Постанова
Іменем України
24 травня 2023 року
м. Київ
справа № 361/4064/19
провадження № 61-4474св22
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Коломієць Г. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи: Броварська районна державна нотаріальна контора Київської області, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Коцюрби О. П., Білич І. М., Слюсар Т. А.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Броварська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_4, про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в фактичних шлюбних відносинах, зміну черговості права на спадкування.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що вона з січня 1999 року та до смерті ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проживала разом з ним, як дружина та чоловік, тобто як подружжя, за адресою: АДРЕСА_1 . За час спільного проживання, вони були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет, підтримували фактичні шлюбні відносини, проживали однією сім`єю як чоловік та дружина, мали взаємні права та обов`язки. Вона на час відкриття спадщини є непрацездатною особою, а тому вважала, що фактично прийняла спадщину.
В обґрунтування зміни черговості права на спадкування, зазначала, що у лютому 2014 року ОСОБА_5 переніс інсульт, внаслідок чого у нього сталося гостре порушення мозкового кровообігу по типу ішемії в басейні правої середньо-мозкової артерії з лівостороннім геміпарезом на фоні дисциркуляротно-інволютивних змін головного мозку з вираженою енцефалопатією ІІ-ІІІ ступеню з симптомами паркінсонізму. Внаслідок хвороби перебував у безпорадному стані, потребував постійного догляду, який вона надавала.
Вказувала на те, що майже весь останній рік перед смертю він лежав у ліжку і вона його доглядала самостійно, готувала їжу, прибирала, займалася домашнім побутом. За ним постійно потрібно було доглядати, оскільки він не міг нормально фізично існувати, чим заподіював собі ушкодження ненавмисно. Через специфіку симптомів паркенсонізму він нерідко втрачав рівновагу та міг завдати собі фізичних ушкоджень. Так як його безпорадний стан тільки погіршувався, вона була єдина, хто ним опікувався за весь час його хвороби - майже 4 роки, тому вважала, що має право на спадкування нарівні з іншими, а саме із спадкоємцями першої черги.
Після смерті ОСОБА_5 вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Також вказувала, що за час спільного життя, вона та ОСОБА_5 офіційно не зареєстрували шлюб, тому вона змушена звернутися до суду з цим позовом для підтвердження факту перебування з ОСОБА_5 у фактичних шлюбних відносинах для оформлення спадкових прав. Після звернення до нотаріуса вона дізналася, що ОСОБА_5 був складений заповіт на племінників - відповідачів у справі, тому встановлення факту наявності шлюбних відносин у подальшому вплине на права та обов`язки інших осіб, з чого вбачається спір про право, тому вона подала до суду вказані вимоги в позовному провадженні.
На підтвердження перебування у сімейних відносинах вказувала, що після смерті ОСОБА_5 саме вона займалася організацією його поховання, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Калитянської селищної ради від 02 січня 2019 року № 1, у якій наявне підтвердження того, що на день смерті, вони з спадкодавцем проживали разом та вели спільне господарство, також вона отримала свідоцтво про смерть ОСОБА_5, як член його сім`ї.
Окрім цього, комісією у складі депутата Калитянської селищної ради об`єднаної територіальної громади та членів комісії було складено акт, яким підтверджено факт її проживання з ОСОБА_5 за адресою:
АДРЕСА_1 з 15 січня 1999 року та ведення з ним спільного господарства.
Зазначала, що відповідно до статті 1241 ЦК України вона може отримати право на обов`язкову частку у спадщині після померлого ОСОБА_5, незважаючи на наявність заповіту, оскільки вона є непрацездатною особою.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд:
встановити факт проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1 однією сім`єю, як дружини та чоловіка, без реєстрації шлюбу в фактичних шлюбних відносинах з січня 1999 року до 08 грудня 2018 року;
змінити черговість одержання права на спадкування ОСОБА_1 за померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, надавши їй право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області
від 09 березня 2021 року позов задоволено частково.
Встановлено факт проживання ОСОБА_5, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01 січня
2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У частині позовних вимог про зміну черговості права на спадкування, надання їй права на спадкування у першу чергу спадкування за законом разом із спадкоємцями першої черги відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на підставі оцінених доказів у справі та на підставі показань свідків, суд дійшов висновку про можливість встановлення факту проживання ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу із ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01 січня 2004 року.
Щодо позовних вимог про зміну черговості спадкування, то суд першої інстанції зазначив, що у судовому засіданні не доведені обставини та не надані докази перебування ОСОБА_5 у безпорадному стані, який би потребував стороннього догляду зі сторони інших осіб, зокрема ОСОБА_1 . Оскільки ОСОБА_5 усе належне йому на час смерті майно заповів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, то положення статті 1259 ЦК України не можуть бути застосовані до правовідносин сторін, а тому позовні вимоги у цій частині є безпідставними незалежно від того, чи перебував спадкодавець ОСОБА_5 у безпорадному стані.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 березня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зміну черговості спадкування ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_5 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким змінено черговість одержання права на спадкування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, за померлим
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, надавши їй право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що судом першої інстанції не враховано, що однією із підстав позовних вимог позивачем визначено положення статті 1241 ЦК України щодо права на обов`язкову частку у спадщині. Оскільки позивач досягла пенсійного віку встановленого законом, є пенсіонером, а тому є непрацездатною особою, а отже, згідно із частиною першою статті 1241 ЦК України, як непрацездатна особа, має право на обов`язкову частку у спадщині.
