ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2023 року
м. Київ
Справа № 753/15394/19
Провадження № 51-1196 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7,
ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100020003696,за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Черкаси, жителя
АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Деснянського районного суду м. Києва від 20 березня 2019 року за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді штрафу в розмірі 1700 грн,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 289 КК;
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2, згідно
зі ст. 89 КК раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 162, ч. 1 ст. 186 КК.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дарницького районного суду м. Києва від 27 вересня 2021 року засуджено:
ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років без конфіскації майна;
ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років без конфіскації майна; за ч. 2 ст. 162 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки; за ч. 1 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців.
На підставі ст. 70 КК шляхом часткового складання покарань за сукупністю злочинів ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді п`яти років одного місяця позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_8, судові рішення щодо якого не оскаржуються у касаційному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 грудня 2022 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 змінено в частині призначеного покарання та ухвалено вважати засудженими:
ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років без конфіскації майна.
ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років без конфіскації майна; за ч. 2 ст. 162 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки; за ч. 1 ст. 186 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців.
На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки кожного і покладенням на них обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
В іншій частині вирок щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 визнано винуватими за встановлених та наведених судом обставин.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, що належить ОСОБА_9, а саме автомобілем "Skoda Octavia", д.н.з. НОМЕР_1 .
З цією метою, будучи організатором вчинення злочину, ОСОБА_10 запропонував ОСОБА_8, ОСОБА_7 та особі, матеріали за підозрою якої у вчиненні злочину виділено в окреме провадження, вступити з ним у злочинну змову щодо реалізації розробленого ним плану, на що останні погодились.
Згідно з розробленим ОСОБА_11 як організатором плану передбачалось, що ОСОБА_8, ОСОБА_7 та особа, матеріали за підозрою якої у вчиненні злочину виділено в окреме провадження, здійснять напад на ОСОБА_9, коли останній повернеться до місця мешкання, де заволодіють ключами та документами від автомобіля.
При цьому ОСОБА_8, ОСОБА_7 та особа, матеріали за підозрою якої у вчиненні злочину виділено в окреме провадження, повинні були із застосуванням насильства знерухомити ОСОБА_9, щоб останній не зміг завадити вчиненню злочину. В цей час ОСОБА_10 повинен був очікувати ОСОБА_8, ОСОБА_7 та невстановлену досудовим розслідуванням особу біля входу до під`їзду будинку, де мешкав ОСОБА_9
18 травня 2019 року, приблизно о 09 год. 50 хв., ОСОБА_10, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8, ОСОБА_7 та особою, матеріали за підозрою якої у вчиненні злочину виділено в окреме провадження, переслідуючи мету незаконного заволодіння транспортним засобом, поєднаного з насильством, що не є небезпечним для здоров`я потерпілого, з метою реалізації наведеного злочинного плану прибули до будинку АДРЕСА_3, де мешкав ОСОБА_9 .
Після чого ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 та особою, матеріали за підозрою якої у вчиненні злочину виділено в окреме провадження, діючи за вказівкою ОСОБА_12, відповідно до розподілених останнім ролей, 18 травня 2019 року приблизно о 10 год. 58 хв. без перешкод потрапили до під`їзду за вказаною вище адресою, де мешкав ОСОБА_9, та в подальшому безперешкодно піднялись на ліфті на 22 поверх та очікували останнього в загальному коридорі.
Того ж дня, приблизно о 11 год. 00 хв. біля вказаного під`їзду ОСОБА_9 припаркував свій автомобіль марки "Skoda Octavia", д.н.з. НОМЕР_1 і відразу попрямував до свого місця проживання.
Піднявшись на вказаний поверх за допомогою ліфта, ОСОБА_9, не звертаючи свою увагу на осіб, які в той час перебували в загальному коридорі, направився до вхідних дверей своєї квартири. В цей час ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 та особою, матеріали за підозрою якої у вчиненні злочину виділено в окреме провадження, діючи відповідно до заздалегідь розподілених ролей, підійшли до ОСОБА_9 і з метою подолання можливого опору з його боку, ОСОБА_8, разом з ОСОБА_7 та особою, матеріали за підозрою якої у вчиненні злочину виділено в окреме провадження, завдали йому декілька ударів руками в область голови та тулубу, в результаті чого останній впав на підлогу, але продовжував чинити опір.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 та особою, матеріали за підозрою якої у вчиненні злочину виділено в окреме провадження, розуміючи, що, перебуваючи у загальному коридорі, свій злочинний умисел не доведуть до кінця та можуть бути помічені мешканцями квартир вказаного поверху, проникли до квартири, де проживав ОСОБА_9 .
