ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2023 року
м. Київ
справа №240/37199/21
адміністративне провадження № К/990/33705/22, №К/990/510/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 240/37199/21
за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Житомирської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді та стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами Житомирської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року (суддя - Майстренко Н.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року (головуючий суддя - Шидловський В.Б., судді: Боровицький О.А., Курко О.П.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (відповідач 1), Житомирської обласної прокуратури (відповідач 2), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 78 від 13 вересня 2021 року про неуспішне проходження ним атестації (рішення П`ятнадцятої кадрової комісії № 78);
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Житомирської обласної прокуратури № 469к від 20 жовтня 2021 року про його звільнення з посади прокурора Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області та органів Житомирської обласної прокуратури на підставі, зокрема, рішення П`ятнадцятої кадрової комісії № 78;
- поновити його на посаді прокурора Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області та в органах Житомирської обласної прокуратури з 22 жовтня 2021 року;
- стягнути з Житомирської обласної прокуратури на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що у зв`язку з реформуванням органів прокуратури, запровадженим Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року №113-ІХ (далі - Закон №113-ІХ) для продовження роботи в органах прокуратури він мав успішно пройти атестацію у порядку визначеному цим Законом. Під час проходження другого етапу атестації через технічні перебої програмного забезпечення та незадовільний стан здоров`я позивач не набрав прохідний бал. З огляду на це він звернувся до Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - Четверта кадрова комісія) із заявою про повторну здачу іспиту. Четверта кадрова комісія його заяву задовольнила, виключила його із списку прокурорів, що неуспішно пройшли тестування з призначенням нової дати складання іспиту (протокол №11 від 24 листопада 2020 року). Новий час та дату складання іспиту відповідач так і не призначив. Натомість, майже через рік, новоутворена кадрова комісія не призначила нову дату складання іспиту, а за кількістю набраних за результатами складання іспиту (другий етап) балів (82) прийняла спірне рішення про неуспішне проходження ним атестації. Позивач уважає, що указане рішення, як і наказ про його звільнення є необґрунтованими та не містять мотивів їх прийняття, а тому є протиправними та підлягають скасуванню. На підставі викладеного, просить скасувати їх та поновити його на посаді в органі прокуратури з одночасною виплатою на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини
3. До звільнення позивач обіймав посаду прокурора Бердичівської місцевої прокуратури Миколаївської області.
4. На підставі пункту 10 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ позивач подав заяву про переведення на посаду в обласній прокуратурі та про допуск до проходження атестації.
5. З метою проведення атестації Генеральним прокурором України наказом від 03 жовтня 2019 року № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок № 221) та наказом від 17 жовтня 2019 року № 233 затверджено Порядок роботи кадрових комісій (далі - Порядок № 233).
6. В рамках атестації прокурорів місцевих прокуратур позивач успішно склав іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (перший етап) у зв`язку із чим його було допущено до наступного (другого етапу) атестації.
7. Для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап) наказом виконуючого обов`язки Генерального прокурора № 474 від 07 жовтня 2020 року встановлено прохідний бал (93).
8. За результатом іспиту, який відбувся 03 листопада 2020 року, у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап) позивач набрав 82 бали.
9. На наступний день після проведення тестування, позивач подав до Четвертої кадровій комісії заяву, в якій ставив питання про надання можливості повторно пройти другий етап атестації, з підстав некоректної роботи комп`ютерної техніки, на якій проводилось тестування та незадовільного стану здоров`я під час іспиту.
10. Четверта кадрова комісія відповідно до протоколу №11 від 24 листопада 2020 року - задовольнила подану заяву, вирішила виключити ОСОБА_1 зі списку осіб, які не пройшли іспит та призначити новий час та дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички. При цьому, конкретної календарної дати складання іспиту не визначила.
11. У липні 2021 року наказом Генерального прокурора №236 визнано такими, що втратили чинність накази про створення Першої, Другої, Третьої та Четвертої кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих).
12. У цьому ж місяці наказом Генерального прокурора від 22 липня 2021 року №239 створено П`ятнадцяту кадрову комісію обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), якій було передано матеріали атестації попередніх кадрових комісій.
