ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2023 року
м. Київ
Справа № 910/5672/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючої), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,
представників учасників справи:
позивача - громадської спілки "Український музичний альянс"- Неволіна А.Ю., адвокат (довіреність б/н від 01.06.2021),
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ"- не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу громадської спілки "Український музичний альянс"
у справі № 910/5672/17
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 (судді Отрюх Б.В., Грек Б.М., Поляков Б.М.)
за позовом громадської спілки "Український музичний альянс" (далі - ГС "Український музичний альянс", позивач)
до товариства з обмеженою відповідальністю "МТІ" (далі - ТОВ "МТІ", відповідач)
про стягнення 1 757 227,89 грн (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог).
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий зміст позовних вимог
Об`єднання підприємств "Український музичний альянс" правонаступником якого є ГС "Український музичний альянс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "МТІ" про стягнення 1 757 227,89 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) відрахувань (відсотків) від вартості обладнання і матеріальних носіїв, імпортованих відповідачем, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, передбачених частиною другою статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон №3792).
Позовні вимоги з посиланням на умови договору про виплату відрахувань (відсотків) від 16.06.2016 та приписи частини другої статті 42 Закону №3792 мотивовано здійсненням ТОВ "МТІ" у період з 01.01.2018 по 30.06.2018 імпорту на митну територію України обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах (планшетних комп`ютерів, ноутбуків, дисків для лазерних систем зчитування, жорстких дисків, флеш-карток, карт пам`яті, запам`ятовувальних пристроїв на жорстких дисках).
Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.11.2022 (суддя Зеленіна Н.І.), позовні вимоги ГС "Український музичний альянс" задоволено; стягнуто з ТОВ "МТІ" на користь ГО "Український музичний альянс" 1 757 227,89 грн - суми відрахувань та 26 358,42 грн - витрат по сплаті судового збору.
Судове рішення прийнято з посиланням на приписи статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), статей 530, 610, 614 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), статті 42 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та мотивоване тим, що факт ввезення відповідачем товарів, із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, вбачається з витребуваних у відповідача документів, судової експертизи та інформації наданої Державною фіскальною службою України, а відтак, ТОВ "МТІ" в силу законодавчих приписів зобов`язане було сплатити позивачеві 1 757 227,89 грн відрахувань за імпортовані товари за період з 01.07.2016 по 31.12.2016 під час розмитнення останніх.
Водночас суд першої інстанції зазначив, що оскільки Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України зобов`язане було затвердити новий склад Комісії з акредитації організацій колективного управління, оголосити про початок відкритого конкурсу не пізніше ніж за 30 календарних днів до дня закінчення прийому заяв, встановити строк для подачі таких заяв та визначити організацій колективного управління з повним дотриманням публічного порядку, проте Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України цього виконано не було, тож Свідоцтво позивача від 20.12.2007 №2/У у даному випадку не втратило чинність, у зв`язку з порушенням порядку проведення конкурсу. Отже, на думку суду першої інстанції, ГС "Український музичний альянс" є організацією колективного управління, уповноваженою здійснювати збирання і розподіл між суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, на підставі свідоцтва від 20.12.2007 №2/У.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі № 910/5672/17 задоволено заяву ГС "Український музичний альянс"; стягнуто з ТОВ "МТІ" на користь ГС "Український музичний альянс" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 апеляційну скаргу ТОВ "МТІ" задоволено частково; рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2022 у справі № 910/5672/17 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю; додаткове рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2022 у справі № 910/5672/17 скасовано; відмовлено у задоволенні заяви ГС "Український музичний альянс" про розподіл судових витрат.
Судове рішення мотивоване тим, що ГС "Український музичний альянс" втратила акредитацію відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2020 у справі № 640/7679/20, встановленої наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 267, саме з дати його прийняття.
