Постанова
Іменем України
30 травня 2023 року
м. Київ
справа № 592/4443/17
провадження № 61-9923св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3 ,
треті особи: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Коваль Наталія Миколаївна, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ковпаківському районі м. Суми Сумського міського управління юстиції, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 лютого 2022 року у складі судді Катрич О. М. та постанову Сумського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Ткачук С. С., Філонової Ю. О., Левченко Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Історія справи
У квітні 2017 року ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Коваль Н. М., Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ковпаківському районі м. Суми Сумського міського управління юстиції, ОСОБА_4, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування, зміну черговості на спадкування та перерозподіл спадщини.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що починаючи з 1997 року вона проживала однією сім`єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу із ОСОБА_5 по день смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 . До цього вона перебувала в шлюбі із ОСОБА_6, шлюб з яким розірвано в 2003 році. ОСОБА_5 на той час перебував у шлюбі із ОСОБА_7, який розірвано в 1999 році. Відповідач ОСОБА_3 є сином ОСОБА_5 від першого шлюбу.
Вказувала, що вона із ОСОБА_5 проживала без реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 разом з його матір`ю ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, і дочкою позивачки - ОСОБА_9 .
Зазначена квартира перебувала у спільній частковій власності ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в рівних частках, тобто по частині. На час смерті матері ОСОБА_5 проживав з нею в цій квартирі, а тому фактично прийняв спадщину.
Позивачка зазначає, що під час її проживання із ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу вони вели спільне господарство, мали єдиний сімейний бюджет, разом сплачували за комунальні платежі, разом купували меблі, побутову техніку, предмети вжитку та інше майно.
Також, під час її спільного проживання разом із ОСОБА_5 він набув право власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_2 .
Після смерті ОСОБА_5 вона здійснила його поховання, здійснює догляд за його могилою, розпоряджається їхнім спільним майном.
Вважає, що зазначені обставини є підставою для встановлення факту її проживання із ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Встановлення даного факту необхідно для визнання її спадкоємцем та для отримання спадщини після померлого чоловіка.
Крім того вважає, що наявні передбачені статтею 1259 Цивільного кодексу України підстави для зміни черговості одержання права на спадкування.
Зазначала, що ОСОБА_5 мав незадовільний стан здоров`я, у зв`язку із чим неодноразово проходив курс стаціонарного лікування в різних медичних установах. У 1998 році він отримав травму ноги, довгий час перебував на лікарняному. Після цього він переніс операцію з приводу виразки шлунку, проходив курс післяопераційного лікування та йому була встановлена група інвалідності. У 2003 році на ОСОБА_5 був здійснений напад грабіжників, у зв`язку із чим він отримав черепно-мозкову травму і потрапив до лікарні, де проходив курс лікування. Вона надавала йому необхідну фізичну і матеріальну допомогу, піклувалась за нього під час перебування в лікарні. У 2012 році ОСОБА_5 отримав травму тазостегнового суглоба і з цього часу він був прикутий до ліжка. Стан його здоров`я погіршувався, перебіг хвороби був тяжким. ОСОБА_5 потребував постійного медичного та побутового догляду. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер від туберкульозу. Весь цей час вона матеріально утримувала свого чоловіка, доглядала за ним, здійснювала побутовий догляд, піклувалась за нього, викликала лікарів, прибирала, готувала їжу, прала і таке інше.
Також вказувала, що під час її спільного проживання із ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 вона народила дочку ОСОБА_2, яку ОСОБА_5 визнавав своєю дочкою. Проте, запис про його батьківство у свідоцтві про народження не було здійснено, оскільки вона бажала отримувати на дитину державну допомогу як одинока матір. Разом з тим, ОСОБА_5 піклувався за нею, утримував матеріально, проводив із дитиною весь вільний час.
Зазначене, на думку позивачки, дає підстави для встановлення факту батьківства відносно ОСОБА_2, оскільки таке необхідно для внесення змін до актового запису про народження дитини у відділі РАЦС та для визнання за донькою ОСОБА_2 права на спадкування після смерті її батька ОСОБА_5 .
При цьому наполягала на тому, що їй та її малолітній доньці належить право на отримання 2/3 частин спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_5 (по 1/3 кожній).
Посилалася на те, що відповідач ОСОБА_3 продав квартиру АДРЕСА_1, тому вона та її малолітня донька претендують на виділ їм в натурі із спадкового майна квартири АДРЕСА_2, яку позивачка оцінює в 200 000,00 грн і на отримання грошової компенсації за частку проданої квартири АДРЕСА_1, яку вона оцінює в 100 000,00 грн.
Уточнивши в подальшому позовні вимоги, позивачка просила суд:
- встановити факт її проживання однією сім`єю із ОСОБА_5 з 1998 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- встановити факт батьківства ОСОБА_5 щодо доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- визнати за ОСОБА_2 право на спадщину за законом як спадкоємця першої черги в розмірі 1/3 частини спадщини після смерті ОСОБА_5 ;
- визнати за нею, ОСОБА_1 право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, змінивши черговість одержання права на спадкування та визнати за нею право на спадкування за законом як спадкоємця першої черги в розмірі 1/3 частини спадщини нарівні із його дітьми ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ;
- здійснити перерозподіл спадщини між ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та визнати за нею та її малолітньою донькою право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_2, вартістю 200 000,00 грн;
- стягнути із ОСОБА_3 грошову компенсацію 2/3 частин спадщини у розмірі 66 000 грн.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 листопада 2017 року позов ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2, задоволено частково.
Встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 із ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу з 14 жовтня 2003 року до 06 листопада 2014 року по день смерті ОСОБА_5
Встановлено факт того, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 компенсацію у сумі 66 377,33 грн.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Сумської області від 17 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 листопада 2017 року у даній справі змінено в частині визначення періоду встановлення факту проживання однією сім`єю, викладено абзац другий резолютивної частини рішення в такій редакції: "Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 із ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року до 06 листопада 2014 року.
В іншій частині рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 листопада 2017 року залишено без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Верховного Суду від 18 березня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_3 та касаційну скаргу ОСОБА_1, подану в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_2, задоволено частково.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 листопада 2017 року, змінене постановою Апеляційного суду Сумської області від 17 вересня 2018 року, в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю із померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу, з 01 січня 2004 року до 06 листопада 2014 року, залишено без змін.
В іншій частині рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Сумської області від 17 вересня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст оскаржених судових рішень судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 лютого 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, поданих в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2, відмовлено за необґрунтованістю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Постановою Сумського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року апеляційні скарги ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 лютого 2022 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
05 жовтня 2022 року ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, подала до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 22 лютого 2022 року та постанову Сумського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року.
В касаційній скарзі заявник просила суд скасувати оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій ухвалені судові рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу від 01 грудня 2022 року представник ОСОБА_3 - адвокат Матішинець В. В. просить суд у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, відмовити, оскаржені судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
30 січня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшли пояснення на відзив до касаційної скарги, в яких ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, заперечила проти доводів представника ОСОБА_3 - адвокат Матішинця В. В. та підтримала вимоги касаційної скарги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
16 січня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_6, який розірвано 14 жовтня 2003 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_5 перебував у шлюбі з ОСОБА_10, який розірвано 02 березня 1994 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 .
Відповідач ОСОБА_3 є сином ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 .
Позивачка ІНФОРМАЦІЯ_3 народила дочку ОСОБА_2, в свідоцтві про народження вона записана матір`ю дитини, а відомості про батька дитини записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України зі слів матері, як ОСОБА_11, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 .
ОСОБА_5 періодично хворів або отримував травми, у зв`язку із чим проходив лікування. Так, з 24 березня 2012 року по 09 квітня 2012 року ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному лікуванні в ортопедо-травматологічному відділенні № 1 КУ "Сумська міська клінічна лікарня № 1" з діагнозом: "закритий перелом лівого стегна зі зміщенням з різким порушенням функцій статики та ходи. Операція 30 березня 2017 року. МОС с/3 лівого стегна. Після проведеного лікування хворий з поліпшенням виписаний на амбулаторне лікування. Функція суглобу статики та ходи значно обмежена".
ОСОБА_5 був визнаний інвалідом ІІ групи, але строк дії довідки МСЕК закінчився 02 березня 2001 року, надалі інвалідність йому не встановлювалась.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 .
Похованням ОСОБА_5 займалася позивачка ОСОБА_1 .
Після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, а саме: двокімнатна квартира АДРЕСА_1 та однокімнатна квартира АДРЕСА_2 .
12 листопада 2014 року ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Коваль Н. М. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5
ОСОБА_1, вважаючи себе особою, яка проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, заяви при прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 до нотаріуса не подавала. При цьому, на час смерті спадкодавця проживала з ним разом.
20 січня 2016 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Коваль Н. М. винесено постанову, якою відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки останній не надав правовстановлюючий документ, необхідний для вчинення нотаріальної дії.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 квітня 2016 року у справі № 592/12182/15-ц визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_1 та на квартиру АДРЕСА_2 .
27 березня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_12, ОСОБА_13 укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Хоменко В. В., відповідно до якого ОСОБА_3 продав ОСОБА_12, ОСОБА_13 квартиру АДРЕСА_1 . Продаж квартири здійснено за 199 132,00 грн.
Ухвалою Ковпаківського районного суду міста Суми від 01 жовтня 2020 року у справі призначено посмертну судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, на вирішення якої поставлено питання: чи являється ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, померлий ІНФОРМАЦІЯ_1, біологічним батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою Ковпаківського районного суду міста Суми від 20 листопада 2020 року доручено експертам Обласного комунального закладу "Сумське обласне бюро судово-медичної експертизи" провести ексгумацію трупа ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, який похований на кладовищі міста Суми, що на вулиці Березовий Гай в районі 40-ї підстанції, з відібранням біологічних зразків, необхідних для судової молекулярно-генетичної експертизи, та переданням таких зразків для проведення вказаної експертизи до Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру.
Згідно висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 23 лютого 2021 року № СЕ-19/111-20/49290-Б особа, зразки кісткової тканини якої були надані на дослідження (в супровідному листі як "біологічні зразки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 ) не може бути біологічним батьком малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.