ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2023 року
м. Київ
справа № 686/16180/19
провадження № 51-4203 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 на вирок Хмельницького апеляційного суду від 14 грудня 2022 року стосовно
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця с. Ольшаниця Білогірського району
Хмельницької області, який проживає за
адресою:
АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 грудня 2021 року ОСОБА_7 виправдано у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК Українина підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК Україниу зв`язку із недоведеністю наявності в його діянні складу кримінального правопорушення.
14 грудня 2022 року Хмельницький апеляційний суд скасував вирок суду першої інстанції та ухвалив новий вирок, яким визнав ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади в державних органах виконавчої влади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, на строк 1 рік, з конфіскацією усього майна, крім житла.
За вироком суду апеляційної інстанції ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він, перебуваючи на посаді начальника відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області - старшого державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Хмельницької області, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та всупереч інтересам служби, 04 квітня 2019 року приблизно об 11:45, перебуваючи в автомобілі "Mazda CX-5", державний номер НОМЕР_1, неподалік офісного приміщення ТОВ "Поділля Тепло-Інвест" на вул. Пилипчука, 57 в м. Хмельницькому, одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в сумі 15 000 грн за непроведення ним перевірки дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища ТОВ "Поділля Тепло-Інвест" та невстановлення вказаного товариства суб`єктом порушення під час перевірки.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, не погоджуючись із вироком суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить його скасувати, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 - закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, визнавши ОСОБА_7 винуватим за ч. 3 ст. 368 КК України:
- не дав належної оцінки доказам, наданим стороною обвинувачення, на предмет їх допустимості;
- поза увагою залишив те, що при затриманні ОСОБА_7 о 12:01 04 квітня 2019 року слідчим не було складено протокол його затримання, однак останнього піддано примусовому освідуванню та проведено особистий обшук;
- не врахував того, що у протоколі огляду місця події від 04 квітня 2019 року не зафіксовано усіх осіб, які були присутні під час проведення вказаної процесуальної дії;
- дійшов неправильного висновку про відсутність в діях ОСОБА_8 ознак провокації злочину, оскільки саме ОСОБА_8 був ініціатором зустрічей з ОСОБА_7 ;
- безпідставно не погодився з висновком суду першої інстанції про те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проведено неуповноваженим органом.
Крім того, захисник вказує на упередженість складу суду апеляційної інстанції, який після відмови у задоволенні його клопотання про відвід, через 12 хвилин після видалення до нарадчої кімнати проголосив вступну та резолютивну частини вироку, а через 15 хвилин учасникам процесу було вручено копію повного тексту судового рішення.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та засуджений підтримали доводи касаційної скарги, просили її задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги, просив залишити оскаржувані судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями статті 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до частини 2 статті 420 КПК України вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, вбачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обвинувальний вирок ухвалюється судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
За змістом ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.
Згідно зі ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, в тому числі, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у його вчиненні, форма вини, мотив і мета його вчинення.
Як убачається з вироку, вказаних вимог закону при розгляді кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 суд апеляційної інстанції дотримався в повному обсязі.
У поданій касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 порушує питання про допущення судом апеляційної інстанції істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, покликаючись, зокрема, на ненадання належної оцінки зібраним у справі доказам та порушення підслідності під час досудового розслідування.
Проте викладені захисником у касаційній скарзі доводи Суд уважає такими, що не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та вимогах кримінального і кримінального процесуального законів з огляду на таке.
Відповідальність за ст. 368 КК України настає, якщо одержання неправомірної вигоди було зумовлене виконанням чи невиконанням будь-якої дії в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду або третьої особи. З цих положень закону випливає, по-перше, що за неправомірну вигоду службова особа, яка займає відповідальне становище, може як діяти активно, тобто вчинити дії, так і утриматися від їх вчинення - бездіяльність. По-друге, як дія, так і бездіяльність, які зумовлені одержанням неправомірної вигоди, виконуються (не виконуються) в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, або третіх осіб з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Частиною 3 вказаної статті передбачена кримінальна відповідальність за вчинення злочину особою, яка займає відповідальне становище.
Службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно зі статтею 6 Закону України "Про державну службу" належать до категорії "Б", судді, прокурори, слідчі і дізнавачі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.
Як указав суд апеляційної інстанції, ОСОБА_7 на час вчинення кримінального правопорушення обіймав посаду керівника структурного підрозділу державного органу - Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, виконував організаційно-розпорядчі функції відповідно до посадової інструкції, тобто був службовою особою, яка займала відповідальне становище.
Суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду вироку суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_7, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, з використанням наданого їй службового становища, одержав неправомірну вигоду для себе за невчинення дій в інтересах ТОВ "Поділля Тепло-Інвест", при цьому обґрунтовано врахував:
- показання потерпілого ОСОБА_8 про те, що він є директором ТОВ "Поділля Тепло-Інвест", в суборенді якого перебуває приміщення столярного цеху по Старокостянтинівському шосе, 5, в м. Хмельницькому, що здійснює сушку деревини. На початку вересня 2018 року йому зателефонував ОСОБА_7, представився інспектором Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області та повідомив, що він здійснює розгляд скарги мешканців житлового будинку по АДРЕСА_2 щодо забруднення даним столярним цехом атмосферного повітря шкідливими викидами. Вони домовились про зустріч, під час якої ОСОБА_7 повідомив йому, що у разі виявлення порушень екологічного законодавства товариству загрожує штраф у сумі 100 000 грн. Він був зацікавлений в уникненні перевірки та застосуванні до товариства будь-яких санкцій, оскільки на той час у цеху було багато деревини, закупленої для обробки, витрачено великі кошти і припинення такого виробництва було невигідним та збитковим, а дозвільних документів на здійснення виробництва, пов`язаного із викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, у ТОВ "Поділля Тепло-Інвест" не було. У грудні 2018 року ОСОБА_7 провів огляд столярного цеху, виявив порушення та повідомив, що за непроведення ним перевірки і невстановлення ТОВ "Поділля Тепло-Інвест" суб`єктом порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища необхідно буде йому передати неправомірну вигоду в розмірі 10 000 грн, пізніше збільшив суму до 15 000 грн. У квітні 2019 року ОСОБА_7 під час випадкової зустрічі у відділенні "Приватбанку" запитав, чи є можливість передати йому обумовлену раніше суму. Після чого вони разом поїхали до офісу ТОВ "Поділля Тепло-Інвест", де він (потерпілий) взяв гроші у конверті, та в автомобілі передав їх ОСОБА_7 ;
- показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про те, що у 2018 році на розгляді у ОСОБА_7 було колективне звернення мешканців житлового будинку АДРЕСА_2 щодо забруднення ТОВ "Поділля Тепло-Інвест" атмосферного повітря викидами, які утворювались від згоряння відходів в топках;
- показання свідка ОСОБА_12 про те, що вона є головою ОСББ "Левада-1", у серпні 2018 року від імені жителів будинку по АДРЕСА_2 підготувала колективне звернення до Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області щодо перевірки столярного цеху по Старокостянтинівському шосе, 5, в м. Хмельницькому на предмет дотримання вимог екологічного законодавства, оскільки останнє забруднює атмосферне повітря викидами від своєї діяльності. 20 лютого 2019 року до неї з екологічної інспекції у Хмельницькій області приїхав ОСОБА_7, який повідомив про необхідність написати нове звернення, що вона і зробила. Зміст звернення, який їй продиктував ОСОБА_7, стосувався вжиття заходів впливу до ПП ОСОБА_13, який в ході здійснення господарської діяльності, допускає забруднення атмосферного повітря викидами. Попереднє звернення за вказівкою ОСОБА_7 вона просила залишити без розгляду;
- показання свідка ОСОБА_14 про те, що вона працювала на ринку з продажу продовольчих товарів "Кооператор", в кінці листопада - на початку грудня 2018 року до неї прийшов ОСОБА_7, представився працівником екологічної інспекції та попросив провести його до столярного цеху по Старокостянтинівському шосе, 5 у м. Хмельницькому, який розташований на території ринку. Крім того, на його прохання вона підготувала довідку про те, хто здійснює підприємницьку діяльність за вказаною адресою, та передала останньому;