Постанова
Іменем України
24 травня 2023 року
м. Київ
справа № 726/695/21
провадження № 61-3660св22
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Коломієць Г. В., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 22 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Владичана А. І., Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що на підставі договору
купівлі-продажу земельної ділянки ВКО № 038294 від 09 червня 2008 року та державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ №348222, виданого 12 серпня 2008 року, їй на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0789 га під номером АДРЕСА_1, кадастровий номер 7310136900:46:003:0097 у садівничому товаристві "Віраж" за адресою:
АДРЕСА_2 .
За договором дарування від 08 жовтня 2004 року та державного акту серії
ЯД № 122213 на право власності на земельну ділянку, рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26 травня 1998 року № 113/3, зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів за № 01078090098 від 26 лютого 2007 року, ОСОБА_3 належить земельна ділянка під номером НОМЕР_1 площею 0,0558 га, що є її сусідом та їхні земельні ділянки № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 в садівничому товаристві "Віраж" є суміжними.
Ця обставина встановлена рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 27 грудня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 06 лютого 2013 року. Межі земельних ділянок були закріплені межовими знаками і здані на зберігання власниками земельних ділянок, про що свідчить акти погодження і встановлення меж в натурі
від 11 березня 1998 року.
Зазначала, що на час придбання земельної ділянки № НОМЕР_2 у садівничому товаристві "Віраж" на ній вже було збудовано садовий будинок і у
ОСОБА_3 на сусідній ділянці було також збудовано садовий будинок, проте в порушення вимог чинного законодавства останній почав здійснювати реконструкцію та прибудову до будинку, не погодивши з нею питання про здійснення прибудови оскільки частину прибудови звів на її земельній ділянці. Зазначена обставина стверджується відповіддю Державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області
від 06 лютого 2015 року.
Цільове призначення земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3, - для ведення садівництва. Однак попередня власниця ділянки ОСОБА_4, яка є матір`ю нинішнього власника ділянки ОСОБА_3, здійснила будівництво капітальної будівлі - житлового будинку. Факт самочинного будівництва та захоплення частини земельної ділянки ОСОБА_1 підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 04 лютого
2015 року, листом держаної інспекції сільського господарства у Чернівецькій області та письмовими поясненнями державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області, а також висновком комісійної
земельно-технічної експертизи та будівельно-технічної експертизи
№ 123/124/20-29 від 30 листопада 2020 року.
З метою досудового врегулювання спору вона зверталася з листом до Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради, однак реальних дій стосовно самочинно захопленої земельної ділянки та вжиття заходів до забудовника вжито не було. Окрім того, вона через приватного нотаріуса Лірниченко Н. М. двічі передавала заяву ОСОБА_3 з пропозицією звільнити частину зайнятої ним земельної ділянки, однак жодних дій ним вчинено не було.
У зв`язку із тим, що статус самочинно збудованої прибудови, яка розташована на частині її земельної ділянки, не дає підстав для реєстрації ОСОБА_3 права власності на самочинне будівництво, що порушує її право власності на належну їй земельну ділянку, вважала, що рішення про скасування запису
від 16 січня 2021 року про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами за ОСОБА_3, зможе ефективно захистити її право власності.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд усунути перешкоди у здійсненні права власності її земельною ділянкою АДРЕСА_1 у спосіб демонтажу будівельних конструкцій прибудов, здійснених ОСОБА_3 та приведення розташування стіни його будівлі на земельній ділянці АДРЕСА_2 на відстань не менше 1 метра до межі їх земельних ділянок, шляхом розміщення будівель у відповідність із будівельними нормами - вимога пункту 6.1.41 ДБН
БЛ.2-12:2019 "Планування та забудова територій", та усунути перешкоди у спосіб скасування запису від 16 січня 2021 року про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості з реєстраційним номером 2270729773101, індексний номер 56183905 за ОСОБА_3 . Стягнути з ОСОБА_3 на її користь сплачений судовий збір у сумі
1 926,00 грн, витрат на проведення експертизи у розмірі 7 845,12 грн, витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн, витрат на послуги нотаріуса у сумі 1 550,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 03 грудня 2021 року у складі судді Проскурняка І. Г. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Усунуто перешкоди у здійсненні права власності ОСОБА_1 земельною ділянкою
АДРЕСА_1 у спосіб демонтажу будівельних конструкцій прибудов, здійснених ОСОБА_3 та приведення розташування стіни його будівлі на земельній ділянці АДРЕСА_2 на відстань не менше 1 метра до межі їх земельних ділянок, шляхом розміщення будівель у відповідність із будівельними нормами - вимога пункту 6.1.41 ДБН БЛ.2-12:2019 "Планування та забудова територій".
