Постанова
Іменем України
24 травня 2023 року
м. Київ
справа № 357/6397/19
провадження № 61-4166св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тугоркан",
треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справикасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2020 року в складі судді Кошель Б. І. та постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2021 року в складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О., і касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Тугоркан" та ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Тугоркан" (далі - ТОВ "Тугоркан") та просила:
- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на: магазин-кафетерій загальною площею 95,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47151550 від 31 травня 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1778255432103; громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (магазин-кафетерій), загальною площею 24,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_3, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47151721 від 31 травня 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1778358032000; громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (магазин), загальною площею 34,1 кв. м за адресою: АДРЕСА_2, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47151665 від 31 травня 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1778293232204;
- скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ "Тугоркан" на: магазин-кафетерій загальною площею 95,2 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47586612 від 02 липня 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1778255432103; громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (магазин-кафетерій), загальною площею 24,1 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47586053 від 02 липня 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1778358032000; громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (магазин), загальною площею 34,1 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47587286 від 02 липня 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1778293232204;
- витребувати вищевказане майно у ТОВ "Тугоркан", визнавши за нею право власності на ці об`єкти нерухомості.
На обґрунтування позову зазначала, що їй на праві власності належить нежитлова будівля-магазин, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлова будівля магазин-кафетерій, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлова будівля магазин, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 28 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики було затверджено мирову угоду, укладену 21 грудня 2018 року між сторонами по справі, за якою визнано за ОСОБА_3 право власності на належні їй об`єкти: нежитлову будівлю-магазин, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлову будівлю магазин-кафетерій, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю-магазин, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
Не погоджуючись з вказаною ухвалою вона оскаржила її в апеляційному порядку та постановою Київського апеляційного суду від 21 травня 2019 року ухвалу Сквирського районного суду від 28 грудня 2018 року скасовано, а справу передано до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Однак, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 31 травня 2019 року ОСОБА_3 продала всі три магазини відповідачу ОСОБА_2 .
Будучи присутньою в судовому засіданні суду апеляційної інстанції та знаючи про скасування ухвали суду, на підставі якої за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на вказані магазини, остання продала їх ОСОБА_2, яка в подальшому, будучи засновником та директором ТОВ "Тугоркан", зареєструвала їх за товариством.
Враховуючи наведене, вона позбавлена можливості розпоряджатися належним їй майном, тому ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з безпідставності та недоведеності позовних вимог. ОСОБА_1 не надала належні та допустимі докази на підтвердження належності їй на праві власності спірного нерухомого майна.
Постановою Київського апеляційного суду від 09 березня 2021 року рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову.
Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на:
- магазин-кафетерій загальною площею 95,2 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47151550 від 31 травня 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1778255432103;
- громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (магазин-кафетерій) загальною площею 24,1 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47151721 від 31 травня 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1778358032000;
- громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (магазин) загальною площею 34,1 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47151665 від 31 травня 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1778293232204.
Скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ "Тугоркан" на:
- магазин-кафетерій загальною площею 95,2 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47586612 від 02 липня 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1778255432103;
- громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (магазин-кафетерій) загальною площею 24,1 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_3, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47586053 від 02 липня 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1778358032000;
- громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (магазин) загальною площею 34,1 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 47587286 від 02 липня 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1778293232204.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що державна реєстрація права власності ОСОБА_2 та ТОВ "Тугоркан" на спірну нерухомість була проведена на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 28 грудня 2018 року, яка в подальшому була скасована постановою Київського апеляційного суду від 21 травня 2019 року. Проте, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_3 після скасування апеляційним судом ухвали, на підставі якої за нею було зареєстровано право власності на спірні приміщення, 31 травня 2019 року уклала договір купівлі-продажу спірних магазинів ОСОБА_2 . Враховуючи наведене, наявні підстави для задоволення вимог про скасування державної реєстрації права власності на спірне майно.
Вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на вказані вище магазини та витребування їх у ТОВ "Тугоркан" задоволенню не підлягають, оскільки на підтвердження належності спірного нерухомого майна позивач надала до суду паспорт прив`язки, договори оренди земельних ділянок, дозволи на розміщення малих архітектурних форм, які у відповідності до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 17 серпня 2000 року №507, є рухомою річчю.
Відтак, вищезазначені докази не можуть підтверджувати належність позивачу спірного нерухомого майна.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг
У березні 2021 року ТОВ "Тугоркан" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2021 року та залишити в силі рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2020 року.
На обґрунтування касаційної скарги зазначало про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог про витребування спірного майна від добросовісного набувача та визнання за ним права власності на вказане майно, відсутні підстави для скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Тугоркан" та ОСОБА_2 на нього.
Державна реєстрація не є підставою набуття права власності, не можна ототожнювати факт набуття права власності з фактом його державної реєстрації.
У березні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2021 року та залишити в силі рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2020 року.
На обґрунтування касаційної скарги зазначала про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у редакції, яка була чинною на час вирішення справи апеляційним судом, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним припиненням цим рішенням речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства, тому задоволення вимог ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації права власності на спірне майно може відбутися лише одночасно з припиненням цим судовим рішенням права власності на нього за ТОВ "Тугоркан" та ОСОБА_2 .
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 березня 2021 року в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про їх задоволення.
На обґрунтування касаційної скарги зазначала про застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 17 грудня 2014 року (провадження № 6-140цс14), від 24 червня 2015 року (провадження № 6-251/цс15), від 16 вересня 2015 року (провадження № 6-1203цс15), від 02 березня 2016 року (провадження № 6-3090цс15), від 21 грудня 2016 року (провадження № 6-2233цс16), постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року в справі № 823/2042/16 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
Також оскаржила судові рішення з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надані нею докази у повній мірі підтверджують факт належності їй на праві власності спірного нерухомого майна, тому наявні підстави для його витребування з чужого незаконного володіння ТОВ "Тугоркан".
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 20 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційними скаргами ОСОБА_2 та ТОВ "Тугоркан" і витребувано її матеріали з Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1
17 травня 2021 року матеріали справи № 357/6397/19 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
ОСОБА_1 направила відзиви на касаційні скарги ОСОБА_2 та ТОВ "Тугоркан", в яких просила залишити їх без задоволення.
ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотаннями про закриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України.
ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про закриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України.
Перевіривши вказані клопотання, Верховний Суд не встановив підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстав, наведених у них.
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.