Постанова
Іменем України
24 травня 2023 року
м. Київ
справа № 761/14952/21
провадження № 61-10578св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Ступак О. В., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - Адвокатське об`єднання "Гапоненко Роман і партнери",
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Адвокатського об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Кулікової С. В., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У квітні 2021 року Адвокатське об`єднання "Гапоненко Роман і партнери" (далі - АО "Гапоненко Роман і партнери") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1, про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 09 серпня 2019 року між АО "Гапоненко Роман і партнери" та ОСОБА_1, ОСОБА_1 укладено договір № 03-172 про надання правової допомоги. Надалі, ОСОБА_1 направив до АО "Гапоненко Роман і партнери" повідомлення про розірвання договору у зв`язку із виникненням між ними конфлікту інтересів. Позивач стверджував, що конфлікт інтересів виник через дії відповідача, а отже, не є поважною причиною розірвання укладеного договору. У зв`язку із чим позивач просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 92 000,00 грн, відповідно до пункту 5.3 договору від 09 серпня 2019 року № 03-172, з урахуванням взаємозаліку за попередніми правочинами між сторонами.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 17 травня 2022 року позов АО "Гапоненко Роман і партнери" залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що підстави для стягнення із відповідача штрафних санкцій, передбачених пунктом 5.3 договору від 09 серпня 2019 року № 03-172, відсутні, оскільки відповідач та третя особа не зверталися до позивача про розірвання договору на підставі цього пункту договору.
Не погоджуючись із указаним рішенням суду першої інстанції, 23 серпня 2022 року АО "Гапоненко Роман і партнери" подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року апеляційну скаргу АО "Гапоненко Роман і партнери" на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 травня 2022 року повернено заявнику на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Постановляючи вказану ухвалу про повернення апеляційної скарги, апеляційний суд виходив із того, що АО "Гапоненко Роман і партнери" на час звернення до суду апеляційної інстанції вже не мало повноважень на вчинення такої процесуальної дії, що підтверджено договором про відступлення права вимоги від 20 червня 2022 року № 19.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
27 жовтня 2022 року АО "Гапоненко Роман і партнери" із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, з урахуванням уточнень, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга, відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, обґрунтована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема тим, що суд дійшов передчасного висновку про повернення апеляційної скарги.
Також у касаційній скарзі зазначено, що суд апеляційної інстанції:
- не вирішив питання про залучення до участі у справі правонаступника АО "Гапоненко Роман і партнери";
- не звернув увагу на те, що 10 серпня 2022 року, тобто до подання апеляційної скарги, між АО "Гапоненко Роман і партнери" та адвокатом ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду № 1 до договору про відступлення права вимоги від 20 червня 2022 року № 19, відповідно до якої сторони дійшли згоди про розірвання договору про відступлення права вимоги від 20 червня 2022 року № 19 та повернення права вимоги до ОСОБА_1 заявнику;
- застосовав норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 та у постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 405/6971/16-ц.
18 листопада 2022 року ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" подав до Верховного Суду заяву про застосування заходів реагування у зв`язку зі зловживанням процесуальними правами, яку обґрунтував тим, що АО "Гапоненко Роман і партнери", допускаючи суперечливу поведінку, зловживаючи своїми цивільними та процесуальними правами (що також має ознаки введення суду в оману), очевидно з метою виправлення помилки про поданні апеляційної скарги від неналежного скаржника, створило заднім числом документ про розірвання договору про відступлення права вимоги від 20 червня 2022 року № 19, який насправді був відсутній на дату подання апеляційної скарги. Тому заявник просив повернути касаційну скаргу, подану АО "Гапоненко Роман і партнери", скаржнику у зв`язку зі зловживанням процесуальними правами.
21 грудня 2022 року представник ОСОБА_1 та ОСОБА_1 - ОСОБА_3 із застосуванням засобів поштового зв`язку подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу АО "Гапоненко Роман і партнери", в якому заявник, посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін.
10 січня 2023 року АО "Гапоненко Роман і партнери" подало до Верховного Суду заперечення на відзив представника відповідача та третьої особи - ОСОБА_3, у яких просило суд не брати до уваги доводи вказаного відзиву та повністю задовольнити вимоги касаційної скарги.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року касаційну скаргу АО "Гапоненко Роман і партнери" на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2022 року касаційну скаргу АО "Гапоненко Роман і партнери" залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, зокрема для подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2022 року (після усунення недоліків касаційної скарги) поновлено АО "Гапоненко Роман і партнери" строк на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року; відкрито касаційне провадження у справі № 761/14952/21 з підстав, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України; витребувано з Шевченківського районного суду міста Києва матеріали справи № 761/14952/21; надано учасникам справи строк на подання відзиву на касаційну скаргу.
У лютому 2023 року матеріали справи № 761/14952/21 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2023 року справу № 761/14952/21 призначено до судового розгляду колегією суддів у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 17 травня 2022 року позов АО "Гапоненко Роман і партнери" до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1, про стягнення заборгованості зі сплати гонорару за договором про надання правової допомоги від 09 серпня 2019 року № 03-172 у сумі 92 000,00 грн залишено без задоволення.
Не погоджуючись із цим рішенням суду першої інстанції, 23 серпня 2022 року АО "Гапоненко Роман і партнери" в особі керуючого партнера ОСОБА_4 подало апеляційну скаргу.
07 вересня 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала до Київського апеляційного суду заяву про повернення апеляційної скарги АО "Гапоненко Роман і партнери", яку обґрунтувала тим, що на день подання апеляційної скарги у заявника були відсутні повноваження на вчинення такої процесуальної дії.
До заяви долучила копію договору про відступлення права вимоги від 20 червня 2022 року № 19, укладеного між АО "Гапоненко Роман і партнери" та адвокатом ОСОБА_4 (т. 1. а. с. 30), та повідомлення про відступлення права вимоги (т.1 а. с. 29 зворотна сторона).
Зміст пункту 1.2 договору про відступлення права вимоги від 20 червня 2022 року № 19 свідчить про те, що АО "Гапоненко Роман і партнери" відступило, а ОСОБА_4 прийняв на себе належне первісному кредитору право вимагати від ОСОБА_1 погашення заборгованості у розмірі 50 000,00 грн, що виникла на підставі пункту 5.3 договору про надання правової допомоги від 09 серпня 2019 року № 03-172, акта наданих послуг від 09 серпня 2020 року № 46, та стягнення неустойки, інфляційних втрат та 3 % річних (згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року апеляційну скаргу АО "Гапоненко Роман і партнери" на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 травня 2022 року повернено заявнику на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
Постановляючи вказану ухвалу про повернення апеляційної скарги АО "Гапоненко Роман і партнери", апеляційний суд виходив із того, що АО "Гапоненко Роман і партнери" на час звернення до суду апеляційної інстанції вже не мало повноважень на вчинення такої процесуальної дії, що підтверджено договором про відступлення права вимоги від 20 червня 2022 року № 19.
Верховний Суд не може цілком погодитись із вказаними висновками апеляційного суду з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та їх нормативно-правове обґрунтування
У статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства зазначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та всіх судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.