Постанова
Іменем України
31 травня 2023 року
м. Київ
справа № 734/1505/20
провадження № 61-12371св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - військова частина НОМЕР_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Приходько Олени Сергіївни на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 28 липня 2021 року у складі судді Домашенка Ю. М. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Скрипки А. А., Євстафіїва О. К., Шарапової О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 02 грудня 1991 року вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем на посаді лікаря акушера-гінеколога гінекологічного відділення.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04 травня 2020 року № 93 її звільнено із займаної посади на підставі пункту 7 статті 40 КЗпП України, у зв`язку з появою на роботі 28 квітня 2020 року в нетверезому стані. Підстава: доповідна записка від 28 квітня 2020 року вх. № 1432, акт про перебування ОСОБА_1 на роботі у нетверезому стані від 28 квітня 2020 року № 80, акт проведення службового розслідування від 29 квітня 2020 року № 1454, протокол засідання профспілкового комітету від 04 травня 2020 року № 6.
Наведені в акті службового розслідування від 29 квітня 2020 року відомості про її перебування на робочому місці 28 квітня 2020 року в стані алкогольного сп`яніння вважала такими, що не відповідають дійсності.
Вказувала на те, що 28 квітня 2021 року о 07-40 год. вона виїздила на роботу на власному автомобілі та випадкового пошкодила інший транспортний засіб, унаслідок чого розхвилювалася, сплутала педалі газу та гальма та в`їхала в дерево біля будинку. Перебуваючи в розпачі, вона випила пігулку "афобазолу" та прибула на роботу, де повідомила командиру про погане самопочуття і попросила звільнити її від виконання посадових обов`язків, однак отримала відмову.
Надалі, 28 квітня 2020 року близько 14-00 год. до її робочого кабінету зайшов командир з іншими працівниками військової частини НОМЕР_1, які звинуватили її в перебуванні на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння, вимагали здати біоматеріали, на що вона відмовилася. Проїхати до ліцензованого закладу охорони здоров`я для встановлення наявності чи відсутності стану алкогольного сп`яніння їй не було запропоновано. Однак роботодавцем складений акт наявності клінічних ознак перебування на роботі у нетверезому стані та стані наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів від 28 квітня 2020 року № 80 та акт відмови від здачі біоматеріалів (крові, слини, сечі) для визначення стану алкогольного сп`яніння.
29 квітня 2020 року сімейний лікар відкрив їй листок непрацездатності, а заступник командира військової частини відібрав у неї пояснювальну записку за фактом пошкодження 28 квітня 2020 року автомобіля.
Відповідач не повідомив її про початок службового розслідування, не роз`яснив підстави його проведення, її права та обов`язки, а також провів службове розслідування під час її тимчасової непрацездатності, що призвело до неповноти встановлених роботодавцем фактичних обставин та незаконності застосування до неї дисциплінарного стягнення.
Зазначеними діями відповідача їй заподіяно моральну шкоду, що полягає в душевних стражданнях, приниженні її честі, гідності, ділової репутації, тривалої невизначеності, що призвело до погіршення стану її здоров`я та майнового становища.
Враховуючи вищевикладене просила суд: визнати протиправним та скасувати пункт 5 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04 травня 2020 року № 93 в частині її звільнення з посади лікаря-акушера-гінеколога гінекологічного відділення відповідно до пункту 7 статті 40 КЗпП України;
поновити її з 04 травня 2020 року на роботі на посаді лікаря-акушера-гінеколога гінекологічного відділення військової частини НОМЕР_1 ;
стягнути з відповідача на її користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, виходячи з розміру середньоденного заробітку за період з 04 травня 2020 року до дня фактичного розрахунку;
відшкодувати завдану їй моральну шкоду в розмірі 3 000,00 грн та майнову шкоду у розмірі 7 614,97 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 28 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року, в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що звільнення ОСОБА_1 з роботи проведено роботодавцем відповідно до вимог трудового законодавства. Факт перебування її 28 квітня 2020 року на робочому місці в стані алкогольного сп`яніння підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами, а саме: актом від 28 квітня 2020 року, складеним та підписаним чотирма посадовими особами військової частини НОМЕР_1, актом від 28 квітня 2020 року про відмову ОСОБА_3 від здачі біоматеріалів (крові, слини, сечі) для визначення стану алкогольного сп`яніння, підписаним трьома працівниками військової частини НОМЕР_1 . Чинне законодавство не передбачає примусового за ініціативою роботодавця (керівника підприємства) проходження медичного огляду, такий медичний огляд працівник може пройти лише добровільно, чого позивач не зробила, а тому посилання позивача на те, що роботодавець не ініціював проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння у ліцензованому закладі охорони здоров`я не свідчить про необґрунтованість звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 7 статті 40 КЗпП України.
