ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 921/787/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случа О.В. - головуючого, Волковицької Н.О., Могил С.К.,
за участю секретаря судового засідання - Росущан К.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільської міської ради
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28 лютого 2023 року (головуючий - Марко Р.І., судді: Скрипчук О.С., Кравчук Н.М.) і рішення Господарського суду Тернопільської області від 06 жовтня 2022 року (суддя Бурда Н.М.) у справі
за позовом Тернопільської міської ради
до Тернопільської районної ради,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: (1) Великоберезовицької селищної ради, (2) Великогаївської сільської ради, (3) Байковецької сільської ради, (4) Підгорнянської сільської ради, (5) Білецької сільської ради, (6) Великобірківської селищної ради, (7) Комунального некормерційного підприємства Великобірківської селищної ради "Тернопільська центральна районна лікарня"
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання права.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Узагальнений зміст і підстави позовних вимог
1. У грудні 2020 року Тернопільська міська рада (далі також "Позивач") звернулась у Господарський суд Тернопільської області з позовом до Тернопільської районної ради (далі також "Відповідач") про:
- визнання незаконним та скасування рішення Тернопільської районної ради № 747 від 17.11.2020 "Про передачу до комунальної власності сільських, селищних рад Тернопільського району частки майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району" (далі також "оспорюване рішення районної ради") в частині передачі до комунальної власності Великоберезовицької селищної ради, Великогаївської сільської ради, Байковецької сільської ради, Підгороднянської сільської ради, Білецької сільської ради та Великобірківської селищної ради майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району, відображеного в Додатку № 1 до вказаного рішення (пункти 1-6) на умовах спільної часткової комунальної власності, а саме, щодо об`єктів нерухомого майна, які знаходяться у межах м. Тернополя: адміністративної будівлі, площею 285,2 кв.м по вул. Нечая, 27; нежитлового приміщення, площею 137,6 кв.м по вул. Бродівська, 17; нежитлової будівлі, адмінбудинку, площею 1830,5 кв.м по вул. М. Кривоноса, 10; районного будинку культури, площею 1064,1 кв.м по вул. Шкільна, 4; будівлі стоматології, площею 588,2 кв.м по бул. Т. Шевченка, 45; адміністративного корпусу, площею 923,5 кв.м, кисневої, площею 13,3 кв.м, стаціонарного корпусу, площею 2447,1 кв.м, нової поліклініки з даховою котельнею, площею 2068,6 кв.м, гаражу, площею 54,2 кв.м та овочесховища, площею 36,2 кв.м по вул. Кн. Острозького, 9;
- визнання за Тернопільською міською територіальною громадою в особі Тернопільської міської ради права на отримання у комунальну власність майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району, відображеного в Додатку № 1 до рішення Тернопільської районної ради від 17.11.2020 № 747 "Про передачу до комунальної власності сільських, селищних рад Тернопільського району частки майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району" (пункти 1-6), згідно наведеного вище переліку об`єктів нерухомого майна, які знаходяться у межах м. Тернополя.
2. Позовні вимоги Позивач обґрунтовував доводами про те, що за результатами здійсненої адміністративно-територіальної реформи територія Тернопільської міської територіальної громади увійшла до складу Тернопільського району, а місто Тернопіль є адміністративним центром останнього, тому Тернопільська міська рада мала законне право на отримання у комунальну власність спірних об`єктів спільної власності територіальних громад Тернопільського району, адже такі розташовані на території даної адміністративної одиниці. Проте, Відповідач спірним рішенням № 747 від 17.11.2020 відповідні об`єкти незаконно передав у власність третіх осіб, чим порушив майнові права Позивача, які підлягають судовому захисту.
Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2021 позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано оспорюване рішення районної ради в оскаржуваній частині. В іншій частині позову відмовлено.
4. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2021 скасовано в частині визнання незаконним та скасування оспорюваного рішення районної ради та прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову. В решті рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
5. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2021 в частині позовних вимог Тернопільської міської ради про визнання незаконним та скасування оспорюваного рішення районної ради скасовано, а справу № 921/787/20 в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. В решті постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 у цій справі залишено без змін.
6. Направляючи дану справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав, що при вирішенні позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування оспорюваного рішення районної ради суди попередніх інстанцій не врахували та не надали правової оцінки усім аргументам учасників справи (а саме доводам третіх осіб про те, що оскаржуване рішення районної ради на час його ухвалення не порушувало прав Позивача, оскільки Тернопільська міська рада не входила до складу Тернопільського району та не мала повноважень на розпорядження (управління) спільним майном територіальних громад сіл, селищ району), а також обставинам, які входять до предмета доказування у даному спорі, і зокрема, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого звернувся Позивач, яке саме право порушено, у чому полягає його порушення.
7. За наслідками нового розгляду справи рішенням Господарського суду Тернопільської області від 06.10.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 у задоволенні позовних вимог Тернопільської міської ради про визнання незаконним та скасування оспорюваного рішення районної ради відмовлено.