13. За результатами розгляду питання щодо включення ОСОБА_1 до графіку для складання іспиту другого етапу атестації П`ятнадцятою кадровою комісією прийнято рішення про відсутність підстав для його задоволення (протокол №9 від 30 серпня 2021 року).
14. На засіданні 13 вересня 2021 року П`ятнадцята кадрова комісія вирішила ухвалити рішення про неуспішне проходження атестації прокурорами, які набрали менше 93 балів під час іспитів у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички (другий етап), які відбувались з 02 по 09 листопада 2020 року (протокол №11 від 13 вересня 2021 року)
15. Згідно "Переліку прокурорів, які за результатами іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, яке відбувалося з 02 по 09 листопада 2020 року, набрали менше прохідного балу (93 бали) і неуспішно пройшли атестацію" (Додаток №1 до протоколу №11), до нього, серед інших, включено позивача.
16. Цього ж дня П`ятнадцятою кадровою комісією прийнято рішення №78 "Про неуспішне проходження прокурором атестації", у якому зазначено, що ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію, оскільки за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички набрав 82 бали, що є менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту, а відтак не допускається до етапу проходження співбесіди (третій етап) та припиняє участь в атестації.
17. На підставі зазначеного рішення комісії, наказом керівника Житомирської обласної прокуратури №469к від 20 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області та з органів Житомирської обласної прокуратури відповідно до підпункту 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві положення" Закону №113-ІХ.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
18. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року, позов задоволено частково.
19. Визнано протиправним та скасовано спірні рішення №78 про неуспішне проходження прокурором атестації та наказ №469к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області та органів Житомирської обласної прокуратури. Поновлено його на цій ж посаді. Стягнуто з Житомирської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 22 жовтня 2021 року по 04 липня 2022 року в сумі 71 283,17 грн. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
20. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що П`ятнадцятою кадровою комісією порушено процедуру проходження атестації позивача, оскільки при проходженні останнім другого етапу атестації, попередньою кадровою комісією задоволено його заяву про повторну здачу іспиту, а тому відповідно до пункту 7 розділу І Порядку №221 П`ятнадцята кадрова комісією була зобов`язана призначити та повідомити ОСОБА_1 про нову дату та час складання іспиту, чого здійснено не було.
21. Суди обох інстанцій зауважили, що питання про внесення позивача до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки вже було вирішено Четвертою кадровою комісією (протокол №11), і відповідно до Порядку №233 кадрові комісії не наділені повноваженнями щодо скасування чи перегляду раніше прийнятих іншими кадровими комісіями рішень стосовно результатів проходження прокурорами атестації.
22. Натомість П`ятнадцята кадрова комісія всупереч принципу юридичної визначеності суб`єкта владних повноважень, прийняла протилежне рішення - про невключення позивача до плану графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (протокол №9 від 30 серпня 2021 року), та в подальшому - оскаржуване рішення №78 про неуспішне проходження позивачем атестації.
23. За такої умови суди дійшли до висновку, що не скасовуючи і не змінюючи чинного рішення про призначення позивачу нової дати складання іспиту на загальні здібності та навички, П`ятнадцята кадрова комісія повторно вирішила питання, яке вже було вирішено Четвертою кадровою комісією.
24. На думку судів попередніх інстанцій, оскаржуване рішення П`ятнадцятої кадрової комісії від 13 вересня 2021 року №78 є протиправним, так як не відповідає принципам належного урядування та правової визначеності, а кадрова комісія під час його прийняття діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені законодавством України (частина друга статті 19 Конституції України).
25. З огляду на те, що на підставі вищевказаного рішення прийнято наказ №469к про звільнення позивача з займаної посади та органів прокуратури, то, на думку судів попередніх інстанцій, такий є протиправним та підлягає скасуванню. Як наслідок, похідні вимоги щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області та стягнення з Житомирської обласної прокуратури на його користь заробіток за час вимушеного прогулу, також підлягають задоволенню.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
26. Від Офісу Генерального прокурора та Житомирської обласної прокуратури до Верховного Суду надійшли касаційні скарги, в яких вони просять скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 липня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 листопада 2022 року, та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.