Постановою Верховного Суду від 13 липня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1, подану в її інтересах адвокатом Приходько О. С., задоволено частково.
Постанову Чернігівського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції виходив із того, що у порушення статей 368, 369 ЦПК України суд не звернув увагу на те, що поданий ОСОБА_1 позов про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, відшкодування шкоди містить вимоги як немайнового, так і майнового характеру, а тому дійшов помилкового висновку про можливість розгляду цієї справи без повідомлення її учасників.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 09 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 28 липня 2021 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення місцевого суду, апеляційний суд виходив із того, що вивільнення ОСОБА_1 відбулось із додержанням вимог чинного законодавства, під час розгляду справи позивачем не надано доказів, які б спростовували обставину, яка була підставою для її звільнення.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У грудні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - Приходько О. С .
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - Приходько О. С., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 640/17224/15-ц, провадження № 61-762св17, від 25 липня 2018 року у справі № 333/5649/16-ц, провадження № 61-15634св18, від 18 березня 2021 року у справі № 461/8999/19, провадження № 61-6397св19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на порушення норм процесуального права, оскільки суди не дослідили зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не була доставлена до закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду та в матеріалах справи відсутній протокол медичного освідування для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп`яніння.
Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій не звернули уваги на фізичний стан позивача, а саме остання має дифузний кардіосклероз, гіпертонічну хворобу ІІ ступня та їй встановлена безтермінова ІІІ група інвалідності загального захворювання.
Також судами не взято до уваги, що особи, які були залучені до складання акта, не можуть бути належними свідками, оскільки всі підпорядковуються, несуть службу та виконують прямі вказівки командира військової частини.
Крім того, вказує, що профспілка військової частини НОМЕР_1 не була легалізована належним чином у встановленому законом порядку.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Приходько О. С. від військової частини НОМЕР_1, у якому вказано, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з 02 грудня 1991 року перебувала у трудових відносинах з військовою частиною НОМЕР_1, в якій працювала на посаді лікаря акушера-гінеколога гінекологічного відділення.
Відповідно до розділу ІІІ Правил внутрішнього трудового розпорядку Військової частини НОМЕР_1, затвердженого протоколом загальних зборів трудового колективу військової частини НОМЕР_1 від 03 січня 2019 року №1 працівники підприємства зобов`язані, зокрема, вчасно, за 5 хвилин до початку роботи прибути на робоче місце і підготуватися до виконання своїх трудових обов`язків; почати роботу відповідно до режиму роботи, встановленого на підприємстві; виконувати своєчасно і в повному об`ємі робочі завдання (функціональні обов`язки), забезпечувати необхідну якість виконуваних робіт.
Згідно з пунктом 7.1 розділу VІІ Правил внутрішнього трудового розпорядку військової частини НОМЕР_1 працівник несе відповідальність за порушення трудової дисципліни, у тому числі, за появу на роботі в нетверезому стані, в стані наркотичного або токсичного сп`яніння (пункт 7 частини першої статті 40 КЗпП України). За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. До застосування дисциплінарного стягнення від порушника необхідно взяти пояснення у письмовій формі. Відмова працівника від дачі пояснень не може бути перешкодою для застосування стягнення.
28 квітня 2020 року комісією у складі представників Військової частини НОМЕР_1 : майора ОСОБА_4, капітана м/с ОСОБА_5, лейтенанта м/с ОСОБА_6, майора ОСОБА_7 було складено акт наявності клінічних ознак перебування у нетверезому стані, перебування (прибуття) на роботі у нетверезому стані та стані наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів № 80, яким зафіксовано наявність клінічних ознак перебування у нетверезому стані 28 квітня 2020 року о 14 год. 25 хв. працівника ЗСУ військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1, що виражалося в наступних клінічних ознаках: характерний запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації рухів, незв`язне мовлення, беззмістовні розмови, оживлена міміка, поведінка, що не відповідає обстановці. DS: клінічні ознаки алкогольного сп`яніння наявні
Під час проведення зазначеної процедури та складення вказаного акта були присутні: голова профспілки ОСОБА_8, лікар-психіатр Кравченко С. М, юрист військової частини ОСОБА_9, про що вказані особи поставили свої підписи на зворотній стороні акту, де також вказано, що від здачі біоматеріалів (крові, слини, сечі) та від особистого підпису в акті № 80 ОСОБА_1 відмовилась.
Згідно з актом відмови здачі біоматеріалів (крові, слини, сечі) для визначення стану алкогольного сп`яніння, затвердженим командиром військової частини НОМЕР_1, 28 квітня 2020 року майор ОСОБА_4, працівник ЗСУ ОСОБА_10, працівник ЗСУ ОСОБА_8, які підписали зазначений акт, були свідками того, що працівник ЗСУ ОСОБА_1 відмовилася давати біоматеріали (кров, слину, сечу) для визначення стану алкогольного сп`яніння.
