ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2023 року
м. Київ
справа № 753/20166/21
провадження № 51-3925 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року стосовно
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця та жителя
АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 19 травня 2022 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2022 року, ОСОБА_6 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 24 вересня 2021 року приблизно о 21:54, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння неподалік ресторану "Максимум", що на вул. Декабристів, 12/37 у м. Києві, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки, використовуючи належний йому мобільний телефон марки "XiomiRedmi" з абонентським номером НОМЕР_1, здійснив телефонний дзвінок на спецлінію "102" та під час розмови, достовірно знаючи, що поширювана ним інформація є неправдивою, повідомив оператору завідомо неправдиву інформацію про підготовку ним вибуху у закладі "Максимум", чим безпідставно відволік сили і засоби спеціальних служб для перевірки зазначеного повідомлення.
Вимога касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно погодився з висновками суду першої інстанції про можливість звільнення ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України. Крім того, посилається на те, що суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином доводів його апеляційної скарги, зокрема щодо неврахування вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.
Засуджений заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити оскаржуване судове рішення без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 259 КК України в касаційному порядку не оспорюються.
Що стосується доводів прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність і м`якості призначеного ОСОБА_6 покарання через безпідставне звільнення засудженого на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, то вони є необґрунтованими з огляду на таке.
Зі змісту касаційної скарги убачається, що прокурор фактично порушує питання про недотримання судом апеляційної інстанції визначених законом вимог, що стосуються призначення покарання і пов`язані з суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).
Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.