Постанова
Іменем України
24 травня 2023 року
м. Київ
справа № 179/363/21
провадження № 61-4060св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Магдалинівська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Халаджи О. В., Канурної О. Д., Космачевської Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області про зобов`язання виділити в натурі (на місцевості) земельну ділянку.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2020 року у справі № 179/927/20 за нею визнано право на земельну частку (пай) розміром 5,06 умовних кадастрових гектарів на території Магдалинівської селищної ради (колишньої Жданівської сільської ради) Магдалинівського району Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 .
У жовтні 2020 року вона дізналася, що на території Магдалинівської селищної ради (колишньої Жданівської сільської ради) розташована земельна ділянка площею 6,6 га, кадастровий номер 1222382500:01:001:1166, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за Жданівською сільською радою, яка об`єдналася з Магдалинівською селищною радою відповідно до Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад".
07 жовтня 2020 року вона звернулася до Магдалинівської селищної ради із заявою щодо виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) розміром 5,06 умовних кадастрових гектарів зі складу земельної ділянки площею 6,6 га, кадастровий номер 1222382500:01:001:1166, яка є власністю територіальної громади. Станом на 15 березня 2021 року рішення селищної ради стосовно її заяви не приймалося та будь-якої відповіді щодо свого звернення вона не отримувала.
Вважала вказані дії Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області протиправною бездіяльністю.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила зобов`язати Магдалинівську селищну раду виділити їй із земельної ділянки площею 6,6 га, кадастровий номер 1222382500:01:001:1166, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Магдалинівської селищної ради (колишньої Жданівської сільської ради) Новомосковського району Дніпропетровської області в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) розміром 5,06 умовних кадастрових гектарів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2021 року у складі судді Ковальчук Т. А. позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано Магдалинівську селищну раду виділити ОСОБА_1 із земельної ділянки площею 6,6 га, кадастровий номер 1222382500:01:001:1166, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Магдалинівської селищної ради (колишньої Жданівської сільської ради) Новомосковського району Дніпропетровської області в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) розміром 5,06 умовних кадастрових гектарів.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що на час звернення позивачки із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) була наявна вільна земельна ділянка комунальної власності, з якої Магдалинівська селищна рада могла б виділити земельну ділянку в натурі. Право ОСОБА_1 на земельну частку (пай) встановлено рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2020 року, яке на підставі частини четвертої статті 82 ЦПК України має преюдиційне значення, а повноваження щодо реалізації права на земельну ділянку частку (пай) на підставі вимог частини першої статті 122 ЗК України із земель комунальної власності покладені саме на Магдалинівську селищну раду. При вирішенні спору судом застосовано положення статей 2, 3, 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", статей 19, 83, 118, 122 ЗК України. При цьому районний суд посилався на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 323/323/17 (провадження № 61-9871св18).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2022 року апеляційну скаргу Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області задоволено.
Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від
25 червня 2021 року скасовано.
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Відмова у задоволенні позову мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що на час розгляду заяви ОСОБА_1 земельна ділянка сформована, має кадастровий номер та цільове призначення - 01.01 "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", а твердження позивачки щодо того, що ця земельна ділянка відноситься до земель запасу, не відповідає дійсності. Районний суд не надав оцінки тому, що відчуження таких земель заборонено. Отже, вказана в заяві земельна ділянка не відноситься до невитребуваних земельних часток (паїв) чи нерозподільних земельних ділянок, є об`єктом цивільних прав і на неї поширюється обмеження пункту 15 Розділу Х Перехідних положень ЗК України, де зазначено, що до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 01 січня 2020 року, не допускається купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Апеляційний суд зазначив, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини розгляду звернення позивача до відповідача із заявою від 07 жовтня 2020 року щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 5,06 умовних кадастрових одиниць із земельної ділянки площею 6,6 га з кадастровим номером 1222382500:01:001:1166, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та не встановлено, що 05 листопада 2020 року відбулось засідання постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології, охорони навколишнього середовища та надзвичайних ситуацій і на черговій сесії Магдалинівської селищної ради 16 грудня 2020 року ухвалено рішення № 115-02/VIII, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні відповідного дозволу, вирішення питання якого безпосередньо відноситься до компетенції відповідача. При цьому районний суд всупереч положень статті 55 Закону України "Про землеустрій" зобов`язав виділити земельну ділянку в натурі без розробленої технічної документації із землеустрою, що свідчить про перебирання на себе повноважень органу місцевого самоврядування, як органу виконавчої влади, та вихід за повноваження суду, як судової гілки влади.