Постанова
Іменем України
25 травня 2023 року
м. Київ
справа № 161/15506/21
провадження № 51-377 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого в режимі відеоконференції ОСОБА_6,
захисника в режимі відеоконференції ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 липня 2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні № 12021030580001301 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Луцька Волинської області, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 липня 2022 року засуджено ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 2 місяці з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.
Зазначеним вироком вирішено питання про судові витрати та речові докази.
Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у невстановленої досудовим розслідуванням особи придбав з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, у великих розмірах, після чого переніс на ділянку місцевості поблизу річки Чорногузка у с. Голишів Луцького району Волинської області.
Продовжуючи свої злочинні дії, частину вказаної психотропної речовини, яка була поміщена у чотири полімерні пакети, переніс до лісосмуги та заховав у землю, де продовжив незаконно зберігати з метою збуту до моменту вилучення працівниками поліції 26 травня 2021 року о 19:24 в ході огляду місця події.
Іншу частину психотропної речовини переніс до лісосмуги поблизу річки Чорногузка у с. Голишів Луцького району Волинської області, розділив її у полімерні пакети, один з яких помістив під частину автомобільної шини, а інші - заховав у землю, де продовжив незаконно зберігати з метою збуту до моменту вилучення працівниками поліції 26 травня 2021 року о 18:38 в ході огляду місця події.
Таким чином, відповідно до вироку ОСОБА_6 засуджено за незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 9,0577 г, що відповідно до Таблиці № 2 "Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01 серпня 2000 року, є великим розміром.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 липня 2022 року - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 ставить питання про скасування вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду, при цьому просить закрити кримінальне провадження у зв`язку із відсутністю складу та події кримінального правопорушення, а також неможливістю здобуття доказів і вичерпанням можливості їх отримання. На обґрунтування своїх вимог вказує про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. Вважає, що оскаржувані судові рішення постановлені з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону. Вказує про недопустимість як доказу протоколів огляду місця події, оскільки під час проведення огляду місця події було грубо порушено права ОСОБА_6 . Зокрема, ОСОБА_6, який фактично був затриманий без оформлення відповідного протоколу, не були роз`яснені його права, а також не запропоновано зателефонувати захиснику, чим порушено його право на захист. Крім того, вказує, що під час фіксації проведення огляду місця події відсутній безперервний запис, оскільки мав розрив у часі з 18:58 по 19:24, а тому до протоколу долучено не той носій, на якому зафіксовано слідчу дію, а у самому протоколі відсутній підпис понятого ОСОБА_8 . Стверджує, що місцевий та апеляційний суди безпідставно посилаються як на доказ винуватості ОСОБА_6 на показання свідка ОСОБА_9, який є працівником правоохоронного органу, а тому не може бути об`єктивним та незалежним у своїх свідченнях. Крім того, вказує, що свідок ОСОБА_9 без дотримання належної процедури, передбаченої статтями 233-237 КПК України, без відповідної ухвали слідчого судді, у відсутність понятих, не складаючи протокол, провів особистий обшук ОСОБА_6 . Вважає, що до огляду місця події за телефонним дзвінком слідчого залучені поняті, які є заінтересованими особами. Також зауважує, що копію вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2022 року вручено ОСОБА_6 у день отримання ним вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 липня 2022 року, з текстом яких він не ознайомлений, а тому у суду були відсутні підстави для складання покарань за цими вироками. Разом з тим захисник вказує, що судом не взято до уваги, що на утриманні ОСОБА_6 перебуває дружина та малолітня дитина, яка потребує постійного догляду та уваги з боку обох батьків. Стверджує, що у вироку місцевого суду та ухвалі апеляційного суду відсутні відповіді на доводи сторони захисту щодо недопустимості як доказів протоколів огляду місця події.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечувала щодо задоволення касаційної скарги захисника, просила оскаржувані судові рішення залишити без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
У касаційній скарзі захисник вказує про незаконність вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду, вважає, що такі рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Як убачається з вироку, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за викладених у вироку обставин ґрунтуються на доказах, досліджених та належно оцінених у судовому засіданні.
Такі висновки суд зробив на підставі показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 .
Зі змісту вироку місцевого суду вбачається, що допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_9 пояснив, що влітку 2021 року йому як дільничному інспектору Луцького РУП ГУНП України у Волинській області надійшов анонімний дзвінок про невідомих осіб на березі річки Чорногузка. Прибувши на місце, виявив двох осіб, одним з яких був ОСОБА_6 . На запитання чи є у них при собі заборонені предмети, останній ствердно відповів та показав пакет, який був у його лівій кишені. Після чого він викликав слідчо-оперативну групу, вказаних осіб не затримував, обшук не проводив, будь-яких процесуальних документів не складав.
Відповідно до показань свідка ОСОБА_10, які викладені в мотивувальній частині вироку, остання повідомила, що влітку 2021 року її разом з ОСОБА_8 запросили бути понятою. Біля річки Чорногузка слідчий проводив огляд місця події, в ході якого обвинувачений самостійно видав свій мобільний телефон, добровільно показував місця закладок. При цьому їм роз`яснювали права, зауважень до протоколу ні у кого не було. Чи був ОСОБА_6 у кайданках вона не пам`ятає.
Також з тесту вироку вбачається, що свідок ОСОБА_8 надав аналогічні показання, як і свідок ОСОБА_10, при цьому вказав, що обвинувачений спочатку нібито був у кайданках.