27. Доводи та аргументи касаційної скарги Житомирської обласної прокуратури є аналогічними доводам касаційної скарги Офісу Генерального прокурора.
28. Касаційні скарги подано на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
29. На обґрунтування підстав оскарження скаржники зазначають, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пунктів 9, 16, 17, розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ, пункту 7 Порядку № 221 в контексті ухвалення П`ятнадцятою кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації та звільнення з посади в органах прокуратури у зв`язку із не набранням під час іспиту мінімального прохідного балу (другий етап) за наявності: процедурного рішення іншої кадрової комісії щодо задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту (другий етап) та прийняття П`ятнадцятою кадровою комісією, на противагу йому, рішення про відсутність підстав для включення прокурора до графіку складення повторно іспиту (другий етап).
30. Відповідачі вказали на необхідність надання Верховним Судом правової оцінки і тлумачення особливостей застосування:
- пункту 9 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ у взаємозв`язку з пунктом 7 розділу І, пунктом 2 розділу V цього Порядку №221 щодо застосування до спірних правовідносин правил складання і прийняття рішень за результатами іспиту на загальні здібності;
- пункту 16 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ у контексті правомірності визначення кадровою комісією результатів складання іспиту на загальні здібності з врахуванням особливостей ситуації, яка виникла у зв`язку з проходженням атестації позивачем, а саме: наявності процедурного рішення кадрової комісії стосовно задоволення заяви позивача про повторне проходження іспиту та в подальшому (пізнішою датою) прийнятого іншою кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації, ухваленого за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (ненабрання мінімального прохідного балу);
- пункту 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ в контексті підставності і правомірності ухвалення кадровою комісією за результатами атестації прокурора рішення про неуспішне проходження атестації з урахуванням особливостей оцінювання результату іспиту позивача;
- пункту 7 розділу І Порядку №221 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) щодо застосування положення про заборону повторного проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів, а також щодо можливості призначення нового часу (дати) складення відповідного іспиту для прокурора виключно у випадку, якщо його попереднє складення було перервано чи не відбулося з причин, незалежних від членів комісії та прокурора.
31. На думку скаржників, неправильне застосування пунктів 9, 16, 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України Закону №113-ІХ полягає в тому, що за умови ненабрання достатньої кількості балів та відсутності обставин, передбачених пунктом 7 розділу І Порядку №221 (якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, то комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора), судами попередніх інстанцій скасовано правомірне рішення кадрової комісії щодо неуспішного проходження позивачем атестації, яке за наведених обставин було єдиним легітимним варіантом.
32. Також скаржники звертають увагу на помилковий розрахунок стягнутого судами попередніх інстанцій середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 через неправильне визначення періоду вимушеного прогулу позивача, а саме: кількість днів - 174, а не 179 робочих днів, як зазначили суди.
33. Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаними касаційними скаргами у цій справі. Відмовив Офісу генерального прокурора та Житомирській обласній прокуратурі у задоволенні їх клопотань про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
34. Від позивача надійшов відзив на касаційні скарги, у якому він просить залишити їх без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін. Зазначає, що суди попередніх інстанцій правильно встановили усі обставини справи та ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Також позивач заперечував щодо задоволення клопотання відповідачів про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
35. Верховний Суд ухвалою від 29 травня 2023 року провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Позиція Верховного Суду
Джерела права, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
36. Приписами статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
37. Спір у цій справі виник у зв`язку із прийняттям П`ятнадцятою кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації та звільнення з посади в органах прокуратури на підставі такого рішення.
38. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційних скарг, Суд виходить з такого.
39. Касаційне провадження у цій справі відкрите на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
40. Згідно із доводами касаційної скарги наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 16-17 розділу IІ Закону № 113-1X, пунктів 7-8 розділу І, пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 221 за подібних цій справі правовідносин.
