Постанова
Іменем України
24 травня 2023 року
м. Київ
справа № 442/2224/19
провадження № 61-12613св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
стягувач - ОСОБА_1,
боржник - ОСОБА_2,
особа, дії якої оскаржуються - старший державний виконавець Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів),
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 квітня 2022 року у складі судді Хомика А. П. та постанову Львівського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Мельничук О. Я., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
Історія справи
Короткий зміст заявлених вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії/бездіяльність старшого державного виконавця Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - Дрогобицького ВДВС) Федурко Н. В.
В обґрунтування скарги зазначила, що на примусовому виконанні у Дрогобицькому ВДВС станом на 02 грудня 2021 року перебувають 22 виконавчі провадження щодо боржника ОСОБА_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, відомості про якого внесені до Єдиного реєстру боржників.
Частина цих проваджень стосується стягнення з боржника судових зборів та штрафів за невиконання законних вимог державного виконавця, інша, так чи інакше, стосується утримання спільного сина, 2000 року народження.
16 квітня 2021 року державним виконавцем винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень № НОМЕР_1, № 61848238 у зведене виконавче провадження № 6518807 яку, всупереч Закону України "Про виконавче провадження", їй не було надіслано, хоча після постанови про відкриття ВП, а саме 17 квітня 2020 року, вона звернулась до Дрогобицького ВДВС з заявою, в якій просила усі документи скеровувати на електронну пошту у зв`язку з введенням на території України карантину, невизначеністю з датою його закінчення та обмеженнями у пересуванні.
01 квітня 2020 року державним виконавцем Федурко Н. В. винесена постанова про відкриття ВП НОМЕР_1 з примусового виконання ВЛ № 442/2224/19, виданого 25 березня 2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пені за прострочення сплати аліментів у розмірі 8941,33 євро та 248,45 грн, згідно рішення суду від 06 лютого 2020 року та скеровано сторонам ВП для ознайомлення.
Вважає, що старший державний виконавець Федурко Н. В., діючи всупереч вимог Закону України "Про виконавче провадження", здійснюючи 24 грудня 2020 року опис лише 1-ого предмету, безпідставно та свідомо порушив її права як стягувача на неупереджене виконання судового рішення та мав свідомий намір позбавити її коштів у сумі вартості реалізованого майна - 9896,00 грн; боржник беззаперечно має можливість сплатити кошти згідно судових рішень, але робить це, виключно під примусом, коли реально зачіпаються його власні інтереси.
Зважаючи на те, що і 28 січня 2021 року старший державний виконавець не описав усе наявне рухоме майно боржника, вона неодноразово усно зверталася як до нього, так і до начальника Дрогобицького ВДВС про проведення ще одного опису та арешту майна у відповідності до вимог чинного законодавства.
Разом з тим, попри обіцянки, що такий буде проведений найближчим часом, опис та арешт рухомого майна боржника так і не був проведений.
Тому 09 березня 2021 року вона звернулася з заявою до Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Львів), в якій, у тому числі, просила перевірити правильність проведеного опису майна боржника та, у випадку виявлення недоліків посприяти в активізації процесу опису, арешту, оцінки та реалізації.
12 квітня 2021 року на її електронну адресу надійшла відповідь із Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Львів), проте її звернення в частині проведення неналежного опису, не було розглянуто зовсім.
Тому 07 травня 2021 року вона звернулася зі скаргою на бездіяльність ЗМУЮ МЮ (м.Львів) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції щодо не розгляду її питання в частині неналежного проведення опису рухомого майна боржника.
18 червня 2021 року до відповіді, що надійшла з Мін`юсту, була долучена постанова № НОМЕР_2/5 про результати перевірки виконавчого провадження від 26 травня 2021 року за підписом в. о. заступника начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Львів) - начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській обл., в якій вказано, що: "описати інше майно, що перебуває за адресою проживання боржника, неможливо, оскільки Законом "Про виконавче провадження" передбачено перелік майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами", що не відповідає дійсності.
Вона просила описати численні предмети декору - картини, вази, настінні годинники, кофейні та чайні сервізи, які не відносяться до предметів щоденного побутового особистого вжитку, численні лоти з такими предметами виставлені іншими відділами ДВС на торговому майданчику "СЕТАМ".