В матеріалах справи міститься посвідчення № НОМЕР_2 до диплому серія НОМЕР_3, яке дійсне до 13 вересня 2020 року, видане лікарю ОСОБА_10, в тому, що він підвищував кваліфікацію на курсах інформації та стажування з циклу "Сучасні методи проведення профілактичних наркологічних оглядів" і оволодів знаннями та практичними навиками згідно з затвердженими навчальним планом та програмою. Лікар ОСОБА_10 має кваліфікаційну категорію зі спеціальності "Психіатрія".
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності та по технічній частині) від 28 квітня 2020 року № 78 призначено проведення службового розслідування за фактом перебування на робочому місці 28 квітня 2020 року о 14:00 год. з ознаками алкогольного сп`яніння лікаря акушера-гінеколога гінекологічного відділення працівника Збройних Сил України ОСОБА_1 .
Вказаним наказом доручено заступнику командира частини з морально-психологічного забезпечення - начальнику групи морально-психологічного забезпечення майору ОСОБА_4 провести службове розслідування з 28 квітня 2020 року по 29 квітня 2020 року, в ході якого з`ясувати: наявність чи відсутність події, з приводу якої призначено службове розслідування, та її обставини і наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли її вчиненню; наявність причинного зв`язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діяннями військовослужбовця; конкретні неправомірні дії військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; вимоги чинного законодавства чи інших нормативно-правових актів, які було порушено; ступінь вини кожного з осіб, причетних до правопорушення; форму вини та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця, його ставлення до скоєного; умови та причини, що сприяли правопорушенню .
29 квітня 2020 року ОСОБА_1 надано пояснювальну записку, в якій вона зазначила, що їхала на роботу зранку, пошкодила машину, розхвилювалась та прийняла заспокійливе.
Відповідно до акта службового розслідування від 29 квітня 2020 року, складеного заступником командира військової частини НОМЕР_1 з морально-психологічного забезпечення майором ОСОБА_4, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1, в ході проведення розслідування встановлено, що 28 квітня 2020 року о 14:00 тимчасово виконуючий обов`язки начальника медичної частини НОМЕР_1 ОСОБА_11 проводив плановий обхід лікувальних відділень госпіталю, під час якого було виявлено перебування працівника ЗСУ ОСОБА_1 на робочому місці з ознаками алкогольного сп`яніння. По даному факту майором медичної служби ОСОБА_11 було зроблено письмову доповідь рапортом на ім`я командира військової частини НОМЕР_1 . Після доповіді комісією було організовано та проведено обстеження на предмет клінічних ознак алкогольного сп`яніння працівника ЗСУ ОСОБА_1, за результатами якого комісією було складено акт № 80 від 28 квітня 2020 року про перебування на роботі у нетверезому стані та порушення трудової дисципліни. Від здачі біоматеріалів (крові, слини, сечі) для визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовилась, про що було складено відповідний акт. З пояснень лікаря акушера-гінеколога працівника ЗСУ ОСОБА_1 з`ясовано, що зранку вона, коли їхала на роботу, пошкодила машину, розхвилювавшись прийняла заспокійливе. З пояснень працівників гінекологічного відділення старшої медичної сестри старшого сержанта ОСОБА_12, медичної сестри сержанта ОСОБА_13 та молодшої медичної сестри працівника ЗСУ ОСОБА_14 з`ясовано, що 28 квітня 2020 року о 8:40 працівник ЗСУ ОСОБА_1 прибула у гінекологічне відділення з ознаками алкогольного сп`яніння, о 14:00 її комісійно було обстежено на предмет клінічних ознак алкогольного сп`яніння. Згідно із викладеним у акті службового розслідування висновком даний випадок стався внаслідок безвідповідального ставлення ОСОБА_1, лікаря-акушера-гінеколога гінекологічного відділення військової частини НОМЕР_1, працівника ЗСУ до виконання своїх функціональних обов`язків, що привело до порушення вимог статей: 139, 140, 142 КЗпП України. Запропоновано начальнику адміністративного відділення ОСОБА_15 оформити подання до профспілкового комітету військової частини НОМЕР_1 на попередню згоду щодо звільнення лікаря-акушера-гінеколога гінекологічного відділення військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 у зв`язку з появою її на роботі у нетверезому стані. Запропоновано заступнику командира частини з морально-психологічного забезпечення майору ОСОБА_4, з метою недопущення в подальшому подібних випадків, довести даний випадок до всього керівного складу військової частини НОМЕР_1 .