ОКРЕМА ДУМКА (розбіжна)
судді Великої Палати Верховного Суду Гудими Д. А.
Справа № 990/169/22
Провадження № 11-29заі23
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
(1.1) Короткий виклад позовної заяви
1. 19 грудня 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Президента України, Верховної Ради України, Вищої ради правосуддя (далі - відповідачі), у якому просив:
1.1. Визнати неправомірною бездіяльність відповідачів, які не розглянули заяву позивача від 29 грудня 2021 року, зобов`язати її розглянути та надати обґрунтовану відповідь.
1.2. Визнати неправомірною бездіяльність відповідачів, які не розглянули заяву позивача від 26 жовтня 2022 року, зобов`язати її розглянути та надати обґрунтовану відповідь.
1.3. Визнати неправомірною бездіяльність відповідачів, які не розглянули заяву позивача від 7 грудня 2022 року, зобов`язати її розглянути та надати обґрунтовану відповідь.
1.4. Визнати неправомірною бездіяльність відповідачів, які не розглянули заяву позивача від 7 грудня 2022 року щодо ненадання інформації про їхнє грошове забезпечення за останні шість місяців, зобов`язати її розглянути та надати обґрунтовану відповідь.
1.5. Стягнути з Президента України на користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 336 000,00 грн.
1.6. Стягнути з Вищої ради правосуддя на користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 65 660 171,94 грн.
1.7. Стягнути з Верховної Ради України на користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 9 983 990,34 грн.
2. Мотивував позов так:
2.1. Двадцять років суди України розглядають справу позивача щодо його незаконного звільнення та поновлення на посаді судді. Він звертався із заявами про вирішення проблеми до відповідачів, які ці заяви належно не розглянули.
2.2. На думку позивача, він досі є суддею військового місцевого суду Дніпропетровського гарнізону. Проте відповідачі не вживають заходи для поновлення позивача на посаді судді та відшкодування шкоди. Порушення прав позивача триває.
(1.2) Короткий зміст ухвал суду першої інстанції
3. 29 грудня 2022 року суддя Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу про залишення без руху позовної заяви. Обґрунтував так:
3.1. Позовна заява не відповідає вимогам пунктів 3, 4, 9 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): позивач не навів обґрунтований розрахунок відшкодування шкоди, про яке просить; не зазначив зміст позовних вимог і обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги до відповідачів; не вказав, які їхні рішення, дії чи бездіяльність треба визнати протиправними; не обґрунтував належним чином порушення оскаржуваною бездіяльністю його прав, свобод та інтересів.
3.2. Позивач має конкретизувати позовні вимоги, обґрунтувати порушення оскаржуваними діями чи бездіяльністю його прав, свобод, інтересів і додати до позовної заяви докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
3.3. Порушуючи вимогу частини шостої статті 161 КАС України, позивач не додав до позовної заяви заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин пропуску цього строку.
3.4. Відсутній документ про сплату судового збору. Помилковим є твердження позивача про те, що судовий збір у цій категорії справ не справляється. Позивач звертається до суду не з приводу захисту трудових прав, а щодо проходження ним публічної служби.
4. 9 лютого 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу про повернення позовної заяви особі, яка її подала. Аргументував так:
4.1. Позивач неодноразово звертався до Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду з позовною заявою до відповідачів про визнання протиправною бездіяльності щодо неналежного розгляду його звернень. Так, 8 грудня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалив рішення у справі № 9901/388/21, у якому наголосив на відсутності юридичних підстав для задоволення позову щодо неналежного розгляду звернень позивача, бо суд не може втручатися у встановлені законом порядок і процедуру поновлення суддів та впливати на прийняття рішень Вищою радою правосуддя і Президентом України.
4.2. Позов не можна прийняти до розгляду та слід повернути з огляду на те, що наведені позивачем обґрунтування не усувають більшості недоліків позовної заяви (крім надання розрахунку суми відшкодування завданої шкоди). Тобто позивач не виконав вимоги ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року про залишення позовної заяви без руху.
(1.3) Короткий зміст апеляційної скарги
5. 22 лютого 2023 року позивач подав апеляційну скаргу. Просив скасувати ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 грудня 2022 року та 9 лютого 2023 року, а також направити справу на новий розгляд до цього суду як суду першої інстанції для розгляду справи по суті.
6. Мотивував апеляційну скаргу так:
6.1. Судді Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду протиправно застосовують місячний строк звернення до адміністративного суду замість шестимісячного.
6.2. Суд першої інстанції спотворив позовні вимоги з наміром штучно відмовити у прийнятті позовної заяви до розгляду.
6.3. Непризначення позивача на посаду судді є продовжуваним, тривалим порушенням його прав, яке не має і не може мати часових рамок.
6.4. Через те, що відповідачі не розглянули звернення позивача, порушені його права на працю та належне соціальне забезпечення. Цими порушеннями позивачеві завдана шкода.
6.5. Суд першої інстанції не обґрунтував необхідність сплати судового збору.
(1.4) Доводи інших учасників справи
7. 10 квітня 2023 року Верховна Рада України подала відзив на апеляційну скаргу. Просила залишити без змін ухвали суду першої інстанції. Навела аргументи, аналогічні до тих, які зазначив суд у цих ухвалах.
(1.5) Короткий зміст ухвали Великої Палати Верховного Суду
8. 23 березня 2023 року Велика Палата Верховного Суду постановила ухвалу про відкриття апеляційного провадження. Обґрунтувала ухвалу так:
8.1. 20 березня 2023 року позивач надіслав до Великої Палати Верховного Суду заяву на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, до якої додав квитанцію про сплату судового збору.
8.2. Позивач подав апеляційну скаргу у строк, установлений частиною першою статті 295 КАС України. За формою та змістом ця скарга відповідає статті 296 цього кодексу. Велика Палата Верховного Суду не встановила підстав для повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження.
2. СУТЬ ОКРЕМОЇ ДУМКИ
9. Вважаю, що позивач, використовуючи в апеляційній скарзі слова, спрямовані на образу судової системи України (зокрема Верховного Суду, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, Великої Палати Верховного Суду), відповідачів, зловживав правом на подання апеляційної скарги, використав відповідне процесуальне право всупереч завданню адміністративного судочинства, тобто з іншою метою, ніж виконання такого завдання. Тому апеляційне провадження не можна було відкривати.
10. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
11. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства (пункт 9 частини третьої статті 2 КАС України).
12. Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини п`ятої статті 44 КАС України).