Усунуто перешкоди у здійсненні права власності ОСОБА_1 земельною ділянкою № НОМЕР_2 АДРЕСА_3 у спосіб скасування запису від 16 січня 2021 року про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - житловий будинок по АДРЕСА_4, з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості з реєстраційним номером 2270729773101, індексний номер 56183905 за ОСОБА_3 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Додатковим рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 08 грудня 2021 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на правничу допомогу в розмірі 20 200,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що частина спірного самочинного збудованого садового будинку знаходиться на земельній ділянці
АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_1 . Факт самочинного будівництва відповідачем та зайняття ним частини земельної ділянки ОСОБА_1 підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 04 лютого 2015 року, листом Державної інспекції сільського господарства у Чернівецькій області та письмовими поясненнями Державної інспекції сільського господарства у Чернівецькій області. Наявними у матеріалах справи письмовими доказами доведено, що будівля відповідача є самочинною. Висновком експертів № 123/124/20-29
від 30 листопада 2020 року встановлено, що демонтаж будівельних конструкцій прибудов не впливає на конструктивну схему та на несучу спроможність частини будинку. Враховуючи те, що позивач вживала всіх необхідних заходів для досудового врегулювання цього спору, а в інший спосіб усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою не представляється можливим, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Щодо позовної вимоги про скасування запису від 16 січня 2021 року про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, то суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення цієї позовної вимоги, адже реєстрація права власності на майно ОСОБА_3 суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки частина будинку по АДРЕСА_5 збудована на земельній ділянці, яка належить позивачу.
Додаткове рішення суд першої інстанції мотивував тим, що дослідивши акт виконаних робіт, угоду про надання професійної правничої допомоги
від 21 вересня 2021 року, судом встановлено, що вказані документи свідчать, що виконавець на виконання замовника виконала наступний обсяг роботи, а саме: вивчення наданих замовником документів, консультації, підготовка позовної заяви, підготовка заяви про зміну позовних вимог, ознайомлення із заявами, опрацювання матеріалів справи, участь у судовому засіданні у суді першої інстанції, на загальну суму 20 200,00 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 22 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 03 грудня 2021 року та додаткове рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 08 грудня 2021 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що невідповідність розмірів земельних ділянок виникла внаслідок допущених технічних помилок при визначенні координат точок окружної межі земельної ділянки в процесі приватизації, тобто від незалежних від відповідача причин.
ОСОБА_1, пред`являючи позов до суду, не врахувала, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та не надала до суду доказів, які б підтверджували те, що неможливо здійснити перебудову нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами.
Отже, застосування до відповідача зобов`язання щодо знесення самочинно збудованого об`єкта є передчасним та неспівмірним заходом, оскільки позивачем не використано всі передбачені законодавством України засоби, для можливості застосування до вказаних правовідносин положень частини сьомої статті 376 ЦК України, тому в задоволенні таких позовних вимог слід відмовити.
Із 16 січня 2020 року, тобто на час постановлення оскаржуваного рішення, законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав, як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, а відтак суд першої інстанцій помилково зазначив про ефективність застосування позивачем такого способу судового захисту, який в практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права, а відтак не спроможний надати особі ефективний захист її прав.
Щодо оскарження додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу, то суд апеляційної інстанції зазначив, що у зв`язку із відсутністю підстав для задоволення позовних вимог, відсутні і підстави для стягнення понесених позивачем судових витрат, тому таке додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У квітні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на постанову Чернівецького апеляційного суду від 22 лютого 2022 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі судові рішення першої інстанції або направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення представник заявника зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18, від 24 червня 2020 року у справі № 320/5880/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 640/183/19, від 23 листопада 2021 року у справі
№ 359/3373/16-ц, та суд не дослідив зібрані у справі докази (пункти 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої
статті 411 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, щопри розгляді цієї справи судом апеляційної інстанції не ураховано позицію власника земельної ділянки - ОСОБА_1, яка заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за ОСОБА_3, який здійснив самочинне будівництво на її земельній ділянці. Самочинне будівництво відповідачем здійснено із порушенням державних будівельних норм і правил, проведено із захопленням земельної ділянки, що не була відведена для цієї мети і належить на праві власності ОСОБА_1 . Порушення державних будівельних норм і правил здійсненим самочинним будівництвом, можливий ефективний спосіб, наявність технічної можливості демонтажу та перебудови окремих будівельних конструкцій житлового будинку відповідача для відновлення порушеного права власності ОСОБА_1 на земельну ділянкою № НОМЕР_2 у садівничому товаристві "Віраж" - усе підтверджено висновком експертів Чернівецького відділення інституту судових експертиз № 123/124/20-29
від 30 листопада 2020 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.