8. Рішення місцевого господарського суду (з висновками якого погодився апеляційний господарський суд) обґрунтовано аргументами про те, що станом на момент прийняття оспорюваного рішення районної ради відповідно до приписів пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів спільної власності територіальних громад було можливим і обов`язковим при наявності таких умов: поданої пропозиції сільських, селищних і міських рад; наявності об`єктів, що знаходяться на їх території; такі об`єкти задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.
Втім, за встановлених обставин Тернопільська міська рада станом на момент прийняття оспорюваного рішення районної ради правом на подання відповідної пропозиції не скористалася. Крім цього, об`єкти нерухомого майна, що визначені у пункті 1-6 додатку до оспорюваного рішення районної ради в основному задовольняють потреби жителів Тернопільського району, а не виключно потреби жителів м. Тернополя.
Звідси, у Позивача на момент прийняття Відповідачем оспорюваного рішення права або законного інтересу не було, тобто не могло мати місце його порушення, невизнання або оспорення, а тому у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування оспорюваного рішення районної ради Тернопільській міській раді належить відмовити.
Касаційна скарга
9. Не погодившись із судовими рішеннями, Позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарги
10. Скаржник стверджує, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з неправильним застосуванням та без урахування висновку Верховного Суду (постанова від 07.09.2022 у справі № 926/3156/21) щодо правильного застосування положень абзацу 3 пункту 10 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про місцеве самоврядування в України" та статті 60 цього ж Закону.
Пояснює, що в силу згаданих приписів та висновків Верховного Суду щодо їх правильного застосування незвернення Позивача до Відповідача із пропозицією про передачу спірних об`єктів у комунальну власність Тернопільської міської територіальної громади не нівелює наявність у Тернопільської міської ради законного інтересу по відношенню до такого майна, який полягає в отриманні його у комунальну власність, як такого, що знаходиться на його території. Звідси, висновки судів, що у Позивача на момент прийняття оспорюваного рішення районної ради не було права або законного інтересу, які могли бути порушеними є необґрунтованими та такими, що суперечать законодавству та практиці Верховного Суду.
У цій частині скаржник наголошує й на безпідставності висновків судів попередніх інстанцій про те, що спірні об`єкти нерухомого майна в основному задовольняють потреби жителів Тернопільського району, а не жителів м. Тернополя з підстав непідтвердження згаданих висновків будь-якими доказами.
11. Скаржник також стверджує, що судом апеляційної інстанції було порушено приписи статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України). Зазначає, що ним в апеляційній скарзі наводилася ціла низка доводів, якими він намагався обґрунтувати неправомірність рішення місцевого господарського суду, але такі доводи судом апеляційної інстанції взагалі не розглянуті, жодної правової оцінки їм не надано, а відтак і справу № 921/787/20 в апеляційному порядку по суті не переглянуто.
12. Окремо Позивач вказує про відсутність висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо питань застосування:
абзаців 2 - 4 пункту 10 Розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні";
підпункту 19 пункту 1, пункту 2, підпункту 19 пункту 3, пункту 4 постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів";
статей 1, 2, 3, 4, 5. 6, 7 Закону України від 03.03.1998 № 47/98-ВР "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності";
пунктів 1 - 5, 8 - 10 Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" (із змінами).
Узагальнені доводи інших учасників справи
13. У відзиві на касаційну скаргу Підгороднянська сільська рада вказує про її безпідставність та необґрунтованість. Посилання скаржника на відповідну постанову Верховного Суду вважає нерелевантним. З рішеннями судів попередніх інстанцій погоджується, а тому у задоволенні касаційної скарги просить відмовити, оскаржувані рішення залишити без змін.
14. Великобірківська селищна рада у своєму відзиві також заперечує проти задоволення касаційної скарги. Наполягає на її необґрунтованості. Вважає, що судами попередніх інстанцій ухвалені правильні і законні рішення, а тому підстав для їх зміни чи скасування немає.
15. Комунальне некормерційне підприємство Великобірківської селищної ради "Тернопільська центральна районна лікарня" у своєму відзиві наголошує на необґрунтованості поданої касаційної скарги. Звертає увагу на безпідставності посилань Позивача на постанову Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 926/3156/21. Оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій вважає законними, а тому просить залишити їх без змін, у задоволенні касаційної скарги відмовити.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
16. 17.11.2020 Тернопільська районна рада прийняла рішення № 747 "Про передачу до комунальної власності сільських, селищних рад Тернопільського району частки майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району", згідно з пунктом 1 якого вирішила передати до комунальної власності Великоберезовицької селищної ради, Великобірківської селищної ради, Великогаївської сільської ради, Байковецької сільської ради, Білецької сільської ради, Підгороднянської сільської ради майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ Тернопільського району, управління якими здійснює Тернопільська районна рада, згідно з додатком № 1 на умовах спільної часткової комунальної власності. Пунктом 2 цього рішення уповноважено голову Тернопільської районної ради на підписання від імені Тернопільської районної ради передавальних актів.