Крім того, в будинку наявні:
- 2 кухонних гарнітури, виконавцем описано лише 1;
- меблі для ванної кімнати - дзеркало та тумба, які складають один комплект, але виконавцем, з незрозумілих причин, розділені, що значно знизило вартість лоту, та описано лише дзеркало;
- 3-х секційна сушарка для одягу - не описана зовсім, хоча аналог такої моделі на відповідному сайті коштує близько 1000 грн;
- меблевий гарнітур, який складається з 6 секцій, виконавцем з незрозумілих причин розділений та описаний як сервант з шафою, що, знову ж таки, значно зменшило вартість лоту;
- дві дубові домовини, вартістю не менше 5000 грн кожна, не описані зовсім;
- килим та килимові доріжки, покривала (виконавцем описано лише 2 килими);
- 2 холодильники: один старої моделі "Донбас", інший, 2-х камерний, однак виконавець не описав жодного;
- 3 газові плити - виконавцем описана лише одна;
Така відповідь свідчить про те, що Західним міжрегіональним управлінням Міністерства Юстиції (м. Львів) знову безпідставно не були вивчені та перевірені матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_1.
Крім цього, 05 травня 2021 року вона звернулася до начальника Дрогобицького ВДВС про проведення повторного опису майна у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження", оголосити заборону на користування, здійснити опечатування майна, так як незважаючи на опис пральної машинки 24 грудня 2020 року боржник і далі продовжував користуватися нею (зафіксовано на фото експерта-оцінювача), що має наслідком її додаткову амортизацію та, відповідно, зменшення цінності.
Станом на 14 червня 2021 року вона не отримала відповіді на свою скаргу від 05 травня 2021 року, тому повторно звернулася з заявою до начальника Дрогобицького ВДВС і просила в максимально короткий час надати їй відповідь на щодо непроведення повторного опису та ненадання відповіді.
25 червня 2021 року на свою електронну адресу вона отримала відповідь за підписом начальника Дрогобицького ВДВС у Дрогобицькому районі, в якій сказано, що її скарга розглянута, але через те, що "у відділі відсутня можливість зберігання описаного та арештованого майна, державним виконавцем скеровано запит до ДП "СЕТАМ" з проханням повідомити про можливе зберігання описаного арештованого рухомого майна боржника на складах ДП "СЕТАМ".
Вказує, що Закон України "Про виконавче провадження" не містить вказівок на переважне право боржника отримувати на зберігання арештоване майно та не встановлює беззаперечного обов`язку ДВС зберігати арештоване майно, виключно, в себе чи на складах "СЕТАМ". Їй ніколи не було запропоновано залишити рухоме майно боржника для зберігання у себе. Тому таке обґрунтування не проведення повторного опису майна є абсолютно неправомірним та протиправним, не ґрунтується на нормах Закону, не пояснює причин непереборної сили, з яких виконавець не зміг описати усе рухоме майно при першому виході 24 грудня 2020 року та другому 28 січня 2021 року, адже опис 18 предметів зайняв у виконавця лише 25 хвилин з 13:30 де 13:55 (згідно постанови державного виконавця про опис й арешт майна від 28 січня 2021 року).
Саме тому, 25 червня 2021 року вона повторно звернулася зі скаргою до Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України.
14 червня 2021 року боржник знявся з офіційної реєстрації свого фактичного місця проживання - АДРЕСА_1, про що подав заяву до Дрогобицького ВДВС, дозвіл на примусовий вхід був наданий судом 04 листопада 2020 року саме за цією адресою.
30 червня 2021 року боржник подав заяву до Дрогобицького ВДВС про те, що він винайняв кімнату за адресою: АДРЕСА_2, терміном на 6 місяців, там його особистого майна немає, офіційного місця реєстрації у нього немає.
16 липня 2021 року вона отримала відповідь з Міністерства юстиції про те, що інформацію про розгляд її звернення їй має надійти від Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській обл. ЗМУЮ МЮ (м. Львів).
30 липня 2021 року вона звернулася з заявою до Дрогобицького ВДВС про надання доручення Трускавецькому ВДВС провести перевірку проживання боржника за адресою АДРЕСА_2 .
