Постанова
Іменем України
24 травня 2023 року
м. Київ
справа № 202/8529/19
провадження № 61-10835св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"на рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 11 грудня 2020 року у складі суддіМарченко Н. Ю. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення пені за прострочення повернення депозитних вкладів.
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") про стягнення пені за прострочення повернення депозитних вкладів.
Позовні вимоги мотивувала тим, що протягом 2009-2013 років між нею та
АТ КБ "ПриватБанк" було укладено сім договорів банківського вкладу,
по закінченню строку дії яких відповідач вклади не повернув.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 серпня
2017 року, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 13 листопада 2019 року, у справі № 201/7735/15-ц стягнено з АТ КБ "ПриватБанк" на користьОСОБА_1 грошові кошти за договорами банківського вкладу
в загальній сумі 46 581,58 доларів США, 5 511,01 євро та 57 688,86 грн, які складаються з: за договором банківського вкладу № SAMDN47000707973909 "Вклад Скарбничка" від 15 жовтня 2009 року 955,40 доларів США - сума вкладу, 538,90 доларів США - проценти; за договором банківського вкладу
№ SAMDN47000707974046 "Вклад Скарбничка" від 15 жовтня 2009 року
236,50 євро - сума вкладу, 133,48 євро - проценти; за договором банківського вкладу № SAMDN01000719375577 "Вклад Стандарт" від 05 вересня 2011 року 18 200,00 доларів США - сума вкладу, 4 640,63 доларів США - проценти; за договором банківського вкладу № SAMDN25000735749011 "Вклад Стандарт на 12 місяців" від 07 червня 2013 року 18 817,05 доларів США - сума вкладу,
3 429,60 доларів США - проценти; за договором банківського вкладу
№ SAMDN25000736768499 "Вклад Стандарт на 12 місяців" від 26 липня
2013 року 4 548,00 євро - сума вкладу, 593,06 євро - проценти; за договором банківського вкладу № SAMDNWFD0070038033700 "Депозит плюс"
від 18 грудня 2013 року 40 000,00 грн - сума вкладу, 9 328,80 грн - проценти; за договором банківського вкладу № SAMDNWFD0070038030000 "Приват-вклад" від 18 грудня 2013 року 7 487,00 грн - сума вкладу, 873,06 грн - проценти.
Зазначені кошти були виплачені в рамках виконавчого провадження
№ НОМЕР_1 у липні 2019 року.
У вказаній справі, зокрема, встановлено, що АТ КБ "ПриватБанк" отримало вимогу позивача про повернення вкладів із процентами 22 травня 2015 року,
а тому згідно з частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" з цього часу банк повинен сплачувати позивачу 3 % від утриманих коштів за кожен день прострочення до дня їх повернення - 01 липня
2019 року.
