Постанова
Іменем України
24 травня 2023 року
м. Київ
справа № 766/6313/20
провадження № 61-20286св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", Акціонерне товариство "Укртрансгаз",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Білою Тамарою Володимирівною, на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 22 червня 2021 року у складі судді Кузьміної О. І. та постанову Херсонського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Кутурланової О. В., Майданіка В. В., Орловської Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України"), Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") про визнання незаконною бездіяльності щодо невжиття заходів з переведення, визнання звільненим з посади у зв`язку із переведенням та зобов`язання прийняти на посаду.
Позов обґрунтований тим, що він перебував з АТ "Укртрансгаз" у трудових правовідносинах.
25 березня 2020 року його було звільнено з посади оператора газорозподільної станції (далі - ГРС) 5-го розряду ГРС Херсон-2 дільниці служби ГРС Херсонського промислового майданчика Миколаївського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Філії "Оператор газотранспортної системи України" АТ "Укртрансгаз" (далі - оператор філії АТ "Укртрансгаз") у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
22 січня 2020 року роботодавець попередив його про вивільнення у зв`язку із скороченням штату працівників, проте письмовий перелік вакантних посад в АТ "Укртрансгаз" йому не надав.
Вказує, що у зв`язку з реорганізацією АТ "Укртрансгаз" він звернувся із заявами до генерального директора АТ "Укртрансгаз" та генерального директора ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про звільнення та переведення його на аналогічну посаду до ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", однак йому було відмовлено в задоволенні вказаних заяв.
Позивач вважає незаконною бездіяльність відповідачів, які не перевели його на аналогічну посаду до ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", як правонаступника АТ "Укртрансгаз".
Просив суд:
- визнати незаконною бездіяльність ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та АТ "Укртрансгаз" щодо невжиття заходів з його переведення з посади оператора філії АТ "Укртрансгаз" на посаду оператора газорозподільної станції ГРС Херсон-2 Херсонського промислового майданчика Миколаївського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (далі - оператор ТОВ "Оператор газотранспортної системи України");
- визнати його звільненим з посади оператора філії АТ "Укртрансгаз" на підставі пункту 5 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку із переведенням працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію;
- зобов`язати ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" прийняти його на посаду оператора цього товариства.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 22 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року, у позові ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ТОВ "Оператор ГТС України" є окремою самостійною юридичною особою, яка не пов`язана відносинами правонаступництва з АТ "Укртрансгаз", то посилання позивача на безумовний обов`язок щодо переведення працівників з АТ "Укртрансгаз" до новоутвореного товариства не ґрунтується на нормах матеріального права доказах у справі. Наказ про звільнення ОСОБА_1 в зв`язку із скороченням штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України позивач не оспорював, він є чинним, а трудове законодавство не одночасне звільнення працівника з різних підстав. Крім того, обраний позивачем спосіб захисту не передбачений чинним законодавством та не відновить його права у випадку його порушення, невизнання чи оспорення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2021 року ОСОБА_1 через адвоката Білу Т. В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 22 червня 2021 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту у обраний ним спосіб.
Таким чином, мотивування судами відмови у позові лише через обрання позивачем способу захисту, не передбаченого законом або договором, є помилковим, порушує принцип судового захисту і перешкоджає доступу до правосуддя, що суперечить статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Щодо суті спору, то зазначено таке.
ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" створено шляхом відокремлення (виділу) філії "Оператор газотранспортної системи України" АТ "Укртрансгаз" в окрему юридичну особу з переходом визначених законодавчими нормативно-правовими актами прав та обов`язків для виконання функцій з транспортування природнього газу, у тому числі, переданням працівників, що обслуговують газорозподільні станції. У ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" виник обов`язок щодо переведення всіх працівників з АТ "Укртрансгаз" до ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", необхідних для ефективного провадження діяльності з транспортування природного газу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 24 грудня 2019 року № 3010 "Про прийняття Остаточного рішення про сертифікацію оператора газотранспортної системи".
ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" не надало суду належних та допустимих доказів того, що позивачу запропоновано переведення на посаду оператора у його новостворений підрозділ.
Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме застосування частини першої статті 32, пункту 5 частини першої статті 36, статті 49-2 КЗпП України.
Аргументи інших учасників справи
У відзивах на касаційну скаргу відповідачі заперечували проти доводів ОСОБА_1 в особі адвоката Білої Т. В., просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відзив ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" обґрунтований тим, що товариство є окремою, самостійною юридичною особою, не пов`язаною відносинами правонаступництва з будь-яким суб`єктом приватного або публічного права, у тому числі з АТ "Укртрансгаз".
Посилання позивача на безумовний обов`язок переведення працівників з АТ "Укртрансгаз" до новоствореного товариства не ґрунтується на нормах матеріального права та доказах у справі.
Трудовим законодавством не передбачений обов`язок новоствореної юридичної особи приймати на роботу працівників шляхом переведення.
Позивач не оскаржив наказ про звільнення з посади оператора філії АТ "Укртрансгаз" у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Вимоги касаційної скарги про стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, оскільки заявник не підтвердив належними та допустимими доказами понесення таких витрат.
Відзив АТ "Укртрансгаз" обґрунтований тим, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом, ОСОБА_1 не оскаржив наказ про його звільнення у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними. ТОВ "Оператор ГТС України" є окремою самостійною юридичною особою, яка не пов`язана відносинами правонаступництва з АТ "Укртрансгаз". З огляду на це правильними є висновки суду апеляційної інстанції, що посилання позивача на безумовний обов`язок щодо переведення працівників з АТ "Укртрансгаз" до новоутвореного товариства не ґрунтуються на нормах матеріального права та доказах у справі.
Підстави для припинення трудового договору з позивачем у зв`язку з переведенням, за його згодою, на інше підприємство (згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 КЗпП України) відсутні. Трудове законодавство не передбачає одночасного звільнення працівника з різних підстав.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2022 року поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк на касаційне оскарження рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 22 червня 2021 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У лютому 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Згідно зі статтею 400 ЦПКУкраїни переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзивів, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з АТ "Укртрансгаз" та обіймав посаду оператора філії АТ "Укртрансгаз".
Листом від 21 січня 2020 року ОСОБА_1 попереджено про вивільнення у зв`язку із скороченням штату працівників.
Наказом начальника Миколаївського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Оператор газотранспортної системи України" АТ "Укртрансгаз" від 23 березня 2020 року №17-к ОСОБА_1 звільнено з посади оператора філії АТ "Укртрансгаз" з 25 березня 2020 року у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України (а. с. 6, т. 1).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 43 Конституції Україникожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.