ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2023 року
м. Київ
справа № 334/1495/22
провадження № 51-1463 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції:
засудженої ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, та засудженої ОСОБА_6 на вирок Запорізького апеляційного суду від 30 січня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022082050000049,за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Запоріжжя, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 червня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 286-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 цього Кодексу.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишено без змін - особисте зобов`язання.
Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження та речових доказів.
Запорізький апеляційний суд, частково задовольнивши апеляційну скаргу прокурора, скасував вказаний вирок у частині призначеного покарання та ухвалив свій вирок від 30 січня 2023 року, яким призначив ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286-1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років.
Строк відбування покарання обвинуваченій ОСОБА_6 ухвалено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
У решті вирок суду залишено без змін.
За обставин, встановлених судом, ОСОБА_6 визнано винуватою у тому, що вона 08 січня 2022 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем "ЗАЗ Деу", реєстраційний номер
НОМЕР_1, здійснювала рух по проїзній частині вул. Дніпровське шосе з боку вул. Істоміна в напрямку вул. Піщаної в м. Запоріжжі. В салоні зазначеного автомобіля перебували пасажири ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Під час руху в районі перетину вул. Дніпровське шосе з вул. Пожарського в
м. Запоріжжі обвинувачена, діючи в порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, не переконалась в безпеці своїх дій, безпричинно змінила напрямок руху керованого автомобіля вліво, в результаті чого скоїла виїзд за межі проїжджої частини - на лівий газон з подальшим наїздом передньою правою бічною частиною транспортного засобу на електроопору.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_8 отримала тяжке тілесне ушкодження за ознакою небезпеки для життя та легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.
Порушення ОСОБА_6 вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв`язку з подією ДТП та її наслідками.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі засудженої через м`якість, просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На переконання сторони обвинувачення, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про призначення ОСОБА_6 на підставі ст. 69 КК України покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, належним чином не обґрунтував підстав з яких дійшов висновку про явну несправедливість призначення засудженій покарання у межах санкції ч. 2 ст. 286-1 КК України. Так, без належного обґрунтування враховано непідтверджену матеріалами кримінального провадження обставину щодо неофіційного працевлаштування ОСОБА_6, не надано оцінки обставинам вчинення кримінального правопорушення, зокрема тому, що засуджена у населеному пункті керувала автомобілем у стані алкогольного сп`яніння і грубо порушила Правила дорожнього руху України, створила серйозну загрозу життю і здоров`ю, як для пасажирів транспортного засобу так і інших учасників дорожнього руху. Протиправні дії ОСОБА_6 призвели до тяжких наслідків для потерпілої ОСОБА_8, яка отримала тяжкі тілесні ушкодження. Крім цього, зазначає, що при ухваленні оскаржуваного вироку апеляційний суд ретельно не перевірив зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи щодо необхідності призначення засудженій покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286-1 КК України, не проаналізував і не надав переконливих відповідей на них, не навів у судовому рішенні достатніх та належних мотивів через які визнав доводи прокурора необґрунтованими.
У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі засудженої через суворість, просить змінити вирок апеляційного суду, призначити їй за ч. 2 ст. 286-1 КК України покарання із застосуванням ст. 69 цього Кодексу, перейшовши до іншого, більш м`якого покарання, не зазначеного у санкції статті, у виді громадських робіт. З урахуванням тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, визнання вини, щирого каяття, даних про її особу, що вона раніше не судима, до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем проживання, молодого віку, не перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра, неофіційного працевлаштування, відшкодування шкоди ОСОБА_8 у повному обсязі та відсутність з боку потерпілої будь-яких претензій, прохання останньої про необхідність призначення покарання не пов`язаного з позбавленням волі, відсутність обставин, які обтяжують покарання, просить визнати наведені обставини такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі. Крім цього, звертає увагу й на те, що копію ухвали про відкриття провадження в апеляційній інстанції не отримувала, чим порушено її право на подання заперечень. Копію ухвали про призначення апеляційного розгляду також не отримувала, про дату та час довідалась із SMS-повідомлення. Під час апеляційного розгляду не змогла скористалася послугами адвоката, оскільки судове засідання відбулося в той же день, коли отримала копію апеляційної скарги прокурора.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 і засуджена ОСОБА_6 підтримали касаційну скаргу останньої та заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора.
Прокурор просила задовольнитикасаційну скаргу сторони обвинувачення та відмовити в задоволенні касаційної скарги засудженої.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що скарги прокурора та засудженої підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та правильність кваліфікації її дій за ч. 2 ст. 286-1 КК України, у касаційних скаргах не заперечуються.
Відповідно до вимог ст. 370 КПКУкраїни судове рішенняповинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене компетентним судом на підставі обʼєктивно зʼясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Доводи прокурора стосовно неправильного застосування апеляційним судом закону України про кримінальну відповідальність та м`якості призначеного ОСОБА_6 із застосуванням ст. 69 КК України покарання, колегія суддів вважає обґрунтованими з огляду на таке.
Положеннями ч. 1 ст. 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.