ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2023 року
м. Київ
справа № 2а-7113/10/1370
адміністративне провадження № К/9901/36637/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.08.2017 (суддя - Кедик М.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 (головуючий суддя - Попко Я.С., судді - Обрізко І.М., Хобор Р.Б.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Кохавинська паперова фабрика" до Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення, -
УСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Кохавинська паперова фабрика" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду з адміністративним позовом до Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - Інспекція, відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.05.2010 №0000212320/0/6443, №0000222320/0/6445, від 20.07.2010 №0000212320/1/10584, №0000222320/1/10586, рішення Інспекції про результати розгляду первинної скарги від 20.07.2010 №10579/10/25-03/3.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач послався на те, що суми витрат були сформовані ним по реальним правочинам, що пов`язані із його господарською діяльністю, у тому числі з ПП "Науково-виробниче підприємство "Компанія "Укрпроменерго". Зазначив, що висновки акту перевірки ґрунтуються лише на припущеннях, не підтверджуються об`єктивними даними, а прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 03.08.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017, позов задовольнив повністю. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Інспекції від 11.05.2010 №0000212320/0/6443, №0000222320/0/6445, від 20.07.2010 №0000212320/1/10584, №0000222320/1/10586.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Товариством правомірно сформовані витрати за господарськими операціями із ПП "Науково-виробниче підприємство "Компанія "Укрпроменерго", оскільки такі операції підтверджені належними первинними документами, відбулися реальні зміни майнового стану платника податків, господарські операції спричинили зміни в структурі активів і зобов`язань платника податків та сприяли отриманню доходу, а відтак зазначені податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню.
Інспекція, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, стверджує про не підтвердження господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами з огляду на відсутність належних первинних документів в підтвердження здійснення господарських операцій з наведеним вище контрагентом, порушення кримінального провадження відносно директора контрагента позивача за ознаками злочинів, передбачених статтями 212, 366, 191, 190 Кримінального кодексу України та наявності його свідчень про його непричетність до господарської діяльності підприємства, відсутності трудових, матеріальних ресурсів, основних засобів для здійснення господарської діяльності у контрагента позивача, наявності недоліків у первинних документах.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14.11.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою Інспекції.
Позивач заперечення (відзив) на касаційну скаргу до суду не надав, що не перешкоджає її розгляду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 18.10.2018 прийняв касаційну скаргу до провадження та витребував матеріали справи із суду першої інстанції, а ухвалою від 30.05.2023 - визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 31.05.2023.
Скаржником заявлено клопотання про процесуальну заміну відповідача відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537, від 30.09.2020 №893 та наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529.
Статтею 52 КАС України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
У відповідності до положень частини першої статті 52 КАС України у справі здійснено заміну відповідача - Стрийську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області - Головним управлінням ДПС у Львівській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України (ЄДРПОУ ВП 43968090).
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 по 31.12.2009, про що складено акт від 27.04.2010 № 590/23-1/22351935 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог: пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 №334/94-ВР (далі - Закон №334/94-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 56096,00 грн, в тому числі за ІІ квартал 2008 року в сумі 56096,00 грн; пунктів 1.7, 1.8 статті 1, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 44876,00 грн, в тому числі за травень 2008 року у сумі 44876,00 грн.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.05.2010: №0000222320/0/6445, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 84144,00 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 56096,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 28048,00 грн; №0000212320/0/6443, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 67314,00 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 44876,00 грн, за штрафними санкціями у розмірі 22438,00 грн).
За наслідками адміністративного оскарження Інспекцією прийнято рішення від 20.07.2010 №10579/10/25-03/3 про результати розгляду первинної скарги, яким прийняті податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а первинну скаргу - без задоволення та прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.07.2010 №0000212320/1/10584, №00002223220/1/10586.
Фактичною підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення, слугували висновки Інспекції, викладені в акті перевірки про не підтвердження господарських операцій позивача із вказаними вище контрагентами з підстав відсутності первинних документів в підтвердження таких господарських операцій, наявності кримінального провадження відносно директора ПП "Науково-виробниче підприємство "Компанія "Укрпроменерго" за ознаками злочинів, передбачених статтями 212, 366, 191, 190 Кримінального кодексу України, та наявності його свідчень про його непричетність до господарської діяльності підприємства, відсутності трудових, матеріальних ресурсів, основних засобів для здійснення господарської діяльності у контрагента позивача, наявності недоліків у первинних документах.
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Оподаткування спірних операцій та формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість у період до 01.01.2011 регулювалися положеннями Закону №168/97-ВР.
Так, об`єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №168/97-ВР є операції платників податку з поставки товарів, робіт/послуг.
Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів, робіт/послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР).
Відповідно до підпункту 7.5 статті 7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій, зокрема: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпунктами 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону визначено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.
У разі якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв`язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (підпункт 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР).
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР).
Порядок оподаткування прибутку підприємств, їх адміністрування та платників податку на прибуток підприємства на час виникнення спірних правовідносин визначав Закон №334/94-ВР.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР).
Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР не включаються до складу валових витрат витрати на: виплату винагород або інших видів заохочень пов`язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.
Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв`язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов`язаним з таким платником податку особам.
У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов`язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно з пунктом 5.11 статті 5 Закону № 334/94-ВР установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV).
Відповідно до статті 1 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.