ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2023 року
м. Київ
справа № 320/1413/22
адміністративне провадження № К/990/36378/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2022 року (головуючий суддя Кобаль М.І., судді - Костюк Л.О., Степанюк А.Г.) у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхімпром" (далі - ТОВ "Укрхімпром") звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - ДПС України), в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №225 від 8 квітня 2021 року, направленої уповноваженою особою ТОВ "Укрхімпром" та зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 8 квітня 2021 року №225 датою їх фактичного подання 30 квітня 2021 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії ДПС України щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 225 від 8 квітня 2021 року. Зобов`язано відповідача зареєструвати податкову накладну ТОВ "Укрхімпром" №225 від 8 квітня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання 30 квітня 2021 року. Стягнуто з ДПС України на користь позивача судовий збір у розмірі 2270 грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, 6 липня 2022 року ДПС України оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ДПС України було залишено без руху внаслідок невиконання скаржником вимог пункту 4 частини другої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Запропоновано скаржнику протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, шляхом подання апеляційної скарги із зазначенням повного найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), із наданням її копій у відповідності до кількості учасників справи.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ДПС України на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України повернуто, у зв`язку з тим, що відповідачем не усунуто недоліки апеляційної скарги.
Вказана ухвала суду апеляційної інстанції отримана скаржником 27 жовтня 2022 року, що підтверджено Довідкою про доставку електронного листа (а.с. 119).
8 листопада 2022 року ДПС України повторно звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. До апеляційної скарги скаржником також було додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке відповідач обґрунтовував тим, що вперше, апеляційну скаргу ним подано з дотриманням та врахуванням строків, передбачених частиною першою статті 295 КАС України, а повернення скарги відбулося через несплату судового збору, а тому просив задовольнити вказане клопотання, визнати зазначені причини строку поважними та поновити, встановлений статтею 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року апеляційна скарга відповідача залишена без руху, у зв`язку із визнанням неповажними, наведених в клопотанні про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, причин його пропуску, а також запропоновано заявнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції із обґрунтованою заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для його поновлення.
При цьому, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що підставою для повернення вперше поданої контролюючим органом апеляційної скарги слугувало не усунення відповідачем недоліків апеляційної скарги, а саме: не зазначення повного найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), із наданням її копій у відповідності до кількості учасників справи, а не несплата судового збору за подання скарги.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався положеннями частини третьої статті 298 КАС України, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
ДПС України, у строк визначений судом на виконання ухвали суду апеляційної інстанції про залишення скарги без руху надала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, при цьому, у заяві посилалась, як на аналогічні підстави, оцінку яким вже було надано судом при залишенні скарги без руху, а також зазначила, що підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є поважними, пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежали від волі контролюючого органу, та не уможливили cвоєчасно, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подати апеляційну скаргу.
Ухвалою від 6 грудня 2022 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач не виконав вимоги ухвали від 11 листопада 2022 року про залишення скарги без руху, а саме не подав заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Зокрема, суд апеляційної інстанції вказав, що скаржником не надано жодних належних доказів на підтвердження, поважності пропуску тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, починаючи саме з моменту отримання копії оскаржуваного рішення, а не з моменту ухвали від 27 жовтня 2022 року про повернення апеляційної скарги відповідачу.
ДПС України подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі. Зокрема, скаржник зазначає про те, що не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги, що свідчить про передчасність висновків суду апеляційної інстанції про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження. Контролюючий орган у касаційній скарзі також посилається на позицію Верховного Суду України викладену в ухвалі від 18 листопада 2016 року (справа № Початок форми
826/1722/14), в якій зазначив, що відсутність коштів на сплату судового збору у суб`єкта владних повноважень є підставою для поновлення строку на оскарження у межах одного року з дня ухвалення судового рішення про перегляд якого подається заява. В аналогічних випадках Вищий адміністративний суд України у справах К/800/28566/16 (ухвала від 19 грудня 2016 року), К/800/28577/16 (ухвала від 20 грудня 2016 року), К/800/35148/16 (ухвала від 20 грудня 2016 року), К/800/30331/16 (ухвала від 20 грудня 2016 року), К/800/15402/16 (ухвала від 10 червня 2016 року), К/800/13534/16 (ухвала від 17 травня 2016 року), К/800/26479/16 (ухвала від 11 жовтня 2016 року), К/800/26501/16 (ухвала від 10 жовтня 2016 року) клопотання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнив, визнав поважними причини пропуску строку, у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору та відкрив касаційні провадження. Кінець форми
10 травня 2023 року до Верховного Суду надійшла справа №320/1413/22.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 295 КАС України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно частини третьої статті 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України.
За приписами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.