Постанова
Іменем України
29 травня 2023 року
м. Київ
справа № 205/6260/21
провадження № 61-12021св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця",в інтересах якої діє адвокат Боголіп Юлія Володимирівна, на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2022 року у складі судді Приходченко О. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макаров М. О., у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 и до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") про відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок наїзду поїзду № 8602 на 184 км. перегону Горяїнове - Діївка ДН-1 Дніпро помер ОСОБА_3 .
Того ж дня за цим фактом було внесено відомості до ЄРДР за № 12018042010000098.
Постановою слідчого ВП № 1 Дніпровського ВП ГУНП у Дніпропетровській області від 24 травня 2018 року кримінальне провадження № 12018042010000098 від 19 березня 2018 року закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України за відсутністю складу кримінального правопорушення.
Власником поїзду № 8602 є відповідач - АТ "Українська залізниця", машиніст потягу - ОСОБА_4 є працівником відповідача.
Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, у внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримувати допомогу та підтримку батька, належне виховання, матеріальну допомогу. У нього з`явилися додаткові обов`язки щодо своєї матері, оскільки вона потребує більше уваги, турботи, догляду і допомоги.
Позивач ОСОБА_1 перебував на утриманні свого батька. На цей час є студентом денної форми навчання Дніпровського державного аграрно-економічного університету та потребує матеріальної і моральної підтримки батька.
У звʼязку із викладеним ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 300 000,00 грн.
Позивач ОСОБА_2 перебувала із ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі.
Подружжя проживало у приватному будинку, де залишилися проживати позивачі після смерті ОСОБА_3, позивач вимушена утримувати будинок самостійно.
Померлий ОСОБА_3 працював майстром по ремонту автомобілів, отримував стабільний дохід, забезпечував родину. У зв`язку із його смертю, ОСОБА_2 позбавлена підтримки чоловіка, втратила можливість сімейного святкування подій і свят та залишилася вдовою.
Таким чином, позивачі втратили найближчу людину та позбавлені підтримки ОСОБА_3 як батька та чоловіка, який надавав родині матеріальну допомогу і підтримку, а його смерть змінила їх життя та зруйнувала життєві зв`язки.
У звʼязку із викладеним ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 300 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року, позов задоволено частково.
Стягнено з АТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі по 75 000,00 грн кожному.
В іншій частині вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що в силу положень статей 1167, 1168, 1187, 1193 ЦК України відповідач не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану позивачам моральну шкоду, особиста недбалість та необережність самого загиблого ОСОБА_3 є підставою для зменшення розміру відшкодування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У грудні 2022 року АТ "Українська залізниця", в інтересах якої діє адвокат Боголіп Юлія Володимирівна,звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в якій просить скасувати вказані рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, визначені пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц про те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності; у постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 645/3777/18 про те, що сам факт ДТП не є беззаперечною підставою для відшкодування моральної шкоди; у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 439/1213/18 про те, що чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК України), у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).
Заявник вказує, що оскаржувані судові рішення не містять мотивації щодо визначення розміру моральної шкоди та доказів, на яких ґрунтуються відповідні мотиви.
Доводи інших учасників справи
Позивачі не скористалися своїм правом на подання відзивів на касаційну скаргу.
Рух касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 205/6260/21 з Ленінського районного суду м. Дніпропетровська.
Справа № 205/6260/21 надійшла до Верховного Суду у березні 2023 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 08 квітня 2000 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб (а. с. 11), в якому мають повнолітнього сина - ОСОБА_1, який є студентом другого курсу Дніпровського державного аграрно-економічного університету інженерно-технологічного факультету державного замовлення (а. с. 12, 17).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а. с. 10).
Причиною смерті ОСОБА_3 стала сумісна тупа травма тіла, спричинена наїздом тепловозу Д 380-3 на 184 км. залізничного перегону станції Діївка-Горяїнове, відомості про що 19 березня 2018 року було внесено до ЄРДР за № 12018042010000098.
При судово-токсикологічному дослідженні крові трупа ОСОБА_3 виявлено вміст етилового спирту у концентрації 1,09 %, що було встановлено у ході досудового розслідування (а. с. 6-9).
Постановою слідчого СВ ВП на станції № 1 Дніпровського ВП ГУНП у Дніпропетровській області від 24 травня 2018 року кримінальне провадження № 12018042010000098 від 19 березня 2018 року у зв`язку із відсутністю у діях машиністів дизель - поїзду Д 380-3 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 276 КК України, було закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України (а. с. 6-9).
Локомотив Д1 № 380 обліковується у виробничому підрозділі локомотивне депо "Дніпро" РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" (а. с. 13).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і осоновоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.