У червні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2023 року справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_3, поданий представником - ОСОБА_6, на касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником - ОСОБА_7, у якому він просив зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки
ВКО № 038294, за реєстровим № 4889 від 09 червня 2008 року та державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 348222, виданого
12 серпня 2008 року, належить на праві власності земельна ділянка площею 0,0789 га під номером АДРЕСА_1, кадастровий номер 7310136900:46:003:0097 у АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 належить земельна ділянка площею 0,0558 га під номером НОМЕР_1, кадастровий номер 7310136900:46:003:0097 у АДРЕСА_2, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку серії ЯД № 122213 від 26 лютого 2007 року.
Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 27 грудня 2012 року (справа № 2-482/2012), залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 06 лютого 2013 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування державних актів на земельну ділянку відмовлено (а. с. 12-20).
Відповідно до актів погодження і встановлення меж в натурі від 11 березня 1998 року встановлено, що межі земельних ділянок АДРЕСА_1 та НОМЕР_1 були закріплені межовими знаками і здані на зберігання власниками земельних ділянок (а. с. 23, 24).
Згідно із актом Державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області про перевірку дотримання вимог земельного законодавства
від 04 лютого 2015 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 0,0558 га, яка розташована за адресою:
АДРЕСА_2, та встановлено, що попередньою землевласницею та довіреною особою ОСОБА_3 - ОСОБА_4 здійснено будівництво капітальної будівлі - житлового будинку. Частина нерухомості збудована на приватній земельній ділянці АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 . Площа частини земельної ділянки на якій споруджено нерухоме майно складає 0,0028 га (а. с. 25-26).
Відповідно до висновку експертів Чернівецького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертних № 123/124/20-29
від 30 листопада 2020 року будинок з прибудовами НОМЕР_1 займає 0,0028 га площі земельної ділянки № НОМЕР_2 садового товариства "Віраж", що підтверджує факт самочинного будівництва та захоплення ОСОБА_3 частини земельної ділянки ОСОБА_1 (а. с. 29-38).
Витягом із рішення Чернівецької міської ради від 23 листопада 2020 року
№ 2501 затверджено ОСОБА_3 проект землеустрою зі зміни цільового призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_5, площею 0,0558 га (кадастровий номер 7310136900:46:003:0081) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за рахунок власної земельної ділянки № НОМЕР_1 в АДРЕСА_2, для індивідуального садівництва (а. с. 143-144).
Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16 січня 2021 року про державну реєстрацію права власності на не рухоме майно житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, об`єкт житлової нерухомості з реєстраційним номером 2270729773101, індексний номер 56183905 зареєстровано за ОСОБА_3 (а. с. 157).
На ситуаційному плані земельних ділянок ОСОБА_1 і ОСОБА_3 складеного згідно із правоустановчих документів на право власності і по фактичному їх користуванню, які знаходяться в садівничому товаристві "Віраж" в умовних позначеннях показане накладання земельної ділянки ОСОБА_1 згідно із державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 348222 від 12 серпня 2008 року та земельної ділянки ОСОБА_3 по фактичному користуванню.
В умовних позначеннях складеного ситуаційного плану земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які знаходяться у їх приватній власності згідно із державними актами, що розташовані в садівничому товаристві "Віраж" у АДРЕСА_2 показане накладання земельних ділянок у вигляді форми трапеції жовтого кольору у штриховку площею 0,0028 га.
Як видно на складеному ситуаційному плані земельних ділянок сторін у справі, які знаходяться у їх приватній власності згідно із державних актів, що розташовані в садівничому товаристві "Віраж" у
АДРЕСА_2 житловий будинок, який належить ОСОБА_3 знаходиться в притул до огорожі земельної ділянки 29, якою фактично користується ОСОБА_1 .
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.