17. Відповідно до додатку № 1 до вказаного рішення районної ради у власність сільським та селищним радам Тернопільського району передано:
1) адміністративну будівлю, площею 285,2 кв.м, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Нечая, 27 передано Підгороднянській сільській раді (частка майна у власності - ціла);
2) нежиле приміщення, площею 137,6 кв.м, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Бродівська, 17 передано Великогаївській сільській раді та Байковецькій сільській раді (частка майна у власності по 1/2);
3) нежитлову будівлю, адмінбудинок, площею 1830,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 10 передано Підгороднянській сільській раді, Байковецькій сільській раді та Великогаївській сільській раді (частка майна у власності по 1/3);
4) Районний будинок культури, площею 1064,1 кв.м, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Шкільна, 4 передано Великоберезовицькій селищній раді (частка майна у власності - ціла);
5) будівлю стоматології, площею 588,2 кв.м, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., м. Тернопіль, бульв. Т. Шевченка, 45 передано Байковецькій сільській раді, Великогаївській сільській раді, Великоберезовицькій селищній раді, Підгороднянській сільській раді (частка майна по 1/4);
6) адміністративний корпус, площею 923,5 кв.м, кисневу, площею 13,3 кв.м, стаціонарний корпус, площею 2447,1 кв.м, нову поліклініку з даховою котельнею, площею 2068,6 кв.м, гаражі, площею 54,2 кв.м та овочесховище, площею 36,2 кв.м, що знаходяться за адресою: Тернопільська обл., м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 9 передано Великоберезовицькій селищній раді, Підгороднянській сільській раді, Великогаївській сільській раді, Байковецькій сільській раді, Білецькій сільській раді та Великобірківській селищній раді (частка майна у власності по 1/6);
7) лікарню, площею 664,4 кв.м, кухню, площею 70,2 кв.м та господарський корпус, площею, 170,2 кв.м, що знаходяться за адресою: Тернопільська обл., Тернопільський район, с. Мишковичі, вул. Надрічна, 23 передано Великоберезовицькій селищній раді (частка майна у власності - ціла).
18. В преамбулі рішення Тернопільської районної ради № 747 від 17.11.2020 зазначено, що його прийнято на підставі пункту 20 частини 1 статті 43, статті 60, пункту 10 розділу V Прикінцеві та Перехідні положення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", враховуючи рішення Великоберезовицької селищної ради № 856 від 09.11.2020, Великобірківської селищної ради № 228 від 24.09.2020, Великогаївської сільської ради № 1260 від 13.11.2020, Байковецької сільської ради № 1283 від 17.11.2020, Білецької сільської ради № 78 від 12.03.2019, Підгороднянської сільської ради № 780 від 22.09.2020 та з врахуванням висновків постійної комісії з питань соціально-економічного розвитку, фінансів і бюджету та міжбюджетних відносин.
19. Рішенням Тернопільської районної ради № 751 від 17.11.2020 затверджено передавальні акти нерухомого комунального майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, Тернопільського району.
20. В свою чергу Тернопільська міська рада 18.12.2020 прийняла рішення № 8/2/133 "Про звернення Тернопільської міської ради щодо передачі у комунальну власність об`єктів спільної власності територіальних громад Тернопільського району, які знаходяться на території Тернопільської міської територіальної громади", згідно з яким вирішено звернутися до Тернопільської районної ради щодо безоплатної передачі з спільної власності територіальних громад Тернопільського району до комунальної власності Тернопільської міської територіальної громади майна, перелік якого визначений в додатку.
21. Відповідно до додатку до рішення Тернопільської міської ради № 8/2/133 від 18.12.2020 до об`єктів спільної власності територіальних громад Тернопільського району, які знаходяться на території Тернопільської міської територіальної громади належить:
1) адміністративна будівля, площею 285,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Полковника Д. Нечая, 27;
2) нежиле приміщення, площею 137,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Бродівська, 17;
3) нежитлова будівля, адмінбудинок, площею 1830,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 10;
4) Районний будинок культури, площею 1064,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Шкільна, 4;
5) будівля стоматології, площею 588,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, бульв. Т. Шевченка, 45;
6) адміністративний корпус, площею 923,5 кв.м, киснева, площею 13,3 кв.м, стаціонарний корпус, площею 2447,1 кв.м, нова поліклініка з даховою котельнею, площею 2068,6 кв.м, гаражі, площею 54,2 кв.м та овочесховище, площею 36,2 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Тернопіль, вул. Кн. Острозького, 9.
22. В листі № 1600/01 від 28.12.2020 Тернопільська міська рада просила Тернопільську районну раду скасувати рішення № 747 від 17.11.2020 та передати у встановленому законодавством порядку Тернопільській міській територіальній громаді в особі Тернопільської міської ради зазначене майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільського району, яке знаходиться у м. Тернополі.
23. Оскільки у позасудовому порядку вказане питання сторонам вирішити не вдалося, Тернопільська міська рада звернулась до суду з позовом у цій справі. Суди попередніх інстанцій у задоволенні заявленого позову відмовили.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
24. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
25. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи (згідно з протоколом судового засідання), дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.