Постанова
Іменем України
18 травня 2023 року
місто Київ
справа № 761/11228/21
провадження № 61-12517св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31 січня 2022 року, постановлене суддею Волошиним В. О., та постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року, ухвалену колегією суддів у складі Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у березні 2021 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, у якому просила:
- визнати незаконними та такими, що вчинені з порушеннями законодавства України про судову експертизу, нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методичних вимог, дії ОСОБА_2 щодо проведення експертного дослідження за заявою на проведення авто-технічного та транспортно-трасологічного дослідження адвоката Паєта Віктора Васильовича до директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська експертна компанія" (далі - ТОВ "Українська експертна компанія") від 02 березня 2018 року та оформлення висновку експертного дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобілів "Volkswagen Passat CC", державний номерний знак НОМЕР_1, та "MAN L 200", державний номерний знак НОМЕР_2, від 26 березня 2018 року № 36;
- визнати недійсним висновок експертного дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобілів "Volkswagen Passat CC", державний номерний знак НОМЕР_1, та "MAN L 200", державний номерний знак НОМЕР_2, від 26 березня 2018 року № 36.
Позивачка обґрунтовувала свої вимоги тим, що 16 листопада 2015 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля "Volkswagen Passat CC", державний номерний знак НОМЕР_1, під її керуванням та автомобіля "MAN L 200", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 . Стосовно неї складений адміністративний протокол за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Під час розгляду справи про адміністративні правопорушення № 763/665/16 постановою від 08 червня 2017 року Дарницький районний суд міста Києва за клопотанням її захисника призначив автотехнічну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
За результатами проведення такої експертизи стосовно водія автомобіля "MAN L 200", державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_3 працівники поліції склали протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 спрямовані до Дарницького районного суду міста Києва та об`єднані зі справою проти ОСОБА_1 .
Діючи в інтересах ОСОБА_3, його захисник 02 березня 2018 року звернувся до директора ТОВ "Українська експертна компанія" із заявою про проведення автотехнічного та транспортно-трасологічного дослідження, за результатами проведення якого експерт ОСОБА_2 26 березня 2018 року склав висновок № 36.
Рішенням від 13 грудня 2019 року № 3 Центральна експертно-кваліфікаційна комісія при Міністерстві юстиції України встановила порушення судовим експертом ОСОБА_2 методик проведення судової експертизи.
Позивачка вважає, що ОСОБА_2, діючи як судовий експерт під час проведення експертного дослідження та оформлення висновку експертного дослідження, порушив вимоги Закону України "Про судову експертизу", Інструкції про призначення та проведення судових та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, чим порушив її права.
Стислий виклад заперечень відповідача
ОСОБА_2 подав відзив на позов, в якому, заперечуючи проти позову, зазначив, що ОСОБА_1 своєю заявою від 27 вересня 2019 року зверталася до Міністерства юстиції України, за дорученням якого оскаржуваний висновок було відрецензовано Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз. Відповідно до рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 13 грудня 2019 року № 3 відповідач не був притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 31 січня 2022 року Шевченківський районний суд міста Києва залишив без задоволення позов ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції зазначив, що обраний позивачкою спосіб захисту не передбачений законом для застосування до спірних правовідносин.
Суд виснував, що Законом України "Про судову експертизу" не передбачено можливості оскарження дій експерта під час проведення експертизи у спосіб, визначений позивачкою. Повноваження щодо з`ясування питання, чи були в діях експерта порушення під час проведення експертизи, покладені на Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України, а суд не може перебрати на себе функції цього органу. При цьому рішення цього органу за результатами розгляду дисциплінарного провадження може бути оскаржено в судовому порядку.
Законодавство України не надає висновку судового експерта статусу документа, який мав би обов`язковий характер чи породжував права і обов`язки у певного суб`єкта чи кола суб`єктів, отже, такий висновок не може вважатися актом державного чи іншого органу і оспорюватися в судовому порядку. Висновок експерта в розумінні статті 202 ЦК України не є правочином, а тому не може бути визнаний судом недійсним.