Крім цього, суд апеляційної інстанції не погодився із висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено обставин та не надано доказів для зміни черговості одержання права на спадкування за
статтею 1259 ЦК України, оскільки викладене спростовується доказами, які є у справі - як вбачається із пояснень позивача та його представника, які частково підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_6,
ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, спадкодавець ОСОБА_5 приблизно за рік до своєї смерті, через вік і важку хворобу перебував у безпорадному стані. Позивачка здійснювала за ним догляд, опікувалась ним, купувала ліки, готувала їжу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У травні 2022 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року, в якій просять скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції .
Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення заявники зазначають неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказують, що суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2020 року у справі № 204/1272/16-ц, та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 1 та 4
частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 4 частини третьої
статті 411 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, щосам факт спільного, тривалого проживання і відповідна взаємна турбота осіб, які проживають разом, однією сім`єю із спадкодавцем не є достатньою підставою для застосування положень частини другої статті 1259 ЦК України. Позивачкою до позовної заяви надано дві виписки з історії хвороби ОСОБА_5 за період стаціонарного лікування в Броварській центральній районній лікарні в періоди: - з 19 лютого 2014 року по 28 лютого 2014 року, з 21 березня
2015 року по 30 березня 2015 року, вказані періоди перебування на лікуванні не вказують на наявність безпорадного стану та тяжкий стан здоров`я ОСОБА_5 ОСОБА_1 не надано доказів, які б вказували на безпорадний стан спадкодавця ОСОБА_5, та у зв`язку з цим в необхідність надання йому сторонньої допомоги, чи будь-які інші відомості, які б вказували на неспроможність ОСОБА_5 .
Вказують, що суд апеляційної інстанції при ухваленні рішення не врахував ту обставину, що заповітом охоплене все майно ОСОБА_5, а тому спадкування після його смерті відбувається особами, зазначеними у заповіті, а не за законом в порядку черговості, а тому позовні вимоги про зміну черговості одержання позивачкою права на спадкування та визнання за нею права на спадкування за законом на рівні із спадкоємцями першої черги не підлягають задоволенню, оскільки зміна черговості спадкування можлива лише у разі спадкування за законом, тобто за умови відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини (частина друга статті 1223 ЦК України).
ОСОБА_1 не оскаржила судові рішення в касаційному порядку.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.
У липні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2023 року справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Броварська районна державна нотаріальна контора, ОСОБА_4, про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в фактичних шлюбних відносинах, зміну черговості права на спадкування призначено до судового розгляду.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
08 грудня 2018 року помер ОСОБА_5 про що зроблено відповідний актовий запис за № 190, що підтверджується поданою копією свідоцтва про смерть, виданого виконавчим комітетом Калитянської селищної ради
10 грудня 2018 року, серії НОМЕР_1 .
10 грудня 2018 року Калитянською медичною амбулаторією загальної практики сімейної медицини видана довідка на померлого ОСОБА_5, вік 64 роки, дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, причина смерті хронічна серцево-судинна недостатність. Ішемічна хвороба серця. Атеросклеротичний паркінсонізм.
Після його смерті відкрилася спадщина, в тому числі і на домоволодіння в АДРЕСА_1 .
30 січня 2019 року ОСОБА_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, звернулася до Броварської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, з яким вона проживала у цивільних шлюбних відносинах з 1999 року, та який на день смерті постійно проживав та був зареєстрований у АДРЕСА_1 .
Також до нотаріальної контори звернулися із заявами від 24 січня 2019 року про прийняття спадщини ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також
ОСОБА_4, подавши заяву 20 березня 2019 року.
ОСОБА_4 є дочкою померлого ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Жашківської районної державної адміністрації Черкаської області 02 лютого 1996 року.
Із спадкової справи щодо майна померлого ОСОБА_5 № 55/2019 року, розпочатої 24 січня 2019 року встановлено, що 16 березня 2011 року
ОСОБА_5 був складений заповіт на випадок його смерті, яким він заповів все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом буде мати право ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних частинах кожному.
02 січня 2019 року Калитянською селищною радою видана довідка про те, що ОСОБА_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, дійсно здійснювала поховання свого цивільного чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис № 190 від 10 грудня 2018 року. На день смерті проживали та вели спільне господарство.
У матеріалах справи міститься акт обстеження місця проживання
ОСОБА_1 від 16 січня 2019 року посвідчений в. о. голови, секретарем ради Федоровською Л. П., за адресою:
АДРЕСА_1, у якому зазначається, що проведено обстеження, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, він був хворий з 2016 року по 2018 рік. Поховання проводила за свій рахунок ОСОБА_1 . В акті також зазначається, що ОСОБА_1 проживає за вказаною адресою з 15 січня 1999 року.
15 січня 2019 року Калитянською селищною радою видана довідка виконавчим комітетом Калитянської селищної ради про те, що ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно на день смерті був постійно зареєстрований та проживав у АДРЕСА_1 .
До матеріалів справи додано рентгенівська спіральна комп`ютерна томографія від 19 лютого 2014 року на хворого ОСОБА_5 здійснений у діагностичному центрі "Медівіп". У висновку зазначається, що КТ-дані на користь ГПМК по типу ішемії в корково-субкоркових відділах лобної долі справа (басейн правої СМА) на фоні дисциркуляторно-інволютивних змін головного мозку. КТ або МРТ - контроль в динаміці, а також надана виписка з історії хвороби № 2852/409 за період стаціонарного лікування
ОСОБА_5 за період з 19 лютого 2014 року до 28 лютого 2014 року та виписка із історії хвороби № 8358/721 за період лікування 21 березня