На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2020 у справі № 640/7679/20 Мінекономіки відповідно до наказу від 13.01.2022 № 107 виключило з Реєстру організацій колективного управління інформацію про сферу акредитації Спілки у сфері обов`язкового колективного управління - відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів, виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальних творів та їх примірників. що предметом позовної заяви у даній справі є відрахування періоду 2016 року, тобто періоду чинності норми статті 42 Закону №3792, проте станом на дату ухвалення рішення у справі діють нові правила щодо діяльності організацій колективного управління, які введено Законом № 2415, а також нові правила розподілу відрахувань, якими передбачено наявність обов`язкової умови для здійснення розподілу та виплати відрахувань - акредитація у відповідній сфері колективного управління.
Водночас, договір про виплату відрахувань, укладений у відповідності до норм ГК України та ЦК України не наділяє позивача повноваженнями на розподіл та виплату відрахувань, а лише засвідчує факт співпраці з відповідним імпортером за умов наявності відповідних повноважень (діючого свідоцтва). При цьому, укладання договору не забороняє іншим уповноваженим організаціям колективного управління звертатися з позовами до такого імпортера про стягнення відрахувань у судовому порядку.
Таким чином, станом на дату ухвалення рішення судом першої інстанції у позивача відсутні повноваження (дозвіл) здійснювати розподіл та виплату спірних відрахувань згідно закону та, відповідно, згідно договору. За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.
Стислий виклад вимог касаційної скарги
ГС "Український музичний альянс" звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 зі справи №910/5672/17 скасувати; залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 30.11.2022.
Водночас скаржник зазначає, що він очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з касаційним розглядом справи, орієнтовний розмір якої складає 50 000,00 грн. Детальний розрахунок їх вартості та підтверджуючі документи факту надання правової допомоги будуть надані суду протягом п`яти днів з дня ухвалення відповідного рішення згідно з частиною восьмою статті 129 ГПК України.
Аргументи учасників справи
Доводи касаційної скарги
Касаційна скарга ГС "Український музичний альянс" подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Скаржник наголошує на тому, що під час вирішення даного спору судом апеляційної інстанції не було враховано висновки Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України), викладені у постанові від 14.05.2020 зі справи №58/505 щодо незворотності дії закону у часі та у постанові від 12.01.2023 № 910/12523/18 щодо обов`язковості виконання зобов`язань, які виникли під час дії господарського договору, навіть якщо строк такого договору скінчився.
Також скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України), а саме:
- відносно системного тлумачення положень частини шостої статті 12, частини першої статті 16 та підпункту 5 пункту 3-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" (надалі - Закон 2415) та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (щодо незаконності вимоги до особи позивача завідомо неможливого ні для кого статусу акредитованої організації колективного управління в умовах воєнного стану);
- про застосування рішення Європейського суду з прав людини у справі № 47384/07 AsDAC v. The Republic of Moldova від 08.12.2020 року як джерела права (щодо наявності самостійних економічних інтересів організації колективного управління авторськими і суміжними правами та права судового захисту цих інтересів за статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод);
- системного тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" в первісній редакції цього закону, чинної у вересні-жовтні 2019 року, частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, частини другої статті 19 і частини першої статті 58 Конституції України.
Доводи, зазначені у відзиві на касаційну скаргу
Від представника ТОВ "МТІ" надійшов відзив на касаційну скаргу в якому товариство просить касаційну скаргу ГС "Український музичний альянс" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 у справі №910/5672/17 залишити без задоволення, а позовну заяву- залишити без розгляду.
ТОВ "МТІ", зокрема, просить врахувати, що після набрання чинності Закону №2415 (22.07.2018), правовідносини між позивачем та відповідачем щодо сплати відрахувань продовжували існувати на підставі Закону №2415, однак станом на дату прийняття рішення судом першої інстанції у справі №910/5672/17 (08.11.2022) були відсутні правові (законні) підстави для здійснення "уповноваженими" організаціями колективного управління збирання, розподілу та виплати винагороди правовласникам у відповідності до норм Закону України "Про авторське право і суміжні права" у редакції чинній до 22.07.2018 року (дата набрання чинності Законом №2415).
