Постанова
Іменем України
18 травня 2023 року
м. Київ
справа № 754/3265/21
провадження № 61-14855св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач- Державне підприємство "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - первинна профспілкова організація Державного підприємства "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 31 березня 2021 року у складі судді Сенюти В. О. та постанову Київського апеляційного суду від 06 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Мережко М. В., Верланова С. М., Савченка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" (далі - ДП агрокомбінат "Пуща-Водиця"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - первинна профспілкова організація Державного підприємства "Науково-дослідний виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" (далі - профспілка), про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Позов обґрунтований тим, що він був незаконно звільнений з роботи. Профспілка, членом якої він є, не надала згоди на його звільнення.
В. о. директора ДП агрокомбінат "Пуща-Водиця" Шинкаренко А., яка підписала наказ від 01 лютого 2021 року № 36-к про його звільнення (далі - наказ № 36-к), не мала на це повноважень.
Одним із основних видів економічної діяльності відповідача є будівництво житлових і нежитлових будівель, він був єдиним працівником, що має фахову будівельну освіту.
Після спливу строку, зазначеного в попередженні про наступне звільнення (у зв`язку із скороченням штату) в серпні 2020 року, він продовжував виконувати трудові обов`язки на підприємстві.
Відповідач не запропонував йому іншої посади на підприємстві, не врахував переважне право на залишитись на посаді, з огляду на його кваліфікацію, досвід роботи.
Під час роботи в ДП агрокомбінат "Пуща-Водиця" він перебував на квартирному обліку для поліпшення житлових умов.
З урахуванням уточнених позовних вимог просив суд скасувати наказ № 36-к; поновити його на роботі; стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за період з 01 грудня 2020 року до 01 лютого 2021 року у розмірі 9 874,87 грн, з відрахуванням податків і обов`язкових платежів; стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 лютого 2021 року до 15 березня 2021 року у розмірі 10 500,03 грн; стягнути з ДП агрокомбінат "Пуща-Водиця" на його користь 10 000,00 грн відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 31 березня 2021 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 06 серпня 2021 року, позовну заяву повернено позивачу як неподану.
Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 не усунув недоліки позовної заяви у встановлений строк, не надав суду доказів сплати судового збору або будь-якого доказу свого тяжкого майнового стану.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
02 вересня 2021 року ОСОБА_1 поштовим зв`язком направив до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 31 березня 2021 року про повернення позовної заяви та постанову Київського апеляційного суду від 06 серпня 2021 року, просив їх скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач у клопотанні про відстрочення сплати судового збору посилався на складний фінансовий стан, з огляду на невиплату йому заробітної плати.
На клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд не надав додатковий строк на усунення недоліків та ухвалою одночасно відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору і повернув позовну заяву.
Посилається на порушення прав заявника на справедливий судовий розгляд.
Заявник просить постановити окрему ухвалу, оскільки судді апеляційного суду позбавили його права на справедливий суд, та незаконно зазначили в оскаржуваній постанові, що вона не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2023 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац другий частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Згідно зі статтею 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлено зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Згідно з частинами першою-третьою статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Згідно з матеріалами справи ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 02 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху, у зв`язку з її невідповідністю частині третій статті 185 ЦПК України, а саме незазначенням ціни позову та несплатою судового збору. Надано строк для усунення її недоліків.