Постановою від 05 вересня 2022 року Київський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31 січня 2022 року - без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, додатково зазначив, що судова практика, на яку посилається заявниця, не має жодного стосунку до правовідносин, що виникли між сторонами спору у справі, оскільки як встановлені фактичні обставини, так і правове регулювання спірних правовідносин у цих справах є відмінними.
Суд апеляційної інстанції наголосив, що висновок експерта не є правочином, не є актом юридичної особи, який має обов`язкову силу для фізичної особи, є одним із видів доказів, які враховуються судом під час постановлення рішення у цивільній справі. Цей документ не може бути окремо оскаржений у спосіб, обраний позивачем, що не відповідає положенням статті 16 ЦК України.
Зазначив, що відповідно до положень Закону України "Про судову експертизу" незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються процесуальним порядком призначення судового експерта, кримінальною відповідальністю судового експерта за свідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, можливістю призначення додаткової та повторної судової експертизи.
Висновок експерта згідно зі статтею 110 ЦПК України є доказом, який не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 ЦПК України.
Незгода сторони у справі з висновком експерта, неповнота його відповідей є підставою для пропонування експертам дати усні пояснення до свого висновку, а так само для призначення додаткової чи повторної експертизи у межах справи, у якій призначалася судова експертиза, відповідно до вимог ЦПК України.
Законом України "Про судову експертизу" не передбачено можливості оскарження висновків експертизи в порядку цивільного судочинства у разі незгоди позивача або відповідача у цивільній справі, у якій призначалася експертиза, з висновками експертів, шляхом подання окремого позову про визнання висновків експертиз недійсними.
Незгода позивача з оцінкою доказів, в тому числі й висновками судових експертиз, може бути підставою для оскарження судового рішення в апеляційному та касаційному порядку, визначеному ЦПК України, а не шляхом пред`явлення позову до осіб, які проводили експертне дослідження, про визнання висновків експертиз недійсними.
З огляду на викладене висновок судової експертизи не може бути предметом оскарження стороною у справі, оскільки він є актом спеціаліста з галузі спеціальних знань; висновок експерта може бути визнаний судом як доказ нарівні з іншими доказами у справі, не має заздалегідь визначального значення, а спір про визнання його недійсним не відповідає встановленим законом способам захисту прав.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 12 грудня 2022 року із використанням засобів поштового зв`язку направила до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року, ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявниця, наполягаючи на тому, що оскаржувані судові рішення суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, визначив як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень те, що:
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень частини другої статті 16 та частини першої статті 202 ЦК України стосовно оскарження дій експерта після проведення ним експертизи та визнання недійсним складеного ним експертного висновку;
- суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19, відповідно до яких обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою принципу jura novit curia.
Заявниця зазначає, що не визначено способу захисту прав позивача через порушення експертом методик дослідження та неповноти висновку за його результатами чинною практикою судів та окремими нормами права. Сама лише дисциплінарна відповідальність експерта не є такою, що може відновити порушене становище та захистити права та законні інтереси позивача, адже спрямована на перевірку відповідності кваліфікації займаній посаді. Зазначила, що способи захисту, зазначені у статті 16 ЦК України, не є вичерпними і під час постановлення рішення потрібно виходити з того, чому саме жоден з них не підлягає застосуванню. Закон України "Про судову експертизу" не є джерелом процесуального права та не може бути використаний під час врегулювання правовідносин, що існують у цій справі.
На переконання заявниці, висновок експерта є правочином, адже у разі використання його як доказу у справі ухвалене рішення безпосередньо стосуватиметься особи, у провадженні якої ухвалено таке судове рішення.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_2 у лютому 2023 року надіслав до Верховного Суду відзив, у якому просив касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 31 січня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2022 року залишити без змін.
Відповідач зазначив, що аргументи касаційної скарги не підтверджені, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявниці із висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо їх оцінки, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України не є повноваженням суду касаційної інстанції.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 29 грудня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою від 08 березня 2023 року Верховний Суд поновив ОСОБА_2 строк для подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 .
