Постанова
Іменем України
17 травня 2023 року
м. Київ
справа № 296/963/22
провадження № 61-1237св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Державна казначейська служби України, Головне управління Національної поліції в Житомирській області, Житомирська обласна прокуратура,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Житомирської обласної прокуратури на рішення Корольовського районного суду м. Житомира, в складі судді Петровської М. В., від 20 вересня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду, в складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Миніч Т. І., від 20 грудня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України, Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Житомирської обласної прокуратури про відшкодування шкоди, завданої органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органами досудового розслідування, прокуратури і суду.
Позов мотивований тим, що постановою слідчого СУ УМВС України в Житомирській області від 12 серпня 2011 року проти нього було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України, а постановами від 15 серпня 2011 року - пред`явлено обвинувачення та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Постановою слідчого СУ УМВС України в Житомирській області
від 07 вересня 2011 року проти нього було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 115 КК України, та пред`явлено обвинувачення, а постановою від 07 вересня 2011 року -оголошено в розшук.
Вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22 червня 2016 року його визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 296 КК України, пунктом 4 частини другої статті 115 КК України, та виправдано.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 16 листопада 2016 року вказаний вирок скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції.
Вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області
від 10 грудня 2019 року його повторно визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 296 КК України,
пунктом 4 частини другої статті 115 КК України, та виправдано.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року вказаний вирок скасовано та призначено новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Вироком Малинського районного суду Житомирської області від 18 жовтня 2021 року, залишеним без змін ухвалою Житомирського апеляційного суду від 31 січня 2022 року, його втретє визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 296 КК України, пунктом 4 частини другої статті 115 КК України, та виправдано.
ОСОБА_1 стверджує, що в результаті незаконних дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду, він протягом 10 років 5 місяців 19 днів незаконно перебував під слідством, з яких протягом 2 років 3 місяців
5 днів - утримувався під вартою та протягом 7 місяців 10 днів - перебував під цілодобовим домашнім арештом, був оголошений в розшук і екстрадований з іншої країни під вартою. Йому було повідомлено про підозру у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, зокрема, в умисному вбивстві при обтяжуючих обставинах, відносно нього незаконно проводились оперативно-розшукові та інші заходи, внаслідок чого йому було завдано моральної шкоди.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1, остаточно сформулювавши позовні вимоги, просив стягнути з Державного бюджету України на свою користь 5 000 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 20 вересня
2022 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання у безспірному порядку коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України зі спеціального рахунку, призначеного для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000 000 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що вироком Малинського районного суду Житомирської області від 18 жовтня 2021 року, залишеним без зміг ухвалою Житомирського апеляційного суду від 31 січня 2022 року, ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною другою статті 296, пунктом 4 частини другої статті 115 КК України та виправдано, оскільки не доведено, що злочин було вчинено обвинуваченим.
Визначаючи розмір відшкодування, суд врахував обсяг заподіяної шкоди, глибину та тривалість моральних страждань, перебування позивача протягом тривалого часу із 12 серпня 2011 року по 31 січня 2022 року, що загалом складає 10 років 5 місяців 19 днів (125 місяців 19 днів), під слідством та судом, з яких ОСОБА_1 перебував: під вартою 2 роки 3 місяці 5 днів, в тому числі 5 місяців 22 дні тримався під вартою у російській федерації у зв`язку із вирішенням питання про його екстрадицію в Україну (періоди з 05 липня
2012 року по 27 грудня 2012 року, з 09 вересня 2014 року по 22 червня
2016 року); під цілодобовим домашнім арештом - 7 місяців 8 днів (періоди з 22 червня 2016 року по 14 грудня 2016 року, з 13 лютого 2017 року по 13 квітня 2017 року), що призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків, необхідності докладати додаткові зусилля для організації свого життя.
У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 000 000 грн, яка визначена з урахуванням усіх обставин справи. При цьому суд вважав, що відшкодування моральної шкоди необхідно здійснити у розмірі більшому, ніж мінімально визначений законом, з огляду, зокрема, на значну тривалість кримінального переслідування та перебування позивача під вартою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Житомирського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Житомирській області та Житомирської обласної прокуратури задоволено частково.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 20 вересня
2022 року змінено шляхом викладення його резолютивної частини у наступній редакції: "Стягнути з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1 000 000 грн на відшкодування моральної шкоди". В іншій частині рішення залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про наявність передбачених Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" правових підстав для відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, у визначеному районним судом розмірі.
Змінюючи резолютивну частину рішення суду, апеляційний суд врахував, що відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідні органи державної влади. Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України.
З огляду на вказане, відсутня необхідність зазначення у резолютивній частині рішення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватися, або номер чи вид рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача у разі встановлення судом його порушення, та за своє суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Житомирська обласна прокуратура, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухваливши нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди на суму 751 701 грн.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
20 січня 2023 року Житомирська обласна прокуратура подала касаційну скаргу на рішення Корольовського районного суду м. Житомира
від 20 вересня 2022 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 20 грудня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із районного суду. У березні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц, у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17, від 24 березня 2020 року у справі № 818/607/17, від 21 жовтня 2020 року у справі № 336/4824/18,
від 03 грудня 2020 року у справі № 335/9784/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд має виходити з мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством і судом. Суд також має оцінити надані позивачем докази, визначити конкретний розмір шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості.