Інші заяви та клопотання сторін
Від ГС "Український музичний альянс" надійшли додаткові пояснення у справі, щодо фактичних можливостей позивача розподілити відрахування, стягнення яких є предметом спору які він просить врахувати під час розгляду справи.
Від ТОВ "МТІ" надійшли пояснення у справі в яких останнє зазначає про те, що на його думку позивач не має права здійснювати розподіл винагороди минулих періодів, за рахунок коштів, які було отримано з звітному періоді. Посилання позивача на гіпотетичну можливість здійснення дорозподілу чи підставлення сум стягнення до коефіцієнтів є необґрунтованим та суперечить нормам чинного законодавства, а також нормам законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
Від ТОВ "МТІ" також надійшли доповнення до пояснень в яких останнє наголошує на тому, що законодавством не передбачено право організації колективного управління вносити будь-які зміни у розподіл, який зроблено у минулих періодах, оскільки такий розподіл затверджується рішенням загальних зборів, а інформація щодо збору, розподілу та виплат включається до річного звіту, який разом з річним балансом та результатами аудиторських перевірок подається до Установи згідно з вимогами пункту д частини сьомої статті 48 Закону №3792.
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Об`єднання підприємств "Український музичний альянс" (правонаступником якого є позивач, ГС "Український музичний альянс"), відповідно до свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 20.12.2007 №2/Г, є організацією колективного управління, уповноваженою здійснювати збирання і розподіл між суб`єктами авторського права і (або) суміжних прав коштів від відрахувань (відсотків) виробниками та імпортерами обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах.
Між Об`єднанням підприємств "Український музичний альянс" та ТОВ "МТІ" 16.06.2016 укладено договір про виплату відрахувань (відсотків; далі - договір), відповідно до умов якого імпортет зобов`язується щокварталу, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, сплачувати альянсу відрахування (відсотки) з вартості обладнання і матеріальних носіїв, ввезених імпортером на митну територію України у звітному кварталі, в розмірі, встановленому додатком до постанови КМУ від 27.06.2003 № 992 за виключенням, встановленим сторонами в пункті 9.2 договору. Відрахування (відсотки) сплачуються у гривні, виходячи з курсу валют НБУ, встановленого на день митного оформлення обладнання і матеріальних носіїв. Сторони мають право погодити окремою додатковою угодою відстрочення/розстрочення сплати відрахувань (відсотків).
За змістом пункту 2.2. договору, альянс зобов`язується прийняти відрахування (відсотки) від імпортера для їх подальшого розподілу і виплати між авторами, виконавцями, виробниками фонограм і відеограм та іншими суб`єктами авторського права і суміжних прав.
В силу пункту 5.1. договору, імпортер зобов`язується щокварталу, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надавати альянсу інформацію про факти митного оформлення імпортером обладнання і матеріальних носіїв, ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту у звітному кварталі із зазначенням: найменування обладнання і матеріальних носіїв (включаючи торговельну марку товару, модель, інші ідентифікаційні особливості); код обладнання і матеріальних носіїв згідно з УКТЗЕД; кількість обладнання і матеріальних носіїв; вартість обладнання і матеріальних носіїв, що зазначена у зовнішньоекономічному договорі (контракті), рахунку-фактурі чи інвойсі; відсоток відрахувань, що визначений постановою КМУ від 27.06.2003 № 992 для кожної ввезеної категорії обладнання і матеріальних носіїв; розмір відрахувань (відсотків), що повинен бути сплачений імпортером.
Пунктом 5.2 договору передбачено, що інформація вказана у пункті 5.1. цього договору повинна надаватися у письмовій формі з відбитком печатки імпортера та підписом уповноваженої особи за формою, погодженою сторонами додатком №1 до цього договору.
Згідно з пунктом 5.3 договору, на вимогу альянсу імпортер повинен підтвердити інформацію, визначену пункті 5.1. цього договору, шляхом подання належним чином засвідчених копій митних декларацій про ввезення обладнання і матеріальних носіїв на митну територію України.