Місцевий суд зазначив, що показання вказаних свідків є чіткими, послідовними, узгоджуються між собою, та сукупністю інших доказів у кримінальному провадженні, дають змогу відтворити всі обставини справи, та не вбачає підстав вважати, що свідки обмовляють обвинуваченого.
Крім того, місцевим судом досліджено як доказ винуватості ОСОБА_6 дані, що містяться у протоколах огляду місця події від 26 травня 2021 року.
Відповідно до вироку, вказані протоколи з додатками були предметом ретельної перевірки під час судового розгляду. За наслідками їх дослідження місцевий суд зазначив, що огляд місця події проведений та оформлений з дотриманням вимог статей 104, 105, 223, 237 КПК України, а також підписаний без зауважень всіма учасниками слідчої дії, у тому числі й обвинуваченим ОСОБА_6 .
При цьому, як констатував суд першої інстанції, під час перегляду додатків до протоколів огляду місця події, а саме відеозаписів, на яких зафіксовано перебіг відповідної слідчої дії, ОСОБА_6 перед початком огляду місця події роз`яснено право на захист та повідомлено про можливість залучення захисника. У подальшому ОСОБА_6, не перебуваючи у кайданках, добровільно повідомляє про місце зберігання психотропних речовин, показує місця їх закладок, після чого працівники поліції вилучають пакети з розфасованою речовиною.
Крім того, за результатом перегляду зазначених вище відеофайлів місцевим судом не встановлено будь-яких тілесних ушкоджень у обвинуваченого, а також не виявлено обставин, які б вказували про перебування ОСОБА_6 під фізичним або психологічним тиском працівників поліції.
Водночас місцевий суд зазначив про доречність тверджень захисника про відсутність у протоколі огляду розшифрування анкетних даних понятого біля його підпису, однак не взяв їх до уваги з урахуванням того, що допитаний в ході судового розгляду у якості свідка ОСОБА_8 підтвердив свою участь під час проведення відповідної слідчої дії.
Також судом першої інстанції співставлено, проаналізовано і покладено в основу обвинувального вироку дані, що містяться у висновках експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/103-21/4267-НЗПРАП від 27 травня 2021 року, № СЕ-19/103-21/4719-НЗПРАП від 26 червня 2021 року, № СЕ-19/103-21/4722-НЗПРАП від 26 червня 2021 року, № СЕ-19/103-21/4720-НЗПРАП від 14 липня 2021 року, № СЕ-19/103-21/4718-НЗПРАП від 18 серпня 2021 року, № СЕ-19/103-21/4721-НЗПРАП від 18 серпня 2021 року, відповідно до яких проведено експертизу речовин, вилучених під час огляду місця події, які є особливо небезпечною психотропною речовиною - PVP, загальною масою 9,0577 г, а також постанову слідчого від 27 травня 2021 року про визнання вказаних психотропних речовин речовими доказами.
Відповідно до вироку, як на доказ винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому дій, суд першої інстанції посилався на протокол огляду предмету від 28 травня 2021 року (вилученого на підставі ухвали слідчого судді мобільного телефону обвинуваченого), відповідно до якого під час огляду телефону виявлено фотографії із зазначенням координат та описів до фото, а також у месенджері "Телеграм" виявлено переписку в завуальованій формі про розповсюдження та збут заборонених речовин.
Крім того, місцевим судом також досліджено висновок судово-психіатричної експертизи № 207 від 12 липня 2021 року, відповідно до якої ОСОБА_6 є осудним, ступінь психіки не позбавляв та не позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, наркоманією не страждає, застосування заходів медичного характеру не потребує.
Відповідно до змісту вироку, обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому дій не визнав у повному обсязі, зазначив, що працівник поліції ОСОБА_9 вийняв з його кишені пакет з психотропною речовиною PVP, одягнув на нього кайданки, викликав слідчо-оперативну групу, після прибуття якої його били, та показали йому місця закладок, на які він мав вказати, після чого почали проводити відеозапис слідчої дії. При цьому зауважив, що до правоохоронних органів або до закладу охорони здоров`я з приводу побиття не звертався.
Місцевим судом в ході судового розгляду допитано свідка ОСОБА_11, який повідомив, що він разом з ОСОБА_6 приїхали до річки Чорногузка, де їх наздогнав дільничний та сказав витягнути все з кишень, проводив обшук ОСОБА_6, одягнув кайданки і так вони чекали прибуття слідчо-оперативної групи. При цьому слідчим було знайдено якісь наркотики, відібрано телефон, видавати щось добровільно ніхто не пропонував.
При цьому як обвинувачений ОСОБА_6, так і свідок ОСОБА_11 в ході їх допиту повідомили, що вони не розуміють різниці між оглядом та обшуком.
Однак місцевий суд критично поставився до показань обвинуваченого ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_11, оскільки, на переконання суду, такі показання є неспроможними, суперечливими, не узгоджуються між собою та спростовуються сукупністю інших доказів у справі, а тому розцінив такі показання як позицію захисту та спосіб уникнути обвинуваченим кримінальної відповідальності.
Отже, у вироку суду в повній відповідності до вимог ч. 3 ст. 374 КПК України наведено докази, на яких ґрунтується висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6, які суд дослідив та оцінив із дотриманням положень статей 85, 86, 94 КПК України. В основу обвинувального вироку покладено виключно ті докази, що не викликають сумнівів у їхній достовірності.