Постанова
Іменем України
17 травня 2023 року
м. Київ
справа № 490/1838/22
провадження № 61-1978св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: держава Україна в особі Державної казначейської служби України та Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Бурдинський Сергій Ігорович, на постанову Миколаївського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Локтіонової О. В., Колосовського С. Ю., Ямкової О. О.,
від 11 січня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до держави Україна в особі Державної казначейської служби України та Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері про відшкодування шкоди в розмірі 4 830 951,19 грн.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 17 грудня 2015 року рішенням Первомайської міської ради Миколаївської області її було затверджено на посаді заступника Первомайського міського голови по комунальній власності, земельних відносинах та архітектурних питаннях виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області.
Із 22 січня 2016 року її було наділено обов`язками з контролю у сфері містобудування, архітектури, комунальної власності та земельних питань, у тому числі й питань розміщення рекламних конструкцій на території міста, що вимагало підготовки матеріалів до засідання виконавчого комітету.
31 липня 2017 року до Управління Служби безпеки України в Миколаївській області звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_2 із заявою про те, що вона вимагає в нього 25 000 грн за сприяння у розміщенні зовнішніх рекламних конструкцій.
На підставі цієї заяви цього ж дня були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною третьою статті 368 КК України та розпочато кримінальне провадження № 42017150410000321, а у 2020 році обвинувачення змінено на частину першу статті 190 КК України.
18 вересня 2017 року її було затримано правоохоронними органами у службовому кабінеті та проведено обшук.
20 вересня 2017 року ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва до неї було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із альтернативою застави в сумі 400 000 грн.
21 вересня 2017 року ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва її було відсторонено від посади.
11 жовтня 2017 року ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2017 року скасовано та застосовано до неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області
від 09 березня 2021 року, залишеним без змін ухвалою Херсонського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року, у справі № 484/4383/17 ОСОБА_1 визнано невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за частиною першою статті 190 КК України та виправдано через недоведеність у її діях складу кримінального правопорушення.
Верховний Суд ухвалою від 10 грудня 2021 року відмовив у відкритті касаційного провадження у справі № 484/4383/17.
Посилаючись на те, що її кримінальне переслідування було незаконним, позивач просила суд відшкодувати їй:
1) середній заробіток за час відсторонення від посади за період
з 21 вересня по 17 листопада 2017 року (57 днів) в сумі 25 118,19 грн;
2.1) моральну шкоду за період з 31 липня 2017 року (день внесення відомостей до реєстру) до 10 грудня 2021 року (ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження) у сумі 4 690 833 грн, яка складається з моральних страждань за період внесення відомостей за кримінальним провадженням до Єдиного реєстру досудових розслідувань до відмови у відкритті касаційного провадження в сумі 3 380 000 (52 місяці х 6 500 грн х 10, де 10 це коефіцієнт, обраний як достатній для визначення суми компенсації заподіяної шкоди);
2.2) моральну шкоду, завдану в результаті застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у період з 18 по 22 вересня 2017 року в сумі 16 250 грн (6 500 грн х 15, де 15 це коефіцієнт, обраний як достатній для визначення суми компенсації заподіяної шкоди)/30 х 5 днів);
2.3) моральну шкоду, завдану в результаті застосування запобіжного заходу у виді застави у період з 20 вересня по 17 листопада 2017 року в сумі 100 533 грн (6500 грн х 8, де 8 це коефіцієнт, обраний як достатній для визначення суми компенсації заподіяної шкоди)/30 х 58 днів);
2.4) моральну шкоду, завдану в результаті застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у період з 11 жовтня по 18 грудня 2017 року в сумі 147 333 грн (6 500 грн х 10, де 10 це коефіцієнт, обраний як достатній для визначення суми компенсації заподіяної шкоди)/30 х 68 днів);
2.5) моральну шкоду, завдану в результаті відсторонення від посади у період з 21 вересня по 17 листопада 2017 року в сумі 73 667 грн (6 500 грн х 5, де 5 це коефіцієнт, обраний як достатній для визначення суми компенсації заподіяної шкоди)/30 х 68 днів);
2.6) моральну шкоду, завдану арештом майна у період з 27 вересня
2017 року по 02 листопада 2021 року в сумі 973 050 грн (6 500 грн х 3, де 3 це коефіцієнт, обраний як достатній для визначення суми компенсації заподіяної шкоди)/30 х 1 497 днів.
3) витрат на правову допомогу в кримінальному провадженню в сумі 115 000 грн, яка складається з витрат на представництво у суді першої інстанції в розмірі 85 000 грн та представництво у суді апеляційної інстанції в сумі 30 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва, у складі судді Гуденко О. А., від 10 листопада 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто із держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України 1 000 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди,
25 118,19 грн в рахунок відшкодування втраченого заробітку, 115 000 грн витрат на правову допомогу в кримінальному провадженні.
Суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем докази вказують на наявність в неї права на відшкодування шкоди, завданої кримінальним переслідуванням.
Заявлені позивачем суми втраченого заробітку та витрат на правничу допомогу є доведеними, а тому підлягають відшкодуванню у повному обсязі.
Зважаючи на обставини справи, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для збільшення мінімального визначеного законом розміру моральної шкоди до 1 000 000 грн.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 11 січня 2023 року апеляційну скаргу Державної казначейської служби України задоволено частково.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 листопада
2022 року змінено в частині вирішення вимоги про відшкодування моральної шкоди, шляхом зменшивши розмір такого відшкодування із 1 000 000 грн до 320 930 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Колегія суддів погодилась з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.
Проте, змінюючи рішення суду в частині розміру відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд врахував, що під слідством та судом ОСОБА_1 перебувала із 18 вересня 2017 року до 14 вересня 2021 року, домашній арешт до неї застосовувався у нічний час, під вартою вона перебувала нетривалий період та продовжила працювати на посаді, яку займала до початку кримінального переслідування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Бурдинський С. І. просить постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У лютому 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бурдинський С. І. подав касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду
від 11 січня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У березні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає те, що апеляційний суд не врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15,
у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі
№ 346/5428/17, від 22 грудня 2021 року у справі № 202/1722/19-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вказує, що законом визначено мінімальний розмір відшкодування моральної шкоди, який гарантований державою, натомість суд, враховуючи обставини конкретної справи, може збільшити розмір відшкодування.
Вважає, що апеляційний суд, визначивши відшкодування моральної шкоди у мінімальному розмірі, не надав належної оцінки обставинам справи, викладеним в позовній заяві, характеру і обсягу страждань, яких зазнала позивач перебуваючи під слідством і судом, що призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків, позбавлення можливості реалізації своїх звичок і бажань, погіршення стану здоров`я.
Також апеляційний суд не спростував висновків суду першої інстанції та не навів доводів щодо необхідності визначення розміру відшкодування моральної шкоди в мінімальному розміру.
Постанова апеляційного суду оскаржена лише в частині зменшення розміру відшкодування моральної шкоди, а тому в силу вимог статті 400 ЦПК України справа в частині позовних вимог про відшкодування втраченого заробітку та витрат на правову допомогу касаційним судом не переглядається.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 була депутатом Первомайської міської ради Миколаївської області та обіймала посаду заступника Первомайського міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради по комунальній власності, земельних відносинах та архітектурних питаннях.
31 липня 2017 року до УСБУ в Миколаївській області звернувся
ФОП ОСОБА_2 із заявою про те, що ОСОБА_1 вимагає в нього 25 000 грн за сприяння у розміщенні зовнішніх рекламних конструкцій.
На підставі цієї заяви були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною третьою статті 368 КК України та розпочато кримінальне провадження № 42017150410000321. У 2020 році обвинувачення ОСОБА_1 змінено на частину першу статті 190
КК України.
Ухвалою слідчого судді Апеляційного суду Миколаївської області
від 03 серпня 2017 року у вказаному кримінальному провадженні за клопотанням прокурора було надано дозвіл строком на 60 днів на проведення негласних слідчих дій.
18 вересня 2017 року ОСОБА_1 було затримано правоохоронними органами у службовому кабінеті, а також проведено обшуки в кабінеті та за місцем проживання, під час яких вилучено майно.
19 вересня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою
статті 368 КК України.
20 вересня 2017 року ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави в сумі 400 000 грн.
21 вересня 2017 року ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 було відсторонено від посади на строк
до 18 листопада 2017 року.
11 жовтня 2017 року ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 вересня 2017 року скасовано та застосовано до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Із 20 листопада 2017 року ОСОБА_1 продовжила виконувати обов`язки заступника міського голови на підставі розпорядження Первомайського міського голови.
Вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області
від 09 березня 2021 року, залишеним без змін ухвалою Херсонського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року, у справі № 484/4383/17 ОСОБА_1 визнано невинуватою у пред`явленому їй обвинуваченні за
частиною першою статті 190 КК України та виправдано через недоведеність у її діях складу кримінального правопорушення.
Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 484/4383/17.
За повідомленням КП "Первомайський міський центр первинної медико-санітарної допомоги", ОСОБА_1 у період 2017-2019 років неодноразово перебувала на амбулаторному лікуванні з діагнозом гострий бронхіт, гіпертонічна хвороба ІІ ст., пневмонія, а крім того вона перебуває на обліку у лікаря ендокринолога.
Перебіг кримінального провадження щодо ОСОБА_1 висвітлювався в ЗМІ, а депутати Первомайської міської ради на сесіях закликали міського голову відсторонити ОСОБА_1 від виконання обов`язків заступника міського голови на період проведення досудового розслідування.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.