18 серпня 2021 року на свою електронну адресу вона отримала відповідь з Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області (дод. 22). в якій вказано, що на даний час державним виконавцем вживаються всі заходи відповідності до Закону України "Про виконавче провадження" щодо примусового виконання рішення суду, проте, які саме не вказано.
14 липня 2021 року при виході за адресою: вул. Пластунів, 57, м. Дрогобич, державним виконавцем встановлено, що боржник відсутній, зі слів батька ОСОБА_5, син ОСОБА_2 знятий з реєстрації та проживає в м. Трускавець. Також, відсутнє особисте майно боржника, на яке можна звернути стягнення, про що державним виконавцем складений акт. Припускає, що виконавцем не було перевірено правдивість слів батька боржника та не опитано сусідів щодо відсутності з 30 червня 2021 року боржника за вказаною адресою.
Разом з тим, 12 серпня 2021 року згідно акту Трускавецького ВДВС від 12 липня 2021 року на виконання доручення від 30 липня 2021, встановлено, що боржник за вказаною адресою відсутній.
ЇЇ про вихід державного виконавця для проведення опису майна за адресою боржника знову повідомлено не було, акт надісланий не був.
27 вересня 2021 року боржник надав для державного виконавця свою заяву, в якій не зазначив жодного свого місця перебування/проживання/реєстрації, вказав лише № контактного телефону, що суперечить вимогам до оформлення заяв.
Саме тому, 08 жовтня 2021 року вона знову звернулася із заявою до начальника Дрогобицького ВДВС, в якій просила провести повторний опис майна, так як боржник з 31 березня 2021 року звільнився з роботи в ДМДЛ, де працював 7 місяців за скеруванням з Центру зайнятості, з того часу більше ніде не працює, отримує мінімальну пенсію як інвалід 3 групи, що унеможливлює виконання судового рішення, так як з пенсії стягуються поточні аліменти у розмірі 1/4 частина на утримання повнолітнього сина та заборгованість по аліментах на утримання неповнолітнього сина.
04 листопада 2021 року на свою електронну адресу вона отримала відповідь з Відділу про відмову у проведенні повторного опису через те, що боржник орендує кімнату в АДРЕСА_2 та не проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте, жодного підтвердження тому, що боржник дійсно проживає саме в м. Трускавець в матеріалах ВП № НОМЕР_1 немає, навпаки, акт Трускавецького МВ ДВС від 12 серпня 2021 року свідчить про відсутність боржника за вказаною адресою та це підтверджено і словами опитаних сусідів.
Цей акт боржником не спростований і не оскаржений.
Через 7 місяців, що минули, боржник так і немає зареєстрованого місця проживання, чим грубо порушує частину першу статті 6 ЗУ "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та пункту 4 Правил реєстрації місця проживання які, не обмежуючи право громадянина на свободу пересувань, зобов`язують кожну особу зареєструвати своє місце проживання впродовж 30 календарних днів після зняття з реєстрації з попереднього місця та прибуття до нового. Якщо особа винаймає житло, вона так само має зареєструватись.
Враховуючи зазначене, 08 жовтня 2021 року вона звернулася до Дрогобицького ВДВС із заявою про звернення до суду з поданням про оголошення боржника у розшук, так як рішення судів не виконуються, на виклики виконавця боржник не з`являється, жодної адреси про місце перебування/проживання не вказує, офіційного зареєстрованого місця проживанні не має, актом Трускавецького МВ ДВС встановлено відсутність такого за вказаною ним адресою орендованої квартири.
04 листопада 2021 року на свою електронну адресу вона отримала відповідь з Дрогобицького ВДВС про відмову у поданні клопотання про розшук.
Таким чином, вважає, що державний виконавець Дрогобицького ВДВС Федурко Н. В. протягом тривалого часу (майже 12 місяців) свідомо та систематично допускає протиправну бездіяльність щодо проведення належного опису та арешту належного боржнику рухомого майна, діючи таким чином в інтересах боржника та створюючи для нього сприятливі умови для подальшого ухилення від виконання рішень суду.
