Постанова
Іменем України
24 травня 2023 року
м. Київ
справа № 595/180/22
провадження № 61-1363св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя
за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Костів О. З., Міщій О. Я., Шевчук Г. М.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позову
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначала, щовона з 22 липня 1989 року перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 27 квітня 2021 року. У період шлюбу сторони набули майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 182,8 кв. м, житловою площею 107,1 кв. м, яка набута на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10 квітня 2009 року серії НОМЕР_1 . Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10 квітня 2009 року № 22445823 серії ССО № 233302, виданого КП "Бучацьке районне бюро технічної інвентаризації", власником вказаної квартири є ОСОБА_2, форма власності - приватна, частка власності - 1/1. Оскільки ця квартира набута під час перебування сторін у шлюбі, на неї поширюється режим спільної сумісної власності подружжя. ОСОБА_2 згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, свідоцтвом про права власності на нерухоме майно вказаний як єдиний власник квартири і вважає нерухомість лише своєю особистою приватною власністю, тому захистити своє право власності на майно позивачка може лише в судовому порядку.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Бучацький районний суд Тернопільської області рішенням від 17 червня 2022 року в задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірна квартира набута відповідачем у порядку приватизації, тому є його особистою власністю та поділу не підлягає.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Тернопільський апеляційний суд постановою від 24 жовтня 2022 року, з урахуванням ухвали від 03 листопада 2022 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 17 червня 2022 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Сплачений ОСОБА_1 судовий збір за розгляд цієї справи у розмірі 24 695,80 грн компенсував їй за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що доказів набуття відповідачем права власності на спірну квартиру в порядку приватизації не надано, тому ця квартира є об`єктом спільної сумісної власності подружжя та підлягає поділу між сторонами в рівних частинах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 23 січня 2023 року, ОСОБА_2 просить скасувати постанову Тернопільського апеляційного суду від 24 жовтня 2022 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник посилається на те, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
На обґрунтування вимог касаційної скарги ОСОБА_2 посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Збудований будинок АДРЕСА_3 був прийнятий до комунальної власність, після чого рішенням виконавчого комітету Бучацької міської ради від 25 вересня 2008 року відповідачу видано ордер на квартиру АДРЕСА_4 у відомчому житловому будинку для працівників прокуратури Бучацького району. Рішенням виконавчого комітету Бучацької міської ради від 22 грудня 2008 року № 643 йому видано свідоцтво про право власності на цю квартиру. Спірну квартиру він отримав у процесі приватизації згідно із Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду", іншого способу отримати квартиру у відомчому будинку не існувало.
Отже, відповідно до пункту 4 частини першої статті 57 СК України спірна квартира є його особистою власністю, тому не підлягає поділу, хоча і набута ним під час шлюбу шляхом безоплатного надання її у власність з відомчого житлового фонду, оскільки він на час її отримання пропрацював в органах прокуратури більше ніж 16 років.
Апеляційний суд ухвалив рішення на підставі недопустимих доказів, оскільки позивач не надала жодного доказу того, що спірна квартира була придбана в шлюбі, і, як наслідок, безпідставно застосував встановлену статтею 60 СК України презумпцію права спільної сумісної власності.
18 квітня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, мотивований тим, що апеляційний суд надав належну оцінку наданим у справі доказам, та дійшов обґрунтованого висновку, що Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" та пункт 4 статті 57 СК України до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.
ОСОБА_2 є кваліфікованим фахівцем у галузі права, клопотання про допит свідка ОСОБА_3 і долучення до матеріалів справи додаткових письмових доказів, у долученні яких відмовив апеляційний суд, у суді першої інстанції не заявляв, поважність причин неподання таких доказів в суді першої інстанції не навів, тому апеляційний суд не мав підстав поновлювати відповідачу строк для подання доказів і приймати їх для дослідження в суді на стадії апеляційного перегляду рішення.
Спірна квартира зареєстрована за ОСОБА_2 згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 10 квітня 2009 року, тобто в період перебування сторін у шлюбі, статтею 60 СК України встановлена презумпція права спільної сумісної власності щодо будь-якого майна, набутого в період шлюбу. Відповідач не надав належних доказів, які посвідчили б, що спірна квартира була отримана ним в порядку приватизації. Навпаки, наявні у справі документи спростовують таке твердження.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
04 квітня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
22 липня 1989 року між сторонами у справі укладено шлюб, який розірвано рішенням Бучацького районного суду від 27 квітня 2021 року.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Бучацької міської ради від 25 вересня 2008 року № 460 "Про видачу працівникам прокуратури та ТзОВ "Ястрем" ордерів на квартири у відомчому житловому будинку на АДРЕСА_3" ОСОБА_2, слідчому прокуратури Бучацького району вирішено видати ордер на квартиру АДРЕСА_2, на 6-кімнатну квартиру АДРЕСА_4 на 3 та 4 поверсі, житловою площею 120,2 кв. м.
28 вересня 2008 року виконавчий комітет Бучацької міської ради видав ордер № 5 на ім`я ОСОБА_2, сім`я якого складається з трьох осіб (його, дружини ОСОБА_1, дочки ОСОБА_4 ) на право зайняття квартири АДРЕСА_2 .
Рішенням Бучацької міської ради від 22 грудня 2008 року № 643 вирішено оформити право власності на квартири в будинку на АДРЕСА_3, в тому числі, за ОСОБА_2 .
Згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 . На підставі свідоцтва проведено реєстрацію права власності на нерухоме майно, що підтверджується витягом, виданим начальником БТІ.
Із податкового повідомлення-рішення та квитанції № 84 від 26 серпня 2021 року відомо, що на ім`я відповідача ОСОБА_2 нараховано земельний податок, який ним сплачено.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: