ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/20563/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
за участю секретаря судового засідання - Дерлі І.І.,
за участю представників сторін:
позивача - Цигарьов О.О. (адвокат),
відповідача - Куць О.В. (адвокат)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 (у складі колегії суддів: Ткаченко Б.О. (головуючий), Андрієнко В.В., Гаврилюк О.М.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2022 (суддя Мандриченко О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОССОЙО"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про визнання недійсним пунктів додатку до договору,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальності "ОССОЙО" (далі - Позивач, ТОВ "ОССОЙО") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Відповідач, АТ "Українська залізниця") у якій просив суд:
- визнати недійсним пункт 7.2. додатку 1-8 "Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника" до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, укладеного між ТОВ "ОССОЙО" та AT "Українська залізниця";
- визнати недійсним пункт 4.1.3. додатку 1-8 "Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника" до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, укладеного між ТОВ "ОССОЙО" та AT "Українська залізниця" в частині обов`язку замовника сплатити неустойку за весь невиконаний строк та обсяг перевезень, зазначений у погодженому замовленні, передбаченому в розділі 7 цього додатку до договору у випадку скасування замовлення;
- визнати недійсним пункт 4.2.3. додатку 1-8 "Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника" до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, укладеного між ТОВ "ОССОЙО" та AT "Українська залізниця" в частині обов`язку замовника сплатити неустойку відповідно до розділу 7 цього додатку до договору у випадку скасування погодженого замовлення.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зміна цінової/тарифної політики АТ "Укрзалізниця" шляхом встановлення зменшених базових ставок плати за використання вагонів-зерновозів, що мало місце після укладення сторонами додатку 1-8 до договору, зумовила виникнення обставин, за яких подальше виконання додатку 1-8 до договору та замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами від 03.08.2020 №УЗ-41434866/2020-00012 порушує для Позивача співвідношення майнових інтересів сторін та позбавляє того, на що позивач розраховував при поданні даного замовлення та укладенні додаткової угоди (додаткових умов, передбачених додатком 1-8) до договору.
Також Позивач зазначив, що умови пунктів 4.1.3, 4.2.3, 7.2 додатку 1-8 до договору для нього як замовника послуги довгострокових вагонів, є не виконуваними, обтяжливими, не вигідними та збитковими. Так, Позивачу були завдані збитки односторонньою зміною Відповідачем договору в розмірі різниці між погодженою раніше та зміненою ставками плати за вагону-зерновозу перевізника.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 у справі №910/20563/21 відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.
2.2. Господарські суди попередніх інстанцій виходили із недоведеності обставин невідповідності встановлення вказаної у пунктах 4.1.3, 4.2.3, 7.2 додатку 1-8 до договору неустойки актам законодавства, які можуть бути підставою для визнання недійсними таких пунктів договору.
Суди також зазначили, що Позивач був обізнаний з тим, на яких умовах він приєднався до договору, в тому числі й додатку 1-8, вільно погодився на такі умови, внесення змін до договору не ініціював, позивачеві було відомо про можливість односторонньої зміни відповідачем ставок плати, коефіцієнтів та інших умов платежів.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі ТОВ "ОССОЙО" просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.
3.2. Вимоги скарги обґрунтовані неврахуванням господарськими судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування норм статей 3, 6, 549, 627, 628, 920 Цивільного кодексу України, статей 179, 180, 307 Господарського кодексу України, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19, від 25.05.2021 у справі №149/1499/18 та постановах Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №755/19197/18, від 30.09.2020 у справі №559/1605/18, від 23.05.2018 у справі №910/9823/17, від 27.10.2020 у справі №903/846/19, від 21.04.2021 у справі №552/6997/19.
3.3. Крім того, обґрунтовуючи наявність підстав для подання касаційної скарги, заявник посилається на те, що суди не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
3.4. У відзиві на касаційну каргу АТ "Українська залізниця" просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Додатково у письмових поясненнях Відповідач вказує про необґрунтованість касаційної скарги та про відсутність підстав для її задоволення.
4. Обставини, встановлені судами
4.1. 25.05.2020 між ТОВ "ОССОЙО" (замовник) та АТ "Українська залізниця" (перевізник) на підставі поданої в електронній формі заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладання договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №41434866/2020-001 від 31.03.2020, укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом. АТ "Українська залізниця" повідомило замовника про присвоєння кодів: відправника/одержувача: 8372; платника: 8210257 та відкрило особовий рахунок з ідентичним номером, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням залізниці про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.05.2020 № 99-41434866/2020-001.
4.2. Редакція умов договору перевезення опублікована Відповідачем на веб-сайті http://uz-cargo.com/ 25.02.2020, при цьому, факт ознайомлення з яким позивача підтверджено у вищезазначеній заяві.
4.3. Предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору, користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.
4.4. Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (пункт 1.5 договору).
4.5. Пунктами 1.6, 1.7 договору визначено, що договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП). Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами договору.
4.6. Згідно з пунктом 1.10 договору, останній є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до п. 12.1. договору.
4.7. У пункті 9.4 договору визначено, що зміни (доповнення) до договору перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням КЕП.
4.8. Пунктом 9.5. договору передбачено, що договір укладається в електронній формі. У виняткових випадках, обумовлених правовим статусом замовника допускається укладення договору в паперовій формі.
