Постанова
Іменем України
23 травня 2023 року
м. Київ
справа № 345/5454/19
провадження № 51-1418 км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника в режимі відеоконференції ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 березня 2022 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року у кримінальному провадженні № 12019090170001145 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 березня 2022 року засуджено ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Зазначеним вироком вирішено питання про судові витрати та речові докази.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 15 вересня 2019 року приблизно о 03:00, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем "Mitsubishi Spase Star", д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вул. Зарічній у с. Негівці Калуського району Івано-Франківської області, порушуючи п. 2.3 "б", п. 12.1 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, не вибрав безпечної швидкості руху, допустив занос керованого ним автомобіля, який зіткнувся з металевим поруччям мосту. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_8 отримав легкі та тяжкі тілесні ушкодження.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 березня 2022 року - без зміни.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 ставить питання про скасування вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог вказує, що, постановляючи вирок, місцевий суд не виконав вказівки суду апеляційної інстанції, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 416 КПК України. Зокрема стверджує, що апеляційний суд у своїй ухвалі зазначив, що в матеріалах кримінального провадження відсутні об`єктивні дані, які б підтверджували перебування ОСОБА_7 в стані алкогольного сп`яніння, вказані обставини заперечував і сам ОСОБА_7 . Скасовуючи вирок місцевого суду, апеляційний суд вказав про невиконання місцевим судом положень ч. 4 ст. 349 КПК України, а також про розгляд кримінального провадження без захисника, чим порушено право ОСОБА_7 на захист, та наголосив на необхідності допиту обвинуваченого з метою усунення неповноти та поверхневого розгляду кримінального провадження. Звертає увагу, що оскільки вирок місцевого суду скасовано виключно з процесуальних підстав, під час нового судового розгляду у місцевого суду існувала заборона на погіршення становища ОСОБА_7 . Таким чином, призначаючи покарання ОСОБА_7 у виді обмеження волі на строк 1 рік, місцевий суд фактично посилив покарання, яке йому було призначене попереднім вироком. Вказані порушення процесуального закону не були усунуті й судом апеляційної інстанції, який безпідставно погодився з висновками місцевого суду, вказавши, що покарання у виді обмеження волі є більш м`яким ніж позбавлення волі, та не встановив підстав для звільнення ОСОБА_7 від відбування такого покарання з випробуванням.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу, просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення касаційної скарги захисника, просив оскаржувані судові рішення залишити без зміни.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченогоч. 2 ст. 286 КК України, й правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі захисником не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
У касаційній скарзі захисник вказує про незаконність вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду, вважає, що такі рішення постановлено з істотним порушенням вимог процесуального закону.
Зокрема, захисник у касаційній скарзі зауважує, що, постановляючи вирок, місцевий суд не виконав вказівки суду апеляційної інстанції, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 416 КПК України.
Зазначає, що, скасовуючи вирок місцевого суду, апеляційний суд вказав про невиконання місцевим судом положень ч. 4 ст. 349 КПК України, а також розгляд кримінального провадження без захисника, чим порушено право ОСОБА_7 на захист, та наголосив на необхідності допиту обвинуваченого з метою усунення неповноти та поверхневого розгляду кримінального провадження.
Водночас звертає увагу, що оскільки вирок місцевого суду скасовано виключно з процесуальних підстав, під час нового судового розгляду у місцевого суду існувала заборона на погіршення становища ОСОБА_7 . Таким чином, призначаючи покарання ОСОБА_7 у виді обмеження волі на строк 1 рік, місцевий суд фактично посилив покарання, яке йому було призначене попереднім вироком.
Однак такі доводи захисника колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2020 року ОСОБА_7 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. Крім того, на підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 залишено без задоволення, а вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2020 року - без зміни.
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, прокурор ОСОБА_9 оскаржив таку ухвалу у касаційному порядку.
За наслідком касаційного розгляду постановою Верховного Суду від 15 липня 2021 року частково задоволено касаційні вимоги прокурора, а ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року стосовно ОСОБА_7 скасовано і призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Зі змісту постанови суду касаційної інстанції вбачається, що підставою для скасування ухвали апеляційного суду слугувало неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема безпідставне звільнення ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, та необґрунтованість у розумінні ст. 419 КПК України висновків апеляційного суду в цій частині.
При цьому, суд касаційної інстанції у своєму рішенні вказав, що за умови підтвердження обвинувачення ОСОБА_7 у тому ж обсязі, призначене останньому покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до м`якості призначеного покарання.
У подальшому, під час нового апеляційного розгляду ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року частково задоволено апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9, а вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2020 року стосовно ОСОБА_7 скасовано і призначено новий розгляд в суді першої інстанції.
Постановляючи зазначене рішення, як підставу для скасування вироку, апеляційний суд вказав про порушення місцевим судом положень ч. 4 ст. 349 КПК України, оскільки в ході судового розгляду не було допитано обвинуваченого ОСОБА_7 щодо обставин вчинення ним кримінального правопорушення, а також щодо його перебування в стані алкогольного сп`яніння, враховуючи, що у матеріалах кримінального провадження відсутні об`єктивні данні, які б підтверджували цю обставину.
Як вбачається зі змісту вироку Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 17 березня 2022 року, який є предметом касаційного оскарження, під час нового розгляду ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, просив його суворо не карати, при цьому пояснив, що дійсно керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим він проявив неуважність та не вибрав безпечної швидкості керованого ним автомобіля, та, як наслідок, допустив зіткнення з металевим поруччям моста.
Зазначені показання ОСОБА_7, які місцевий суд виклав у мотивувальній частині свого вироку, узгоджуються із звукозаписом судового засідання від 23 лютого 2022 року, відповідно до якого під час судового розгляду у присутності захисника ОСОБА_7 повідомив, що ввечері вживав вино та коньяк, однак почував себе нормально, після чого через декілька годин на прохання потерпілого ОСОБА_8 сів за кермо. На додаткові запитання головуючого підтвердив, що визнає свою вину у вчиненні злочину саме у стані алкогольного сп`яніння.