Постанова
Іменем України
25 травня 2023 року
м. Київ
справа № 679/718/21
провадження № 61-160св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Нетішинський міський відділ державної виконавчої служби Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на додаткове рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області, в складі судді Стасюка Р. М., від 01 березня 2022 року, постанову Хмельницького апеляційного суду, в складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В., від 29 листопада 2022 року та додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду, в складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В., від 28 грудня
2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та повернення грошових коштів.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 11 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 29 листопада 2022 року позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 16 листопада 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А. А., зареєстрований в реєстрі за № 11603 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору від 30 квітня 2008 року
№ НMN0GA0000000013 та розрахунку заборгованості за договором станом на 04 серпня 2017 року грошових коштів у сумі 115 896,66 дол. США, що за курсом 25,88 відповідно до службового розпорядження НБУ від 04 серпня 2017 року складає 2 999 405,56 грн. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 стягнуті за виконавчим написом від 16 листопада
2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А. А., зареєстрованим в реєстрі за № 11603, кошти в сумі 8 447,22 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Додатковим рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 01 березня 2022 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 29 листопада 2022 року, заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Огойка А. А. про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено. Стягнуто з АТ КБ "ПритБанк" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 500 грн.
Суд першої інстанції, дослідивши договір про надання ОСОБА_1 адвокатом Огойко А. А. правової допомоги від 19 лютого 2021 року, відповідно до якого розмір гонорару адвоката за годину роботи становить 1 250 грн, акт приймання-передачі послуг від 15 лютого 2022 року на загальну суму 8 500 грн і квитанції від 15 лютого 2022 року № 1 та
від 29 вересня 2021 року № 1 про сплату позивачем адвокату вказаної суми, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з АТ КБ "ПритБанк" на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 500 грн з урахуванням їх реальності та розумності.
Погоджуючись із вказаним додатковим рішенням, апеляційний суд відхилив доводи апеляційної скарги щодо неспівмірності стягнутих із банку витрат, оскільки правнича допомога в частині правового аналізу справи та складення позовної заяви в розмірі 5 625 грн, а також складність написання і підготовка інших процесуальних документів у справі в розмірі 1 625 грн є обґрунтованою та відповідає складності справи.
Додатковою постановою Хмельницького апеляційного суду від 28 грудня 2022 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Огойка А. А. задоволено. Стягнуто з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 6 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Апеляційний суд, дослідивши договір від 13 вересня 2022 року про надання ОСОБА_1 адвокатом Огойко А. А. правової (правничої) допомоги під час апеляційного перегляду цієї справи, відповідно до якого розмір гонорару адвоката за годину роботи становить 1 250 грн, акт приймання-передачі послуг від 29 листопада 2022 року на загальну суму 6 000 грн та квитанції до прибуткових касових ордерів від 17 жовтня 2022 року та від 29 листопада 2022 року про сплату позивачем адвокату вказаної суми, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з АТ КБ "ПритБанк" на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, понесену в суді апеляційної інстанції, в розмірі 6 000 грн.
При цьому апеляційний суд вважав, що вартість наданої адвокатом
Огойком А. А. позивачу ОСОБА_1 правничої допомоги в розмірі
6 000 грн з огляду на кількість та обсяг складених процесуальних документів, а також час, витрачений на представництво інтересів заявника в суді апеляційної інстанції, є обґрунтованим, відповідає критеріям розумності та справедливості і зміні не підлягає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції, постанову апеляційного суду та додаткову постанову апеляційного суду, ухваливши нове рішення про відмову у стягненні витрат позивача на правничу допомогу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
02 січня 2023 року АТ КБ "ПриватБанк" подало касаційну скаргу на додаткове рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 01 березня 2022 року, постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 листопада 2022 року та додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду
від 28 грудня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 15 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У березні 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених Верховним Судом у справах № 922/2604/20, № 755/9215/15-ц, № 905/1795/18, № 922/2685/19, № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18, № 922/3812/19, № 826/1216/16, № 379/1418/18, № 638/7748/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що стягнутий судом першої інстанції розмір витрат на правничу допомогу в сумі 8 500 грн не відповідає обсягу роботи виконаної адвокатом та витраченому часу.
Апеляційний суд не врахував, що представник ОСОБА_1 - адвокат Огойко А. А. представляв інтереси позивача як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, а тому не було потреби у збиранні нових документів або консультуванні з питань, які не були обговорені до цього. Крім того матеріали справи не містять детального опису робіт, виконаних адвокатом.
Відзив на касаційну скаргу не поданий
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, у випадку, якщо суд при ухваленні судового рішення по суті спору з певних причин не вирішив питання про судові витрати, або відкладення вирішення цього питання було ініційовано стороною у справі, таке питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення судом додаткового судового рішення в порядку статті 270 ЦПК України.
Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
Згідно з статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.