ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2023 року
м. Київ
справа № 620/17864/21
провадження № К/990/4616/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Кашпур О. В., Шевцової Н. В.,
розглянув у порядку письмового провадження справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року (суддя Житняк Л. О.) і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року (судді: Горяйнов А. М., Безименна Н. В., Шелест С. Б.) та
в с т а н о в и в:
1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі - ГУ НП в Чернігівській області), у якому просив зобов`язати ГУ НП в Чернігівській області виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік та матеріальну допомогу на оздоровлення за 2021 рік.
Зазначив, що під час проходження служби подав рапорт з проханням надати матеріальну допомогу для оздоровлення за 2021 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік. Однак цих коштів він так і не отримав, у зв`язку з чим звернувся з цим позовом до суду.
2. Обставини, які встановили суди попередніх інстанцій, стисло можна викласти так.
Під час проходження служби в поліції ОСОБА_1 5 червня 2021 року надіслав на ім`я начальника ГУ НП в Чернігівській області рапорти з проханням надати матеріальну допомогу для оздоровлення за 2021 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік.
Відповідно до наказу ГУ НП в Чернігівській області від 10 червня 2021 року № 161о/с, позивач звільнений зі служби в поліції. При звільненні позивачу не виплатили матеріальної допомоги для оздоровлення за 2021 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, щодо яких подані відповідні рапорти.
У зв`язку з цим позивач подав скаргу на ім`я начальника ГУ НП в Чернігівській області. У відповідь відповідач листом від 25 жовтня 2021 року № 21/Д-142 повідомив, що протягом шести місяців 2021 року, коли позивач перебував у трудових відносинах з ГУ НП в Чернігівській області, асигнування на виплату матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань Національною поліцією України не виділялося. Виплата матеріальної допомоги для оздоровлення за 2021 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік працюючим поліцейським ГУНП в Чернігівській області за рапортами буде проводитися після надходження фінансування від Національної поліції України в порядку, затвердженому законодавством.
Після того, як можна зрозуміти, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій
3. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 23 травня 2022 року відмовив у задоволенні позовних вимог повністю.
4. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 22 листопада 2022 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, після того, як проаналізував законодавство, яке регулює спірні відносини, зазначив, що матеріальна допомога для оздоровлення та/або матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань надається поліцейському за [поєднання] двох умов: подання поліцейським рапорту на отримання відповідної допомоги та наявність відповідних бюджетних асигнувань на зазначені цілі.
На думку судів попередніх інстанцій, керівник органу поліції не має обов`язку надавати в обов`язковому порядку щороку матеріальну допомогу як для оздоровлення, так і для вирішення соціально-побутових питань, які є додатковими видами грошового забезпечення, не є постійними і надаються в межах затверджених асигнувань.
Касаційне оскарження
5. У касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Касаційну скаргу її автор подав з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) і пояснив, що наразі нема висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: пункту 13 розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністра внутрішніх справ України від 6 квітня 2016 року № 260 (далі - Порядок № 260), підпунктів 3, 4, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988) у взаємозв`язку із частиною першою статті 3, частиною першою статті 47, частиною першою статті 51, статтею 55 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), абзацом 2 пункту 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 (далі - Порядок № 228).
На думку позивача, суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення пункту 13 Порядку № 260, підпунктів 3, 4, 6 Постанови № 988, тому що залишили поза увагою приписи статей 47, 51, 55 БК України, відповідно до яких у розпорядника бюджетних коштів є бюджетні асигнування на виплату матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у зв`язку з тим, що видатки на грошове забезпечення - захищені. Тому, переконує позивач, суди попередніх інстанцій дійшли хибного висновку про відсутність відповідних бюджетних асигнувань на зазначені цілі.
Вважає, що після того, як керівник поліції отримав рапорт щодо виплати матеріальної допомоги, то він повинен або погодити його, або відмовити у задоволенні рапорту поліцейського із обґрунтуванням відмови.
За текстом касаційної скарги, у зв`язку з тим, що позивач подав рапорт про отримання відповідної допомоги, а керівник поліції погодив його, що підтверджує лист ГУ НП є Чернігівській області від 25 жовтня 2021 року №21/Д-42, то немає підстав для невиплати позивачу матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
6. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження в цій справі відповідачу надіслана 2 березня 2023 року в його Електронний кабінет [ЄСІТС]. На дату розгляду справи відзиву на касаційну скаргу суд не отримав.
Нормативне регулювання
7. Відповідно до частини першої статті 94 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII) поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України (частина друга статті 94 Закону № 580-VIII).
8. Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 288 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять:
1) посадовий оклад;
2) оклад за спеціальним званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);
4) премії;
5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
9. Відповідно до пункту 13 розділу ІІ Порядку № 288 поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік може надаватись матеріальна допомога для оздоровлення, розмір якої повинен бути не менше їх посадового окладу та не більше місячного грошового забезпечення, та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, розмір якої не повинен перевищувати їх місячного грошового забезпечення.
Для визначення максимального розміру матеріальної допомоги для оздоровлення або матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань застосовується місячний розмір грошового забезпечення, нарахованого поліцейському за місяць, що передує місяцю, у якому приймається рішення про таку виплату, з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер) та премії.
Виплата поліцейським матеріальної допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється на підставі їх рапортів у розмірі, визначеному керівником органу поліції.
У разі переведення поліцейського з іншого органу, установи, закладу до визначення максимального розміру грошового забезпечення враховуються дані грошового забезпечення, зазначені в грошовому атестаті, виданому за попереднім місцем служби.
Виплата матеріальної допомоги для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань Голові Національної поліції України та його заступникам здійснюється в розмірі, визначеному в дозволі Міністра внутрішніх справ України, а керівникам органів (у тому числі міжрегіональних) поліції - у розмірі, визначеному в рішенні Голови Національної поліції України.