Таким чином, загальна сума пені складає:
- за договором банківського вкладу № SAMDN47000707973909 "Вклад Скарбничка" від 15 жовтня 2009 року: 955,40 доларів США (сума вкладу) х 1 501 (кількість днів прострочення) х 3 % = 43 021,66 доларів США;
538,90 доларів США (проценти) х 1501 (кількість днів прострочення) х
3 % = 24 266,66 доларів США;
- за договором банківського вкладу № SAMDN47000707974046 "Вклад Скарбничка" від 15 жовтня 2009 року: 236,50 євро (сума вкладу) х 1 501 (кількість днів прострочення) х 3 % = 10 649,59 євро; 133,48 євро (проценти) х 1 501 (кількість днів прострочення) х 3 % = 6 010,60 євро;
- за договором банківського вкладу № SAMDN01000719375577 "Вклад Стандарт" від 05 вересня 2011 року: 18 200 доларів США (сума вкладу) х 1 501 (кількість днів прострочення) х 3 % = 819 546 доларів США;
4 640,63 доларів США (проценти) х 1 501 (кількість днів прострочення) х 3 % = 208 967,56 доларів США;
- за договором банківського вкладу № SAMDN25000735749011 "Вклад Стандарт на 12 місяців" від 07 червня 2013 року: 18 817,05 доларів США х 1 501 (кількість днів прострочення) х 3 % = 847 331,76 доларів США;
3 429,60 доларів США (проценти) х 1 501 (кількість днів прострочення) х 3 % = 154 434,88 доларів США;
- за договором банківського вкладу № SAMDN25000736768499 "Вклад Стандарт на 12 місяців" від 26 липня 2013 року: 4 548 євро (сума вкладу) х 1 501 (кількість днів прострочення) х 3 % = 204 796,44 євро; 593,06 євро (проценти) х 1 501 (кількість днів прострочення) х 3 % = 26 705,49 євро;
- за договором банківського вкладу № SAMDNWFD0070038033700 "Депозит плюс" від 18 грудня 2013 року: 40 000,00 грн (сума вкладу) х
1 501 (кількість днів прострочення) х 3 % = 1 801 200,00 грн; 9 328,80 грн (проценти) х 1 501 (кількість днів прострочення) х 3 % = 420 075,86 грн;
- за договором банківського вкладу № SAMDNWFD0070038030000 "Приват-вклад" від 18 грудня 2013 року: 7 487,00 грн (сума вкладу) х
1 501 (кількість днів прострочення) х 3 % = 337 139,61 грн; 873,06 грн (проценти) х 1 501 (кількість днів прострочення) х 3 % = 39 313,89 грн.
Ураховуючи, що розмір пені значно перевищує розмір тіла кредиту
та процентів, позивач вважала можливим зменшити заявлену суму пені
до розміру тіла депозиту та процентів та просила суд стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на її користь суму пені у загальному розмірі
1 438 130,93 грн, а також витрати на правову допомогу в розмірі 20 500,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року, позов ОСОБА_1 до АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення пені за прострочення повернення депозитних вкладів задоволено.
Стягнено з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення повернення депозитних вкладів з процентами за договором банківського вкладу № SAMDN47000707973909 "Вклад Скарбничка" від 15 жовтня 2009 року, за договором банківського вкладу № SAMDN47000707974046 "Вклад Скарбничка" від 15 жовтня 2009 року, за договором банківського вкладу № SAMDN01000719375577 "Вклад Стандарт" від 05 вересня 2011 року, за договором банківського вкладу № SAMDN25000735749011 "Вклад Стандарт на 12 місяців" від 07 червня 2013 року, за договором банківського вкладу № SAMDN25000736768499 "Вклад Стандарт на 12 місяців" від 26 липня 2013 року, за договором банківського вкладу № SAMDNWFD0070038033700 "Депозит плюс" від 18 грудня 2013 року, за договором банківського вкладу № SAMDNWFD0070038030000 "Приват-вклад" від 18 грудня 2013 року в загальному розмірі 1 438 130,93 грн.
Стягнено з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 16 000,00 грн.
Стягнено з АТ КБ "ПриватБанк" в дохід держави судовий збір у розмірі 9 605,00 грн.
Рішення суду першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, мотивовано тим, що відмова банку виконати розпорядження клієнта з видачі належних йому за договором банківського вкладу сум свідчить про невиконання банком своїх зобов`язань та має наслідком настання відповідальності, передбаченої законом у вигляді сплати пені в розмірі 3 % від суми утримуваних банком коштів за кожен день із моменту звернення клієнта з вимогою про видачу коштів до дня фактичної видачі з урахуванням спеціальної позовної давності в один рік щодо вимог про стягнення неустойки.
Вкладник за договором депозиту є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем і несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, передбачену частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів". При цьому суди вважали відсутніми підстави для зменшення пені відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
25 червня 2021 року АТ КБ "ПриватБанк" через представника
Кахраманова Р. Н. засобами поштового зв`язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська від 11 грудня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 червня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2022 року касаційне провадження зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 199/3152/20.
Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2023 року поновлено касаційне провадження у справі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк" посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права (статті 551 ЦК України) у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 61-9759св19,
від 12 лютого 2020 року у справі № 61-8130св19, від 29 січня 2020 року у справі № 61-8130св19, від 20 грудня 2020 року у справі № 61-19786св19, у яких Верховний Суд вважав за необхідне стягнути суму пені у розмірі, меншому суми збитків.
Вирішуючи питання про стягнення пені за прострочення повернення депозитних вкладів, судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип розумності, справедливості та пропорційності, оскільки розмір неустойки є явно завищеним та надмірним порівняно з наслідками порушення зобов`язання.
Крім того, суди не звернули уваги на те, що питання застосування до спірних правовідносин частини п`ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" та визначення, що є вартістю послуги за договором банківського вкладу та базою нарахування пені за невиконання зобов`язання із повернення коштів передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду у справі
№ 320/5115/17.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи
Судами встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк", назву якого в подальшому змінено на АТ КБ "ПриватБанк", були укладені договори банківського вкладу:
- договір банківського вкладу № SAMDN47000707973909 "Вклад Скарбничка" від 15 жовтня 2009 року;
- договір банківського вкладу № SAMDN47000707974046 "Вклад Скарбничка" від 15 жовтня 2009 року;
- договір банківського вкладу № SAMDN01000719375577 "Вклад Стандарт" від 05 вересня 2011 року;
- договір банківського вкладу № SAMDN25000735749011 "Вклад Стандарт на 12 місяців" від 07 червня 2013 року;
- договір банківського вкладу № SAMDN25000736768499 "Вклад Стандарт на 12 місяців" від 26 липня 2013 року;
- договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070038033700 "Депозит плюс" від 18 грудня 2013 року;
- договір банківського вкладу № SAMDNWFD0070038030000 "Приват-вклад" від 18 грудня 2013 року.
У справі № 201/7735/15-ц рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 серпня 2017 року, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 13 листопада 2019 року, стягнено з ПАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договорами банківського вкладу
в загальній сумі 46 581,58 доларів США, 5 511,01 євро та 57 688,86 грн,
які складаються з суми вкладів та процентів з: за договором банківського вкладу № SAMDN47000707973909 "Вклад Скарбничка" від 15 жовтня 2009 року 955,40 доларів США - сума вкладу, 538,90 доларів США - проценти;
за договором банківського вкладу № SAMDN47000707974046 "Вклад Скарбничка" від 15 жовтня 2009 року 236,50 євро - сума вкладу, 133,48 євро - проценти; за договором банківського вкладу № SAMDN01000719375577 "Вклад Стандарт" від 05 вересня 2011 року 18 200,00 доларів США - сума вкладу, 4 640,63 доларів США - проценти; за договором банківського вкладу
№ SAMDN25000735749011 "Вклад Стандарт на 12 місяців" від 07 червня
2013 року 18 817,05 доларів США - сума вкладу, 3 429,60 доларів США - проценти; за договором банківського вкладу № SAMDN25000736768499 "Вклад Стандарт на 12 місяців" від 26 липня 2013 року 4 548,00 євро - сума вкладу, 593,06 євро - проценти; за договором банківського вкладу
№ SAMDNWFD0070038033700 "Депозит плюс" від 18 грудня 2013 року
40 000,00 грн - сума вкладу, 9 328,80 грн - проценти; за договором банківського вкладу № SAMDNWFD0070038030000 "Приват-вклад"
від 18 грудня 2013 року 7 487,00 грн - сума вкладу, 873,06 грн - проценти.
Зазначені суми фактично виплачені банком позивачу 01 липня 2019 року, що не заперечувалося сторонами.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Предметом спору у справі, що переглядається, є стягнення пені за прострочення повернення депозитних вкладів із застосуванням правового механізму, передбаченого частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів".
Так, частиною п`ятою статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" регламентовано, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.