У позовній заяві позивач зазначає, що відповідач був зобов`язаний надати позивачу інформацію, зазначену в пункті 5.1 договору за 3 квартал 2016 року до 15.10.2016, за 4 квартал 2016 року - до 15.01.2017, а також у зазначені строки сплатити позивачу відрахування відповідно за 3-4 квартали 2016 року.
Позивач 10.01.2017 звертався до відповідача із листом за вих. № 01-10/01/17 від 10.01.2017, в якому просив останнього надати відомості про факти митного оформлення імпортованих ТОВ "МТІ" товарів за 3 квартал 2016 року, однак ТОВ "МТІ" відповіді на вказану вимогу не надало, інформацію не повідомило.
Державна фіскальна служба України листом від 08.06.2017 надала суду в електронному вигляді інформацію про факти імпорту відповідачем у період з 01.07.2016 по 31.12.2016 товарів, перелік яких визначений додатком до постанови Кабінету Міністрів України №992 від 27.06.2003.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ "МТІ" неналежним чином виконало зобов`язання щодо виплати відрахувань з вартості імпортованого обладнання та матеріальних носіїв, розмір яких становить 1 757 227,89 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).
Факт ввезення відповідачем товарів із застосуванням яких можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, а саме: радіотелефони системи стільникового зв`язку (мобільний телефон; з кодом згідно УКТЗЕД 8517120000); карти пам`яті (smart-картки), флеш-картки (з кодом згідно УКТЗЕД 8523511000); запам`ятовувальні пристрої на жорстких дисках (з кодом згідно УКТЗЕД 8471705000); записувачі комп`ютерні для DVD диків, HD DVD-дисків або Blur Ray (з кодом згідно УКТЗЕД8471703000); планшети (з кодом згідно УКТЗЕД 8471300000); ноутбуки з оптичним приводом для CD/DVD-RW-дисків (з кодом згідно УКТЗЕД 8471300000), вбачається з документів, наданих відповідачем, висновків проведених у справі судових експертиз та інформації наданої Державною фіскальною службою України.
Судом першої інстанції встановлено, що обладнання, ввезене відповідачем на територію України, є обладнанням, із застосуванням якого у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах.
Окрім того, на підставі здійсненого судом першої інстанції розрахунку суд дійшов висновку про те, що відповідач був зобов`язаний сплатити позивачеві 1 757 227,89 грн відрахувань за імпортовані товари у період з 01.07.2016 по 31.12.2016 під час розмитнення останніх.
Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь ГС "Український музичний альянс" відрахувань за імпортовані товари.
Як свідчить зміст рішення суду першої інстанції встановивши обставини щодо наявності укладеного між сторонами спору договору про виплату відрахувань, а також факт того, що відповідач у період з 01.07.2016 по 31.12.2016 імпортував на митну територію України товари (обладнання і матеріальні носії), із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, передбачені Законом №3792, дійшов висновку про те, що зобов`язання відповідача щодо сплати спірних відрахувань у даному випадку виникає безпосередньо із закону та взявши до уваги відсутність доказів на підтвердження сплати відрахувань (відсотків), суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача відрахувань у розмірі 1 757 227,89 грн.
Водночас суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції зазначив, що предметом позовної заяви у даній справі є відрахування за період 2016 року, тобто у період чинності норми статті 42 Закону № 3792, проте станом на дату ухвалення рішення у справі діють нові правила щодо діяльності організацій колективного управління, які введено Законом № 2415, а також нові правила розподілу відрахувань, якими передбачено наявність обов`язкової умови для здійснення розподілу та виплати відрахувань - акредитація у відповідній сфері колективного управління. Водночас, договір про виплату відрахувань, укладений у відповідності до норм ГК України та ЦК України не наділяє позивача повноваженнями на розподіл та виплату відрахувань, а лише засвідчує факт співпраці з відповідним імпортером за умов наявності відповідних повноважень (діючого свідоцтва). При цьому, укладання договору не забороняє іншим уповноваженим організаціям колективного управління звертатися з позовами до такого імпортера про стягнення відрахувань у судовому порядку.