Ухвалою від 10 травня 2023 року Верховний Суд призначив справу до судового розгляду у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені
пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені у статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 16 листопада 2015 року в м. Києві на перехресті вулиць Санаторна - Ново-Дарницька стялася ДТП за участю водіїв автомобіля "Volkswagen Passat CC", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням позивачки та автомобіля "MAN L 200", державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 .
Протокол про адміністративні правопорушення за статтею 124 КУпАП складений працівниками поліції стосовно ОСОБА_1 та скерований для розгляду до Дарницького районного суду міста Києва.
Постановою від 08 червня 2017 року Дарницький районний суд міста Києва призначив у справі № 753/665/16 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтею 124 КупАП автотехнічну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Як зазначила у позові позивачка, за результатами проведення цієї експертизи стосовно водія автомобіля "MAN L 200", державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_3 працівники поліції склали адміністративний протокол за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 спрямовані до Дарницького районного суду міста Києва та об`єднані зі справою № 753/665/16 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтею 124 КУпАП.
Суд встановив, що за заявою адвоката Паєта В. В. в інтересах ОСОБА_3 від 02 березня 2018 року до ТОВ "Українська експертна компанія" про проведення автотехнічного та транспортно-трасологічного дослідження судовий експерт ОСОБА_2 здійснив експертне дослідження та 26 березня 2018 року склав висновок № 36 експертного дослідження обставин та механізму ДТП за участю автомобілів "Volkswagen Passat CC", державний номерний знак НОМЕР_1, та "MAN L 200", державний номерний знак НОМЕР_2 .
У цьому висновку експерт ОСОБА_2 зазначив, зокрема, що в дорожній обстановці невідповідність дій водія автомобіля "Volkswagen Passat CC", державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1 вимогам пункту 16.11 та дорожнього знака 2.1 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, перебувають в причинному зв`язку з виникненням ДТП з причин, викладених в дослідницькій частині.
Постановою від 02 липня 2018 року Дарницький районний суд міста Києва у справі № 753/665/16-п стосовно ОСОБА_1 закрив провадження у справі у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення та стосовно ОСОБА_3 - закрив провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Київський апеляційний суд зазначену постанову суду першої інстанції залишив без змін постановою від 28 листопада 2018 року.
Встановили, що позивачка із заявою від 27 вересня 2019 року зверталася до Міністерства юстиції України, за дорученням якого Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз провів рецензування оскаржуваного висновку з метою перевірки відповідності його вимогам нормативно-правових актів щодо складання, оформлення та правильності застосування методів дослідження.
13 грудня 2019 року Центральна експертно-кваліфікаційна комісія при Міністерстві юстиції України провела засідання за участю судового експерта ОСОБА_2, на якому розглянуто питання щодо його дисциплінарної відповідальності з наданням таких документів: заяви ОСОБА_1 від 27 вересня 2019 року, отриманої під час особистого прийому у Міністра юстиції України за участю заступника Міністра юстиції України Банчука О. А., копії висновку експертного дослідження обставин та механізму ДТП за участю автомобілів "Volkswagen Passat CC", державний номерний знак НОМЕР_1, та "MAN L 200", державний номерний знак НОМЕР_2, від 26 березня 2018 року № 36, складеного судовим експертом ОСОБА_2, рецензії Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз від 23 жовтня 2019 року, письмових пояснень судового експерта ОСОБА_2
Комісія постановила рішення № 3, згідно з яким, виходячи зі змісту висновку, експерт не надав відповідь в альтернативній формі, як це передбачено методикою "Дослідження зіткнень транспортних засобів" (реєстраційний код 10.1.06). Експерт ОСОБА_2 був допитаний у судовому засіданні з приводу наданого ним висновку і дав роз`яснення, а також доповнив його у судовому засіданні, тим самим надав відповіді в альтернативній формі. З огляду на викладене, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких вчинено проступок, і результати роботи судового експерта за попередні роки, комісія вирішила не притягувати судового експерта ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо захисту прав заявника у порядок та спосіб, обраний ним, Верховний Суд врахував таке.