ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2023 року
м. Київ
справа № 459/2668/22
адміністративне провадження № К/990/8215/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу №459/2668/22
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року (головуючий суддя - Хобор Р.Б., судді: Бруновська Н.В., Шавель Р.М.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Червоноградського міського суду Львівської області з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 17 вересня 2022 року серії БАВ № 174316 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400,00 грн за частиною четвертою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
2. Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 21 жовтня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
3. Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 26 жовтня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
4. Не погодившись з ухвалою місцевого суду, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 26 жовтня 2022 року про відмову в ухваленні додаткового судового рішення, а справу № 459/2668/22 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
6. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 459/2668/22.
7. Постановляючи зазначену ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Кодексом адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) не передбачена можливість вирішення питання розподілу судових витрат під час розгляду апеляційної скарги на судові рішення з процесуальних питань, в тому числі щодо розподілу судових витрат.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
8. 07 березня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року, у якій скаржник просить скасувати вказане судове рішення.
9. На переконання скаржника, порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права полягає у неправильному застосуванні положень статті 252 КАС України, оскільки суд не мав обґрунтованих підстав відмовляти у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 459/2668/22, а повинен був роз`яснити право заявника на стягнення витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції після ухвалення остаточного рішення за цією заявою.
10. Касатор зазначає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні не застосовано висновки, викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі №500/2632/19 та у постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 340/9011/21.
11. За наведених мотивів позивач уважає, що суд апеляційної інстанції ухвалив передчасне рішення про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
12. Ухвалою від 20 березня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
13. Відповідач відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надіслав, що в силу частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваного судового рішення.
14. 29 березня 2023 року позивачем через підсистему "Електронний суд" подано клопотання про стягнення судових витрат на правову допомогу.
15. Ухвалою від 29 травня 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
ІV. Нормативне регулювання та позиція Верховного Суду
16. Касаційне провадження у цій справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права при постановленні ухвали від 08 лютого 2023 року про відмову у задоволенні у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
17. З матеріалів цієї справи слідує, що 15 листопада 2022 року до Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 26 жовтня 2022 року, якою було відмовлено у задоволенні його заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
18. За наслідками апеляційного перегляду зазначеної ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 26 жовтня 2022 року судом апеляційної інстанції ухвалено постанову від 01 лютого 2023 року про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1, скасування ухвали суду першої інстанції з направленням справи № 459/2668/22 на продовження розгляду до місцевого суду.
19. 02 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду із заявою, у якій просив ухвалити додаткову постанову про стягнення понесених ним у суді апеляційної інстанції витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
20. Разом з тим, 08 лютого 2023 року суд апеляційної інстанції постановив ухвалу, якою у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення відмовив з посиланням на те, що КАС України не передбачає можливість вирішення питання розподілу судових витрат під час розгляду апеляційної скарги на судові рішення з процесуальних питань, в тому числі щодо розподілу судових витрат.
21. Колегія суддів не може погодитися з такими висновками Восьмого апеляційного адміністративного суду з огляду на наступне.
22. Згідно зі статтею 132 КАС України (тут і далі - у редакції на час постановлення апеляційним судом оскаржуваної ухвали) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
23. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;
3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
24. Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
25. Суд вирішує питання щодо судових витрат під час ухвалення рішення, про що зазначає у його резолютивній частині (частина перша статті 143, частина п`ята статті 246 КАС).
26. Водночас, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 143 КАС України, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
27. Стаття 252 КАС України передбачає, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
28. Виходячи з положень статті 252 КАС додаткове рішення у справі після його ухвалення стає невід`ємною частиною основного рішення по суті позовних вимог, отже, незалежно від результату вирішення ним передбачених частиною першою статті 252 КАС України вимог або питань, процесуальна форма його викладення та порядок його оскарження є таким, що і для основного рішення у справі.