Постанова
Іменем України
29 травня 2023 року
м. Київ
справа № 201/4759/22
провадження № 61-3963св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державний вищий навчальний заклад "Український державний хіміко-технологічний університет",
третя особі - ректор Державного вищого навчального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет" Сухий Костянтин Михайлович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду в складі колегії суддів: Барильської А. П., Деркач Н. М., Куценко Т. Р. від 16 лютого 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, який уточнила у серпні 2022 року, до Державного вищого навчального закладу "Український державний хіміко-технологічний університет" (далі - ДВНЗ "УДХТУ"), третя особа - ректор ДВНЗ "УДХТУ" Сухий К. М., про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вона з 1978 року перебувала у трудових відносинах з ДВНЗ "УДХТУ". Наказом № 21 від 18 лютого 2022 року, у зв`язку зі змінами в організації праці, із скороченням фінансування, а також скороченням штату працівників 04 квітня 2022 року позивачку було попереджено про майбутнє вивільнення. 08 квітня 2022 року її примусили написати заяву на відпустку без збереження заробітної плати заднім числом з 01 квітня по 15 квітня 2022 року. Указувала, що 04 квітня 2022 року її викликали на роботу щоб підписати попередження про звільнення датоване ще 23 лютим 2022 року, в якому було зазначено, що її посада підлягає скороченню з 01 травня 2022 року та що на даний момент в університеті відсутні вакантні посад. 30 травня 2022 року її ознайомили з повідомленням про те, що станом на 30 травня 2022 року посади які відповідають її кваліфікації відсутні.
Зазначала, що з 01 червня по 24 червня 2022 року, включно, позивачка перебувала в основній відпустці. 27 червня 2022 року вийшла на роботу, де її було повідомлено про звільнення з 24 червня 2022 року, про що видано відповідний наказ. На зворотному боці копії наказу зазначила про те, що станом на 27 червня 2022 року грошову компенсацію не отримала, посада згідно з класифікатором професій не виправлена, у зв`язку з чим трудову книжку не отримала.
Посилаючись на те, що трудові права позивачки грубим чином порушені, звільнено її незаконно, у трудовій книжці допущено помилку, а тому просила суд ухвалити рішення, яким визнати незаконним та скасувати наказ № 260-К від 23 червня 2022 року ДВНЗ "УДХТУ" про звільнення позивачки; поновити її на посаді редактора технічного ДВНЗ "УДХТУ"; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 6 500 грн; зобов`язати ДВНЗ "УДХТУ" зробити запис у трудовій книжці позивачки згідно з назвою посади, зазначеної у Класифікаторі професій - редактор технічний та стягнути витрати на правову допомогу в сумі 5 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відбулося скорочення штату працівників у ДВНЗ "УДХТУ", про вказане скорочення позивачку було завчасно попереджено. Також позивачку було повідомлено про те, що відсутні вакантні посади за відповідною професією чи спеціальністю позивачки, та ознайомлено її з усіма існуючими посадами.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2022 року в частині відмови про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення скасовано та в цій частині ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову. Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади технічного редактора редакційно-видавничого відділу ДВНЗ "УДХТУ" за пунктом 1 статті 40 КЗпП України з 24 червня 2022 року на 25 червня 2022 року, про що внести відповідні зміни до запису в трудову книжку ОСОБА_1 до наказу № 260-к від 23 червня 2022 року. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив із того, що позовні вимоги є недоведеними, однак позивачку було звільнено 24 червня 2022 року, тобто в останній день відпустки, що є порушенням частини третьої статті 40 КЗпП України. У той же час, наслідком звільнення працівника у період відпуски є зміна дати звільнення, а не поновлення на роботі.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась засобами поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року, у якій просить направити справу на новий розгляд.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 22 лютого 2023 року в справі № 761/16207/20, від 22 травня 2019 року в справі № 753/3889/17, від 28 квітня 2021 року в справі № 755/14564/18, від 27 березня 2019 року в справі № 214/9097/13-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування статті 5 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
У травні 2023 року на електронну адресу Верхового Суду надійшов відзив від ДВНЗ "УДХТУ" на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому заявник просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. Зазначає, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими, такими, що не підтверджують незаконності оскаржуваного судового рішення апеляційного суду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 201/4759/22 з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що ОСОБА_1, з 1978 року працювала у ДВНЗ "УДХТУ".
Згідно з наказом МОН України "Про затвердження Типових штатних нормативів вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації" від 11 січня 2014 року № 26, ОСОБА_1 було переведено на посаду технічного редактора РВВ.
Наказом № 21 від 18 лютого 2022 року у зв`язку із змінами в організації праці, із скороченням фінансування Університету, а також скороченням штату працівників, позивачку попереджено про вивільнення посади технічного редактора зі штату працівників редакційно-видавничого відділу ДВНЗ "УДХТУ".
Згідно заяви ОСОБА_1, з 01 по 15 квітня 2022 року вона знаходилась у відпустці без збереження заробітної плати.
04 квітня 2022 року позивачку було попереджено про можливе майбутнє вивільнення, оскільки посада, яку вона обіймає, з 01 травня 2022 року, підпадає під скорочення. Згідно зі статтею 49-2 КЗпП України ОСОБА_1 попереджено про майбутнє звільнення на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України; також позивачку було повідомлено що вакантні посади, які б могли бути їй запропоновані для подальшого працевлаштування, у відповідача відсутні.
Позивачці було повторно повідомлено, що станом на 30 травня 2022 року в Університеті відсутні вакантні посади відповідно до її кваліфікації. Однак її було ознайомлено з усіма вакантними посадами в Університеті на той час.
З 01 червня по 24 червня 2022 року ОСОБА_1 знаходилась в щорічній основній відпустці.
Наказом № 260-К від 23 червня 2022 року ОСОБА_1 було звільнено з 24 червня 2022 року у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
2.Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".