Стягуючи суму моральної шкоди, яка перевищує гарантований державою мінімальний розмір відшкодування, судами попередніх інстанцій не встановлено, а матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували глибину моральних страждань позивача, порушення життєвих зв`язків та докладання ним додаткових зусиль для організації свого життя.
Крім того суди безпідставно відхилили доводи представника прокуратури щодо незарахування періоду зупинення досудового слідства в загальний перебіг перебування позивача під слідством і судом.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2023 року Головне управління Національної поліції в Житомирській області подало відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що воно є неналежною стороною у справі, оскільки жодним законом чи іншим нормативно-правовим актом не передбачено правонаступництво ГУНП в Житомирській області щоб діяти від імені держави у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої особі незаконними діями працівників міліції.
Фактичні обставини справи встановлені судами
Постановою старшого слідчого СУ УМВС України в Житомирській області
від 12 серпня 2011 року порушено кримінальну справу відносно
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України.
Постановами старшого слідчого СУ УМВС України в Житомирській області від 15 серпня 2011 року в межах кримінальної справи № 180130/11
ОСОБА_1 притягнуто як обвинуваченого, пред`явлено йому обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 296 КК України та оголошено в розшук.
Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 15 серпня 2011 року у справі № 4-42/2011 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно постанов старшого слідчого СУ УМВС України в Житомирській області від 07 вересня 2011 року в межах кримінальної справи № 180130/11 відносно ОСОБА_1 порушено кримінальну справу по факту умисного вбивства ОСОБА_5, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною першою статті 115 КК України, розпочато розслідування, притягнуто
ОСОБА_1 як обвинуваченого та оголошено його розшук.
05 липня 2012 ОСОБА_1 був затриманий працівниками УКР УМВС росії по Сахалінській області в порядку екстрадиції.
Постановою прокурора м. Південно-Сахалінськ від 05 липня 2012 року відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до вирішення питання про його екстрадицію в Україну.
12 лютого 2013 року слідчий СВ Олевського РВ УМВС України в Житомирській області склав повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 115 КК України, частиною другою статті 296 КК України, у кримінальному провадженні № 12013060260000130.
Згідно із постановою судді Приморського крайового суду м. Владивосток
від 16 травня 2015 року строк тримання від вартою ОСОБА_1 продовжено на 6 місяців, а всього до 18 місяців, тобто до 17 вересня 2015 року включно, з утриманням в ФКУ СІЗО-1 ГУФСИН росії по Приморському краю, з метою забезпечення фактичної передачі обвинуваченого для притягнення до кримінальної відповідальності за частиною першою статті 115 КК України, частиною другою статті 296 КК України за клопотанням Генеральної прокуратури України від 31 липня 2012 року.
Із вказаної постанови вбачається, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 був скасований постановою прокурора м. Південно-Сахалінськ від 27 грудня 2012 року у зв`язку із вчиненням ним на території російської федерації злочинів, передбачених статтями 322, 327 КК рф, та після відбуття ОСОБА_1 покарання у вигляді реального позбавлення волі за вказані злочини 09 вересня 2014 року йому знову було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та востаннє продовжено судом до 17 березня 2015 року.
10 червня 2015 року ОСОБА_1 було вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 115, частиною другою статті 296 КК України, у кримінальному провадженні № 12013060260000130.
Ухвалою Олевського районного суду Житомирської області від 12 червня 2015 року у справі № 287/200/15-к до ОСОБА_1 застосовано раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з моменту взяття під варту.
23 липня 2015 року ОСОБА_1 повідомлено нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті
296 КК України, та кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 115 КК України, у кримінальному провадженні
№ 12013060260000130.
Вироком Новоград-Волинського районного суду Житомирської області
від 22 червня 2016 року у справі № 287/264/15-к (провадження
№ 1-кп/0285/90/16) ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 296 КК України і пунктом 4 частини другої статті 115 КК України та виправдано; змінено ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт цілодобово та звільнено його з під варти із зали суду.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 16 листопада 2016 року у справі № 287/264/15-к вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22 червня 2016 року щодо ОСОБА_1 скасований та призначений новий розгляд в суді першої інстанції; запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово щодо ОСОБА_1 продовжено до 14 грудня 2016 року.
Згідно з ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 лютого 2017 року у справі № 287/264/15-к до обвинуваченого
ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово строком на 60 діб по 13 квітня 2017 року включно.
Вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області
від 10 грудня 2019 року у справі № 287/264/15-к ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених частиною другою статті 296 КК України, пунктом 4 частини другої статті 115 КК України, та виправдано; припинено дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 08 грудня 2020 року у справі № 287/264/15-к вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 за частиною другою статті 296 КК України, пунктом 4 частини другої статті 115 КК України скасований та призначено новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Вироком Малинського районного суду Житомирської області від 18 жовтня 2021 року у справі № 287/264/15-к ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за частиною другою статті 296 КК України, пунктом 4 частини другої статті 115 КК України та виправдано на підставі пункту 2 частини першої статті 373 КПК України у зв`язку із недоведеністю того, що вказані злочини (кримінальні правопорушення) вчинені ним.