Постанова
Іменем України
29 травня 2023 року
м. Київ
справа № 283/2536/21
провадження № 61-2396св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця", в інтересах якої діє адвокат Виростко Альбін Вікторович,на рішення Малинського районного суду Житомирської області
від 01 листопада 2022 року у складі судді Ярмоленка В. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 16 січня 2023 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Шевчук А. М., Талько О. Б., у справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3,до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, звернулася до суду із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця"(далі - АТ "Українська залізниця") про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 09 листопада 2018 року на станції Тетерів ДН-1 Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" поїзд № 6636 Коростень - Київ (ЕД9м № 100), власником якого є АТ "Українська залізниця", скоїв наїзд на ОСОБА_4, 1985 року народження, який від отриманих травм загинув на місці пригоди.
За вказаним фактом 10 листопада 2018 року СВ Бородянського ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120181101200000754 за частиною третьою статті 276 КК України.
У ході досудового розслідування було встановлено, що між наїздом на ОСОБА_4 та настанням смерті останнього наявний причинно-наслідковий зв`язок від дії джерела підвищеної небезпеки у розумінні статті 1187 ЦК України.
Постановою слідчого від 24 травня 2019 року кримінальне провадження № 120181101200000754 закрито у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.
Отже, в результаті загибелі ОСОБА_4 його близьким родичам, а саме: дружині ОСОБА_1 та синам ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було завдано моральної шкоди.
В обґрунтування розрахунку сум, що пред`явлені до стягнення, позивач зазначала, що її, загиблого та їх спільних дітей об`єднували тісні стосунки, вони отримували підтримку і допомогу від загиблого, а також враховуючи те, що смерть близької людини повністю змінила їх життя у всіх сферах, зруйнувала нормальні життєві зв`язки, позивач оцінила розмір грошового відшкодування у грошовому еквіваленті 800 000,00 грн. Такий розмір відшкодування, на її думку, є розумним та справедливим і зможе частково допомогти в організації свого життя після загибелі ОСОБА_4 .
Враховуючи наведене, позивач просила суд стягнути з АТ "Українська залізниця" на свою користь 200 000,00 грн та на користь малолітніх дітей по 300 000,00 грн на кожну дитину в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди, заподіяної смертю чоловіка та батька.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Малинського районного суду Житомирської області
від 01 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 16 січня 2023 року, позов задоволено частково.
Стягнено із АТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну смертю чоловіка ОСОБА_4, у розмірі 100 000,00 грн.
Стягнено із АТ "Українська залізниця" на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в інтересах яких діє ОСОБА_1, моральну шкоду, заподіяну смертю батька ОСОБА_4, у розмірі по 150 000,00 грн кожному. У задоволенні решти вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення мотивовано тим, що позивач та малолітні діти зазнали значних моральних страждань, зумовлених глибокими емоційними переживаннями, викликаними втратою чоловіка та батька. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд взяв до уваги, що смерть ОСОБА_4 стала наслідком його грубої необережності, а саме: порушення ним Правил безпеки громадян на залізничному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 19 лютого 1998 року № 54. У той же час суд також врахував відсутність вини відповідача у настанні смерті ОСОБА_4 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У лютому 2023 року АТ "Українська залізниця", в інтересах якої діє адвокат Виростко Альбін Вікторович,звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в якій просить скасувати вказані рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, визначені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц про те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності; у постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 372/3192/18 про те, що визначення розміру моральної шкоди суд повинен обґрунтовувати своє рішення, а не лише посилатись на критерії розумності та справедливості.
Заявник вказує, що оскаржувані судові рішення не містять мотивації щодо визначення розміру моральної шкоди та доказів, на яких ґрунтуються відповідні мотиви. Судовий розгляд справи у суді першої інстанції відбувався без участі позивача, відповідно жодних особистих пояснень зі сторони ОСОБА_1, зокрема в частині предмету доказування, суду не було надано.
Позовна заява не містить жодного доказового обґрунтування (покази свідків, особисті пояснення, експертизи тощо) завдання моральної шкоди.
Крім того, скаржник посилається на те, що до повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України основним джерелом доходу відповідача було комерційне перевезення вантажів, однак після початку військових дій комерційні перевезення значно скоротились, а в деяких регіонах повністю припинились. Наразі відповідач, докладаючи всіх зусиль для збереження життів людей та зміцнення обороноздатності країни, несе значні витрати для виконання таких завдань при одночасному значному зменшенні доходу від здійснення своєї основної підприємницької діяльності.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, в інтересах яких діє адвокат Таргоній В. М., просили касаційну скаргу АТ "Українська залізниця" залишити без задоволення, рішення судів залишити без змін.
Рух касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу № 283/2536/21 з Малинського районного суду Житомирської області.
Справа № 283/2536/21 надійшла до Верховного Суду у квітні 2023 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
09 листопада 2018 року о 19 годині 48 хвилин за адресою: Київська область, Бородянський р-н, смт Пісківка, вул. Філіпова, станція "Тетерів", електропотягом № 6636 сполученням "Коростень - Київ" було травмовано ОСОБА_4, 1985 року народження, якого було доставлено до Бородянської ЦРЛ, де від отриманих травм останній помер. Вказані обставини підтверджуються постановою слідчого СВ Бородянського ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області Карпіна А. В. від 24 травня 2019 року (а. с. 10); лікарським свідоцтвом про смерть від 10 листопада 2018 року № 614, виданим Ірпінським відділенням КЗ КОР "КОБСМЕ"
(а. с. 15); довідкою про причину смерті № 614, виданою лікарем судово-медичним експертом Трохименком О. В., із якої вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 33 років від перелому склепіння та основи черепу, що являє собою залізничну травму (а. с. 15, 16); свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 серії НОМЕР_1, актовим записом про смерть № 8 (а. с. 14).
За вказаним фактом 10 листопада 2018 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120181101200000754 за частиною третьою статті 276 КК України.
Відповідно до постанови слідчого СВ Бородянського ВП Ірпінського ВП ГУНП в Київській області Карпіна А. В. від 24 травня 2019 року кримінальне провадження № 120181101200000754 за фактом смерті ОСОБА_4 на підставі статті 110, пункту 1 частини першої статті 284 КПК України закрито у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення (а. с. 10).
Згідно із свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2, яке видано Гранітненською селищною радою Малинського району Житомирської області, 18 жовтня 2008 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, актовий запис № 9 (а. с. 20). Після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище з " ОСОБА_5" на " ОСОБА_2".
Від цього шлюбу у ОСОБА_4 та ОСОБА_1 народилися діти: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 (а. с. 21, 22).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.