №45290, квартира АДРЕСА_1, була приватизована згідно з Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду". Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 11 грудня 2006 року квартира належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_29, ОСОБА_1, ОСОБА_2 у рівних долях.
44. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом
від 16 вересня 2010 року ОСОБА_1 успадкувала після смерті свого чоловіка ОСОБА_29 1/3 частину вищевказаної квартири.
45. Згідно з розпорядженням Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 04 листопада 2002 року № 744 ОСОБА_3, як орендарю нежитлового приміщення по АДРЕСА_2, дозволено виконати перепланування цього приміщення із збереженням його загальної площі 23,46 кв. м.
46. Після перепланування та переобладнання приміщення Дарницька районна в м. Києві державна адміністрація на підставі акту державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту - орендованого нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 видала розпорядження від 24 жовтня 2003 року № 714, яким надала згоду на введення цього об`єкта в експлуатацію.
47. Рішенням Київської міської ради від 25 січня 2007 року № 16/677 "Про внесення змін до рішення Київради від 27 грудня 2001 року № 208/1642 з питань формування комунальної власності м. Києва" до відання Дарницької районної в м. Києві ради було передано будинок АДРЕСА_2 .
48. 04 квітня 2007 року Дарницька районна в м. Києві рада звернулася до Головного управління комунальної власності м. Києва із заявою про оформлення права комунальної власності на нежиле приміщення першого поверху НОМЕР_2, площею 26,70 кв. м, яке розташоване в м. Києві за адресою: АДРЕСА_2 .
49. 25 квітня 2007 року Головним управлінням комунальної власності
м. Києва видано наказ № 481-В про оформлення права комунальної власності на об`єкт, на підставі якого територіальній громаді Дарницького району м. Києва видано свідоцтво про право власності на нежилі приміщення № І,
№ 1, № 2 (групи приміщень НОМЕР_2), загальною площею 26,70 кв. м, які розташовані в АДРЕСА_2 .
50. Рішенням Дарницької районної в м. Києві ради від 14 червня 2007 року № 15 "Про приватизацію об`єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва" затверджено перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва, дозволених до приватизації у 2007 році згідно з додатком.
51. У додатку до цього рішення - Перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва, дозволених до приватизації у 2007 році, під пунктом 33 зазначено нежитлове приміщення,
АДРЕСА_2, орендар - СПД ФО ОСОБА_3, спосіб приватизації - викуп.
52. 18 липня 2007 року між Фондом приватизації комунального майна Дарницького району м. Києва (продавець) та СПД ФО ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення, орендованого СПД ФО ОСОБА_3, посвідчений державним нотаріусом Шістнадцятої київської державної нотаріальної контори.
53. За умовами вказаного договору продавець передає, а покупець приймає у власність нежилі приміщення (в літ. А) з № І, № 1, № 2 групи приміщень НОМЕР_2) загальною площею 26,70 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, а покупець зобов`язується прийняти об`єкт приватизації, сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі та пройти реєстрацію об`єкту приватизації у бюро технічної інвентаризації (пункт 1.1 договору).
54. Право власності СПД ФО ОСОБА_3 на вищевказані нежилі приміщення було зареєстроване Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що підтверджується реєстраційним посвідченням № 038150 від 26 вересня 2007 року.
55. У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності СПД ФО ОСОБА_3 на нежилі приміщення (літ. А) з № І, № 1, № 2 (групи приміщень НОМЕР_2), загальною площею 26,70 кв. м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, було зареєстроване державним реєстратором 16 лютого 2018 року.
56. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно слідує, що 16 лютого 2018 року державний реєстратор Разумова О. І. зареєструвала за ОСОБА_3 право власності на допоміжні приміщення (групу приміщень НОМЕР_1) "А" площею 187,2 кв. м - частина основної (підвал), вхід в підвал, вхід в підвал, розташовані за адресою: АДРЕСА_2, індексний номер рішення: 39784277, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1490833680000. Підстава: довідка про показники об`єкта нерухомого майна, серія та номер: 418
(НЖ-2018), видана: 30 січня 2018 року, видавник: ТОВ "Техінвентаризація".
57. Згідно з технічним паспортом, виготовленим ТОВ "Техінвентаризація" за замовленням ОСОБА_3, станом на 30 січня 2018 року допоміжні приміщення (група приміщень НОМЕР_1) мають загальну площу 187,2 кв. м і складаються з тринадцяти приміщень, а саме: тамбура площею 4,2 кв. м; підсобного площею 21,2 кв. м; підсобного площею 27,8 кв. м; підсобного площею 15,5 кв. м; коридору площею 9,7 кв. м; тамбура площею 1,5 кв. м; підсобного площею
39,5 кв. м; підсобного площею 31,5 кв. м; вбиральні площею 1,3 кв. м; тамбура площею 6,4 кв. м; підсобного площею 13,9 кв. м; підсобного площею 12,4 кв. м; санвузла площею 2,3 кв. м.
Позиція Верховного Суду
58. Перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
59. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку та якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.