Постанова
Іменем України
25 травня 2023 року
м. Київ
справа № 154/2277/17
провадження № 51-5746км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року в кримінальному провадженні № 12016030110001726 за обвинуваченням
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вараша Рівненської області, жителя
АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 13 жовтня 2020 року ОСОБА_6 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України та виправдано на підставі
п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю його винуватості у вчиненні цих кримінальних правопорушень.
2. Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року зазначений вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_6 залишено без змін.
3. Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувався у тому, що він, працюючи на посаді старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста "Устилуг" Волинської митниці ДФС, будучи службовою особою, що здійснює функції представника влади, являючись працівником правоохоронного органу, який зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди невстановленими досудовим розслідуванням іншими фізичними особами у вигляді отримання останніми незаконних переваг, які полягали у несплаті усіх передбачених законодавством обов`язкових митних платежів при ввезенні на територію України транспортного засобу, здійснив протиправне митне оформлення автомобіля "Fiat Multipila", номер кузова НОМЕР_1, реєстрація Республіки Польща, номерний знак НОМЕР_2, та вніс до електронного журналу пункту пропуску Єдиної аналітично-інформаційної системи "Інспектор" завідомо недостовірні відомості, чим спричинив охоронюваним законом державним інтересам шкоду на загальну суму
165 668,88 грн, що у 250 та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто є тяжкими наслідками.
4. Так, указаний автомобіль ввезений на територію України з Республіки Польща громадянином ОСОБА_7 в режимі "особисте користування, тимчасове ввезення до 1 року" 19 січня 2015 року, у зв`язку із чим згідно вимогами ст. 380 Митного кодексу України встановлено граничний термін перебування цього автомобіля на території України без сплати необхідних митних платежів до 19 січня 2016 року. ОСОБА_6, достовірно знаючи, що вказаний транспортний засіб 22 грудня 2015 року не в`їхав до зони митного контролю в напрямку на виїзд з України, перебуваючи на митному посту "Устилуг" Волинської митниці ДФС за адресою: м. Устилуг, вул. Левінцова, 60 Володимир-Волинського району Волинської області, здійснив митний контроль даного транспортного засобу в напрямку на виїзд з України через зазначений митний пост, а саме за відсутності автомобіля "Fiat Multipila" під керуванням громадянина Республіки Польща ОСОБА_8 прийняв до оформлення контрольний талон для проходження вказаного автомобіля по "зеленому" коридору від 22 грудня 2015 року, на якому проставив відтиск особистої номерної печатки № 336, та вніс до електронного журналу пункту пропуску Єдиної аналітично-інформаційної системи "Інспектор" завідомо недостовірні відомості про його переміщення в напрямку на виїзд з України, хоча вищезазначені громадянин та автомобіль в цей день Державний кордон України з Республікою Польща не перетинали, оскільки цей автомобіль 11 серпня
2016 року було виявлено та вилучено в ході обшуку за адресою:
АДРЕСА_2 .
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
5. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, які призвели до безпідставного, на його думку, виправдання ОСОБА_6, просить ухвалу апеляційного суду стосовно нього скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На обгрунтування своїх вимог зазначає, що, відхиляючи апеляційну скаргу прокурора на виправдувальний вирок стосовно ОСОБА_6, подану з підстав неповноти судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, суд апеляційної інстанції усупереч вимогам статей 22, 23, 94, 404, 419 КПК України не дотримався засад змагальності кримінального процесу і безпосередності дослідження доказів, порушив право сторони обвинувачення на обстоювання своєї правової позиції та прийняв необґрунтоване рішення про залишення зазначеного вироку без змін, яке не мотивував належним чином у своїй ухвалі. При цьому апеляційний суд не дослідив і не врахував показання свідка ОСОБА_8, який заперечив факт перетинання ним кордону України за кермом автомобіля "Fiat Multipila", не надав оцінки даним про його в`їзд та виїзд з України в якості пасажира іншого транспортного засобу, а також обставинам виявлення автомобіля "Fiat Multipila" на території України і даним відповідного протоколу обшуку про його виявлення, безпідставно послався на дані електронного журналу пункту пропуску "Інспектор", в які ОСОБА_6 вніс завідомо неправдиві відомості, не відповів на інші доводи апеляційної скарги прокурора, формально погодившись з висновками суду першої інстанції.
Позиції інших учасників судового провадження
6. На касаційну скаргу прокурора надійшли заперечення ОСОБА_6 та в його інтересах захисників ОСОБА_9 і ОСОБА_10 .
7. У засіданні суду касаційної інстанції прокурор підтримала касаційну скаргу.
Мотиви Суду
8. Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
9. За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
10. Згідно із ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
11. Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.
12. Положеннями ст. 94 КПК України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
13. Згідно з ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
14. Частиною 2 ст. 17 КПК України регламентовано, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
15. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.