4.9. Невід`ємною частиною вказаного договору, згідно з розділом 13, визначено, з-поміж інших, додаток 1-2 "Ставки плати, коефіцієнти та умови платежів", відповідно до якого ставка плати за використання одного зерновозу перевізника встановлена у розмірі 1136,00 грн/доба без ПДВ.
4.10. 21.07.2020 на веб-сайті http://uz-cargo.com/ оприлюднено нову редакцію договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020, яка вводиться в дію 21.08.2020.
4.11. Вказану редакцію договору було доповнено додатком 1-8 "Умови надання послуги перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника" (далі - додаток 1-8).
4.12. 31.07.2020 ТОВ "ОССОЙО" відповідно до договору надало АТ "Українська залізниця" замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами №41434866/2020-00009.
4.13. 03.08.2020 Філією "Центр транспортної логістики" АТ "Українська залізниця" надано ТОВ "ОССОЙО" повідомлення про погодження замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами від 03.08.2020 №УЗ-41434866/2020-00012.
4.14. Звертаючись до суду з цим позовом, Позивач зазначив, що 04.06.2020 на офіційному веб-сайті перевізника за посиланням http://uz-cargo.com/news.html#n201102, Філія "Центр транспортної логістики" АТ "Українська залізниця" повідомила про введення в дію нової послуги щодо перевезення з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах АТ "Українська залізниця". Вказана послуга надавалася за додатковою угодою про перевезення з узгодженими строками (від 9 до 12 місяців) та обсягами у власних вагонах перевізника відповідно до умов договору про надання послуг.
4.15. Отже, на момент подання замовлення на отримання послуги довгострокових вагонів базова ставка плати за використання вагону-зерновозу перевізника становила 1 136,00 грн/доба без ПДВ. При цьому, ставка плати за використання вагону-зерновозу перевізника згідно послуги довгострокових вагонів становила 584,00 грн/доба без ПДВ за 12 місяців.
4.16. За твердженнями Позивача, така ставка плати за користування вагоном-зерновозом давала йому можливість економії 48,59 % на одній вагоно-добі навіть за умови застосування до нього штрафних санкцій за використання вагонів у кількості меншій, ніж визначено у погодженому замовленні, а тому залишалася для замовника економічно доцільною.
4.17. Такі умови давали можливість Позивачу, як замовнику за договором, взяти на себе зобов`язання по здійсненню замовленої кількості відправлень щомісяця, протягом року та виконувати їх, адже позивач мав цінову перевагу перед тими вантажовідправниками, які не укладали з відповідачем додатку №1-8 і планують разово використовувати вагони за ставкою 1 136,00 грн/доба без ПДВ.
4.18. Однак, надалі 04.09.2020 АТ "Українська залізниця" на офіційному сайті оприлюднило нову редакцію договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, відповідно до якої ставка за використання вагону-зерновозу перевізника становила: з 05.09.2020 - 800,00 грн/доба без ПДВ; з 06.10.2020 - 900,00 грн/доба без ПДВ; з 05.11.2020 - 1 000,00 грн/доба без ПДВ.
4.19. 19.10.2020 АТ "Українська залізниця" на офіційному сайті оприлюднило нову редакцію договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, відповідно до якої ставка за використання вагону-зерновозу перевізника становила: з 20.10.2020 - 650 грн/доба без ПДВ; з 01.01.2021 - 1 000,00 грн/доба без ПДВ.
4.20. Крім того, 10.12.2020 АТ "Українська залізниця" на офіційному сайті опублікувало оголошення про продаж послуги з використання вагонів-зерновозів ("Голландський аукціон"), відповідно до якого ставка реалізації лоту для типу вагону - зерновоз, вагон для перевезення муки умовного типу 972 складає 533 грн/доба.
4.21. За твердженнями Позивача, зміна цінової/тарифної політики АТ "Укрзалізниця" шляхом встановлення зменшених базових ставок плати за використання вагонів-зерновозів, що мало місце після укладення сторонами додатку 1-8 до договору, зумовила виникнення обставин, за яких подальше виконання додатку 1-8 до договору та замовлення на отримання послуги з перевезення вантажу з узгодженими строками та обсягами від 03.08.2020 №УЗ-41434866/2020-00012 порушує для Позивача співвідношення майнових інтересів сторін та позбавляє того, на що позивач розраховував при поданні даного замовлення та укладенні додаткової угоди (додаткових умов, передбачених додатком 1-8) до договору.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі, відзиві та поясненнях на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "ОССОЙО" у частині підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, необхідно закрити, а в іншій частині касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.
5.2. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.3. У якості підстави для подання касаційної скарги ТОВ "ОССОЙО" посилається на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/12876/19, від 25.05.2021 у справі №149/1499/18 та постановах Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №755/19197/18, від 30.09.2020 у справі №559/1605/18, від 23.05.2018 у справі №910/9823/17, від 27.10.2020 у справі №903/846/19, від 21.04.2021 у справі №552/6997/19.
5.4. Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
5.5. Отже, за змістом пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної у пункті 1 частини другої цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
5.6. При цьому згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
5.7. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
5.8. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де є схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц.
5.9. У постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду конкретизувала визначення подібності правовідносин, згідно з яким на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору), а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.
5.10. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ.
З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків суду касаційної інстанції в кожній конкретній справі.
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово наголошувала, що для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення. Слово "подібний" в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова). Тому термін "подібні правовідносини" може означати як правовідносини, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і правовідносини, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші.
При цьому у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і в разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.