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції зазначив, що норми чинного земельного законодавства передбачають право осіб, яким належить право на земельну частку (пай), та їх спадкоємцям отримати земельні ділянки в натурі до 01 січня 2025 року; виділення таких земельних ділянок здійснюється сільськими, селищними або міськими радами. Відтак саме сільська рада повинна здійснити заходи щодо відновлення права позивача. Апеляційний суд на зазначене уваги не звернув, а помилково виходив із необхідності розроблення проектної документації на земельну ділянку і застосував нерелевантну до правовідносин, які виникли у справі, що переглядається Верховним Судом, постанову Верховного Суду від 29 серпня 2019 року у справі № 420/5288/18 (провадження № К/9901/15392/19). Прохання касаційної скарги про залишення без змін рішення районного суду є передчасним, оскільки апеляційний суд, переглядаючи рішення районного суду, не перевірив його на предмет законності й обґрунтованості, не з`ясував, чи є земельна ділянка, про яку зазначив районний суд, землями резерву (запасу), лише з яких можливо виділити позивачу земельну ділянку, а помилково виходив із інших підстав для скасування рішення суду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року апеляційну скаргу Магдалинівської селищної ради Новомосковського районну Дніпропетровської області задоволено частково.
Рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2021 року скасовано.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов`язано Магдалинівську селищну раду Новомосковського району Дніпропетровської області виділити ОСОБА_1 із резервного фонду земель запасу земельну ділянку площею 5,06 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області в натурі (на місцевості).
Стягнуто з Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви та касаційної скарги у розмірі 2 724,00 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що оскільки рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2022 року за позивачкою визнано право на земельну частку (пай) розміром 5,06 умовних кадастрових гектарів на території Магдалинівської селищної ради в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 та оскільки законом прямо передбачено створювати резервний фонд земель, який створюється після приватизації земель розташованих на відповідній територіальній громаді, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення вимог. Проте з урахуванням того, що під час апеляційного перегляду з`ясувалось, що земельна ділянка площею 6,6 ґа кадастровий номер 1222382500:01:001:1166, стосовно якої у позивачки були позовні вимоги, належить на праві приватної власності на землю серія Р1 № 129144 від 16 липня 2002 року члену КДСП "СТЕПОВИЙ" ОСОБА_3 згідно із сертифікатом ДП № 038363 від 14 січня 1997 року, розпорядженням голови райради про передачу у приватну власність від 10 червня 2002 року № 365-р, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції не в повному обсязі було досліджено обставини справи, що призвило до ухвалення рішення з порушенням норм матеріального права. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволеню, рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2021 року скасуванню із частковим задоволеням позовних вимог ОСОБА_1, а саме про зобов`язання Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області виділити ОСОБА_1 із резервного фонду земель запасу земельну ділянку площею 5,06 умовних кадастрових гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області в натурі (на місцевості).
Аргументи учасників
У березні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про те, що земельна ділянка, яку вона просила виділити, не належить до земель резерву (запасу), оскільки належить на праві приватної власності на землю серія Р1 № 129144 від 16 липня 2002 року члену КДСП "СТЕПОВИЙ" ОСОБА_3 згідно із сертифікатом ДП № 038363 від 14 січня 1997 року, розпорядженням голови райради про передачу у приватну власність від 10 червня 2002 року № 365-р. Таке твердження апеляційного суду спростовується даними з Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про те, що право власності на земельну ділянку площею 6,6 га, кадастровий номер 1222382500:01:001:1166, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстроване 14 серпня 2019 року за Жданівською сільською радою (правонаступник - Магдалинівська селищна рада). Тобто ця земельна ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, не надана у власність чи користування громадян або юридичних осіб, що свідчить про те, що вона відноситься до земель запасу Магдалинівської селищної ради. Під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій Магдалинівська селищна рада свідомо ухилялася від виконання свого обов`язку щодо надання інформації про наявність земель резерву (запасу), з яких можливо виділити їй земельну ділянку. Натомість позивачка сама вжила необхідних заходів щодо виявлення земельної ділянки площею 6,6 га, кадастровий номер 1222382500:01:001:1166, яка відносить до категорії земель запасу. Апеляційний суд не виконав вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 05 жовтня 2022 року, які є обов`язковими.
Магдалинівська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області постанову апеляційного суду у касаційному порядку не оскаржила.