ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2023 року
м. Київ
справа № 712/13140/17
провадження № 51-3784км22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1,
судді: ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_6 та прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 грудня 2021 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 12 вересня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12017251010001229, стосовно
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає в АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 ,посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування судових рішень та закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 .
Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник указує на те, що в постанові від 07 лютого 2017 року про здійснення досудового розслідування слідчою групою міститься посиланняна висновок судово-медичної експертизи, датований 07 березня2017 року, який був отриманий слідчим лише 13 березня 2017 року, що свідчить про те, що постанова фактично була винесена після цієї дати, а не 07 лютого 2017 року. Отже, в період з 07 лютого по 13 березня 2017 року у зв`язку з відсутністю відповідної постанови чи доручення у провадженні не було слідчого, уповноваженого в передбаченому КПК України порядку на здійснення досудового розслідування. Тому всі процесуальні рішення та слідчі дії, вчинені в цей час, є незаконними, а здобуті докази в силу ст. 86 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) - недопустимими. Також, в резолютивній частині цієї постанови не згадується слідчий ОСОБА_8, який проводив слідчі дії та вніс відомості до ЄРДР.
Стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій проігнорували факт наявності в матеріалах провадження не підписаних прокурором постанов про призначення групи прокурорів від 07 лютого та 09 березня 2017 року, що свідчить про те, що у кримінальному провадженні не було прокурора, який би був в передбаченому КПК України порядку наділений повноваженнями здійснювати нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування та приймати процесуальні рішення.
Посилається на те, що сторона обвинувачення не довела винуватість ОСОБА_7 поза розумним сумнівом, а наведені факти про суперечність цих доказів, що викликають явні сумніви у доведеності вини ОСОБА_7, повинні були тлумачитись на користь обвинуваченого.
Зазначені порушення отримали неналежну оцінку суду апеляційної інстанції, яка не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону та не відповідає усталеній практиці Верховного Суду. Крім того, суд апеляційної інстанції в судовому засіданні безпосередньо не дослідив докази сторони обвинувачення та сторони захисту, однак дав їм оцінку при прийнятті рішення.
У касаційній скарзі прокурор виклав вимогу до Суду про скасування ухвали та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого через м`якість.
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилається на те, що суд апеляційної інстанції всупереч приписам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) не надав належної оцінки апеляційним вимогам прокурора, не навів в ухвалі достатніх доводів на їх спростування та не вказав переконливих підстав, на яких залишив апеляційну скаргу без задоволення.
Зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій, звільняючи ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, належним чином не перевірили доводів про схильність ОСОБА_7 до вчинення агресивних насильницьких дій, його конфліктність, що підтверджується характеристикою з місця проживання, а також відомостями щодо неодноразового притягнення ОСОБА_7 до встановленої законом відповідальності, у тому числі й кримінальної. Також апеляційний суд не дав відповіді на доводи прокурора та представника потерпілого з приводу обставин вчинення злочину, його характеру та способу, поведінки ОСОБА_7, як під час, так і після вчинення злочину та про відсутність будь-яких проявів жалю чи розкаяння, співчуття до потерпілого з приводу погіршення якості його життя.
Зміст судових рішень і встановлені судами обставини кримінального провадження
За вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 грудня 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 задоволено частково, стягнуто на його користь з ОСОБА_7 50 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 12 вересня 2022 рокуапеляційні скарги захисникаОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , прокурора та представника потерпілого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 залишено без задоволення, вирок стосовно ОСОБА_7 - без зміни.
ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 04 лютого 2017 року близько 17:00, знаходячись на парковці біля магазину "Абсолют" у м. Черкаси, в ході конфлікту, що виник на ґрунті раптових неприязних відносин, умисно завдав ОСОБА_9 удар кулаком в голову (в ліву скроню), внаслідок чого потерпілий короткочасно втратив свідомість та впав на асфальт. Після цього, в той час коли потерпілий знаходився в положенні лежачи обличчям догори, ОСОБА_7, продовжуючи свої умисні дії, завдав потерпілому удар ногою в голову, та оскільки ОСОБА_9 закривав голову руками, удар ногою прийшовся по лівій руці потерпілого.
В результаті зазначених протиправних дій ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді травми голови з вдавленим переломом лівої скроневої кістки з переходом на основу черепа, крововиливом над твердою мозковою оболонкою та набряком головного мозку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як такі, що небезпечні для життя.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу сторони обвинувачення та заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника. Іншим учасникам було належним чином повідомлено про судовий розгляд, але в судове засідання вони не з`явилися.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПКУкраїни судове рішення має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 419 КПК України в мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначаються: встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.