Далі особа, матеріали за підозрою якої у вчиненні злочину виділено в окреме провадження, реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, перебуваючи в квартирі, викрала ключі від автомобіля "Skoda Octavia", д.н.з. НОМЕР_1 . Після чого безперешкодно вийшла на вулицю, підійшла до автомобіля марки "Skoda Octavia", д.н.з. НОМЕР_1, 2013 року випуску, вартістю 339 820 грн, який був припаркований біля під`їзду буд. 12 по проспекту Григоренка у м. Києві, відкривши його ключами, привела двигун вказаного автомобіля у робочій стан та почала пересуватись на ньому, тим самим покинула місце вчинення злочину.
В цей час ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7, дочекавшись, коли особа, матеріали за підозрою якої у вчиненні злочину виділено в окреме провадження, залишить місце вчинення злочину на автомобілі потерпілого, покинули місце мешкання ОСОБА_9, тим самими виконали усі організовані та передбачені злочинним планом ОСОБА_12 дії щодо незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілого ОСОБА_9 .
В подальшому особа, матеріали за підозрою якої у вчиненні злочину виділено в окреме провадження, протиправно перегнала вищевказаний автомобіль марки "Skoda Octavia", д.н.з. НОМЕР_1, 2013 року випуску, в Оболонський район м. Києва.
Крім того, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 та особою, матеріали за підозрою якої у вчиненні злочину виділено в окреме провадження, всупереч волі власника житла, не маючи законних підстав, із застосуванням насильства, утримуючи силою потерпілого поруч із собою, скориставшись його ключами, відчинили вхідні двері до квартири АДРЕСА_4, де проживає ОСОБА_9 .
Після чого ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 та невстановленою досудовим розслідуванням особою зайшли до приміщення квартири, тим самим незаконно проникли до неї, при цьому затягнувши ОСОБА_9 та зв`язавши останньому руки скотчем.
Крім того, ОСОБА_13 18 травня 2019 року близько 17 год. 00 хв., знаходячись у квартирі АДРЕСА_4, під час вчинення іншого злочину, діючи поза межами домовленості з ОСОБА_6, ОСОБА_8 та особою, матеріали за підозрою якої у вчиненні злочину виділено в окреме провадження, діючи умисно, керуючись раптово виниклим умислом, переслідуючи мету відкритого викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю власника, але за присутністю ОСОБА_8, шляхом вільного доступу заволодів майном потерпілого ОСОБА_9, з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 1266 грн 03 коп.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції (надалі - прокурор), посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Як зазначає прокурор, рішення суду апеляційної інстанції про звільнення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підставі положень
ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням є необґрунтованим та невмотивованим. Крім того, вказує, що апеляційний суд, вийшовши за межі поданих апеляційних скарг, своє рішення не мотивував, не зазначив конкретних підстав для часткового задоволення апеляційних скарг сторони захисту, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, оскільки в апеляційних скаргах сторони захисту не ставилось питання про пом`якшення покарання обвинуваченим ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та застосування положень ст. 75 КК. При цьому зазначає, що, звільняючи обвинувачених від відбування покарання з іспитовим строком, судом апеляційної інстанції не було враховано роль ОСОБА_6, котрий визнаний винним в організації незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із застосуванням насильства, що не є небезпечним для здоров`я потерпілого, тобто в тяжкому кримінальному правопорушенні. Також вказує, що ОСОБА_6 вину свою не визнав, раніше судимий за злочини проти власності, суспільно корисною працею на час скоєння кримінального правопорушення не займався. Крім того, апеляційним судом не було враховано й роль ОСОБА_7, котрий визнаний винним судом, як співвиконавець незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного із застосуванням насильства, що не є небезпечним для здоров`я потерпілого, а також у незаконному проникненні до житла із застосуванням насильства та у відкритому викраденні чужого майна, тобто у вчиненні як тяжкого, так і нетяжких злочинів. Крім того, ОСОБА_7 вину визнав лише у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, посередньо характеризувався. На думку прокурора, дані про особу обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і їх суспільної небезпеки, обставини кримінального провадження не дають підстав для зміни вироку суду та застосування положень ст. 75 КК. Крім того вказує, що наявність в матеріалах справи розписки потерпілого про відшкодування обвинуваченим ОСОБА_6 моральної та матеріальної шкоди в розмірі 70 000 грн та відсутність будь-яких претензій до обвинувачених також не давали суду достатніх підстав для звільнення обвинувачених від відбування покарання з випробуванням. Вказує на те, що всупереч вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) апеляційний суд, змінивши вирок районного суду щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в ухвалі не зазначив, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку суду в частині призначеного покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 підтримала подану касаційну скаргу та просила її задовольнити.
Засуджені ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заперечували щодо задоволення касаційної скарги прокурора та просили ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.