41. Надаючи оцінку вказаним доводам, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає, що після відкриття касаційних проваджень у цій справі Верховний Суд вже сформував правовий висновок у подібних правовідносинах щодо застосування пунктів 9, 14, 16-17 розділу IІ Закону № 113-1X, пунктів 7-8 розділу І, пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 221, який викладено, зокрема, у постановах від 30 листопада 2022 року у справі № 600/6322/21-а, від 22 грудня 2022 року у справі № 140/12386/21, від 05 січня 2023 року у справі №380/23308/21, від 24 січня 2023 року у справах № 580/9908/21, №560/16514/21, № 500/8296/21, № 560/14894/21, від 31 січня 2023 року у справах №240/35883/21, №580/9243/21, від 02 лютого 2023 року у справі №200/15948/21, від 08 лютого 2023 року у справах №560/17141/21, №300/6959/21, №120/15902/21-а, від 09 лютого 2023 року у справах №380/21729/21, № 280/11332/21, від 14 лютого 2023 року у справі №560/16338/21, від 21 лютого 2023 року у справах № 260/6716/21, №380/22495/21, №560/3698/22, № 420/23667/21, від 23 лютого 2023 року у справах № 160/20922/21, №120/15448/21-а, №260/6744/21 та багатьох інших.
42. Практика Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах є сталою, а висновки, наведені у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи. Колегія суддів не бачить підстав для відступу від цих висновків, уважає їх застосовними до обставин цієї справи і надалі зауважує таке.
43. Профільний Закон України "Про прокуратуру" (в редакції до внесення змін Законом № 113-IX) у приписах частини першої і третьої статті 16 встановлює гарантії незалежності прокурора, яка забезпечується, зокрема, особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності. Прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.
44. Своєю чергою з набранням чинності Законом № 113-IX стаття 16 Закону України "Про прокуратуру" зазнала змін та на момент виникнення спірних правовідносин була викладена в редакції, відповідно до якої прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом (слова "цим Законом" замінено словом "законом").
45. Таким чином на час виникнення спірних правовідносин законодавство, що регулює підстави та порядок звільнення прокурора з посади або припинення його повноважень, не обмежується виключно положеннями Закону України "Про прокуратуру".
46. 19 вересня 2019 року з дня набрання чинності Законом № 113-IX відбулося реформування органів прокуратури.
47. Законом № 113-IX внесені, зокрема, такі зміни до Закону України "Про прокуратуру":
- змінено назву органів прокуратури: слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури" та "місцеві прокуратури" замінені відповідно словами "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури";
- статтю 14 Закону України "Про прокуратуру" доповнено положенням про те, що із загальної чисельності працівників органів прокуратури, яка становить не більше 15000 осіб, загальна чисельність прокурорів становить не більше 10000 осіб;
- статтю 51 Закону України "Про прокуратуру" доповнено частиною п`ятою такого змісту: "На звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження".
48. Цей Закон був спрямований не стільки на зміну форми чи змісту діяльності прокуратури, скільки на проведення оцінки діючих прокурорів критеріям професійної компетенції, доброчесності та професійної етики (проведення атестації). Проведення атестації прокурорів було визначено на законодавчому рівні як умова реформування органів прокуратури, що стосувалась зокрема усіх без винятку прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати в органах прокуратури. Реалізація кадрового перезавантаження за цим Законом відбувається у формі атестації діючих прокурорів на відповідність критеріям професійної компетенції, доброчесності та професійної етики. Встановлена цим Законом атестація не має систематичного характеру, відбувається одноразово за окремим законом, є винятковою.
49. Суть запровадженого цим Законом реформування прокуратури в частині кадрового перезавантаження полягала у тому, що корпус прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур мав формуватися, зокрема із уже переведених прокурорів, які на день набрання чинності цим Законом працювали на посадах прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних та місцевих прокуратурах та успішно пройшли атестацію у порядку, визначеному Законом № 113-IX.
50. Положення Закону № 113-IX щодо процедури переведення діючих прокурорів у разі успішного проходження ними атестації у порядку цього Закону, а також щодо процедури добору на вакантні посади, яка не є складовою процедури призначення на посаду прокурора у розумінні Закону України "Про прокуратуру", а є самостійною та тимчасовою процедурою - носять тимчасовий характер (до 01 вересня 2021року).
51. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором (пункт 9 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-IX).
52. Згідно з підпунктом 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 7 цього розділу, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора за умови настання однієї з такої підстави, як рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації.
53. Так, відповідно до пункту 16 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
54. При цьому, згідно пункту 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.