На підставі викладеного просила:
визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Дрогобицького ВДВС Федурка Н. В., що полягала у:
систематичному порушенні порядку надсилання та ненаправленні в установленому порядку стягувачу у ВП № НОМЕР_1 примірників процесуальних та інших документів щодо опису та арешту рухомого майна боржника ОСОБА_2 ;
систематичному неповідомленні стягувача у ВП № НОМЕР_1 у складі ЗВП НОМЕР_2 про заплановані виконавчі дії щодо опису та арешту рухомого майна боржника ОСОБА_2 з метою надання можливості особисто бути присутньою та брати участь у вчиненні таких виконавчих дій;
систематичному та безпідставному затягуванні проведення у передбаченому законом порядку опису та арешту майна боржника ОСОБА_2 у ВП № НОМЕР_1 у складі ЗВП НОМЕР_2;
непроведенні виконавчих дій щодо опису та арешту майна боржника ОСОБА_2, що знаходиться у житловому будинку АДРЕСА_1 ;
зобов`язати старшого державного виконавця Дрогобицького ВДВС Федурка Н. В.:
неухильно дотримуватися вимог закону щодо направлення ОСОБА_1 стягувачу примірників процесуальних та інших документів при примусовому виконанні ВП № НОМЕР_1 у складі ЗВП НОМЕР_2;
завчасно повідомляти ОСОБА_1 як стягувача про заплановані виконавчі дії у рамках примусового виконання ВП № НОМЕР_1 у складі ЗВП НОМЕР_2 з метою надання можливості особисто бути присутньою та брати участь у вчиненні таких виконавчих дій;
провести у передбаченому законом порядку опис та арешт всього майна боржника ОСОБА_2, що знаходиться у житловому будинку АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 квітня 2022 року, яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність старшого державного виконавця Дрогобицького ВДВС відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що сторони виконавчого провадження мають право брати участь у вчиненні виконавчих дій. Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України Закону України "Про виконавче провадження" порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом. Наданими до суду матеріалами виконавчого провадження підтверджується, що 21 грудня 2020 року старшим державним виконавцем Федурко Н. В. винесено постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ для проведення виконавчих дій, які будуть проводитись 24 грудня 2020 року в АДРЕСА_1 . Супровідним листом така постанова направлена Дрогобицькому ВП ГУ НП у Львівській області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та з реєстру електронних відправлень вбачається, що 23 грудня 2020 року на адресу ОСОБА_1 здійснено відправлення (без теми). Повідомлення про наступний вихід державного виконавця для повторного опису майна боржника, матеріали виконавчого провадження не містять. 24 грудня 2020 року та 28 січня 2021 року державний виконавець здійснив вихід до будинку АДРЕСА_1, де склав постанову про опис та арешт майна боржника. При описі та арешті майна боржника були присутні: державний виконавець Федурко Н. В., двоє понятих та боржник ОСОБА_6 .
Оскільки оскаржувані постанови від 24 грудня 2020 року та 28 січня 2021 року про опис та арешт майна боржника були надіслані ОСОБА_1, тому остання не була позбавлена права повідомити виконавця про досягнення згоди щодо вартості майна, а тому такі є законними та скасуванню не підлягають.
Що стосується вимог скаржника про зобов`язання державного виконавця провести у передбаченому законом порядку опис та арешт всього майна боржника ОСОБА_6, що знаходиться у житловому будинку АДРЕСА_1, то такі задоволенню не підлягають, оскільки як вбачається з матеріалів виконавчого провадження і сторонами не оспорюється, боржник ОСОБА_6 знявся з реєстрації по вищевказаній адресі і на даний час проживає на АДРЕСА_2 на підставі договору передачі житла в безоплатне користування ( в оренду).
В частині скарги ОСОБА_1 щодо бездіяльності державного виконавця, яка полягала у не надсиланні у визначеному законом порядку їй, як стягувачу, постанов та інших документів, що оформлялися чи витребовувалися державним виконавцем під час примусового виконання, то судом встановлено, що останнім здійснено ряд виконавчих дій з метою перевірки майнового стану боржника ОСОБА_2, здійснено примусовий вхід у житло боржника та проведено опис та арешт майна боржника, на яке може бути звернено стягнення за виконавчими документами, згідно переліку та вказані постанови були направлені стягувачу.